Рішення

від 07.03.2024 по справі 925/25/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.2024 Справа № 925/25/23

за позовом: Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури, м. Звенигородка, Черкаська обл. в інтересах держави в особі:

позивача: Катеринопільської селищної ради, смт. Катеринопіль, Звенигородський р-н, Черкаська обл.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум, м. Львів

третя особа на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство Катеринопільська багатопрофільна лікарня, смт. Катеринопіль, Звенигородський р-н, Черкаська обл.

про стягнення коштів

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Від учасників справи:

Від прокуратури: Слиш Галина Степанівна прокурор;

Від учасників справи: не зявилися;

Супровідним листом від 03.01.2023 року (вх.№ 304 від 17.01.2023 року) на розгляд Господарського суду Львівської області ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.01.2023 року надіслано за підсудністю матеріали справи №925/25/23 за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури, м. Звенигородка, Черкаська обл. в інтересах держави в особі позивача-1 Катеринопільської селищної ради, смт. Катеринопіль, Звенигородський р-н, Черкаська обл., позивача-2 Комунального некомерційного підприємства Катеринопільська багатопрофільна лікарня, смт. Катеринопіль, Звенигородський р-н, Черкаська обл. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум, м. Львів про стягнення 128 388,31грн. коштів.

Ухвалою суду від 23.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 16.02.2023 року на 11год. 00хв.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.03.2023 року клопотання прокурора за вх.№6621/23 про зупинення провадження у справі задоволено; провадження у справі №925/25/23 за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури, м. Звенигородка, Черкаська обл. в інтересах держави в особі позивача-1 Катеринопільської селищної ради, смт. Катеринопіль, Звенигородський р-н, Черкаська обл., позивача-2 Комунального некомерційного підприємства Катеринопільська багатопрофільна лікарня, смт. Катеринопіль, Звенигородський р-н, Черкаська обл. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум, м. Львів про стягнення 128 388,31грн. зупинено до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (справа №905/1907/21) Великою палатою Верховного Суду.

19.12.2023 року першим заступником керівника Звенигородської окружної прокуратури подано через систему Електронний суд клопотання за вх.№31029/23 про поновлення провадження у справі №925/25/23 та подано заяву за вх.№31031/23 про залишення без розгляду частини позовних вимог у даній справі, що стосується представництва прокуратурою інтересів держави в особі Комунального некомерційного підприємства Катеринопільська багатопрофільна лікарня, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Комунальне некомерційне підприємство Катеринопільська багатопрофільна лікарня.

21.06.2023 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 905/1907/21, відтак правова підстава для зупинення провадження у даній справі відпала.

Ухвалою суду від 28.12.2023 року провадження у справі №925/25/23 поновлено.

Ухвалою суду від 25.01.2024 року залишено без розгляду позовну вимогу прокурора за його заявою в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства Катеринопільська багатопрофільна лікарня та залучено Комунальне некомерційне підприємство Катеринопільська багатопрофільна лікарня, як третю особу на стороні позивача - Катеринопільської селищної ради; відкладено підготовче засідання на 08.02.2024 року о 15:00 год.

08.02.2024 року через систему Електронний суд від Звенигородської окружної прокуратури надійшли пояснення за вх.№3741/24 та заява а вх.№544/24 про зміну предмета позову, в якій прокуратура просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум на користь Катеринопільської селищної ради кошти в сумі 128 388,31грн.

У процесі розгляду справи на стадії розгляду її по суті суду, стало відомо про наявність додаткових обставин, які підлягають дослідженню та доказуванню, а саме дослідження питання нікчемності угод у даній справі. Ухвалою суду від 16.02.2023 перейдено до розгляду справи №925/25/23 у загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 07.03.2024 р. о 11:40 год.

В судове засідання 07.03.2024 року прокурор зявився та підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 07.03.2024 року інші учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, були повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа позивачу та третій особі та розсилкою поштовою кореспонденції про надіслання ухвали відповідачу у справі.

Ухвали суду надіслані учасникам справи за встановленими адресами, відтак вони належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списками розсилки поштової кореспонденції, які знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.

Суд оголосив у судовому засіданні вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи прокуратури.

Прокурор стверджує, що сторони договору щоразу збільшували ціну природного газу (ціну за одиницю товару) більше ніж на 10 % по відношенню до ціни, погодженої сторонами в момент укладення договору постачання природного газу від 18.02.2020. Як підставу для збільшення ціни за одиницю товару в додаткових угодах №№ 2-4 ТзОВ «Кастум» разом з супровідним листом від 25.09.2020 року № 25/09/01 використано один і той же висновок Львівської торгово-промислової палати від 01.09.2020 року № 19-09/747, який як стверджує прокурор, не може обгрунтовувати необхідність збільшення цін за 1000 м.куб. природного газу станом на 29.09.2020 та 30.09.2020.

ТзОВ «Кастум» не забезпечено належного окремого документального підтвердження та обгрунтування необхідності укладення додаткової угоди № 3 та № 4, а станом на дату укладення додаткової угоди № 4 (30.09.2020) коливання ціни товару у сторону збільшення не було, а навпаки - спостерігається зниження ціни на природний газ. Відтак, відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни договору на 61 %, не враховуючи при цьому реальний відсоток коливання, який існував протягом дії договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи актах приймання-передачі природного газу.

Оскільки, вищевказані додаткові угоди є нікчемними, то розрахунок за поставлений природний повинен здійснюватися за ціною, вказаною в Договорі про постачання природного газу, а саме - 4090 ,00 грн. за 1000 м. куб. природного газу. Позивачем за Договором спожито 68,609216 тис. куб. м природного газу за який сплачено відповідачу 409 000 грн. Враховуючи умови договору поставки природного газу від 18.02.2020 року та з урахуванням нікчемності додаткових угод №№ 1-5 ціна природного газу (ціна за одиницю товару) за 1000 метрів кубічних (розрахункових одиниць) з моменту укладення договору становила 4090,00 грн. (з урахуванням вартості плати за потужність).

Прокурор вважає, що підлягають до стягнення на користь Катеринопільської селищної ради сума коштів за оплачений, але недоотриманий товар у сумі 128 388,31 грн.

Аргументи позивача.

22.01.2024 року на поштову адресу суду від позивача - Катеринопільської селищної ради на дійшли пропозиції за вх.№1571/24 по судовому розгляду справи з огляду на постанову Великої палати Верховного Суду від 21.06.25023 року у справі №905/1907/23, в яких позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум на користь Катеринопільської селищної ради кошти в сумі 128 388,31грн. та розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача-1 за наявними в матеріалах справи документами.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Пояснення третьої особи.

У поданих до суду 30.01.2024 року поясненнях за вх.№2827/24, представник третьої особи просить стягнути з відповідача на користь Катеринопільської селищної ради кошти в сумі 128 388,31грн. та розгляд справи здійснювати за відсутності представника третьої особи за наявними в матеріалах справи документами.

Обставини, встановлені судом.

Комунальне некомерційне підприємство «Катеринопільська центральна районна лікарня» оприлюднило оголошення № UА-2020-01-16-000566-Ь про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу обсягом 100 000 метрів кубічних з терміном постачання від 01.03.2020 до 31.12.2020 з очікуваною вартістю 1 175 600,00 грн. Вказане підтверджується оголошенням про проведення процедури відкритих торгів UА-2020-01-16-000566-Ь про закупівлю товару ДК 021:2015: 09120000-6 - Газове паливо, розміщеним комунальним некомерційним підприємством «Катеринопільська центральна районна лікарня» 16.01.2020 року на офіційному веб-порталі «Ргоzогго». В процедурі закупівлі приймали участь 9 суб`єктів господарювання з наступними остаточними ціновими пропозиціями: ТзОВ «Кастум» - 409 000,00 грн., ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» - 410 000,00 грн, ТзОВ «ТЕМИРГАЗ ЗБУТ» - 419 000,00 грн., ТзОВ «ЮГ-ГАЗ» - 427 242,00 грн., ТзОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» - 433 010,00 грн., ТзОВ «АС» - 470 097,00 грн., ТзОВ «ГАЗПРОМПОСТАЧ» - 470 100,00 грн., ТзОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» - 495 000,00 грн., ТзОВ «СЕРВІС ГРУПП ЛТД» - 522 600,00 грн. Оцінка тендерних пропозицій здійснювалася на основі одного критерію - ціна, що була запропонована учасниками. Дане підтверджується звітом про результати проведення закупівлі, оприлюдненим на офіційному веб-порталі «Ргоzогго».

За результатами проведення електронного аукціону та розгляду документів учасників, 05.02.2020 року, ТзОВ «Кастум» визначено переможцем процедури відкритих торгів та прийнято рішення про намір укласти з переможцем договір про закупівлю (протокол засідання тендерного комітету від 05.02.2020 року, повідомлення про намір укласти договір, звіт про результати проведення закупівлі, оприлюднені на офіційному веб-порталі «Ргоzогго»).

Комунальним некомерційним підприємством «Катеринопільська центральна районна лікарня» 18.02.2020 року з ТзОВ «Кастум» (постачальник) укладено договір про постачання природного газу № 18-02-2020, відповідно до умов договору, постачальник зобов`язується у 2020 році забезпечувати поставку природного газу (код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09120000-6 - Газове паливо; (природний газ) споживачу для його власних потреб (споживання), а споживач зобов`язується приймати природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що поставка природного газу здійснюється протягом періоду споживання у 2020 році в обсязі 100 000 куб. м., в тому числі, виходячи із зазначеного помісячного обсягу: Січень - Квітень 10000,0; Липень - Жовтень 10000,0; Лютий - Травень - Серпень - Листопад 27000,0; Березень 25000,0; Червень - Вересень - Грудень 28000,0; І квартал - 25000,0, II квартал - 10000,0, III квартал -; IV квартал - 65000,0. Всього за 2020 р.: 100 000 куб. м.

На підставі п. 3.1 Договору ціна за 1000 куб. м. природного газу на момент укладення цього Договору, з урахуванням тарифів на його транспортування по території України, становить 4 090,0 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі, ціна природного газу - 3 408,33 грн., податок на додану вартість у розмірі 20 % до ціни газу - 681,67 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 409 000,00 грн. з урахуванням ПДВ - 68 166,67 грн.

Пунктом 11.5 Договору визначено, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків визначених: п.п. 11.5.1. - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; п.п. 11.5.2. - зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1. Договору; п.п. 11.5.3. - покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у п. 3.1. Договору; п.п. 11.5.4. - продовження строку дії договору та виконання та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі; п.п. 11.5.5. - узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг); п.п. 11.5.6. - зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; п.п. 11.5.7. - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Згідно з п.п. 3.2 - 3.4 Договору ціна договору може змінюватися протягом строку його дії. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пункту 3.1. цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за природний газ згідно з умовами Договору. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість поставленого (спожитого) газу. Загальна сума вартості Договору складається із місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 100 % оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Договір набуває чинності з моменту підписання і діє з 01.03.2020 року, в частині постачання природного газу до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного їх закінчення (п. 11.1 Договору).

Згідно з п. 11.5.2. істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання Сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі, крім випадків, збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1 Договору.

В подальшому між сторонами укладені додаткові угоди до Договору постачання природного газу від 18.02.2020 року, а саме - додаткові угоди від 16.03.2020 року № 1, від 28.09.2020 року № 2, від 29.09.2020 року № 3, від 30.09.2020 року № 4, від 10.11.2020 року №5, якими сторонами договору збільшувалася ціна за 1000 куб.м. природного газу та зменшувалися обсяги поставки.

16.03.2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою внесено зміни до п. 3.1. та викладено його в наступній редакції: « 3.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення договору з урахуванням тарифів на його транспортування по території України становить 4499,00 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу - 3749,17 грн., ПДВ у розмірі 20 % до ціни газу - 749,83 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 409 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 68166,67 грн.». Решта умов договору залишено без змін.

Водночас, п. 4 додаткової угоди № 1 визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.03.2020 року.

Додаткову угоду № 1 укладено на підставі листа ТзОВ «Кастум» від 10.03.2020 року №10/03/01, яким товариство запропонувало КНП «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» внести зміни до Договору з урахуванням висновку Львівської торгово-промислової палати від 03.03.2020 року № 19-09/222. Таким чином, внаслідок укладання додаткової угоди № 1 ціну за одиницю товару сторонами збільшено на 10 %.

28.09.2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору постачання природного газу, якою внесено зміни до п. 3.1. та викладено його в наступній редакції: « 3.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення договору з урахуванням тарифів на його транспортування по території України становить 4948,90 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу - 4124,08 грн., ПДВ у розмірі 20 % до ціни газу - 824,82 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 409 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 68166,67 грн.". Решта умов договору залишено без змін. П. 4 додаткової угоди № 2 визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.09.2020 року.

29.09.2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору постачання природного газу, якою внесено зміни до п. 3.1. та викладено його в наступній редакції: « 3.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення договору з урахуванням тарифів на його транспортування по території України становить 5443,79 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу - 4536,49 грн., ПДВ у розмірі 20 % до ціни газу - 907,30 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 409 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 68166,67 грн.». Решта умов договору залишено без змін. П. 4 додаткової угоди № 3 визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.09.2020 року.

30.09.2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору постачання природного газу, якою внесено зміни до п. 3.1. та викладено його в наступній редакції: « 3.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення договору з урахуванням тарифів на його транспортування по території України становить 5988,16 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу - 4990,13 грн., ПДВ у розмірі 20 % до ціни газу - 998,03 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 409 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 68166,67 грн.». Решта умов договору залишено без змін. П. 4 додаткової угоди № 4 визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.09.2020 року.

Сторонами укладено 3 додаткові угоди до Договору, кожною з яких закріплено нову збільшену ціну за одиницю товару. При цьому, кожна із додаткових угод - від 28.09.2020, 29.09.2020 та від 30.09.2020 поширює свою дію на період з 01.09.2020 року.

10.11.2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору постачання природного газу, якою внесено зміни до п. 3.1. та викладено його в наступній редакції: « 3.1. Ціна за 1000 куб.м. природного газу на момент укладення договору з урахуванням тарифів на його транспортування по території України становить 6586,97 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна природного газу - 5489,14 грн., ПДВ у розмірі 20 % до ціни газу - 1097,83 грн. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 409 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 68166,67 грн.". Решта умов договору залишено без змін. П. 4 додаткової угоди № 5 визначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та поширює свою дію на період з 01.11.2020 року.

Додаткові угоди № 2, № 3 та № 4 укладено на підставі листа ТзОВ «Кастум» від 25.09.2020 року № 25/09/01, яким товариство запропонувало лікарні внести зміни до договору з урахуванням висновку Львівської торгово-промислової палати від 01.09.2020 року № 19-09/747. Вказаний висновок Львівської торгово-промислової палати від 01.09.2020 року № 19-09/747 містить дані щодо коливання ціни на природний газ на ринку на хабі ТТР за період часу з 22.08.2020 року до 01.09.2020 рік. Також у висновку вказано, що величина зміни приведеної вартості природного газу на хабі ТТР до кордону України за 01.09.2020 року у порівнянні із 22.08.2020 роком становить + 36,9 %. Водночас, за результатами дослідження інформації електронних біржових торгів ТБ «Українська енергетична біржа» встановлені відомості про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі та приведену вартість природного газу на європейських хабах до кордону України (ціна в грн за тис. куб. м) на час укладення додаткових угод №№ 1-4.

З моменту укладення Договору (18.02.2020) до моменту ініціювання укладення додаткової угоди № 1 (10.03.2020) середньозважена ціна газу за результатами електронних біржових торгів зменшилась на 8,52 % (493,64 грн), з моменту укладення Договору (18.01.2021) до моменту укладення додаткових угод №№ 2-4 (28.09.2020, 29.09.2020, 30.09.2020) - зменшилась на 4,1 % (240,51 грн), а між укладенням додаткових угод №№ 2-4 - залишилась незмінною. Приведена вартість природного газу на європейських хабах до кордону України коливалась в цілому синхронно відповідно до кожного з досліджуваних індексів та у середньому змінилась наступним чином: з моменту укладення Договору (18.02.2020) до моменту ініціювання укладення додаткової угоди № 1 (10.03.2020) - збільшилась всього на 1,8 % (82,61 грн).

Внаслідок укладання додаткової угоди № 1 ціну за одиницю товару сторонами вже збільшено на 10 %, а отже, сторонами вже досягнуто граничного розміру, на який можливе підвищення ціни за одиницю товару відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Як наслідок, додаткові угоди № 2-5 укладено за відсутності визначених на те законодавчих підстав та останні суперечать положенням ст. ст. 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 16.03.2021 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 4499 грн., тобто на 10 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 2 від 28.09.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 4948,90 грн., тобто на 21 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 3 від 29.09.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 5443,79 грн, тобто на 33,1 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 4 від 30.09.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 5988,16 грн, тобто на 46,4% у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 5 від 10.11.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 6586,97 грн. тобто на 61 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Відповідно до матеріалів справи, сторони щоразу збільшували ціну природного газу (ціну за одиницю товару) більше ніж на 10 % по відношенню до ціни, погодженої сторонами в момент укладення договору постачання природного газу від 18.02.2020. Як підставу для збільшення ціни за одиницю товару в додаткових угодах №№ 2-4 ТзОВ «Кастум» разом з супровідним листом від 25.09.2020 року № 25/09/01 використано один і той же висновок Львівської торгово-промислової палати від 01.09.2020 року № 19-09/747, який як стверджує прокурор, не може обгрунтовувати необхідність збільшення цін за 1000 м.куб. природного газу станом на 29.09.2020 та 30.09.2020.

Прокурор стверджує, що ТзОВ «Кастум» не забезпечено належного окремого документального підтвердження та обгрунтування необхідності укладення додаткової угоди № 3 та № 4, а станом на дату укладення додаткової угоди № 4 (30.09.2020) коливання ціни товару у сторону збільшення не було, а навпаки - спостерігається зниження ціни на природний газ. Відтак, прокурор зазначає, що відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни договору на 61 %, не враховуючи при цьому реальний відсоток коливання, який існував протягом дії договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи актах приймання-передачі природного газу.

Відповідно до акту приймання-передачі РН-0000430 від 13.04.2020 року ТзОВ «Кастум» передано лікувальному закладу 16,3532 тис. куб. м. природного газу на суму 73 573,12 грн (з ПДВ), отже газ поставлено за ціною 4499,00 грн. (за ціною, визначеною додатковою угодою № 1).

Відповідно до акту приймання-передачі РН-0000545 від 12.05.2020 року ТзОВ «Кастум» передано лікувальному закладу 4,17786 тис. куб. м. природного газу на суму 18 796,21 грн. (з ПДВ), отже газ поставлено за ціною 4499,00 грн (за ціною, визначеною додатковою угодою № 1).

Відповідно до акту приймання-передачі РН-00001113 від 11.11.2020 року ТзОВ «Кастум» передано лікувальному закладу 0,09797 тис. куб. м. природного газу на суму 586,66 грн. (з ПДВ), отже газ поставлено за ціною 5988,16 грн. (за ціною, визначеною додатковою угодою №4).

Відповідно до акту приймання-передачі РН-00001199 від 04.12.2020 року ТзОВ «Кастум» передано лікувальному закладу 19,47067 тис. куб. м. природного газу на суму 128 252,68 грн. (з ПДВ), отже газ поставлено за ціною 6586,97 грн. (за ціною, визначеною додатковою угодою № 5).

Відповідно до акту приймання-передачі РН-00001456 від 21.12.2020 року ТзОВ «Кастум» передано лікувальному закладу 28,509516 тис. куб. м. природного газу на суму 187 791,33 грн. (з ПДВ), отже газ поставлено за ціною 6586,97 грн. (за ціною, визначеною додатковою угодою № 5).

Укладаючи 28.09.2020 року, 29.09.2020 року та 30.09.2020 року додаткові угоди №№ 2-4 про збільшення ціни за одиницю товару, ТзОВ «Кастум» фактично мало намір збільшити ціну за одиницю товару, однак реально природній газ за цінами, визначеними додатковими угодами №№ 2-3 не поставлявся, а за ціною, визначеною додатковою угодою № 4 поставлено всього 0,09797 тис. куб. м. природного газу на суму 586,66 грн.

Прокурор зазначає, що оскільки, вищевказані додаткові угоди є нікчемними, то розрахунок за поставлений природний повинен здійснюватися за ціною, вказаною в Договорі про постачання природного газу, а саме - 4090 ,00 грн. за 1000 м. куб. природного газу.

Відповідно до матеріалів справи, загалом позивачем за Договором спожито 68,609216 тис. куб. м природного газу за який сплачено відповідачу 409 000 грн. Враховуючи умови договору поставки природного газу від 18.02.2020 року та з урахуванням нікчемності додаткових угод №№ 1-5 ціна природного газу (ціна за одиницю товару) за 1000 метрів кубічних (розрахункових одиниць) з моменту укладення договору становила 4090,00 грн. (з урахуванням вартості плати за потужність).

Отже загальна вартість спожитого газу становить (68,609216 тис. куб. м * 4090 грн.) 280 611,69344 грн. Таким чином, споживач надмірно сплатив постачальнику (409 000 грн. - 280 611,69344 грн.) 128 388,31 грн., а постачальник недопоставив споживачу (128 388,31 грн./ 4090 грн) 31,390784 тис. куб. м природного газу за ціною 4090 грн за 1000 куб. м.

Враховуючи, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 року № 905/1907/21 розтлумачено застосування положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та вказано на неможливість здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі комунальних некомерційних підприємств, оскільки останні не є суб`єктом владних повноважень, тому судом залишено позов без розгляду у справі № 925/25/23 в частині, що стосується представництва прокуратурою інтересів держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» та залучено Комунальне некомерційне підприємство «Катеринопільська багатопрофільна лікарня» як третю особу на стороні позивача - Катеринопільської селищної ради.

08.02.2024 року через систему «Електронний суд» від Звенигородської окружної прокуратури надійшли пояснення за вх.№3741/24 та заява а вх.№544/24 про зміну предмета позову, в якій прокуратура просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум на користь Катеринопільської селищної ради кошти в сумі 128 388,31грн.

Враховуючи вишевикладені обставини, прокурор вважає, що підлягають до стягнення на користь Катеринопільської селищної ради сума коштів за оплачений, але недоотриманий товар у сумі 128 388,31 грн. Таким чином, за результатами виконання вказаного договору, відповідач внаслідок укладення додаткових угод № 1-5 отримав 128 388,31 грн. сплачених замовником за товар, який так і не був поставлений постачальником.

Щодо підставності звернення Керівника Звенигородської окружної прокуратури до суду та щодо порушення інтересів держави в даному випадку, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 закону України Про прокуратуру).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 винесено постанову від 21.06.2023, в якій зазначено наступні висновки: 8.17. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 55, частини першої статті 63 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) комунальне підприємство, створене органом місцевого самоврядування, є господарською організацією, учасником господарських відносин, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Тобто Школа не здійснює владних управлінських функцій, а тому не є суб`єктом владних повноважень; 8.47. Велика Палата Верховного Суду погоджується з тим, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців Черкаської області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади Черкаської області. Отже, оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33); 8.49. У контексті заявлених Прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь Школи Велика Палата Верховного Суду звертає також увагу на свої висновки, викладені у пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, де вказано, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Ураховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, порушення вимог чинного законодавства продовжують мати місце, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, у даному випадку у Звенигородської окружної прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави в особі Катеринопільської селищної ради, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Отже, в основі інтересу держави (національного, суспільного інтересу) лежить потреба у здійсненні дій, спрямованих на раціональне та ефективне використання державних коштів, що відповідає меті закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 3 даного Закону, що стало підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Норми права та мотиви суду.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення процедури відкритих торгів UА-2020-01-16-000566-Ь, КНП «Катеринопільська центральна районна лікарня» 18.02.2020 року з ТзОВ «Кастум» (постачальник) укладено договір про постачання природного газу № 18-02-2020, відповідно до умов договору, постачальник зобов`язується у 2020 році забезпечувати поставку природного газу (код згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09120000-6 - Газове паливо; (природний газ) споживачу для його власних потреб (споживання), а споживач зобов`язується приймати природний газ та своєчасно оплачувати його вартість відповідно до умов цього договору (п. 1.1 Договору).

Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції станом на дату укладення договору).

Відповідно до ч.1 ст. 41 вказаного Закону встановлено, що Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За приписами ч. 4 ст. 41 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 5 ст. 41 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити,проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням положень ЦК України та ЗУ «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладення договору), суд вказує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Судом встановлено, що внаслідок укладання додаткової угоди № 1 ціну за одиницю товару сторонами вже збільшено на 10 %, а отже, сторонами вже досягнуто граничного розміру, на який можливе підвищення ціни за одиницю товару відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Як наслідок, додаткові угоди № 2-5 укладено за відсутності визначених на те законодавчих підстав та останні суперечать положенням ст. ст. 3, 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Так, внаслідок укладення додаткової угоди № 1 від 16.03.2021 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 4499 грн., тобто на 10 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 2 від 28.09.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 4948,90 грн., тобто на 21 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 3 від 29.09.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 5443,79 грн, тобто на 33,1 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 4 від 30.09.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 5988,16 грн, тобто на 46,4% у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 5 від 10.11.2020 сторони збільшили ціну за 1000 куб. м природного газу до 6586,97 грн. тобто на 61 % у порівнянні з ціною, погодженою сторонами 18.02.2020 - у момент укладення Договору.

Відповідно до матеріалів справи, сторони щоразу збільшували ціну природного газу (ціну за одиницю товару) більше ніж на 10 % по відношенню до ціни, погодженої сторонами в момент укладення договору постачання природного газу від 18.02.2020. Як підставу для збільшення ціни за одиницю товару в додаткових угодах №№ 2-4 ТзОВ «Кастум» разом з супровідним листом від 25.09.2020 року № 25/09/01 використано один і той же висновок Львівської торгово-промислової палати від 01.09.2020 року № 19-09/747, який як стверджує прокурор, не може обгрунтовувати необхідність збільшення цін за 1000 м.куб. природного газу станом на 29.09.2020 та 30.09.2020.

Прокурор стверджує, що ТзОВ «Кастум» не забезпечено належного окремого документального підтвердження та обгрунтування необхідності укладення додаткової угоди № 3 та № 4, а станом на дату укладення додаткової угоди № 4 (30.09.2020) коливання ціни товару у сторону збільшення не було, а навпаки - спостерігається зниження ціни на природний газ. Відтак, прокурор зазначає, що відповідач усвідомлено та цілеспрямовано діяв з метою збільшення ціни договору на 61 %, не враховуючи при цьому реальний відсоток коливання, який існував протягом дії договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи актах приймання-передачі природного газу.

Верховний Суд у постанові №927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що метою регулювання, передбаченого ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, ст. 652 ЦК передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відтак, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

З матеріалів справи встановлено, що документальним обґрунтуванням для укладення додаткових угод став висновок Львівської торгово-промислової палати від 01.09.2020 року № 19-09/747.

Умовами пункту 11.5 Договору, сторони погодили, що істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків визначених: п.п. 11.5.1. - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; п.п. 11.5.2. - зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 3.1. Договору; п.п. 11.5.3. - покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у п. 3.1. Договору; п.п. 11.5.4. - продовження строку дії договору та виконання та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі; п.п. 11.5.5. - узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) якості товарів, робіт і послуг); п.п. 11.5.6. - зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; п.п. 11.5.7. - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Однак, суд звертає увагу, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Суд зауважує, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Суд зазначає, що висновок Львівської торгово-промислової палати від 01.09.2020 року № 19-09/747, не містять посилань на коливання ціни на предмет закупівлі за договором або обґрунтування коливання ціни на такі товари упродовж періодів між укладеним договором та додаткових угод та не може бути використаний для підтвердження коливання цін на ринку товарів.

Відповідно до вказаного Висновку за результатами аналізу питання внесення змін до істотних умов договору установлено порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що такий висновок не може бути належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження коливання цін на ринку.

Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Підставою спору в цій справі є твердження прокурора про нікчемність укладених додаткових угод, що є підставою для повернення надмірно сплачених коштів у сумі 128 388, 31 грн.

Суд зазначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)).

Верховний Суд у постанові від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19 зазначає, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Договори, що укладені всупереч вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону "Про публічні закупівлі", є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження №14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є додаткова угода нікчемною.

Враховуючи вищенаведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що додаткові угоди № 1, 2 від 18.02.2020 року, №3 29.09.2020 року, №4 30.09.2020 року та №5 від 10.11.2020 рок до Договору № 18-02-2020 від 18.02.2020 року про постачання природного газу, суперечить вимогам законодавства, зокрема ч. 4 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній станом на час укладення додаткових угод), а тому суд приходить до висновку, що такі угоди є нікчемними, в силу закону.

Щодо вимоги про стягнення з ТзОВ «Кастум» надмірно сплачених коштів в сумі 128 388,31грн. суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 128 388,31грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про задоволення позову.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Черкаською обласною прокуратурою при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2481,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №2317 від 13 грудня 2022 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури підлягає судовий збір в сумі 2481,00грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 185, 191, 192, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум (79019, м. Львів, просп. Чорновола, 63, код ЄДРПОУ 41087491) на користь Катеринопільської селищної ради (20501, Черкаська обл., Звенигородський р-н, смт. Катеринопіль, вул. Соборна, 12, код ЄДРПОУ 34393423) кошти в сумі 128 388,31грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кастум (79019, м. Львів, просп. Чорновола, 63, код ЄДРПОУ 41087491) на користь Черкаської обласної прокуратури (18000, м.Черкаси, бульвар Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, розрахунковий рахунок UA 138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) 2481,00грн. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст складено та підписано 18.03.2024 року.

Суддя Коссак С.М.