Ухвала

від 18.03.2024 по справі 916/697/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/697/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А. за участю секретаря судового засідання Ващенко О.В., розглянувши заяву (вх. № 2-1318/23 від 01.09.2023р.) ТОВ ДРАЙВ-ІН про ухвалення додаткового рішення та/або виправлення описок по справі № 916/697/21

за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, 3,Одеса,Одеська область, 65026), в інтересах держави

в особі: Міністерства охорони здоров`я України (вул. М.Грушевського, 7, Київ 21,Київська область,01601)

в особі: Міністерства культури та інформаційної політики України (вул. І. Франка, 19, Київ, 01601)

та в особі: Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, Одеса, 65107)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Державного закладу Спеціалізований (спеціальний) клінічний санаторій імені В.П.Чкалова Міністерства охорони здоров`я України (65058, м. Одеса, вул. Французький бульвар, 85)

до відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (вул. Велика Арнаутська, буд. 15,Одеса, 65048)

та відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАЙВ-ІН (пров. Маланова, 1, офіс 4, Одеса, 65023)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення безпідставно набутого майна

Представники

від прокуратури: Тунік В.М.;

від відповідача 1. Стапінський В.О.;

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся з позовом до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства культури та інформаційної політики України і Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАЙВ-ІН, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, в якому просив визнати недійсним укладений між відповідачами договір купівлі-продажу об`єкта державної власності малої приватизації шляхом викупу від 26.12.2018 року щодо передачі у власність 49/100 частин нежитлової будівлі загальною площею 350 кв.м. за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5, а також зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ДРАЙВ-ІН повернути до державної власності на користь Міністерства охорони здоров`я України зазначене нерухоме майно вартістю 8 799 000 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.08.2023 у задоволенні позову відмовлено.

01.09.2023 (вх. № 2-1318/23) до суду від ТОВ ДРАЙВ-ІН надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та/або виправлення описок.

Приймаючи до уваги перебування судді Демешина О.А. з 29.08.2023 по 02.10.2023 у відпустці, з метою дотримання строків, визначених ст. 243 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 04.09.2023 призначено повторний автоматичний розподіл вищевказаної заяви за вх. №2-1318/23 від 01.09.2023 по справі № 916/697/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.09.2023 для розгляду вказаної заяви визначено суддю Невінгловську Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2023 суддею Невінгловською Ю.М. заявлено самовідвід від розгляду заяви ТОВ ДРАЙВ-ІН про ухвалення додаткового рішення та/або виправлення описок за вх. № 2-1318/23 від 01.09.2023 по справі № 916/697/21.

Згідно протоколу передачі судової справи від 12.09.2023 зазначену заяву передано на розгляд судді Демешину О.А.

Листом від 13.09.2023 суддею Дяченко Т.Г. (в порядку взаємозаміни у зв`язку із перебуванням судді Демешина О.А. у відпустці) було повідомлено, що суддя Демешин О.А. перебуває у відпустці до 02.10.2023, тому питання щодо розгляду заяви буде розглянуто після повернення з відпустки.

З огляду на надходження 28.09.2023 року до Господарського суду Одеської області ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 р. по справі №916/697/21, якою, зокрема, доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/697/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, супровідним листом Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 дану справу надіслано до суду апеляційної інстанції.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2023 у справі № 916/697/21 залишено без змін.

07.03.2024 року справа повернулась до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 08.03.2024р. вищевказану заяву ТОВ ДРАЙВ-ІН про ухвалення додаткового рішення та/або виправлення описок призначено до розгляду на 18.03.2024р. о 11.00 з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник прокуратури проти задоволення заяви заперечив, посилаючись на відсутність підстав, передбачених нормами ГПК України, підстав, як для ухвалення додаткового рішення, так і для виправлення описок, приймаючи до уваги, що будь-яких описок в судовому рішенні не міститься.

Представник відповідача 1 вважає, що заяву слід задовольнити, вважаючи, що в судовому рішенні допущено описку в частині висновку про ненадання згоди Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації на вибуття з державної власності 49/100 частин нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 85/5.

Заслухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь в судовому засіданні та дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява ТОВ «Драйв-Ін» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

В обгрунтування своєї заяви ТОВ «ДРАЙВ-ІН» посилається на те, що певні висновки суду, викладені в тексті судового рішення від 25.08.2023р. по цій справі є описками, які слід виправити в порядку ст.243 ГПК України, або ухвалити додаткове рішення, в порядку ст.244 ГПК України. При цьому, заявником перелічено, встановлені підпунктами 1,2,3 частини 1 вказаної норми ГПК України, підстави відповідно до яких суд може ухвалити додаткове рішення.

Зокрема, заявником процитовано частину тексту цього судового рішення наступного змісту:

« Таким чином, з огляду на заборону відчуження та приватизації об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками та включені до переліку пам`яток, які не можуть бути приватизовані, що передбачено як Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», так і Законом України «Про охорону культурної спадщини», вибуття без погодження відповідних органів охорони культурної спадщини (Міністерства культури та інформаційної політики України, Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації), з державної власності 49/100 частин об`єкта нерухомості - нежитлової будівлі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 85/5, площею 350 кв.м, відбулось всупереч нормам чинного законодавства.»

Заявник вважає, що таке твердження суперечить матеріалам справи, зокрема а.с. 46 і а.с. 73 том 1, на яких міститься відповідний лист Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації із таким дозволом/погодженням.

Крім того, заявник вважає необхідним прийняття судом додаткового рішення у зв`язку з викладенням в тексті рішення суду від 25.08.2023р. наступного висновку:

"З огляду на те, що договір купівлі-продажу майна від 26.12.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «ДРАЙВ-ІН» було укладено всупереч законодавчих вимог щодо заборони приватизації об`єктів, які включені до переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, і без надання дозволу органами охорони культурної спадщини - такий договір підлягає визнанню недійсним з підстав його невідповідності положенням законодавства згідно зі ст. ст. 203, 215 ЦК України."

Як вважає заявник, щодо знаходження у переліку заборонених об`єктів, - то в 2010 був зареєстрований новий об`єкт нерухомості, площею 712 метрів квадратних на праві спільної часткової власності. Спільна часткова власність, це не власність на окремі частки в об`єкті, оскільки частка у спільній власності - це не доля в об`єкті, а доля в праві власності, або як раніше було прийнято називати "ідеальна доля".

Тому, на думку заявника, не можна вести мову і про "частку у пам`ятці", а є доля в праві власності на об`єкт площею 712 метрів квадратних, яка не може бути часткою у пам`ятці.

Як стверджує заявник, «рішення господарського суду щодо визнання права власності 2005 року містить посилання на те, що окрім корпусу № 5(15) в складі об`єкту реєструвався "спальний корпус № 3", що також свідчить про утворення нового об`єкту з двох складових, ще до реєстрації нового об`єкту 2010 року згаданої в попередньому абзаці. Не може це рішення 2005 року мати і преюдиційної сили, як зазначено в рішенні від 25.08.2023 р., через різний суб`єктний склад справ.»

Заявник, в контексті необхідності прийняття додаткового рішення, посилається на те, що рішення суду від 25.08.2023р. не наводить відповідей «на жоден з доводів і доказів відповідачів щодо не знаходження об`єкту в переліку, від паспорту пам`ятки 2010 року до фейкових наказів Мінкульту, наданих прокуратурою і відсутності об`єкта в актуальному реєстрі.»

На підставі та з урахуванням вищевикладених обставин, заявник вважає, що вищевикладене є або опискою, або обставинами щодо яких подавалися докази і щодо яких є потреба у додатковому рішенні і, на розсуд суду, просить прийняти додаткове рішення та/або ухвалу про виправлення описки.

Відповідно до статті 243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Вказані в заяві ТОВ «ДРАЙВ-ІН» текстові вибірки з мотивувальної частини судового рішення не можна вважати описками або арифметичними помилками, з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначив, що описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Крім того, заявником взагалі не вказано на які саме тексти слід виправити тексти із рішення суду, зазначені в заяві.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для виправлення описок чи арифметичних помилок, оскільки викладення в тексті судового рішення мотивів та обгрунтування висновків суду у цьому рішенні не може вважатися опискою або арифметичною помилкою.

Щодо додаткового рішення, суд звертає увагу не те, що відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України:

1. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Викладені в заяві ТОВ «ДРАЙВ-ІН» обставини - не містять жодної з вищевказаних підстав, необхідних для ухвалення додаткового рішення, оскільки рішення суду від 25.08.2023р. було ухвалено стосовно усіх позовних вимог (договору купівлі-продажу недійсним, повернення безпідставно набутого майна). Крім того, приймаючи до уваги, що у задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі судом не вирішувалось питання щодо майна, яке підлягало б передачі, а судові витрати були покладені на прокуратуру про що вказано в мотивувальній частині рішення.

Судове рішення по цій справі було ухвалено на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин. Твердження заявника про те, що висновки суду, викладені у цьому судовому рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи не є підставою для ухвалення додаткового рішення. Якщо заявник вважає, що мала місце така невідповідність то це може бути підставою для апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Суд звертає увагу, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024р. було залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області від 25.08.2023р. по цій справі.

Також, окремо слід зазначити, що висновки в судовому рішенні про незаконність вибуття з державної власності 49/100 частин нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м.Одеса, Французький бульвар, 85/5, грунтуються на тому, що таке вибуття відбулось без погодження відповідних органів культурної спадщини. Посилання в судовому рішенні про відсутність такого погодження Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації грунтуються на тому, що у вказаному в заяві листі Департаменту на адресу Регіонального відділення фонду державного майна по Одеській області від 10.10.2018р. (т.1 а.с.46) не містилося беззаперечного погодження на відчуження держмайна, а таке погодження ставилося в залежність від прийняття Відповідачем 1 рішення «у межах діючого законодавства України щодо відчуження зазначеного об`єкта».

Але, перш за все, висновок про незаконність відчуження вищевказаного державного майна був зроблений судом у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи згоди на таке відчуження органом культурної спадщини - Міністерством культури та інформаційної політики України.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення та/або виправлення описок у вищевказаному судовому рішенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 243, 244 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ТОВ ДРАЙВ-ІН (вх. № 2-1318/23 від 01.09.2023р.) про ухвалення додаткового рішення та/або виправлення описок по справі № 916/697/21 відмовити.

Ухвала набрала законної сили 18.03.2024р.

та може бути оскаржена в порядку ст.253-259 ГПК України в частині відмови у прийнятті додаткового рішення.

Повний текст ухвали складено 19.03.2024р.

Суддя О.А. Демешин