Рішення

від 14.03.2024 по справі 918/31/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/31/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" (вул. Центральна, 148, с. Бобли, Волинська обл., Ковельський р-н, 44842, код ЄДРПОУ 40978938)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" (вул. Центральна 3 Б, с. Мутвиця, Рівненська обл., Вараський р-н, 34023, код ЄДРПОУ 41647769)

про стягнення 414 844 грн 98 коп.

у судове засідання з`явилися представники:

- від позивача: не з`явився;

- від відповідача: Багнюк Ігор Вячеславович (в режимі ВКЗ)

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою наявних технічних засобів відео- та звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи (підсистема відеоконференцзв`язку).

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2024 року на поштову адресу господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" про стягнення 414 844 грн 98 коп. (з яких: 393 312 грн 94 коп. - основний борг, 19 654 грн 43 коп. - пеня, 1 877 грн 61 коп. - 3 % річних).

Ухвалою від 11.01.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" строк та спосіб на усунення недоліків позовної заяви.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви в межах процесуального строку, встановленого судом.

Ухвалою від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/31/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Рішенням від 29.02.2024 позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" 393 312 грн 94 коп. - основний борг, 1 849 грн 33 коп. - 3% річних та 5 927 грн 43 коп. судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. В решті позовних вимог про стягнення 19 654,43 грн - пені, та 28,28 грн - 3% річних - відмовлено.

04 березня 2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 13 526 грн 00 коп.

Ухвалою від 05.03.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/31/24. Розгляд заяви призначено на 14.03.2024. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" надати свої пояснення щодо поданої заяви про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у термін до початку судового засідання.

14 березня 2024 року судом встановлено, що у судове засідання представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання шляхом доставлення ухвали від 05.03.2024 до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро".

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, серед іншого, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду заяви про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро".

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Господарський суд, розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі № 918/31/24, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, яка складається із судового збору в розмірі 6 222 грн 69 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп.

Господарський суд Рівненської області 29.02.2024 ухвалив судове рішення у даній справі, згідно з яким позовні вимоги задовольнив частково.

Заява представника позивача про стягнення витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги у справі із доказами понесення таких витрат направлена суду 04.03.2024, тобто в межах процесуального строку, встановленого законом.

Як вбачається із заяви, позивач просить суд стягнути на свою користь із відповідача витрати на професійну правничу допомогу та супутні витрати, понесені при розгляді справи , у розмірі 13 526 грн 00 коп.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" в особі директора Литвинюк Олени Володимирівни, яка діє на підставі Статуту (місцезнаходження за адресою вул. Центральна, 148 село Бобли Ковельського району Волинської області) з одного боку (далі - клієнт), і адвокатом Стецюком Романом Сергійовичем, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 313 від 07.02.2006, видане на підставі рішення Волинської обласної КДК адвокатури від 07.02.2006 № 86, з іншого боку (далі - адвокат) укладено Договір № 2/24 про надання правової допомоги (далі- Договір).

У відповідності до п. 1.1. даного Договору клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову (юридичну) допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

У Договорі сторони обумовили між собою питання прав та обов`язків адвоката та клієнта, порядок оплати послуг адвоката, заключні положення.

В межах цього Договору Клієнт наділяє Адвоката всіма повноваженнями, передбаченими Законами України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Господарським процесуальним кодексом України. «Про інформацію», «Про виконавче провадження», зокрема, але не обмежено, з усіма правами, які надані позивачу, згідно з переліком.

Із розділу 4 Договору вбачається, що сторони обумовили порядок розрахунків.

Згідно з п. п. 4.1., 4.2. Договору отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. При визначенні розміру гонорару враховується:

- обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення;

- ступінь складності правових питань, що стосуються доручення;

- вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання;

- необхідність виїзду у відрядження;

- важливість доручення з точки зору інтересів клієнта;

- особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

- характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом;

- професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі (яка розраховується з вартості 1 години роботи адвоката в розмірі 800 грн) або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі. (п. 4.3. Договору).

Згідно з п. 4.4. Договору якщо при виконанні угоди виникне необхідність виїхати у відрядження або виконати угоду в неробочий час, а також, якщо клієнт наполягає на терміновості виконання доручення - вартість роботи адвоката розраховується, виходячи з гонорару, встановленого відповідно до даного договору, помноженого на коефіцієнт 2. (Під неробочим часом у цьому випадку розуміється час у святкові і вихідні дні та у робочі дні з 17 до 9 години).

Вартість часу проїзду адвоката до клієнта або по його дорученнях розраховується, виходячи з погодинної ставки роботи адвоката, у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на день надання правової допомоги.

Як вбачається із п. 4.5. Договору визначений угодою гонорар може бути в наступному змінений адвокатом у зв`язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено відповідно до даної угоди.

Сторони узгодили між собою у п. 4.6. Договору, що крім оплати гонорару, клієнт відшкодовує адвокату всі витрати, понесені ним у зв`язку з виконанням даної угоди (далі - витрати). Такі виграти включають: видатки на міжнародний та /або міжміський зв`язок; витрати на факсимільний зв`язок, поштові витрати; фотокопіювання, транспортні та відрядні витрати; переклад на іноземні мови та з іноземних мов; витрати па оплату праці експертів, консультантів із спеціальних питань; інші витрати, пов`язані з наданням послуг.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання доручення або до моменту розірвання договору. (п. 5.1. Договору).

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

У ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Судом встановлено, що 28.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" та його адвокатом Стецюком Романом Сергійовичем, за результатами виконання Договору № 2/24 від 02.01.2024 підписано Акт виконаних робіт № 1. У даному Акті сторони зафіксували, що виконавцем надано клієнту ряд юридичних послуг, а саме:

1) ознайомлення з документами та аналіз договірних відносин між ТОВ «Бобли-Агро» та ТОВ «Рівненське аграрне підприємство» за договором оренди сільськогосподарської техніки від 20.10.2023 -(02.01.2024)2 години 1600 грн;

2) підготовка матеріалів, складання позовної заяви та подання до Господарського суду Рівненської області позовної заяви в інтересах Клієнта - (03.01.2024 - 04.01.2024) 6 годин 4800 грн.;

3) усунення недоліків позовної заяви за ухвалою суду від 11.01.2024 (17.01.2024) 1,5 години 1200 грн

4) участь Адвоката в судовому засіданні (20.02.2024) 2000 грн.

Окрім того, у Акті № 1 від 28.02.2024 зафіксовано, що адвокат поніс супутні витрати у зв`язку із виконанням Договору № 2/24 від 02.01.2024, а саме: витрати пального легкового автомобіля Kia Clarus НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

На підставі Наказу № 43 від 10.02.21998 "Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" адвокатом здійснено розрахунок означених супутніх витрат, за результатами якого у Акті вказано, що:

- 17.01.2024: Луцьк Соборності, 22-а - с. Вобли Ковельський район (93 км + 93 км =186 км) - 15.8 літрів;

- 20.02.2024: : Луцьк Соборності, 22-а - Рівне Набережна, 26-а (72 км + 72 км = 144 км) - 12,2 літрів 28 літрів по 47.9 грн = 1 341 грн.

З урахуванням викладеного, підписавши вказаний Акт № 1, сторони дійшли згоди, що вартість наданих Адвокатом послуг та понесених супутніх витрат згідно Договору становить 10 941 грн 00 коп.

Як вбачається із Акту замовник (клієнт) підтверджує отримання вищевказаних послуг в повному обсязі та відсутність будь-яких претензій, скарг, зауважень.

Також судом встановлено, що 29.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" та його адвокатом Стецюком Романом Сергійовичем, за результатами виконання Договору № 2/24 від 02.01.2024 підписано Акт виконаних робіт № 2. У даному Акті сторони зафіксували, що виконавцем надано клієнту ряд юридичних послуг, а саме:

1) участь Адвоката в судовому засіданні (20.02.2024) 2000 грн.

Окрім того, у Акті № 2 від 29.02.2024 зафіксовано, що адвокат поніс супутні витрати у зв`язку із виконанням Договору № 2/24 від 02.01.2024, а саме: витрати пального легкового автомобіля Kia Clarus НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

На підставі Наказу № 43 від 10.02.21998 "Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті" адвокатом здійснено розрахунок означених супутніх витрат, за результатами якого у Акті вказано, що:

- 29.02.2024: Луцьк Соборності, 22-а - Рівне Набережна, 26-а (72 км + 72 км = 144 км) - 12,2 літрів 28 літрів по 47.9 грн = 584 грн 38 коп.

З урахуванням викладеного, підписавши вказаний Акт № 2, сторони дійшли згоди, що вартість наданих Адвокатом послуг та понесених супутніх витрат згідно Договору становить 2 585 грн 00 коп.

Як вбачається із Акту замовник (клієнт) підтверджує отримання вищевказаних послуг в повному обсязі та відсутність будь-яких претензій, скарг, зауважень.

Також судом встановлено, що правова (правнича) допомога та супутні витрати оплачені клієнтом (позивачем) на підставі видаткових касових ордерів (первинний документ, що застосовується для оформлення видачі готівки з каси юридичних осіб):

- від 28.02.2024 на суму 10 000 грн 00 коп.;

- від 29.02.2024 на суму 3 526 грн 00 коп.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В матеріалах справи відсутні письмові заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" проти стягнення з нього заявленої суми витрат на оплату послуг адвоката позивача та понесених супутніх витрат адвоката в розмірі 13 526 грн 00 коп.

При цьому у судовому засіданні 14.03.2024 присутній в режимі ВКЗ представник відповідача усно заперечив проти задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі.

В обґрунтування заперечень ОСОБА_2 вказав, що:

1) дана справа є типовою справою про стягнення заборгованості із оренди сільськогосподарської техніки з забезпеченням обслуговуючим екіпажем. Норми законодавства, якими регулюються спірні правовідносини є загальними положеннями Цивільного та Господарського кодексів, відсутня необхідність у вивченні спеціалізованого галузевого законодавства. Тож, і формування правової позиції та складання позовної заяви не потребували докладання представником позивача суттєвих зусиль та часових витрат.

2) вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у спорі, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;

3) покладення на відповідача витрат на усунення недоліків позовної заяви буде нерозумним, адже це недоліки діяльності самого адвоката позивача при підготовці позовної заяви, за що адвокатом нараховано 4 800 грн 00 коп;

4) витрати адвоката на проїзд автомобілем KIA Clarus не підтверджені документально; участь у судовому засіданні адвоката позивача могла б бути й у режимі ВКЗ, що дозволено ГПК України; невідкладної необхідності у доїзді на судові засідання власним автомобілем адвоката не було; явка представників учасників справи у судові засідання не визнавалася обов`язковою.

Відтак представник відповідача вказує, що на його переконання слід відмовити у задоволені заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або зменшити її до розумного розміру. При цьому представник відповідача не вказав яка сума, за його переконанням є такою, що співмірна зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг) розміром витрат на правничу допомогу.

Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, враховуючи усні заперечення представника відповідача, господарський суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Ла-вентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи була їх сума обґрунтованою.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано сукупність доказів: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина 3 ст.126 ГПК визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

При цьому відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 918/31/24 від позивача надійшли наступні копії доказів:

- договір № 2/24 про надання правової допомоги від 02.01.2024;

- довіреність Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" видана 01.02.2024 для Стецюка Романа Сергійовича на представлення інтересів перед усіма фізичними та юридичними особами, їх філіями та представництвами (судові органи України всіх інстанцій, державні органи, організації, підприємства, установи тощо) при вирішенні справ, які безпосередньо чи опосередковано стосуються Товариства, в тому числі для здійснення представницьких функцій;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 313 від 07.02.2006 видане Стецюку Роману Сергійовичу;

- Акт виконаних робіт № 1 від 28.02.2024 до Договору № 2/24 від 02.01.2024 на суму 10 941 грн 00 коп.

- Акт виконаних робіт № 2 від 29.02.2024 до Договору № 2/24 від 02.01.2024 на суму 2 585 грн 00 коп;

- видатковий касовий ордер від 28.02.2024 на суму 10 000 грн 00 коп;

- видатковий касовий ордер від 29.02.2024 на суму 3 526 грн 00 коп.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Із викладеного вбачається, що позивачем надано сукупність документів, якими на його переконання, стверджується, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" адвокатом Стецюком Романом Сергійовичем була надана правова правнича допомога у справі № 918/946/23.

Судом встановлено, що на час розгляду справи, доказів недійсності Договору від 02.01.2024 про надання правової допомоги суду не надано. У Договорі відсутнє посилання, що надання правової допомоги полягає в представництві інтересів клієнта з питань, що пов`язані зі спором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство", водночас у актах № 1 від 28.02.2024 та № 2 від 29.02.2024 до даного Договору відображено, що правнича допомога та супутні витрати понесені адвокатом на суму 10 941 грн 00 коп та 2 585 грн 00 коп. у зв`язку із наданням юридичних послуг з приводу договірних відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" за договором оренди сільськогосподарської техніки від 20.10.2023.

Окрім того, вбачається, що адвокат Стецюк Роман Сергійович був присутнім у 2-х судових засіданнях по справі № 918/31/24: 20.02.2024 та 29.02.2024.

Як встановлено судом, Адвокат та Клієнт (замовник, позивач), керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, погодили між собою відповідно розмір та вартість такої допомоги та понесених супутніх витрат у сумі 13 526 грн 00 коп.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленим у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Верховний Суд у справі № 922/2604/20, дійшов висновків, що відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Суд виснує, що є слушними доводи представника відповідача про необхідність відмови у покладенні на відповідача витрат, пов`язаних із наданням адвокатом позивача послуг на усунення недоліків позовної заяви, з огляду на наступне.

Надавши оцінку наданим позивачем документам на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що з них, зокрема, з Акту № 1 від 28.02.2024 виконаних робіт, в якому детально розшифрована яка правова допомога надавалась при розгляді справи, вбачається, що у суму витрат, яку позивач просить стягнути як оплату за аналіз спірних правовідносин, підготовку і подання до суду позовної заяви, включена робота по усуненню недоліків позовної заяви.

Суд виснує, що хоча в акті дані послуги розділені на три різні види, однак за своєю суттю є одним видом правничої допомоги: підготовка позовної заяви. При цьому правовий аналіз документів для проведення претензійно-правової роботи, підготовка позовної заяви і усунення її недоліків за своєю суттю є правничою правовою роботою, яка проведена на підставі тих самих документів і правовідносин, аналіз який здійснювався адвокатом при підготовці позовної заяви. Водночас включення до витрат на професійну правничу допомогу роботи з усунення недоліків позовної заяви у сукупності із уже проведеним правовим аналізом спірних правовідносин та підготовкою позовної заяви і подання її до суду не відповідає принципу доцільності та розумності. Крім того, суд погоджується із аргументами представника відповідача про те, що покладення на відповідача витрат адвоката на послуги із усунення недоліків позовної заяви є нерозумним, адже дійсно допущення при підготовці позовної заяви недоліків входить в рамки відповідальності самого адвоката, що готував позовну заяву і за аналіз спірних правовідносин і підготовку самої позовної заяви уже нарахував 1600 грн + 4 800 грн 00 коп.

Суд підкреслює, що правовий аналіз документів, що стосуються спірних правовідносин, та підготовка позовної заяви обумовлюють аналіз однакових доказів, а робота адвоката по усуненню недоліків позовної заяви є однією і тією є процесуальною дією щодо підготовки позовної заяви, оскільки в матеріалах справи міститься лише одна заява по суті - позовна заява.

Витрати по підготовці та написанні заяви про усунення недоліків позовної заяви зумовлені недоліками в роботі адвоката при підготовці позовної заяви, а тому не можуть бути покладені на відповідача, адже ця послуга не є наданням окремої правової допомоги стороні позивача.

Крім того, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказаний висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, який викладено в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17.

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у стягненні із відповідача на користь позивача 1 200 грн 00 коп. витрат, понесених позивачем на оплату роботи адвоката із усунення недоліків позовної заяви.

Суд зауважує, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Господарський суд вважає включення до витрат на професійну правничу допомогу написання клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - таким, що не відповідає критерію "розумності витрат на професійну правничу допомогу".

Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту адвоката сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду (постанови від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 19.09.2023 у справі №911/1115/22, та ін.), участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Відтак позивач правомірно заявив до стягнення із відповідача супутні витрати, пов`язані із прибуттям свого адвоката із м. Луцьк до с. Бобли, а в подальшому із м. Луцьк до м. Рівне для участі у 2- судових засіданням. Однак, за результатами аналізу документів, наданих позивачем, суд виснує, що позивачем не надано доказів що підтверджують супутні витрати адвоката на паливо.

При цьому суд виснує, що окрім того, що супутні витрати у розмірі 1 341 грн 00 коп та 584 грн 38 коп. на паливо для заправляння автомобіля адвоката не є підтвердженими, включення таких витрат у заяву на відшкодування відповідачем витрат позивача пов`язаних із наданням останньому правової допомоги у справі поряд із тим, що за участь у 1 судовому засіданні адвоката коштує 2 000 грн 00 коп. нівелює саму цінність такої юридичної послуги як участь у судовому засіданні. Так, при вказаному включенні позивачем надана прерогатива «ефекту доїжджання адвоката» до свого клієнта та до суду на судове засідання, що непропорційно та нерозумно збільшує розмір витрат на правову допомогу, які позивач прагне покласти на відповідача.

Виснуючи дане суд серед іншого виходить із того, що ГПК України надає право участі у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку. При цьому позивач також не обмежений правом забезпечити безпосередню участь свого адвоката до суду, однак це є правом самого позивача і не є вимушеною дією. Явка представників учасників справи у судові засідання не визнавалася обов`язковою. Відтак позивач, реалізувавши своє право на особисту участь адвоката у судовому засіданні та оплативши при цьому за таку послугу 2 000 грн 00 коп. безпідставно намагається покласти витрати на доїзд свого адвоката до суду на відповідача в той час, коли розмір таких витрат не є підтвердженим, а самі витрати не були вимушеними.

Відтак суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про покладення на відповідача витрат, пов`язаних із заправлянням автомобіля адвоката у сумі 1 341 грн 00 коп. та 584 грн 38 коп.

Водночас суд критично ставиться до доводів представника відповідача про те, що формування правової позиції та складання позовної заяви не потребували докладання представником позивача суттєвих часових витрат.

Відхиляючи дані заперечення відповідача суд виходить із того, що із акту № 1 від 28.02.2024 чітко вбачається, яка саме правова правнича допомога була надана позивачу у справі № 918/31/24, вбачається, що вона прийнята без зауважень і замовник підтверджує отримання усіх послуг у повному обсязі, які вказані у Актах № 1 та № 2.

Процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).

Згідно зі ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову.

З огляду на викладене у сукупності, суд виснує, що аргументи представника відповідача про неспівмірність витрат зі складністю справи є такими, що не доводять факт того, що у даній справі було завищено витрати на правову правничу допомогу, які підтверджуються на суму 10 400 грн 00 коп.

Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, враховуючи заперечення представника відповідача, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним стягненню з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, які є доведеними, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Зважаючи на викладене у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі.

При цьому згідно з ст. ст. 126, 129 ГПК України - стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони витрати на професійну правничу допомогу.

Сума понесених витрат позивачем на професійну (правничу) допомогу його адвоката, що підтверджена належними та допустимими доказами є 10 400 грн 00 коп.

Однак оскільки позовні вимоги задоволені частково, то суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача 9 906 грн 56 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу, що є пропорційним до розміру обґрунтованих позовних вимог.

Відтак у решті витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 3 619 грн 44 коп - суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 202, 221, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" - Стецюка Р.С. про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненське аграрне підприємство" (вул. Центральна 3 Б, с. Мутвиця, Рівненська обл., Вараський р-н, 34023, код ЄДРПОУ 41647769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" (вул. Центральна, 148, с. Бобли, Волинська обл., Ковельський р-н, 44842, код ЄДРПОУ 40978938) 9 906 (дев`ять тисяч дев`ятсот шість) грн 56 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У решті вимог заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобли-Агро" про стягнення витрат понесених позивачем по оплаті професійної правничої допомоги у справі в сумі 3 619 грн 44 коп.- відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне додаткове рішення складено та підписано "19" березня 2024 року.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич