Ухвала

від 19.03.2024 по справі 922/3244/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3244/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Терещенко О.І., Тихий П.В.)

та рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 (суддя Чистякова І.О.)

за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

до: 1. Мереф`янської міської ради,

2. Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток"

про визнання недійсними договорів про встановлення строкового платного земельного сервітуту та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 (повний текст складено 09.02.2024) та рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі № 922/3244/23, подана 29.02.2024 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 для розгляду справи № 922/3244/23 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.

Розглянувши касаційну скаргу та додані до неї матеріали Суд дійшов висновку про те, що вони відповідають вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та її доводи не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, під час вивчення матеріалів вищезазначеної касаційної скарги, Судом встановлено, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 07.09.2023 у справі № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія "Будгарант" про визнання незаконним та скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі вищевказаної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин четвертої, п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.

При цьому судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у вказаній ухвалі визначила коло питань, які, на її думку, становлять виключну правову проблему у контексті позовів прокурора, в тому числі:

- якщо прокурор звертається з позовом до державного органу або органу місцевого самоврядування, визначаючи його відповідачем, то це не вказує на те, що орган, який компетентний захищати інтереси держави, зникає. По-перше, такий орган продовжує існувати і повинен був отримати від прокурора попереднє звернення з інформацією про стверджуване порушення. По-друге, може бути інший компетентний орган, який також міг звернутися до суду для захисту інтересів держави;

- попереднє звернення прокурора до компетентного органу, навіть якщо такий орган є порушником, не нівелює обов`язку звернення до нього, тим більше, що такий орган у більшості випадків може виправити ситуацію або самостійно, або шляхом звернення до суду від свого імені;

- проблемним є питання, коли прокурор звертається до суду і визначає компетентний орган як відповідача, який вчинив порушення, наприклад, прийняв оспорюване рішення; водночас може існувати інший державний орган, який міг би звертатися до суду з метою захисту інтересів держави. Наприклад, прокурор може звернутися в інтересах Держгеокадастру України про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки;

- водночас проблемним є питання, коли прокурор вказує, що порушення вчинено одним з компетентних органів, тому він і є відповідачем, не вказавши позивачем жодного з інших компетентних органів;

- визначаючи компетентний орган не позивачем, а відповідачем, згодом як прокурор, так і суди зіштовхуються з проблемою неможливості задоволення позову на користь відповідача. Наприклад, прокурор, звертаючись до органу місцевого самоврядування щодо визнання недійсним його рішення, договору оренди і повернення земельної ділянки, не може сформулювати, кому повернути земельну ділянку. Якщо повернення або витребування відбувається на користь відповідача, то це є порушенням господарського процесу. Якщо на користь територіальної громади або держави, то очевидним є те, що від імені місцевої територіальної громади або держави повинен діяти якийсь орган з метою здійснення стягнення та виконання рішення суду. Дещо абсурдним є задоволення позову прокурора про стягнення з органу місцевого самоврядування на користь територіальної громади, яку власне й уособлює цей орган місцевого самоврядування, або стягнення з Держгеокадастру як відповідача на користь держави без визначення компетентного органу як стягувача.

Ухвалою від 09.11.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла справу № 925/1133/18 до розгляду, при цьому погодившись з судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду, що питання про наявність/відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, визначено прокурором як одного з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивача, має характер виключної правової проблеми, яка з урахуванням існування наведеного вище кількісного критерію та зважаючи на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій, є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній ухвалі також врахувала, що господарські суди різних інстанцій, у тому числі й Велика Палата Верховного Суду, сформували у подібних правовідносинах досить суперечливу, а подекуди й взаємовиключну практику щодо наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, чим власне і обґрунтував відсутність такого органу у межах розгляду справи.

При цьому Велика Палата Верховного Суду ухвалила, що справа містить виключну правову проблему, тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин четвертої, п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи, що обставини справи № 922/3244/23 є подібними до обставин справи № 925/1133/18, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі № 922/3244/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абзацу 1 частини п`ятої, частин шостої - восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи") суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Керуючись статтями 228, 234, 235, 287, 290, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2023 у справі № 922/3244/23.

2. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 09.04.2024. Разом із відзивом слід надати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

3. Витребувати матеріали справи № 922/3244/23 із Господарського суду Харківської області/Східного апеляційного господарського суду.

4. Зупинити касаційне провадження у справі № 922/3244/23 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

5. Звернути увагу усіх учасників судового провадження на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо реєстрації своїх електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко

ДО УВАГИ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ!

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та інших учасників справи, у зв`язку з чим максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.