Рішення
від 19.02.2024 по справі 367/972/19
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/972/19

Провадження №2/367/337/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

19 лютого 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Яцуна А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Бригантина» про визнання договору недійсним внаслідок обману, стягнення сплаченого авансу та стягнення збитків у подвійному розмірі, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року до суду звернулася ОСОБА_2 з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Бригантина» про визнання договору недійсним внаслідок обману, стягнення сплаченого авансу та стягнення збитків у подвійному розмірі.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначає, що 05 вересня 2013 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі-відповідач 1), ОСОБА_4 (далі відповідач 2) було укладено Договір переуступки паю квартири на ОК ЖБК «Бригантина» з поетапною оплатою, у відповідності до якого вона придбала у відповідачів їх у пай у ОК ЖБК «Бригантина» (далі відповідач 3), який дає їй право стати власником квартири АДРЕСА_1 , сплативши за неї 480 442, 50 грн.

Позивач зазначає,що у відповідності до умов п.1 Договору, відповідачі 1,2 при підписані Договору передали позивачу свій пай (майнове право) у відповідача 3,за що позивач у відповідності до п.2 Договору при підписанні Договору передав відповідачам 1,2 аванс у розмірі 86 880 грн. Позивач звертає увагу суду, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 05.09.2013 року Відповідач-2 був керівником Відповідача-3, а Відповідач - 1 - підписантом, який має право діяти від імені Відповідача-3.

Крім того,зазначає, що при підписанні Договору Відповідачі-1,2 надали Позивачу Копії актів на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , копію Свідоцтва про реєстрацію ОК ЖБК «Бригантина», копію першої сторінки Декларації про готовність об?єкта до експлуатації та копію плану квартири, про що Сторони зазначили в п. 11 Договору.

Позивач стверджує, що в п. 5.3. Договору Відповідачі-1,2 стверджували, що земельна ділянка площею 0,15 га, на якій побудований будинок, перейшла у спільну власність членів ОК ЖБК «Бригантина» згідно договорів дарування. Цю інформацію Відповідачі-1,2 підтверджували також наданими Позивачу копіями Державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯЖ № 222826 від 16.09.2008 року та серія № 222827 від 23.09.2008 року, на других сторінках яких були надписи про передачу цих земельних ділянок за договорами дарування від 21.06.2012 року та від 27.06.2012 року до ОК ЖБК «Бригантина».

Позивач зазначає, що декларація про готовність об?єкта до експлуатації - житлового багатоквартирного 3-х поверхового будинку з мансардою по АДРЕСА_4 (далі Будинок), зареєстрована Інспекцією ДАБК у Київській області 26.07.2013 року і у відповідності до положень ч.2 ст. 331 ЦК України це є датою виникнення права власності на Будинок у Відповідача-3. Позивач стверджує, що п. 5.1. Сторонами було зазначено, що Квартира знаходиться на балансі у Відповідача-3 і до неї право власності на квартиру переходить після сплати Відповідачу-3 Позивачем 480 442,50 грн. Позивач звертає увагу суду, що при укладенні Договору було сплачено Відповідачам-1,2 аванс в 86 880 грн. за їх пай у Відповідача-3 та вона передала їм заяву про вступ в ОК ЖБК «Бригантина», про що зазначено в п. 11 Договору та вважала, що вона стала членом ОК ЖБК «Бригантина».

Крім того стверджує, що протягом 2013 - 2016 років вона через Відповідача-1, який є підписантом Відповідача-3, сплатила Відповідачу-3 грошові кошти за Квартиру в розмірі 219 938,69 грн. та 14 725,52 доларів США, що в сумі складає 623 766,82 грн., виходячи з курсу долара США до грн. станом на 05.02.2019 року - 1/27.423692. Позивач стверджує, що весь цей час вона вважала, що вона є членом ОК ЖБК «Бригантина», так як нею сплачені в повному обсязі грошові кошти Відповідачам-1,2 за їх пай у Відповідача-3, а Відповідач - 1, як належним чином уповноважена особа Відповідача-3, отримані від Позивача грошові кошти вносить на банківський рахунок Відповідача-3 в якості платежу за Квартиру, що надало їй право 19.03.2015 року отримати Свідоцтво про право власності на Квартиру.

Однак, зазначає, що 26.07.2017 року ОСОБА_3 подала до Ірпінського міського суду Київської області позов до неї про визнання недійсним свідоцтва про право власності, з якого вона дізналася, що Відповідач -1 та Відповідач - 2 зумисне ввели її в оману щодо природи правочину при підписанні Договору, прав та обов`язків сторін та якості квартири, для того, щоб укласти Договір з позивачем,заволодіти його грошовими коштами, не передаючи йому майновий пай в кооперативі, а квартиру передати належної якості, всі недоліки якої закладені при її будівництві.

Крім того, позивач зазначає, що після укладення Договору, протягом 2013 - 2019 років, під час користування Квартирою, нею було виявлено значну кількість скритих будівельних недоліків квартири, які є наслідком неякісного проектування та виконання будівельних робіт ТОВ «Гостбудпроект», яке було генеральним проектувальником та генеральним підрядником при проектуванні та будівництві Будинку та Квартири. Керівником та співзасновником ТОВ «Гостбудпроект» станом на день підписання Декларації про готовність об?єкта (Будинку) до експлуатації - 26.07.2013 року була ОСОБА_3 , відповідач-1, а будівельні роботи щодо Будинку та Квартири приймав ОСОБА_4 , Відповідач-2, як керівник ОК ЖБК «Бригантина»- Відповідача-3. Позивач звертає увагу суду, що про недоліки в проектуванні та будівництві Будинку та Квартири було відомо відповідачам-1,2 до укладення Договору з нею, так як:

- 03.12.2012 року Відповідач-1 була ознайомлена з Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, який складений Начальником Інспекційного відділу у Західному регіоні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Гороховим В. В.;

- Відповідач-1 була притягнута до адміністративної відповідальності Постановою No3018 першого заступника начальника Інспекції державного ахітектурно-будівельного контролю у Київській області Неборського Є.А. на підставі Акту перевірки та протоколу No122 від 27.11.2012 року;

- 02 жовтня 2012 року комісією відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради було складено акт перевірки будівництва житлового будинку в АДРЕСА_2 ;

- Рішенням № 589-26-VI сесії Гостомельської селищної ради від 29 січня 2013 року було скасовано рішення виконавчого комітету Гостомельської селищної ради № 5 від 09 січня 2013 року «Про надання згоди засновнику ОК ЖБК «Бригантина» на містобудівні умови по отриманню вихідних даних для проектування будівництва житлового багатоквартирного будинку в АДРЕСА_2 ».

Позивач наголошує, що у всіх цих документах зазначається про численні порушення в проектуванні та будівництві Будинку, основні з яких - це відсутність вентиляційних каналів біля приміщень санітарних вузлів і кухонь, виконання несучих стін з піноблоків, перемички несучих стін укладені на піноблоки без укладки опорних подушок, над деякими дверними та віконними прорізами змонтовано не несучі перемички. Всі ці недоліки в проектуванні та будівництві Будинку та Квартири, про які Відповідачі і про них не повідомили її під час укладення Договору, призвели до аварійного стану Квартири, а саме: такі, як тріщини в підлозі, стінах та відсутність витяжної вентиляції, які роблять Квартиру не пригідною до проживання, так як знаходження в Квартирі несе ризики для її життя.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що Відповідачі -1,2 замовчали від неї при укладенні Договору про суттєві будівельні недоліки Будинку та Квартири, про які вони знали. Якби вона отримала від Відповідачів-1,2 інформацію про будівельні недоліки Будинку та Квартири, вона не погодилася б на укладення Договору, так як їй не потрібна квартира, в якій неможливо проживати.

Крім того, зазначає, що в 2017 році, ознайомившись з позовом Відповідача-1, до якого було додано Статут ОК ЖБК «Бригантина» - Відповідача-3 та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача-3 станом на 28.01.2019 року, вона встановила, що Відповідачі-1,2 ввели її в оману також і щодо природи Договору, тому що твердження Відповідачів - 1,2 про те, що вони є власниками майнового паю у Відповідача-3 та передають їй цей пай, не відповідають дійсності, а саме:

- згідно п. 1.4. та п. 6.1. Статуту ОК ЖБК «Бригантина» засновниками та членами ОК ЖБК «Бригантина» не можуть бути фізичні-особи підприємці, таким чином Відповідач-1, як фізична-особа підприємець ОСОБА_3 , ніколи не мала та не могла мати паю в ОК ЖБК «Бригантина» ні особисто, ні з Відповідачем-2, а тому Відповідачі-1,2 зумисне ввели в її оману щодо того, що фізична-особа підприємець ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_4 є власниками паю в ОК ЖБК «Бригантина», який дає їй право на вступ в ОК ЖБК «Бригантина» при сплаті нею Відповідачам - 1,2 авансу в 86 880,00 грн.;

- Відповідач-1 та Відповідач-2 ніяких майнових внесків до статутного фонду ОК ЖБК «Бригантина» не вносили, так як Відповідач-1 не може бути членом кооперативу, а внесок Відповідача-2 дорівнює нулю;

- відсутність інформації після 12.12.2012 року в розділі «Дані про реєстраційні дії» Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Відповідача-3 станом на 28.01.2019 року, свідчить про те, що після 12.12.2012 року будь-яких змін ні в Статуті, ні в реєстраційних документах ОК ЖБК «Бригантина» не проводилось, що підтверджує те, Відповідач-1 та Відповідач-2, отримавши від неї аванс в 86 880,00 грн., не переоформили свій пай на неї;

- Відповідач-1 не передав Відповідачу-3 отримані від неї грошові кошти в розмірі 623 766,82 грн., а привласнив їх собі. Таким чином, вважає, що Відповідач-1 ввів її в оману щодо того, що він є власником майнового паю у Відповідача-3, а також Відповідачі-1,2 ввели її в оману, що вони передають свій пай їй. Позивач звертає увагу суду, що вона не укладала би Договір, якщо б знала, що Відповідачі-1,2 вводять її в оману щодо належності їм майнового паю у Відповідача-3, про те, що вони не передають їй цей майновий пай під час укладення Договору та, що вона не стає членом ОК ЖБК «Бригантина» - Відповідача-3 протягом найближчого розумного терміну після підписання Договору.

Крім того стверджує, що відповідачі переконували її укласти договір саме з ними щодо Квартири у формі придбання паю в кооперативі, оскільки це надасть можливість їй бути не тільки власником Квартири, а і співвласником Будинку і земельної ділянки, на якій Будинок побудований.

Однак, відповідачі-1,2 ввели в її оману при укладанні Договору щодо отримання нею часткової спільної власності на земельну ділянку, на якій розташований Будинок. Позивач звертає увагу суду, що інформація в Договорі в п. 5.3, щодо спільної власності членів ОК ЖБК «Бригантина» на земельну ділянку 0,15 га є неправдивою, так як згідно Інформаційних довідок ДЗК земельні ділянки за адресою: смт Гостомель, 11,13 належать особисто Відповідачу-1, як фізичній особі, та Відповідачу-2, а земельна ділянка з кадастровим номером 3210945900:01:037:0049 за адресою: АДРЕСА_2 має обмеження у використанні, як охоронна зона навколо промислового об`єкту та є зоною радіоактивно забрудненої території.

Таким чином, вважає, що відповідачі 1,2 ввели її в оману щодо спільної власності членів ОК ЖБК «Бригантина» на земельну ділянку площею 0,15 га, на якій побудований будинок станом на день укладення договору від 05 вересня 2019 року та приховали від неї інформацію, що будинок побудований на радіактивно забрудненій території у зв`язку з чим, вона вимушена звернутись до суду з позовом, в якому просить: визнати недійсним внаслідок обману Договір переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина» з поетапною оплатою від 05 вересня 2019 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її користь 86 880 грн., отриманого авансу за Договормо переуступки паю на квартиру ОК ЖБК «Бригантина» з поетапною оплатою від 05 вересня 2013 року між нею та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельного кооперативу «Бригантина» на її користь 1 247 533 ( один мільйон двісті сорок сім тисяч п`ятсот тридцять три) гривні 64 копійки збитків у подвійному розмірі та судові витрати.

25 березня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому просив відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного. Представник відповідача зазначає, що позивачем не наведено правової норми, на підставі якої договір слід визнати недійсним після його фактичного виконання та набуття права власності на квартиру , а також стягнення збитків у подвійному розмірі. Представник відповідача зазначає, що дійсно ОСОБА_2 (далі- сторона - 1) з однієї сторони та ОСОБА_3 (далі - строна 2) уклали договір переуступки від 05 березня 2013 року. Відповідно до вищевказаного договору Сторона 2 передає Стороні 1 свій пай (майнове право) у ОК ЖБК «Бригантина», який дає право на вступ в ОК ЖБК «Бригантина» та отримання «Свідоцтва на право власності» на дворівневу мансардну квартиру АДРЕСА_5 , а також часткової спільної власності на земельну ділянку, на якій розташовано будинок.

Представник відповідача зазначає, що відповідно до умов вищезазначеного договору за отримання паю на вищезгадану квартиру Сторона 1 передає Стороні 2 аванс на суму 86 880 (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, які по комерційному курсу купівлі відповідають 10 660,00 (Десять тисяч шістсот шістдесят) доларів США у готівковому порядку. Загальна вартість квартири з ремонтом та котлом на день підписання договору складає 480 442 ,5 гривень які відповідають 58 950,00 (п`ятдесят вісім тияч дев`ятсот п`ятдесят ) доларів США згідно комерційному курсу 8,15, з яких 51 500 доларів - вартість квартири, 6800- доларів СПА сплачується 96-ма щомісячними внесками у розмірі 798, 18 (сімсот дев`яносто вісім та 18/100) доларів США, розрахованими по системі «ануїтет» на 8 років під 12.5% річних . Відсотки Сторона 1 сплачує Стороні 2 як оренду за квартиру. Перший внесок у вересні 2013 року, термін кожної оплати - до 15 числа поточного місяця. В разі дострокової оплати, здійснюється перерахунок та відсотки нараховуються тільки на термін фактичного користуванні позикою. Дострокове погашення боргу - без штрафних санкцій. Отримання кожної суми грошей після авансу підтверджується розпискою, що є невід`ємною частиною цього Договору. В разі повної оплати протягом 6 місяців відсотки не нараховуються.

Представник відповідача звертає увагу суду, що протягом 2013-2016 років ОСОБА_2 періодично сплачувала ОСОБА_3 грошові кошти згідно договору від 05 вересня 2023 року, про що відповідачем складались розписки.

Представник відповідача, стверджує, що станом на 30 листопада 2016 року залишок заборгованості становить 33 379 доларів США. Крім того, зазначає, що з листопада 2016 року ОСОБА_5 ухиляється від виконання свого зобов`язання. Представник відповідача зазначає,що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Крім того, зазначає, що позивачем не надано жодного доказу наявності недоліків будівництва та причинно-наслідкового зв`язку між будівництвом об`єкта, який згідно декларації збудований у відповідності до будівельних правил та норм, а заявлені позивачем недоліки очевидно є наслідком експлуатації. 04 квітня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача,в якому зазначає, що відповідачами не враховано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права.

Крім того, вказує, що відповідачі зазначають, що позивач вперше виявила недоліки в квітня 2017 року, однак підтвердження щодо суттєвих недоліків квартири, позивач отримала тільки 07 березня 2019 року, а саме: з моменту ознайомлення з висновком експерта № 0125 від 07 березня 2019 року за результатами проведення будівельно - технічного дослідження квартири. Представник позивача зазначає, що строк позовної давності щодо введення позивача в оману щодо природи правочину при підписанні Договору, відсутності у відповідача 1, як фізичної особи-підприємця прав на статутний капітал, відсутності у відповідачів 1,2 будь якого паю в ОК ЖБК «Бригантина» почався в липні 2017 року, коли позивач ознайомилася з позовом ОСОБА_3 .

Крім того, стверджує, що договір від 05 вересня 2013 року, укладений на вісім років, а тому строк позовної давності щодо прав та обов`язків сторін цього договору розпочнеться тільки в травні 2021 року. Представник позивача, звертає увагу суду, що про недоліки земельних ділянок та не виконання відповідачами зобов`язань за Договором щодо земельних ділянок позивач дізналася в лютому 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності. Представник позивача наголошує, що відповідачі 1,2 не спростували, а фактично визнали позовні вимоги, оскільки вони були керівниками замовника, проектанта і генпідрядника будівництва будинку і квартири та знають, що квартира не відповідає вимогам нормативної документації для житлових приміщень та побудована з грубими порушеннями будівельних норм, що призвело до аварійного стану. Зокрема, вони отримували документи від контролюючих органів, які вказували їм на не допущення будівництва будинку з порушенням будівельних норм.

Крім того зазначає, що відповідачами 1,2 не спростовані висновки експерта № 0125 від 07 березня 2019 року за результатами проведення будівельно-технічного дослідження квартири про аварійний стан квартири внаслідок порушень, допущених при проектуванні та будівництві квартири, а також не відповідність квартири вимогам нормативної документації для житлових приміщень, що виключає можливість її використання як житлового приміщення.

Представник позивача стверджує, що відповідачем 1 не заперечується факт отримання від позивача грошових коштів в розмірі 86 880 грн. та 623 766, 23 грн.

Таким чином, вважає, що відповідачами 1,2 не спростовано жодного доказу позивача щодо введення його в оману відповідачами 1,2 та не містить жодного доказу правового обґрунтування відсутності вини відповідача в непридатності до проживання квартири.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 03 березня 2021 року суддею Кравчук Ю.В. прийнято дану цивільну справу до свого провадження після повторного автоматичного розподілу у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_6 .

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В судове засідання відповідачі не з`явилися, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлялися належним чином, в тому числі через оголошення на сайті «Судова Влада України», а тому відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 вересня 2013 року між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_3 з другої сторони був укладений договір переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина-2» з поетапною оплатою, за яким сторона 2 передає стороні 1 свій пай у ОК ЖБК «Бригантина-2», який дає праву на вступ в ОК ЖБК «Бригантина-2» та отримання «Свідоцтва про право власності квартири» дворівневу мансардну квартиру АДРЕСА_6 загальною площею 58 кв.м.(згідно технічного паспорту 51кв.м). Лоджія врахована з коефіцієнтом 0.5-3,9 кв.м замість 7,8 кв.м.; частина площ 2 рівня з висотою менше 1,5 м не враховані), розташованої на 3-му та мансардному поверхах будинку, згідно проекту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , а також часткової спільної власності на земельну ділянку, на якій розташовано будинок.

Відповідно до пункту 2 вищезгаданого Договору за отримання паю на вищезгадану квартиру, сторона 1 передає стороні 2 аванс на суму 86 880 (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, які по комерційному курсу продажу відповідають 10 660,00 доларів США у готівковому порядку. Загальна вартість квартири з ремонтом та газовим котлом складає 480 442,5 гривень, які відповідають 58 950,00 доларів США згідно комерційному курсу 8,15, з яких 51 500 доларів вартість квартири, 6 800 доларів вартість ремонту, 650 доларів - вартість котла. Залишок вартості квартири у розмірі 48 290 доларів США сплачується 96-ма щомісячними внесками у розмірі 798, 18 доларів США, розрахованими по системі «ануїтет» на 8 років під 12,5 % річних. Відсотки Сторона 1 сплачує Стороні 2 як оренду за квартиру. Перший внесок - у вересні 2013 року, термін кожної оплати до 15 числа поточного місяця. В разі дострокової оплати, здійснюється перерахунок та відсотки нараховуються тільки на термін фактичного користування позикою. Дострокове погашення боргу без штрафних санкцій. Отримання кожної суми грошей після авансу підтверджується розпискою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. В разі повної оплати протягом 6 місяців відсотки не нараховуються.

Відповідно до пункту 4 вищезгаданого Договору квартира передається стороні 1 по акту здачі-прийомки. Після підписання акту сторона 1 отримує ключі від квартири.

У Договорі визначено наступні істотні умови:

-відповідно до п.5.1 вказаного договору сторона 1 набуває право користування та розпорядження квартирою - після підписання договору, термін виконання ремонту 21 день з моменту оплати; право власності на квартиру - з моменту отримання «Свідоцтва на право власності на квартиру» після сплати вартості квартири згідно п.2 цього Договору, до цього моменту квартира знаходиться на балансі ОК ЖБК «Бригантина»;

-відповідно до п. 5.2 Договору після підписання цього договору та початку експлуатації квартири Сторона 1 за свій рахунок сплачує всі комунальні платежі за отримані комунальні послуги (вивіз сміття, електроенергію і т.і.) та відповідають перед Газконторою м. Ірпінь за своєчасну сплату за вжитий газ;

-відповідно до п. 5.3. вищевказаного договору Сторона 2 стверджує: - земельні ділянки, на яких побудовано будинок належали Стороні 2 на правах приватної власності - згідно Договору дарування (Озерна, 13) та Договору купівлі-продажу ( АДРЕСА_2 ) земельної ділянки (Додаток) та перейшла у спільну власність членів ОК ЖБК «Бригантина» згідно Договорів дарування. Загальна площа - 0,15 га. - Ця квартира на момент укладання цього договору не відчужена, нікому не продана, не була і не буде заставлена, в спорі та під арештом не перебуває, а також договір не суперечить правам неповнолітніх, відносно цієї квартири не був заключний Договір переуступки паю;

-відповідно до п.5.4 А вищевказаного договору всі витрати, пов?язані з підготовкою документів, необхідних для здачі будинку B експлуатацію, підключення усіх інженерних мереж та передачі у спільну власність земельної ділянки сплачує Сторона 2;

-відповідно до п.5.4 Б витрати, пов?язані з отриманням «Свідоцтва на право власності на квартиру», технічного паспорту на квартиру та будинкової книги на квартиру сплачує Сторона 1;

-відповідно до п. 5.5 вищевказаного Договору після повної оплати Сторона 1 отримує від Сторони 2 Довідку, про те, що пай на квартиру виплачено 100-відсотково, а також всі документи, необхідні для самостійного отримання «Свідоцтва на право власності на квартиру»: технічний паспорт на дворівневу мансардну квартиру АДРЕСА_1 ; акт прийому. передачі на кватиру; пайовий договір на кватиру; довідка про сплату загальної вартості квартири.

Відповідно до п.7.5 договору встановлено, що якщо сторона 1 заборгує поточні оплати стороні 2 більше, ніж за 6 місяців без письмового погодження сторони 2, дія зобов`язань сторони 2 припиняється в односторонньому порядку. В цьому випадку сторона 2 набуває право в односторонньому порядку розірвати договір, виставивши квартиру на продаж, а після продажу та погашення заборгованості і штрафу у розмірі 1000 доларів США, решту коштів в 3-денний строк повернути стороні 1. Сторона 1 зобов`язувалась в цьому випадку звільнити квартиру та повернути її стороні 2 у стані, не гіршому, ніж отримала. (т.1, а.с.10-12). Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного договору переуступки паю ОСОБА_2 , починаючи з 15 жовтня 2013 року і по 30 листопада 2016 року проводила сплату платежів за договором у різних розмірах, що підтверджується розписками (т.1, а.с.27-55).

З вищевикладеного слідує, що після підписання вказаного договору переуступки паю від 05 вересня 2013 року ОСОБА_2 набула право користування зазначеною квартирою.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 19 березня 2015 року на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 51 кв. м. належить ОСОБА_2 (т.1, а.с. 56).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 0125 від 07 березня 2019 року, категорія технічного стану квартири за адресою: АДРЕСА_7 - аварійний. На дату експертизи в квартирі за адресою: АДРЕСА_7 виявлено дефекти: перекриття другого поверху (підлога в кухні-їдальні досліджуваної квартири з площею 26,2кв.м.) виконані із залізобетону з покриттям керамічною плиткою. По центру кімнати паралельно зовнішній стіні проходить наскрізна тріщина з розкриттям до 2мм. При наявності функціонування такого пошкодження функціонування водяної системи "тепла підлога" технічно неможлива. Внутрішні стіни в кухні-їдальні досліджуваної квартири з площею 26,2 кв.м. виконані з газоблоку з фрагментами листів з гіпсокартону з покриттям паперовими шпалерами. Обидві внутрішні стіни протяжністю 5,50м. мають вертикальні тріщини з розкриттям до 3мм. на всю висоту кімнати на відстані 250мм., 1350мм., 2850мм. від внутрішньої поперечної стіни в глибині кімнати. Перекриття кімнати кухні-їдальні досліджуваної квартири з площею 26,2 кв.м. виконано з дерев?яної конструкції по дерев?яних балках в кількості восьми штук з перетином 120мм. (h)?80мм. Балки мають проліт 4,77м, спираються на поздовжні внутрішні стіни з зазначеними тріщинами на всю висоту кімнати. Шість балок, від поперечної стіни в глибині кімнати, мають прогини з відповідним значенням, а саме: 50мм., 52мм., 48мм., 61мм., 68мм, 70 мм, що становить 1/77 від прильоту балки. Дві балки (сьома і восьма) найближчі до зовнішньої поперечної стіни кімнати не мають прогину при відсутності на них навантаження від перекриття кімнати. Всі дерев?яні конструкції мають знанні тріщини як уздовж так і впоперек волокон при зазначеному прогині. Виявлені дефекти перекриттів і стін квартири за адресою : АДРЕСА_7 слід віднести до явних, критичних і усувним (усунення дефекту технічно можливо). Вартість ремонтно-відновлювальних робіт (ремонтно-будівельних робіт), проведення яких необхідне для приведення квартири за адресою: АДРЕСА_7 до стану, що відповідає вимогам будівельних норм, на дату проведення дослідження становить 243 608,0грн, (двісті сорок три тисячі шістсот вісім грн.). Доцільно проведення зазначених ремонтно- відновлювальних робіт (ремонтно-будівельних робіт) в квартирі за адресою: АДРЕСА_7 після проведення підсилень конструкцій, після усунення причин виникнення деформацій будівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Технічний стан квартири за адресою: АДРЕСА_7 не відповідає вимогам нормативної документації для житлових приміщень. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 травня 2023 року у справі № 367/5200/17 в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності відмовлено. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно- правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦК України, доказуванню підлягають обставини (факти),які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказуванню по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Виходячи зі змісту ст. 392 Цивільного кодексу України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 3 ЦК України презюмує свободу договорів разом із рівністю учасників цивільних відносин, а також справедливість, добросовісність та розумність як загальні засади цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст. 638 ЦК України). Договір пайової участі - це договір (документ, правочин), що регламентує та регулює умови і порядок передачі частини об`єкта від забудовника інвестору в обмін на внесений пай.

Пунктом 78 Постанови КМ України за №1127 від 25.12.2015 року визначає, що у переліку документів, які може використовувати інвестор при оформленні прав власності на квартиру, зазначений договір про пайову участь. Частиною 2 статті 331 ЦК України передбачено, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Зазначеними нормами визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.

Відповідно до ст. 284 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зроблено висновок, що «інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об`єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України). Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти … Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України). При цьому не вимагається визнання недійсними нікчемних правочинів, які спрямовані на незаконне заволодіння майном інвестора іншими особами (стаття 228 ЦК України)».

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тому перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (аналогічний висновок викладений в п. 79 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №914/687/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю. Позивачем доведено, що під час укладення договору переуступки паю від 05 вересня 2013 року відповідачем зазначено інформацію щодо істотних умов основного договору, яка не відповідає дійсності, а саме про те, що земельна ділянка, площею 0,15 га, на якій побудовано будинок, перейшла у спільну власність членів ОК ЖБК «Бригантина» згідно Договорів дарування. Однак, відповідно до копій державних актів про право власності на земельну ділянку Серії ЯЖ №222826 від 16 вересня 2008 року, Серії ЯЖ №222827 від 23 вересня 2008 року, власником земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:037:0049 є ОСОБА_7 , власником земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:037:0048 є ОСОБА_8 (т.1, а.с.17-20). Згідно інформації з Державного земельного кадастру (т.1, а.с.91-93), власником земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:037:0049 є ОСОБА_3 , власником земельної ділянки кадастровий номер 3210945900:01:037:0048 є ОСОБА_4 . При цьому, земельна ділянка, кадастровий номер 3210945900:01:037:0049 має обмеження у використанні земельної ділянки з 14.07.2009 Зона радіоактивно забрудненої території. Враховуючи істотність значення цієї обставини для позивача, суд вважає, що такими діями відповідачів було порушене її право, за захистом якого вона звернулася до суду, а саме навмисно введено іншу сторону в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Разом з тим, суд визнає недоведеними інші посилання позивача як на підставу позову, а саме щодо порушень у проектуванні та будівництві будинку, оскільки відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації житлового багатоквартирного 3-поверхового будинку з мансардою по АДРЕСА_4 , зареєстрованої Інспекцією ДАБК у Київській області 26 липня 2013 року, встановлено, що будівництво закінчено та об`єкт готовий до експлуатації (т.1 а.с.21-26).

Також, суд не приймає доводи позивача про виявлення нею скритих будівельних недоліків квартири, оскільки своїм підписом у Договорі від 05 вересня 2013 року ОСОБА_2 підтвердила передачу їй квартири у стані, визначеному п. 3.1 Договору, та в подальшому, ОСОБА_2 сплачувала внески відповідно до договору до листопада 2016 року, не пред`являючи претензій щодо стану квартири відповідачам (т.1, а.с.27-55).

Від визначення початкового моменту перебігу позовної давності залежить правильність обчислення позовної давності і захист порушеного права (постанова Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/9452/17).

Тому для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. При цьому враховуватись має не лише безпосередня обізнаність особи про факти порушення її прав, а й об`єктивна можливість особи знати про ці факти (подібні висновки викладені в пунктах 81 та 82 постанови Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №914/687/20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив (постанови Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №910/5349/18, від 23.02.2021 у справі №910/5349/18, від 18.05.2021 у справі №922/4571/14, від 13.10.2021 у справі №914/687/20 тощо).

Відповідно до ст. 256 ЦК позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов`язується з конкретною вимогою про захист окремого порушено права (постанова Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/9452/17). Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 у справі №910/13119/17 навів правовий висновок, за яким для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Верховний Суд неодноразово зазначав, що наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом саме на момент його укладення (постанови Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №177/1942/16-ц, від 10.03.2021 у справі №201/8412/18, у справі № 201/8412/18 від ).

Аналогічна позиція щодо початку перебігу позовної давності з моменту укладення угоди, положення якої не відповідають вимогам законодавства, міститься в постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/9452/17. Позивач в момент укладення договору переуступки паю на квартиру в ОКЖБК «Бригантина» від 05 вересня 2013 року була обізнана про зміст такого договору , а тому мала об`єктивну можливість звернутись до суду із позовною заявою про захист її прав шляхом визнання спірного договору переуступки паю на квартиру в ОК ЖБК «Бригантина» з поетапною оплатою від 05 вересня 2013 року недійсним з моменту його укладення, а тому суд не приймає до уваги доводи представника позивача, про те, що перебіг позовної давності щодо визнання договору недійсним має починатись з 2021 року, оскільки вищезгаданий договір укладено на вісім років, чи з моменту звернення ОСОБА_3 до суду у справі № 367/5200/17. Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду та є підставою відмови у задоволенні позову.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України). У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18) зроблено висновок, що «недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 - 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору не є підставою для його визнання недійсним.

Відповідно до ч. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5. ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. З огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку позовної давності, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив «Бригантина» про визнання договору недійсним внаслідок обману, стягнення сплаченого авансу та стягнення збитків у подвійному розмірі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук

СудІрпінський міський суд Київської області
Дата ухвалення рішення19.02.2024
Оприлюднено21.03.2024
Номер документу117755472
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —367/972/19

Рішення від 19.02.2024

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кравчук Ю. В.

Рішення від 19.02.2024

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кравчук Ю. В.

Ухвала від 03.03.2021

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Кравчук Ю. В.

Ухвала від 05.05.2020

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Оладько С. І.

Ухвала від 13.08.2019

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Оладько С. І.

Ухвала від 13.03.2019

Цивільне

Ірпінський міський суд Київської області

Оладько С. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні