Ухвала

від 18.03.2024 по справі 553/1750/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 553/1750/22

Провадження № 2/553/89/2024

У Х В А Л А

іменем України

18.03.2024м. Полтава

Ленінський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді - Подмаркової Ю.М.,

за участю секретаря - Макаренка Я.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), Полтавська міська рада, Державна інспекція архітектури та містобудування України, Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на частину садиби як окремий об`єкт нерухомого майна, визнання технічно необхідною земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на частину садиби як окремий об`єкт нерухомого майна, визнання технічно необхідною земельної ділянки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2022 зазначену справу передано в провадження судді ОСОБА_7 .

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Парахіної Є.В. від 24.02.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30.11.2023 № 1162/0/15-23 суддю ОСОБА_7 звільнено з посади судді Ленінського районного суду м. Полтави у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023, зазначену справу передано в провадження судді Подмаркової Ю.М.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Подмаркової Ю.М. від 18.12.2023 справу прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання.

Підготовче судове засідання в справі призначалося на 10:00 год. 17.01.2024, 15:00 год. 15.02.2024 та 13:00 год. 18.03.2024.

Учасники справи до суду не прибули.

Від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення судового засідання, призначеного на 18.03.2024 о 13:00 год., у зв`язку з тяжким станом здоров`я позивача ОСОБА_1 .

Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій посилається на неможливість позивача прибути до суду у зв`язку з тяжким станом здоров`я.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представники третіх осіб: Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), Полтавської міської ради та Приватного підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про причини неявки не повідомили.

Представника Державної інспекції архітектури та містобудування України Бабій А.А. в письмових поясненнях щодо позову просила розгляд справи провести без участі представника Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі на підготовче засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку про таке.

У статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що: «учасник справи має право: брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що:«залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 лютого 2022 року в справі № 201/13532/15-ц (провадження № 61-17821св21) зазначено, що:«причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивач будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з`явився у судові засідання, призначені на 27 листопада 2017 року та 05 лютого 2018 року, і не надіслав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності, дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України».

Викладені вище позиції Верховного Суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.07.2023 у справі № 755/20634/21.

Згідно часиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Судом встановлено, що за весь час перебування справи в провадженні Ленінського районного суду м. Полтави, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 жодного разу не з`явилися у підготовче судове засідання, позивач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 подавали суду заяви про відкладення судових засідань у зв`язку з тяжким станом здоров`я позивача ОСОБА_1 аналогічного змісту, на підтвердження захворювання ОСОБА_1 до заяв додавалися копії ідентичних виписок із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 від 14.05.2023 та довідки від 12.05.2023.

В черговий раз, 18.03.2024 позивач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 - ОСОБА_8 подали заяви про відкладення судового засідання, призначене на 13:00 год. 18.03.2024, у зв`язку з тяжким станом позивача ОСОБА_1 , надали аналогічну вже поданим медичну документацію, датовану травнем 2023 року. Будь-яких інших обставин на підтвердження поважності причин неявки не повідомили.

Таким чином, обставини неявки позивачів, подання безпідставних клопотань про відкладення розгляду справи дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ними своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Як вище зазначалося, процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами (постанова Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 570/5535/17).

З огляду на зазначене, та те, що позивачі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду справи, проте двічі поспіль не з`явились у судове засідання, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, а також, враховуючи предмет позову, суд доходить висновку, що неявка позивачів перешкоджає розгляду даної справи та є підставою для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

При цьому суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду, як наслідок повторної неявки позивачів забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідачів та третіх осіб.

На підставі наведеного, керуючись статтями 198-200, пунктом 3 частини 1 статті 257, статтями 258, 260-261, 353 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи - Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), Полтавська міська рада, Державна інспекція архітектури та містобудування України, Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", про припинення права спільної часткової власності, визнання права власності на частину садиби як окремий об`єкт нерухомого майна, визнання технічно необхідною земельної ділянки залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачам, що особа, позовну заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 18.03.2024.

Головуючий Ю.М. Подмаркова