Вирок від 18.03.2024 по справі 542/437/24

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/437/24

Провадження № 1-кп/542/54/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів заліНовосанжарського районногосуду Полтавськоїобласті кримінальнепровадження №12024170480000033від 13.02.2024року заобвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Костіно, Заокського району, Тульської області, Російської Федерації, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-28.08.1998 року Козельщинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.140, ст.43 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст.46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік, штраф 680 грн. Згідно постанови Козельщинського районного суду Полтавської області від 10.11.1999 року відстрочку скасовано та направлено до ВТК загального режиму;

-13.01.2003 року Козельщинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 72 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

-18.08.2003року Козельщинськимрайонним судомПолтавської областіза ч.3ст.185,ст.71КК Українидо 5років позбавленняволі. Звільнений умовно - достроково 28.12.2006, не відбутий термін 1 рік 6 місяців 9 днів;

-12.10.2009 року Козельщинським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 року позбавлення волі;

-03.11.2009 року Козельщинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

-11.02.2010 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ст. 395, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Звільнений умовно - достроково 21.09.2011, не відбутий термін 10 місяців 26 днів;

-25.06.2012 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі;

- 18.07.2012 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі;

- 15.08.2012 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 395, ч. ч.1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно - достроково 01.12.2014, не відбутий термін 7 місяців 28 днів;

- 07.06.2017 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ст. 76 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- 29.01.2018 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- 23.07.2019 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців;

- 30.08.2019 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі. Звільнений по відбуттю покарання 20.01.2023;

- 03.10.2023 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан о 05 годині 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжує діяти.

Близько 10 години 13 лютого 2024 року ОСОБА_3 перебував у домогосподарстві ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . У приміщенні сараю ОСОБА_3 побачив велосипед марки «Avanti Smart aluminium 6061» та у нього виник злочинний умисел на його крадіжку.

Близько 12години 30хвилини цьогож дня ОСОБА_3 прийшов довищевказаного сараю,де,реалізуючи свійзлочинний умиселна таємнезаволодіння чужиммайном,розуміючи протиправнийхарактер своїхдій,їх суспільно-небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,усвідомлюючи,що натериторії Українидіє воєннийстан,маючи незняту іне погашенусудимість за вчинення корисливих злочинів, в період дії іспитового строку, діючи повторно, пересвідчився у відсутності небезпеки викриття його дій сторонніми особами та власником. ОСОБА_3 скористався відчиненими вхідними дверима та проник до сараю, звідки таємно викрав велосипед марки «Avanti Smart aluminium 6061», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи від 16.02.2024 становить 2633,33 гривень.

Викраденим велосипедом ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на вказану суму.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, близько 13 години 20 хвилини 13 лютого 2024 року ОСОБА_3 їхав на раніше викраденому велосипеді марки «Avanti Smart aluminium 6061» по вулиці Центральній в селі Клюсівка, Полтавського району, Полтавської області. Під час руху на цьому велосипеді спав ланцюг з місця кріплення поблизу домогосподарства ОСОБА_7 по АДРЕСА_2 . У цей час ОСОБА_3 на території вказаного подвір`я побачив велосипед марки «Titan Matrix», залишений ОСОБА_8 , та у нього виник злочинний умисел на його крадіжку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливим мотивом, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що на території України діє воєнний стан, діючи повторно, пересвідчився у відсутності небезпеки викриття його дій сторонніми особами та власником, зайшов на подвір`я, звідки шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки «Titan Matrix», вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи від 15.02.2024 становить 3745 гривень.

Викраденим велосипедом ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

04 березня 2024 року була укладена Угода про визнання винуватості між начальником Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_3 .

Відповідно до укладеної угоди:

- підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість в зазначеному діянні, щиросердечно розкаявся.

Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст.185 КК України у вигляді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання, призначеного за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.10.2023, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.

В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Шкода завдана потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , якими надано письмові згоди прокурору на укладення ним угоди про визнання винуватості (а.с. 25, 26).

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, зокрема ст.ст. 470-473, та Кримінального Кодексу України. Її умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Підозрюваний підчас досудовогорозслідування таобвинувачений впідготовчому судовомузасіданні беззастережновизнав своювинуватість увчинені інкримінованихйому кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.185КК України:таємне викраденнячужого майна(крадіжка),вчинене повторно,поєднаній зпроникненням уінше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану (за епізодом викрадення майна у потерпілого ОСОБА_6 ), а також таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану (за епізодом викрадення майна у потерпілого ОСОБА_8 ), підозрюваному під час досудового розслідування та як обвинуваченому в підготовчому судовому засіданні роз`яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст.476 КПК України.

Так, під час підготовчого судового засідання ОСОБА_3 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім того, ОСОБА_3 підтвердив, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, не одружений, не працює, не перебуває під наглядом у лікаря психіатра, під наглядом лікаря нарколога перебуває з 2019 року, негативно характеризується за місцем проживання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При цьому суд не враховує вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів як обставини, що обтяжують покарання, оскільки повторність вже врахована як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, що відповідає роз`ясненням, що містяться в п.19 постанови Пленуму ВСУ від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», згідно з якими, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Згідно зі ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_3 засуджений вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.10.2023 року за ч. 4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 2 роки (а.с. 79-82).

Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив дані кримінальні правопорушення протягом іспитового строку, визначеного вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.10.2023 року, то остаточне покарання слід призначити за сукупністю вироків згідно з ч.1 ст.71 КК України, частково приєднавши до покарання, призначеного за цим вироком, невідбуте покарання, призначене за вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.10.2023 року.

Узгоджені вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд переконався, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між начальником Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з участю захисника ОСОБА_4 і призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання за ч.4 ст.185 КК України з застосуваннямч.1ст.71КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України та санкції зазначеної статті.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд переконався, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати пов`язані із залученням експерта у справі, підлягають стягненню з обвинуваченого в розмірі 3029,12 грн. згідно відповідних довідок експертних установ.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно дост.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому під час судового розгляду не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 374-376, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити Угоду про визнання винуватості від 04 березня 2024 року, укладену між начальником Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024170480000033 від 13.02.2024 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за даним вироком покарання частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 03.10.2023 року, та ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання рахувати з дня звернення вироку до викокання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) грн. 12 коп.

Скасувати арешт з спортивного велосипеду марки «Avanti», чорного кольору, чоловічого типу, змиву на тампон із гальмівних ручок велосипеду, спортивного велосипеду марки «Titan Matrix», чоловічого типу, чорного кольору із блакитними полосам, який був накладений ухвалою слідчого судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 16.02.2024.

Речові докази:

-спортивний велосипед марки «Avanti», чорного кольору, чоловічого типу, який переданий до камери зберігання речових доказів відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, квитанція №2518 - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;

-змив на тампон із гальмівних ручок велосипеду, який переданий до камери зберігання речових доказів відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, квитанція №2518 знищити.

-спортивний велосипед марки «Titan Matrix», чоловічого типу, чорного кольору із блакитними полосам, який переданий до камери зберігання речових доказів відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, квитанція №2520 - повернути потерпілому ОСОБА_8 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК Українипротягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1