Ухвала

від 19.03.2024 по справі 754/5616/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кп/754/369/24

Справа № 754/5616/23

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2024 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12023100030000768 від 02.03.2023 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівці, Мукачівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-20 березня 2013 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України до покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-15 квітня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, яке не відбуто,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Деснянського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12023100030000768 від 02.03.2023 року відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики неналежного поводження обвинуваченого, а саме може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на представника потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотав про застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, посилаючись на погіршення здоров`я останнього.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотав про застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, посилається на погіршення здоров`я та неможливість лікування в умовах слідчого ізолятору.

Щодо заявленого прокурором клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначає наступне.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, є особою без визначеного роду занять, без постійного джерела доходів, раніше неодноразово судимий за аналогічні корисливі злочини, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Обставини, зазначені захисником ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та заміни на більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім того суд зазначає, що ані захисником, ані обвинуваченим не надано жодних довідок які-б вказували на неможливість перебування його у умовах слідчого ізолятору та отримання там належного лікування.

Тому, зважаючи на те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, щодо обвинуваченого слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов`язки - прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 331, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту у нічний час доби - відмовити.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 17 травня 2024 року (включно).

Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 58400 грн. (п`ятдесят вісім тисяч чотириста гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати на виклики до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 травня 2024 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Деснянський районний суд м. Києва.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому.

Головуючий: ОСОБА_1