Ухвала

від 30.01.2024 по справі 757/3323/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3323/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання заступника керівника Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42015000000001456,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання слідчого у клопотанні вказує наступне.

Слідчій групі Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань доручено подальше здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001456 від 13.07.2015 за підозрою колишніх співробітників СБУ ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 161 КК України, та 20 співробітників фсб рф ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 161 КК України.

Слідчий вказує, що начальник Департаменту захисту національної державності СБ України ОСОБА_6 (призначений на посаду Указом Президента України від 03.04.2013 №191/2013), діючи умисно за попередньою змовою з Головою СБУ ОСОБА_5 (призначений на посаду Указом Президента України від 09.01.2013 №9/2013), першим заступником Голови СБ України ОСОБА_4 (призначений на посаду Указом Президента України від 30.10.2013 №591/2013), та начальником Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ ОСОБА_27 (обвинувальний акт відносно якого на даний час перебуває у провадженні Шевченківського районного суду м. Києва), й усвідомлюючи, що своїми діями завдає шкоди суверенітетові, територіальній цілісності і недоторканності, національній та інформаційній безпеці України, у грудні 2013 року встановив контакт з представниками іноземної держави співробітниками федеральної служби безпеки російської федерації з метою надання останнім допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Так, діючи на виконання попередньої домовленості з Головою СБУ ОСОБА_5 , 13.12.2013, в порушення вимог Інструкції про порядок міжнародних зносин, затвердженої наказом СБУ від 05.02.2008 №73/ДСК, до міста Києва прибула група співробітників фсб рф у складі 27 осіб, яку очолював заступник начальника 2 служби фсб рф начальник управління захисту конституційного устрою генерал-лейтенант ОСОБА_11 .

ОСОБА_27 за вказівкою ОСОБА_5 були здійснені заходи щодо організації зустрічі зазначеної групи співробітників іноземної спецслужби в міжнародному аеропорті «Бориспіль», їх розміщення, забезпечення окремими службовими приміщеннями ДКІБ СБУ, засобами мобільного зв`язку та доступом до мережі Інтернет.

Також, з метою приховування факту незаконного перебування на території України співробітників фсб рф, за вказівкою ОСОБА_5 , їх проживання було організоване на території навчального центру Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ поблизу Києва, де вони були забезпечені урядовим зв`язком.

У період з 13 по 15 грудня 2013 року ОСОБА_28 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_27 провели із співробітниками фсб рф ОСОБА_11 та ОСОБА_19 ряд зустрічей, в ході яких отримали від вказаних представників іноземної спецслужби завдання на збирання та передачу їм інформації (відеоматеріалів, публікацій у ЗМІ та ін.), яка з негативної сторони висвітлювала б прихильників акцій громадського протесту «Євромайдан» та події навколо них, наслідки можливого підписання Україною угоди про Асоціацію й вступу до Євросоюзу, критикували б дії представників опозиції, а також були б направлені на дестабілізацію відносин між політичними силами та окремими соціальними групами всередині України, створення негативного іміджу держави в міжнародному середовищі.

З метою приховування факту незаконного перебування на території України співробітників фсб рф та уникнення можливої відповідальності, за вказівкою ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , із залученням підлеглих йому співробітників ДКІБ СБУ, які не були обізнані щодо його злочинних намірів, підготував 23.12.2013 документи (рапорт на прийом делегації представників спецслужб в рамках Комісії з інформаційної безпеки РОРБ СНД, програму прийому делегації представників спецслужб в рамках цієї Комісії), які містили завідомо неправдиві відомості щодо перебування 13-17 грудня 2013 року в Україні представників спецслужб держав-учасниць СНД (інших, крім рф).

У подальшому, на виконання завдання представників іноземної держави, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_27 , діючи умисно на шкоду інформаційній безпеці України, за попередньою змовою, у період з грудня 2013 року по лютий 2014 року організували збирання підлеглими співробітниками СБУ, які не були обізнані щодо їх злочинних намірів, інформації (відеоматеріалів, публікацій тощо), зміст якої полягав у створенні негативного образу учасників Євромайдану, представників опозиційних сил, прихильників націоналістичних поглядів та побудови української держави на засадах націоналістичних ідей, учасників національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) в очах українського суспільства та всієї світової спільноти, а також сприяння недоброзичливому ставленню до них, змалювання учасників ОУН та воїнів УПА прибічниками фашизму, а лідерів і активістів сучасного націоналістичного руху в Україні, активістів Євромайдану та опозиційних до правлячої на той час партії регіонів та Президента України політичних сил послідовниками фашизму, пропагуванні їх неповноцінності за ознаками ідеологічних та політичних переконань, зверхності та винятковості прибічників Президента України та ідеї відродження радянського майбутнього в Україні.

Метою збору таких матеріалів була їх подальша передача представникам фсб рф для використання в ході проведення інформаційної війни проти України шляхом провокації конфліктів між представниками різних політичних поглядів в Україні, розпалення недовіри між ними та загострення політичної боротьби і національних конфліктів, дискредитації подій, що відбувалися на Євромайдані, створення негативного іміджу України в українському та міжнародному середовищі, сприяння розв`язанню суспільно-політичних, ідеологічних, національних та територіальних конфліктів.

На виконання наказу ОСОБА_5 , всі зібрані матеріали ОСОБА_6 та ОСОБА_4 надавались ОСОБА_27 на DVD, CD-дисках та флеш-накопичувачах. За вказівкою ОСОБА_27 , у період з 15.12.2013 по 04.02.2014 співробітниками 2 управління ДКІБ СБУ, які не були обізнані щодо дійсних злочинних намірів останнього, на спеціально зареєстрованій за попередньою домовленістю із представниками фсб рф сторінці користувача під іменем « ОСОБА_29 » Інтернет-ресурсу YouTube.com розміщено 257 відеоматеріалів із вказаною вище тематикою, зокрема, із назвами: « ОСОБА_30 », «Еврофашисты на ЕВРОМАЙДАНЕ», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Новости 22.01.2014», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ІНФОРМАЦІЯ_5 », «Евромайдан спецоперация США», «Как они делят Украину», « ІНФОРМАЦІЯ_6 », « ІНФОРМАЦІЯ_7 », « ІНФОРМАЦІЯ_8 » тощо.

На виконання наказу ОСОБА_5 , посилання на вказані відеоматеріали 17.12.2013, 08.01.2014, 09.01.2014, 11.01.2014, 16.01.2014 та 23.01.2014 за вказівкою ОСОБА_27 підлеглими йому співробітниками ДКІБ СБУ направлялись з електронної поштової скриньки даного Департаменту « ІНФОРМАЦІЯ_9 » на електронну поштову скриньку центру інформаційної безпеки фсб рф « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».

Надалі зазначені матеріали федеральною службою безпеки рф за допомогою засобів масової інформації використовувались для проведення підривної діяльності проти України, яка виразилась у організації інформаційної війни, спрямованої на підкорення свідомості частини населення країни, зміну світоглядних настанов, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, суверенної держави з європейським вектором розвитку, втручання у внутрішню та зовнішню політику держави, зокрема підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим та південно-східні області), провокування соціальних, політичних, національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів» тощо.

Така підривна діяльність проти України в подальшому призвела до організації російською федерацією не передбачених Конституцією України референдумів в АР Крим, Донецькій та Луганській областях, тимчасової втрати Україною контролю над частиною її територій та їх анексії росією, збройної агресії рф проти України, широкомасштабної терористичної діяльності на сході України.

05.11.2014 у кримінальному провадженні № 22014000000000328 ГСУ СБУ повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 111 КК України (повідомлення про підозру скеровано поштою за відомою адресою проживання відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень).

23.04.2015 постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22014000000000328 до 9 місяців, тобто до 07.08.2015.

Кримінальне провадження № 42015000000001456 внесено до ЄРДР 13.07.2015 внаслідок виділення прокурором із кримінального провадження №22014000000000328 копій матеріалів досудового розслідування в частині вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 та ОСОБА_50 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України.

29.07.2015 досудове розслідування зупинене.

19.11.2019 постановою заступника Генерального прокурора здійснення досудового розслідування у к/п № 42015000000001456 доручено слідчим Державного бюро розслідувань.

16.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 161 КК України (копії додаються).

25.09.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та оголошено в розшук.

На даний час відомо про можливе перебування ОСОБА_6 на тимчасово окупованій рф території Автономної Республіки Крим та Запорізької області.

Після початку повномасштабного вторгнення та військової агресії російської федерації проти України ОСОБА_6 проводив підривну діяльність проти України.

Встановлено, що 28.06.2022 ОСОБА_6 призначено керівником окупаційної силової структури «Государственная служба безопасности Запорожской области», що підтверджується протоколом огляду інтернет сторінки російської бази даних реєстрації юридичних осіб.

Отже, ОСОБА_6 , очоливши у 2022 році правоохоронний орган окупаційної адміністрації, фактично забезпечив його створення, а у подальшому і функціонування, чим взяв участь у фактичному створенні окупаційних адміністрацій на захопленій в результаті збройної агресії території України, та фактично продовжив вчинення триваючого злочину державна зрада, який по суті не закінчено і на цей час.

Зазначене констатує факт спрямованості окремих дій ОСОБА_6 на завдання істотної шкоди національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

Санкція ч. 1 ст. 111 КК України, у злочині, передбаченому якою підозрюється ОСОБА_6 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, у зв`язку з чим, з метою забезпечення виконання цього покарання у разі його призначення, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, є необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6 .

Метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

У судове засідання слідчий не з`явився. До суду слідчий ОСОБА_51 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 4 ст. 171 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

16.10.2023 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 161 КК України.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав та Реєстру права власності на нерухоме майно ОСОБА_6 належать наступні об`єкти нерухомого майна:

- на праві приватної власності цех по виготовленню сплавів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на праві приватної власності квартира, загальною площею 60,8 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Санкція ч. 1 ст. 111 КК України, у злочині, передбаченому якою підозрюється ОСОБА_6 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно, що належить підозрюваному, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про часткове задоволення вимог клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, при цьому, не підлягають задоволенню вимоги клопотання щодо накладення арешту на майно третіх осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника керівникаУправління зрозслідування злочинів,вчинених узв`язку ізмасовими протестамиу 2013-2014роках,Державного бюророзслідувань ОСОБА_3 про арештмайна,в рамкахкримінального провадження№ 42015000000001456 задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_1 , з позбавленням останнього права відчуження, розпорядження та користування майном, яке належить йому на праві власності, а саме:

- цех по виготовленню сплавів, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартира, загальною площею 93,6 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1