Постанова

від 04.03.2024 по справі 367/7445/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/5495/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 367/7445/23

04 березня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

при секретарі - Уляницькій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тивоненка Данила Руслановича на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Горбачової Ю.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 17972 від 08.04.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, заборгованості за кредитним договором № 334065480 від 25 (двадцять п`ятого) липня 2018 року у сумі 4127,00 (чотири тисячі сто двадцять сім) гривень 00 копійок, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на його користь судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 17972 від 08.04.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, заборгованості за кредитним договором № 334065480 від 25 (двадцять п`ятого) липня 2018 року у сумі 4127,00 (чотири тисячі сто двадцять сім) гривень 00 копійок.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ: 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.

В іншій частині вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тивоненко Данило Русланович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним та необгрунтованим, прийняте з порушенням норм процесуального права, судом не надано належної оцінки доказам понесення позивачем судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу з підстав відсутності підтвердження фактичної сплати позивачем суми гонорару і такий висновок суду першої інстанції не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та судовою практиктикою Верховного Суду.

Такі судові витрати повинні бути стягнуті судом незалежно від того, чи були вони фактично понесені стороною, оскільки найголовніше - щоб ці витрати відповідали критеріям, зазначеним ч. 4 ст. 137 ЦПК України. Суд не повинен встановлювати можливість їх стягнення лише від факту їх понесення (сплати) стороною.

Відповідно, позивач не повинен був надавати суду докази оплати витрат на правову допомогу, оскільки такий обов`язок згідно з приписами законодавства і умовами договору у нього відсутній.

А договір про надання правової допомоги, в якому визначений порядок, строки та умови сплати гонорару (у даному випадку протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили), разом з актом наданих послуг до нього, є достатніми доказами стягнення майбутніх витрат сторони на правову допомогу.

У поданій апеляційній скарзі позивач також просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом Київським апеляційним судом рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 листопада 2023 року у справі № 367/7445/23, розмір яких становить 8 000, 00 грн, що підтверджується ордером від 12.12.2023 року на надання правової допомоги, договором № 15/09 від 15.09.2023 року про надання правової допомоги, актом № 3 від 12.12.2023 про надані послуги до договору.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи - відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не надходили.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тивоненко Данило Русланович підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) участь своїх представник в судовому засіданні не забезпечили. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.

У відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представників товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 17972, яким пропонувалося стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: невідомо, місце роботи: невідомо, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 43311346, якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 24122020-ФК від 24 (двадцять четвертого) грудня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 35465907, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 23/12/20 від 23 (двадцять третього) грудня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 39700642, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20190103 від 03 (третього) січня 2019 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 38569246, на підставі Договору факторингу, відступлено право вимоги за кредитним договором № 334065480 від 25 (двадцять п`ятого) липня 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , за період з 01 січня 2019 року по 08 квітня 2021 року включно суму у розмірі: 2700,00 (дві тисячі сімсот) гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1377,00 (одна тисяча триста сімдесят сім) гривень 00 копійок - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією; 50,00 (п`ятдесят) гривень 00 копійок - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 4127,00 (чотири тисячі сто двадцять сім) гривень 00 копійок, що підтверджується копією виконавчого напису.

Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни від 15 жовтня 2021 року було відкрито виконавче провадження ВП № 66989859 з примусового виконання виконавчого документа - виконавчого напису № 17972 від 08 квітня 2021 року, виданого приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, що підтверджується копією постанови.

Постановою державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Букацелі Світлани Ігорівни від 29 серпня 2022 року виконавчий документ - виконавчий напис № 17972 від 08 квітня 2021 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» боргу у розмірі 4 127,00 грн повернуто стягувачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У справі позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису № 17972 від 08 квітня 2021 року таким, що не підлягає виконанню.

При вирішенні спору щодо визнання виконавчого напису № 17972 від 08 квітня 2021 року таким, що не підлягає виконанню, судом першої інстанції з?ясовано, що з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що судом не встановлено факту отримання позивачем повідомлення про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у написі, є безспірним.

До того ж, судом не встановлено, чи був відповідний кредитний договір нотаріально посвідченим.

Ухвалюючи рішення про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 17972 від 08 квітня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 334065480 від 25 (двадцять п`ятого) липня 2018 року у сумі 4127,00 (чотири тисячі сто двадцять сім) гривень 00 копійок, суд першої інстанці свій висновок мотивував тим, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відмовляючи позивачу у відшкодуванні витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у розмірі 8000 грн. 00 коп., суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів понесені витрати, враховуючи відсутність підтвердження фактичної сплати позивачем вищезазначеної суми.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і в частині стягнення судового збору позивачем не оскаржується.

Доводи і вимоги апеляційної скарги позивача стосуються оскарження рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, а тому рішення суду першої інстанції переглядаються судом апеляційної інстанції у відповідній частині вимог.

В оскаржуваній частині судового рішення колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

У частині першій статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно із частиною першою статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Дана позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, провадження № 61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, провадження № 61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, провадження № 61-44217св18, від 14 вересня 2021 року у справі № 204/6564/19, провадження № 61-1970св21, від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20, провадження № 61-7641св21.

Отже, суд першої інстанції при вирішенні питання про розподіл судових витрат не врахував конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та, відмовляючи позивачу у відшкодуванні витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в суді першої інстанції, помилково зосередився на відсутності доказів підтвердження фактичної сплати позивачем послуг адвоката.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги позивача про те, що такий висновок суду першої інстанції про відмову позивачу у відшкодуванні витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в суді першої інстанції, не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та судовою практиктикою Верховного Суду.

У зв`язку з цим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу та розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі за результатами розгляду справи, колегією суддів апеляційного суду враховується, що 15 вересня 2023 року між Адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет» та ОСОБА_1 укладено договір № 15/09 про надання професійної правничої допомоги та додаткової угоду до нього (а.с. 28-32).

Відповідно до умов зазначеного договору клієнт доручає, а адвокатське бюро бере на себе зобов?язання надавати правничу допомогу клієнту усіма законними методами та способами для захисту та відновленя порушених, оспорених та/або невизнаних прав і законних інтересів клієнта, а клієнт зобов?язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати адвокатського бюро.

Від імені адвокатського бюро діє адвокат Тивоненко Данило Русланович.

Розмір гонорару адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначаються у додатках до цього договору - пункту 5.1. договору.

Повноваження представника позивача - адвоката Тивоненка Данила Руслановича на надання ОСОБА_1 правової допомогив Ірпінському міському суді Київської області підтверджено адвокатським ордером від 23 вересня 2023 року серії АР №1131317, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 12, 35).

Матеріалами справи підтверджується, що при поданні позовної заяви стороною позивача, згідно з вимогами частини 1 статті 134 ЦПК України, наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які сторона позивача понесла та які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції.

Відповідно до акта № 2 надання послуг до договору № 15/09 від 23 вересня 2023 року сторони, відповідно до пункту 5.1. договору, остаточно зазначили перелік та ціну наданих послуг, включаючи консультацію щодо можливості та доцільності вирішення справи, у тому числі: проведення двох зустрічей з клієнтом, попереднє вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду, на які витрачено адвокатом 3 години, вартість яких становить 1 000,00 грн; складання позовної заяви - 5 годин, що складає вартість 2 000,00 грн; ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження - 2 години, що складає вартість 1 000,00 грн; складання будь-яких заяв, клопотань, адвокатських запитів - 1 година, вартість 1 000,00 грн; складання клопотань про витребування доказів - 2 години, вартістю 1 000,00 грн; підготовка для подачі позовної заяви, у тому числі: роздруківка позову, добірка та сканування письмових доказів, завіряння копій документів - 3 години, вартістю 1 000,00 грн; представництво інтересів клієнта у суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду - 1 000,00 грн (а.с. 23-24).

Загальна вартість таких послуг оцінена сторонами договору в сумі 8 000,00 грн, яку представник позивача просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь позивача Кривошей Олександра Васильовича.

Перевіряючи розмір витрат на надану позивачеві професійну правничу допомогу адвокатом Тивоненком Данилом Руслановичем в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8 000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи. Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Аналізуючи опис робіт (наданих послуг) адвокатом Тивоненком Данилом Руслановичемв суді першої інстанції, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що такі послуги, як надання усної консультації, вивчення документів, формування та узгодження правової позиції з клієнтом; складання, оформлення та направлення до суду позової заяви фактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної дії - формування правової позиції позивача.

Також не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача включена до описів робіт, виконаних адвокатом, послуга у вигляді представництва інтересів клієнта у судовому засіданні, оскільки розгляд справи проводився судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у тому числі, представника позивача - адвоката Тивоненка Данила Руслановича.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду, визначаючи розмір витрат на надану позивачеві професійну правничу допомогу адвокатом Тивоненком Данилом Руслановичемв суді першої інстанції та, розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі, із врахуванням обсягу наданих адвокатами послуг та виконаних робіт щодо формування правової позиції позивача, які включать послуги з вивчення та аналізу наданих клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, складання позовної заяви та подання її до суду першої інстанції, складання клопотання про витребування доказів, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачана користь позивача ОСОБА_1 , до 5 000,00 грн, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом Тивоненком Данилом Руслановичем.

Визначений розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь позивача ОСОБА_1 .

Отже, доводи апеляційної скарги позивача, з урахуванням меж апеляційного перегляду справи, дають підстави для висновку, що оскаржуване рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 листопада 2023 року в частині відмови у стягненні витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і в частині стягнення судового збору позивачем не оскаржується,а тому суд апеляційної інстанції, відповідно до принципу диспозитивності, не має права робити висновків щодо неоскарженої частини рішення.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тивоненка Данила Руслановича слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 листопада 2023 року в частині відмови у стягненні витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції - скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті вимог ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, які з установлених колегією суддів апеляційного суду обставин справи та наведених мотивів в редакції даної постанови підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині відшкодування судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, то сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір ( пункт 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).

Відсутні правові підстави для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом Київським апеляційним судом рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 листопада 2023 року у справі № 367/7445/23, розмір яких оцінено в сумі 8 000,00 грн, оскільки оскарження рішення суду в частині відшкодування чи розподілу судових витрат не є окремим судовим розглядом по суті спору, а прямо залежить від розгляду основної справи, тому вимога сторони позивача щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу за участь у розгляді питання про розподіл витрат на правничу допомогу за наслідками перегляду рішення суду лише в частині відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, є необґрунтованою та не відповідає змісту процесуального законодавства щодо розподілу судових витрат.

Подібний висновок містяться у постанові Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 925/790/17(925/580/20).

Керуючись ст.ст. 15, 133, 137, 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Тивоненка Данила Руслановича задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 листопада 2023 року в частині відмови у стягненні витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»(місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, б. 9А, оф. 204; ЄДРПОУ: 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1 ) 5 000,00 грн у відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката у суді першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий Судді: