Рішення

від 18.03.2024 по справі 160/26063/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 березня 2024 рокуСправа №160/26063/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/26063/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо ненадання точної та повної запитуваної публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 11.03.2023 (вх. ПІ-107 від 28.03.2023).

Зобов`язано Слобожанську селищну раду Дніпровського району Дніпропетровської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11.03.2023 в порядку, визначеному чинним законодавством України, з урахуванням висновків суду, викладених у цій адміністративній справі.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04525024) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 536,80 грн.

Представником позивача заявлялось клопотання про розподіл витрат на правову допомогу. В позовній заяві вказано, що докази понесених витрат на правову допомогу будуть подані окремо протягом 5 днів з дня ухвалення рішення по цій справі, для вирішення питання щодо розподілу судових витрат

22.11.2023 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , в якій просить:

- ухвалити додаткове судове рішення у справі №160/26063/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу (правову) допомогу адвоката;

- стягнути з Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на професійну правничу (правову) допомогу адвоката у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки судове рішення у справі №160/26063/23 прийнято в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд заяви представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у цій справі, також, здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши заяву про розподіл судових витрат, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених норм дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До позовної заяви представником позивача, зокрема, надано:

-копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 07.10.2022;

-ордер про надання правової допомоги, виписаний адвокатом Точіліним Г.Ф.

До заяви про розподіл судових витрат на правничу допомогу додано:

-додаткову угоду до договору про надання правничої (правової) допомоги від 17.05.2023;

-копію акту про надання правової (правничої) допомоги від 17.11.2023;

-вартість та порядок оплати послуг з надання правової (правничої) допомоги у цивільній справі №160/26063/23 від 01.11.2023;

-копію квитанції до прибуткового касового ордеру №1/26063 від 17.11.2023 на суму 10000,00 грн.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Верховним судом в постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що здійснені адвокатом дії, визначені в акті приймання-передачі наданих послуг, мали бути здійснені адвокатом фактично, та дійсність їх вчинення має бути підтверджена в матеріалах справи.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги представником позивача Точіліним Г.Ф. подано до суду копію акту про надання правової (правничої) допомоги від 17.11.2023, складеним між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Клименко і партнери», в особі керуючого партнера Клименко Ігоря Івановича, та Мещеряковим Віктором Вікторовичем.

В акті зазначено, що адвокатська компанія надала наступні послуги:

-ознайомлення з первісним матеріалом (документами) замовника (копіями матеріалів), їх вивчення та аналіз на предмет релевантності, незалежності, допустимості, ступеню ймовірного доказового значення 1 година 1000 грн;

- аналіз нормативного матеріалу, коментарів, роз`яснень, пошук і вивчення консультацій, судової практики в аналогічних справах, узагальнень судів касаційних інстанцій та правових позицій ВС та ВП ВС, публікації науковців 4 год. 4000 грн, а саме:

1) ознайомлення з науково-практичним коментарем до Закону України «Про доступ до публічної інформації», видання якого ініційоване Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації i рекомендоване для використання в адміністративній та судовій практиці;

2) аналіз Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5;

3) аналіз Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

4) аналіз Закону України «Про інформацію»;

5) аналіз Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10;

6) аналіз висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 06 вересня 2019 року по справі № 128/4752/15-а;

7) аналіз висновків Великої Палати Верховного Суд викладених в постанові від 24.01.2019 року по справі №9901/510/18;

8) аналіз висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 19 березня 2019 року по справі № 800/369/17:

9) аналіз Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року»;

- складання тексту позовної заяви в інтересах позивача про визнання дій Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо ненадання публічної інформації незаконними, підготовка додатків та примірників позовної заяви й доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі та подання позову через систему «Електронний суд», усунення недоліків позовної заяви - 3 год 3000 грн;

- гонорар адвоката при задоволенні позовних вимог клієнта 2000 грн.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Розглянувши подані позивачем документи, судом встановлено, що вони в сукупності не містять обґрунтованої та об`єктивної суми витрат на правову допомогу, які були вчинені адвокатом, як такі, що неминуче мали бути вчинені адвокатом для відновлення прав клієнта, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що відшкодуванню судом підлягають послуги лише безпосередньо пов`язані з розглядом адміністративної справи.

Суд вказує, що не підлягає задоволенню судом сума відшкодування таких послуг як: ознайомлення з первісним матеріалом (документами) замовника (копіями матеріалів), їх вивчення та аналіз на предмет релевантності, незалежності, допустимості, ступеню ймовірного доказового значення 1 година 1000 грн.

Вказані послуги надані адвокатом в межах власної оплатної діяльності, жодним чином не пов`язані з розглядом справи адміністративним судом.

Не підлягає задоволенню судом сума відшкодування таких послуг як: аналіз нормативного матеріалу, коментарів, роз`яснень, пошук і вивчення консультацій, судової практики в аналогічних справах, узагальнень судів касаційних інстанцій та правових позицій ВС та ВП ВС, публікації науковців 4 год. 4000 грн.

Вказані послуги є за своєю суттю підвищенням професіонального рівня адвоката, оскільки стосуються не надання правової допомоги, а вивчення адвокатом нормативно-правових актів для можливості роботи з документами у відповідній сфері.

Не підлягає задоволенню сума відшкодування витрат на таку послугу, як гонорар адвоката при задоволенні позовних вимог клієнта частково 2000 грн.

Суд зазначає на фіктивності зазначення адвокатом в переліку наданих послуг таку послугу, як гонорар адвоката при задоволенні позовних вимог клієнта.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Суд роз`яснює, що розподіл витрат на правову допомогу має своєю метою відшкодування стороні коштів, витрачених на звернення до адвоката з метою захисту та відновлення порушених прав.

Мета викладення вимоги про відшкодування гонорара адвоката при задоволенні позовних вимог клієнта частково має на меті отримання адвокатом додаткових коштів, які не є неминучими при наданні адвокатських послуг, а тому відповідна вимога не може бути задоволена судом.

Додатково суд звертає увагу, що позовна заява та заява про розподіл витрат на правову допомогу надані до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» адвокатом Точіліним Г.Ф.

Відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/40958), інформація в якому є загальнодоступною, адвокат Точілін Геннадій Федорович (свідоцтво № 1239 від 10.02.2004) здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які документи (договори, акти наданих послуг, рахунки тощо), складені безпосередньо адвокатом Точіліним Г.Ф.

Всі первинні документи щодо витрат на правову допомогу складені Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Клименко і партнери», в особі керуючого партнера Клименка Ігоря Івановича.

Жодних доказів співпраці адвоката Точіліна Г.Ф. з Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Клименко і партнери» суду не надано.

Адвокат Клименко І.І. не звертався до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу, позовну заяву від імені ОСОБА_1 не подавав.

Факт співпраці ОСОБА_2 з Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Клименко і партнери» спростовується відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до яких ОСОБА_2 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третястатті 4зазначеного Закону).

Відповідно дост. 13Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат напрофесійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і такадопомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані (пункт 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Матеріали справи не містять належних доказів понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась їй у справі адвокатом Точіліним Г.Ф., який згідно інформації з Єдиного реєстру адвокатів України здійснює адвокатську діяльність індивідуально, а також відповідних договорів про надання правової допомоги з цим адвокатом.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 757/13974/21-ц.

Додатково суд звертає увагу, що за послугу: складання тексту позовної заяви в інтересах позивача про визнання дій Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо ненадання публічної інформації незаконними, підготовка додатків та примірників позовної заяви й доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі та подання позову через систему «Електронний суд», представник позивача просить відшкодувати 3000 грн за витрачені 3 год. роботи.

Суд зазначає, що відповідно до інформації, наявності в КП «Діловодство спеціалізованого суду» та Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивачем системно подаються у великій кількості однотипні позовні заяви з одним тих самих правовідносин до того ж самого відповідача.

Суд вважає, що адвокатом не було докладено значно великих зусиль для складання позовної заяви у цій справі, оскільки подана позовна заява є типовою до ідентичних позовів, поданих ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Таким чином, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №160/26063/23 не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд робить висновок про відмову у задоволенні заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст.139,241,248, 252,292,293 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/26063/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена в строки, передбаченіст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський