Рішення

від 19.03.2024 по справі 160/1360/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 рокуСправа №160/1360/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/1360/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Каштанова, буд. 56, оф. 17, код ЄДРПОУ: 42705847) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658), до відповідача-2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №10120022/42705847 від 08.12.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.11.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.11.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» датою її фактичного отримання податковим органом.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-1, що є предметом оскарження. Так, позивач та ТОВ «НІКОПОЛЬСЬКА ГРАНІТНА КОМПАНІЯ» 12.06.2023 року уклали договір перевезення №12-06/2023ТР (далі Договір перевезення). В зв`язку з отриманням 03.11.2023 року позивачем складено податкову накладну, реєстрацію якої зупинено, детальних підстав зупинення не вказано, необхідні для подання документи не зазначено. В подальшому позивачем подано пояснення та документи, однак спірним рішенням відповідача у реєстрації податкової накладної відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1360/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року продовжено відповідачу строк для подання відзиву у справі.

12 лютого 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-1 надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує. Наводить приклади судової практики щодо спірних правовідносин. Також зазначає про наявність у нього дискреційних повноважень.

12 лютого 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача-2 надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує. Наводить доводи, тотожні аргументам відповідача-1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено повністю.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (код ЄДРПОУ: 42705847) зареєстроване в якості юридичної особи дата запису: 17.12.2018, номер запису: 12301020000005798. Основним видом економічної діяльності позивача є Вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД: 49.41).

12 червня 2023 року позивач як перевізник та ТОВ «Торговий дім «Нікопольська гранітна компанія» уклали Договір перевезення № 12-06/2023ТР, за яким позивач зобов`язався доставити вантажним автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж до пункту призначення (вказується в товарно-транспортних накладних), а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу передбачену цим договором винагороду, що зазначається у рахунках-фактурах та/або Специфікаціях.

24 жовтня 2023 року позивач та ТОВ «Торговий дім «Нікопольська гранітна компанія» уклали Специфікацію №5 до Договору перевезення, якою погодили надання послуг з перевезення.

24 жовтня 2023 року позивач та ТОВ «Торговий дім «Нікопольська гранітна компанія» уклали Заявки №№24/10/1 та №24/10/2 на виконання перевезення вантажів автомобільним транспортом щодо перевезення вантажу (щебень) від ТОВ «Торговий дім «Нікопольська гранітна компанія» визначеному вантажоотримувачу.

25 жовтня 2023 року позивач отримав часткову передплату, згідно платіжних інстукцій.

03 листопада 2023 року ТОВ «Торговий дім «Нікопольська гранітна компанія» платіжною інструкцією №3528 сплатило позивачу 2250000,00 грн. з призначенням платежу «часткова передплата згідно рахунку №35 від 25.10.2023 року у сумі 1875000,00 грн., ПДВ 20% 375000,00 грн».

03 листопада 2023 року позивачем складено податкову накладну №1 на суму 2250000,00 грн, в т.ч. ПДВ 375000,00 грн щодо послуги «автотранспортні послуги з перевезення вантажу», що надана на користь ТОВ «ТД «НГК».

Згідно квитанції від 14.11.2023 року зупинено реєстрацію податкової накладної: відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 03.11.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник «D»=4.2417%, «Р»=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

30 листопада 2023 року позивач подав відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів №1 стосовно вказаної податкової накладної, до якого долучено відповідні пояснення та 37 документів.

04 грудня 2023 року відповідачем винесено повідомлення №10073034/42705874 про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, в якому відповідач запропонував позивачу надати копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів первинних документів щодо постачання, придбання, товарів, послуг, інвентаризаційні описи, в т.ч. рахунки фактури, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній.

В додатковій інформації вказано: відсутній акт звірки по реалізації послуг за листопад 2023 року, акт виконаних робіт (послуг), ТТН. відсутні документи по придбання ПММ, а саме: видаткові накладні, плат. інструкції/банківські виписки. Відсутні плат. інструкції/банківські виписки по оренді транспортних засобів, акти наданих послуг оренди, оборотно-сальдові відомості по рах. 10, 361, 631,203.

05 грудня 2023 року позивач подав відповідачу повідомлення про подання пояснень та копій документів №1 стосовно вказаної податкової накладної, до якого долучено відповідні пояснення та 12 документів.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.12.2023 року №10120022/42705847 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 03.11.2023 року №1 на суму: 2250000,00 грн, з них ПДВ 375000,00 грн. У вказаному рішенні зазначено, що воно прийнято «у зв`язку з ненаданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладні / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація не вказана.

Вказане рішення відповідачем оскаржено в адміністративному порядку, однак рішенням від 22.12.2023 року №87415/4205847/2 залишено без задоволення.

Вважаючи вищевказане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3)пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в цій справі слугувала її відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У Додатку 3 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 зазначених Критеріїв (в редакції станом на момент виникнення правовідносин) визначено такі критерії ризиковості здійснення операцій: «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».

Також, наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктами 2-7 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, суд вказує, що з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

В цій справі у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд зазначає, що в спірному рішенні, всупереч затвердженій формі, жодні конкретні документи не зазначено. Наведено є суттєвим, оскільки в повідомленні від 04.12.2023 року відповідач у додатковій інформації вказав окремі конкретні документи (акт звірки за листопад 2023 року, акт виконаних робіт та інші), що були надані позивачем 05.12.2023 року. В зв`язку з цим позиція відповідача щодо констатації ненадання додаткових документів після отримання повідомлення про необхідність їх надання не містить жодного обґрунтування, адже додаткові документи позивачем були надані, в т.ч. згідно затребуваних відповідачем, а в своєму рішенні відповідачем не конкретизовано жодним чином (в т.ч. навіть шляхом перерахування родової ознаки) які документи не були надані.

Не навели жодних пояснень з цього приводу відповідачі і в ході судового розгляду.

Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.04.2023 року у справі №460/8040/20.

Жодних пояснень з цього приводу відповідачами не надано.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постановах від 14.05.2019 року у справі №817/1356/18, від 21.05.2019 року у справі № 0940/1240/18, від 03.11.2021 року у справі №360/2460/20, від 16.09.2022 року у справі № 380/7736/21 тощо.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Доводи податкового органу про ненадання позивачем копій первинних документів, зокрема, акт звірки взаєморозрахунків, довіреності на отримання товару, товарно-транспортні накладні, є необґрунтованими, оскільки відсутність вказаних документів не була підставою для зупинення реєстрації податкової накладної та не зазначалася у відповідних квитанціях. Відшукування нових підстав контролюючим органом, що не були підставами для зупинення та відмові у реєстрації податкової накладної на виправдання своєї позиції під час судового розгляду справи є безпідставним та необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 06.03.2024 року у справі №440/3706/23.

Суд зазначає, що за відсутності конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 року у справі №815/2985/18, від 05.08.2021 року у справі №816/2222/18, від 30.09.2022 року у справі №600/332/21-а.

Суд зазначає, що приписами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржуване рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17, від 02.07.2019 року у справі №140/2160/18, від 30.09.2022 року у справі №0340/1803/18.

Окрім викладеного, в постановах Верховного Суду від 18.09.2019 року по справі №826/6528/18, від 10.04.2020 року по справі №819/330/18 наявний наступний правовий висновок: при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Суд зазначає, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідач-1 вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та прийняв рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 30.07.2019 року у справі №200/14026/18-а, від 23.10.2019 року у справі №826/8693/18, від 03.06.2021 року у справі №822/2095/18.

Суд вважає, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами відповідність пунктам Критеріїв ризиковості податкової операції за вказаною податковою накладною.

Вказане свідчить про невиконання відповідачем обов`язку передбачено приписами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 16.09.2022 року у справі №380/7736/21, від 28.06.2022 року у справі №380/9411/21.

У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов до висновку, що спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо частини позовних вимог зобов`язального характеру суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, може бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі судового рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної датою, зазначеною в такому судовому рішенні.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 року у справі № 825/602/17, від 09.10.2020 року у справі №1840/3664/18, від 10.03.2021 року у справі №240/82/19.

Судом під час вирішення цього спору було встановлено протиправність рішення щодо зупинення реєстрації податкової накладної, в зв`язку з чим відповідач-2 не має інших варіантів поведінки під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, окрім як зареєструвати їх.

Задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну зумовлюється необхідністю дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи, що здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відноситься до компетенції Державної податкової служби України, суд вважає за можливе зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому законодавством.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо заявлених судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.01.2024 року №3051.

Отже, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, оскільки саме протиправне рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних у ЄРПН призвело до порушення прав позивача та зумовило судовий розгляд цієї справи.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

В позові позивач зазначив про наявність витрат на адвоката в розмірі 15000,00 грн.

Відповідачі з цього приводу заперечень не навели, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надали.

З цього приводу суд зазначає, що за клопотанням іншої сторони суд може зменшити витрати на професійну правничу допомогу згідно ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, в той час як критерії, визначені ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судом застосовуються незалежно від наявності іншої сторони у справі.

Змістовно аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, що є релевантним до обставин цієї справи виходячи з тотожності відповідних положень законодавства.

Також суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того чи їх фактично сплачено, чи вони тільки підлягають сплаті, що підтверджується послідовною практикою Касаційного адміністративного суду (наприклад, постанови від 13.12.2023 року у справі №160/17139/20, від 16.02.2023 року у справі №520/562/19).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:

1) Договір про надання правової допомоги від 28.12.2023 року (далі Договір);

2) Акт приймання-передачі наданих послуг від 08.01.2024 року (далі Акт);

Відповідно до п. 1.1. Договору Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та чинним законодавством. а клієнт зобов`язаний сплатити гонорар (винагороду) за надану адвокатським об`єднанням правову допомогу та компенсувати фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.

Згідно п. 3.1. Договору сторони досягли згоди, що за надання правової допомоги, яка є предметом договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокатському об`єднанню гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах, визначених договором.

За п. 3.2. Договору розмір гонорару визначається за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 3.9. Договору факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п. 3.10. підставою для сплати гонорару є рахунок фактура або інший документ (в т.ч. акт приймання-передачі наданих послуг).

Актом зафіксовано надання послуг на загальну суму 15000,00 грн, порядок обчислення гонорару погодинна оплата:

1) усне консультування 1 година, 1000,00 грн;

2) збір, фіксація, аналіз документів (доказової бази) та аналіз судової практики з метою формування правової позиції щодо захисту інтересів позивача для звернення до суду з позовом щодо оскарження спірного рішення відповідача;

3) складання та подання до суду позовної заяви щодо спірного рішення відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21. Цей правовий висновок є релевантним до обставин цієї справи, оскільки стосується правового застосування норми права, яка є ідентичною ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України

Наданий Акт за змістом містить опис робіт, деталізований достатньо для цілей вирішення питання про розподіл судових витрат.

Застосовуючи критерії згідно ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає наступне:

1) витрати є пов`язаними з розглядом справи (в Акті наявні посилання на конкретне рішення, яке оскаржується за цим позовом);

2) розмір витрат не є повною мірою обґрунтованим та пропорційним до предмета позову. Ступінь значення справи для позивача і публічний інтерес до справи жодним чином не обґрунтовані та матеріалами справи не підтверджуються.

Щодо обґрунтованості заявленого розміру витрат суд зазначає, що послуги з формування правової позиції за змістом є складовою послуги зі складання позовної заяви, їх виокремлення є штучним. Окрім цього, враховуючи поширеність спорів цієї категорії та наявність послідовної практики Верховного Суду суд не вважає обґрунтованим заявлену кількість витраченого часу.

3-4) відповідні обставини відсутні та не впливають на розподіл судових витрат в цій справі.

За таких обставин суд вважає обґрунтованим та пропорційним розмір витрат на професійну правничу допомогу в 3000,00 грн, понесення таких витрат вимушеним та зумовленим протиправним рішенням відповідача-1, в зв`язку з чим суд стягує витрати на професійну правничу допомогу позивача з відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Каштанова, буд. 56, оф. 17, код ЄДРПОУ: 42705847) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658), до відповідача-2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.12.2023 року №10120022/42705847 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.11.2023 року №1, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03.11.2023 року №1, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро», в порядку встановленому законодавством.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Каштанова, буд. 56, оф. 17, код ЄДРПОУ: 42705847) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 гривні (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажна компанія Дніпро» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Каштанова, буд. 56, оф. 17, код ЄДРПОУ: 42705847) судові витрати з оплати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко