Ухвала
від 16.03.2024 по справі 320/1777/24
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 березня 2024 року м. Київ № 320/1777/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.09.2022 №554.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.

Зі змісту ухвали суду слідує, що підставою для прийняття такого рішення суду є, зокрема, невідповідність позовної заяви, ст. ст. 122, 123 КАС України, тобто позивачу необхідно було надати суду докази поважності пропуску строку звернення до суду.

Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 19.01.2024 надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що у зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні, він змушений був поїхати до Броварського району Київської області, яке знаходилося під окупацією російських військ задля догляду за тяжкохворими батьками, а тому не зміг вчасно звернутися до суду.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Предметом оскарження у даній справі є наказ від 19.09.2022, до суду позивач звернувся лише 15.01.2024.

Суд вважає, що про порушення своїх прав позивачу було відомо ще у 2022 році, однак жодних дій щодо оскарження спірного наказу позивачем не вчинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

Будь-яких інших належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, позивачем не надано.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовна заява та клопотання позивача не містять поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Пунктом 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171, 241, 243 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Лапій С.М.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення16.03.2024
Оприлюднено21.03.2024
Номер документу117760857
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби

Судовий реєстр по справі —320/1777/24

Ухвала від 28.05.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 04.04.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 16.03.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лапій С.М.

Ухвала від 19.01.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Лапій С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні