Ухвала

від 19.03.2024 по справі 420/2983/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2983/24

УХВАЛА

19 березня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Великодного Дмитра (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохорівська, 6, м. Одеса, 65091), Одеської обласної військової адміністрації (проспект Шевченка, 4, м. Одеса, 65032) до Закритого акціонерного товариства «Одеса-Чай» (вул. Єврейська, 3, м. Одеса, 65014), третя особа без самостійних вимог Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області (Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Великодного Дмитра в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі ГУ ДСНС), Одеської обласної військової адміністрації (далі ОВА) до Закритого акціонерного товариства «Одеса-Чай» (далі ЗАТ «Одеса-Чай»), третя особа без самостійних вимог Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ЗАТ «Одеса-Чай» у вигляді незабезпечення готовності захисної споруди №56012, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1а, до використання за призначенням;

- зобов`язати ЗАТ «Одеса-Чай» вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №56012, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1а, з метою використання її за призначенням у відповідність до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 25.01.2024 року по справі №260/4199/22 за позовом Керівника Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області до Комунального некомерційне підприємство «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міжгірської селищної ради, про зобов`язання вчинити певні дії, передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

У цій справі позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди №25812, що знаходиться за адресою вул. Возз`єднання, 4 смт Міжгір`я, Хустського району Закарпатської області, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту» затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579.

Судами попередніх інстанцій позовну заяву керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області повернуто позивачеві на підставі п.7 ч.4 ст.169 КАС України.

Верховний Суд зазначив, що спірним питання у цій справі є наявність або відсутність у керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області права звернення до суду в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Закарпатській області із позовом до Комунального некомерційного підприємства про зобов`язання вчинити дії, зокрема шляхом приведення у стан готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням.

За доводами касаційної скарги при вирішенні спірних правовідносин підлягає врахуванню висновок Великої Палати щодо застосування у подібних правовідносинах ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII (далі Закон №1697-VII) та частин четвертої та п`ятої статті 53 КАС України, викладений у постанові від 15.05.2019 у справі №820/4717/16, згідно із яким у цьому випадку спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом №1697-VII повноважень щодо захисту інтересів держави.

Поруч із цим, за сформованою Верховним Судом позицією, яка стосується правової проблеми застосування ст.23 Закону №1697-VІІ у справах, де прокурор діє в інтересах держави в особі органу, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень (постанови від 18.10.2019 у справі №320/1724/19, від 09.10.2019 у справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 у справі №804/4728/18, від 30.07.2019 у справі №0440/6927/18, від 26.02.2020 у справі №804/4458/18, від 27.04.2020 у справі №826/10807/16, від 20.05.2020 у справі №580/17/20, від 20.01.2021 у справі №0440/6990/18).

Водночас, законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (п.48 ст.17-1, ст.68 Кодексу цивільного захисту України).

Враховуючи наявну різну судову практику, що сформувалася серед різних судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час застосування ст.53 КАС України та ст.23 Закону №1697-VII, колегія суддів у справі №260/4199/22 дійшла висновку, що у різних справах Верховний Суд дійшов протилежних за змістом висновків щодо можливості/неможливості звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави.

У зв`язку з цим, з метою формування єдиної правозастосовної практики колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №260/4199/22 на розгляд Об`єднаної палати.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Таким чином, формування відповідних правових позицій Верховного Суду у справі №260/4199/22 може вплинути на наслідки розгляду даної справи, тому суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №260/4199/22.

Керуючись ст. ст. 236, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л ИВ:

Зупинити провадження у справі №420/2983/24 за адміністративним позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Великодного Дмитра (вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул. Прохорівська, 6, м. Одеса, 65091), Одеської обласної військової адміністрації (проспект Шевченка, 4, м. Одеса, 65032) до Закритого акціонерного товариства «Одеса-Чай» (вул. Єврейська, 3, м. Одеса, 65014), третя особа без самостійних вимог Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській області (Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Верховного Суду по справі №260/4199/22.

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва