Рішення

від 12.03.2024 по справі 440/14912/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/14912/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Березіній С.Ю.,

представника відповідача Кирилюка В.В.,

представників третьої особи - Сидорчука І.В., Валка О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в/ч НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в/ч НОМЕР_1 в якому просить визнати противоправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25 серпня 2023 року № 145 «Про результати розгляду подання» щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «Сувора догана» за порушення статей 11, 16, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту 3.2.4. пункту 3.2. розділу 3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 виявив, що стройова частина із запізненням до двох тижнів надає витяги з наказів на харчування. З п`ятниці по понеділок включно, як і серед тижня, додаткові відомості не надаються. Меню-розкладка дієт-сестрою складається з порушеннями, технологічні карти приготування їжі для хворих відсутні. Однак, на усі рапорти ОСОБА_1 до командира частини ОСОБА_2 , отримував відповіді «ваш рапорт без реалізації».

На думку позивача, це означає, що керівник військової частини не бажає налагоджувати роботу військової частини, усувати порушення, які постійно виявляються різними перевіряючими комісіями, від чого страждають не тільки підлеглі працівники та службовці, а й хворі, які лікуються у військовій частині НОМЕР_2 , яка є військовим госпіталем, та особовий склад частини.

17 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із рапортом на адресу Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо перевірки організації та забезпечення харчування у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 .

Позивач у рапорті зазначив, що вказані порушення ОСОБА_1 доводились до відома командира частини та начальника медичної частини в усній формі та рапортами. Враховуючи, що останні ніяк не реагували, ОСОБА_3 змушений був звернутись із рапортом до Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Однак, 25.08.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №145 ОСОБА_4 було оголошено сувору догану за порушення вимог статей 11, 16, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту 3.2.4. пункту 3.2. розділу 3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300.

На думку позивача, командиром військової частини НОМЕР_1 неповно з`ясовано фактичні обставини справи, що призвело до помилкового висновку про наявність у діях позивача наведених вище порушень та притягненні до дисциплінарної відповідальності

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Військово-медичним клінічним центром Північного регіону в/ч НОМЕР_1 надано до матеріалів справи відзив, де проти задоволення позовних вимог відповідач заперечував, вказав, що в порушення вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту та статей 11, 16, 58-59 Статуту ВС ЗС України, командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_5 військової дисципліни не додержувався, стан справ у дорученій йому військовій частині не знав, військовою частиною вміло не керував, у підрозділі такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень Статутів Збройних Сил України не встановив.

В порушення вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту та статей 11, 16, 76-77 Статуту ВС ЗС України, підпункту 3.2.1-3.2.2. пункту 3.2 розділу 3 Положення №300, помічник командира частини з матеріально-технічного забезпечення - начальник відділення військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_6 військової дисципліни не додержувався, ведення обліку та звітності в установленому порядку не контролював.

В порушення вимог статей 1, 4 Дисциплінарного статуту, статей 11, 16, 97 Статуту ВС ЗС України, підпункту 3.2.4 пункту 3.2 розділу 3 Положення № 300, начальник продовольчої та речової служб відділення матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 старший лейтенант ОСОБА_1 військової дисципліни не додержувався, роботою їдальні, продовольчого складу не керував та контроль за їх роботою не здійснював, облік та звітність у продовольчій службі частини не вів.

В порушення вимог пункту 2.1 розділу 2 Посадової інструкції бухгалтера бухгалтер фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 працівник ЗС України ОСОБА_7 облік продовольчої служби (столової) військової частини належним чином не вела.

Вищевикладене свідчить про повне нехтування посадовими особами військової частини НОМЕР_4 вимогами чинного законодавства України у вказаній сфері службової діяльності.

Такий стан роботи посадових осіб військової частини НОМЕР_2 не можна вважати задовільним. Допущені порушення вимог законодавства України та прорахунки в службовій діяльності можуть негативно позначитись на діяльності підпорядкованої військової частини НОМЕР_2 в подальшому, а також створюють умови для вчинення інших правопорушень.

Вказана сфера службової діяльності у військовій частині НОМЕР_2 знаходиться на неналежному рівні, оскільки посадові особи, на яких покладено виконання вказаних вище обов`язків, не досконало знають вимоги чинного законодавства України та не завжди дотримуються їх у своїй службовій діяльності.

Безпосередніми причинами виявлених перевіркою порушень є ігнорування та порушення вимог чинного законодавства, а також керівних документів з боку майора ОСОБА_6 , старшого лейтенанта ОСОБА_1 , бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_5 НОМЕР_6 працівника ЗС України Косенко І.В.

Передумовами, що сприяли вказаним порушенням, є особиста недисциплінованість, неналежне виконання своїх службових обов`язків працівником ЗС України ОСОБА_7 , старшим лейтенантом ОСОБА_1 , а також відсутність контролю за їх діяльністю майором ОСОБА_6 та не встановлення у військовій частині такого внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень Статутів Збройних Сил України, з боку підполковника ОСОБА_5 .

Також, відповідач у відзиві наполягав на тому, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовом (а.с. 75-81).

27.10.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу (а.с. 105-108).

13.11.2023 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли пояснення третьої особи, які аналогічні за змістом відзиву на позов (а.с. 155-161).

У судовому засіданні, яке відбулося 19.12.2023 протокольною ухвалою поновлено позивачу строк звернення до суду та допитано в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 259-260).

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Представники третьої особи у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13.09.2022 № 212 лейтенанта ОСОБА_1 призначено начальником продовольчої та речової служби відділення матеріально-технічного забезпечення, ВОС-7021003 (а.с. 167).

В період з 31.07.2023 по 01.08.2023 посадовими особами Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку була проведена перевірка з питань організації та забезпечення харчування у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 .

За результати перевірки було складено Акт перевірки організації харчування у військовій частині НОМЕР_2 , відповідно до якого констатовано, що порядок організації харчування в установі в цілому відповідає умовам договору, що укладений між Міністерством оборони України та постачальником продуктів харчування до військового госпіталю ТОВ «АТОМСЕРВІС» від 22.06.2023 року №286/2/23/17 (а.с. 38-41).

Разом з тим, в ході проведення перевірки були встановлені наступні порушення вимог керівних документів:

«В порушення вимог пункту 2 розділу VII Порядку застосування Каталогу продуктів харчування, затвердженого наказом Міністра оборони України від 29.04.2020 № 140 (далі - Порядок №140), стройова часта щоденно, у визначений начальником військової частини НОМЕР_2 час, до продовольчої служби відомість про кількість осіб, що харчується, не надає. Дані про кількість осіб, що харчується, отримуються у стройовій частині військової частини НОМЕР_2 в усній формі діловодом продовольчої служби вказаної військової частини старшим солдатом ОСОБА_10 та заносяться до книги обліку руху осіб, що харчуються. При цьому записи зроблені олівцем, що ставить під сумнів їх достовірність. Тобто, книга обліку руху осіб, що харчуються військової частини НОМЕР_2 (додаток 89) ведеться з грубими порушеннями Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України ви 17.08.2017 № 440 (далі - Інструкція № 440).

Крім цього, дані щодо осіб, що перебувають на лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 та харчуються за дієтичною формою, працівником ЗС України ОСОБА_12 отримуються у приймальному відділенні та надаються до продовольчої служби військової частини у формі стройової записки, але без підпису відповідальної за справжність наданих даних посадової особи.

Встановити дійсну кількість особового складу, що перебувала на котловому забезпеченні на момент перевірки, не виявилось за можливе оскільки добова відомість із стройової частини до продовольчої служби військової частини НОМЕР_2 не надходила.

Останній наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) щодо зняття/постановки з/на продовольчого/продовольче забезпечення із стройової частини військової частини НОМЕР_2 до продовольчої служби надходив за 28.07.2023.

Так, у зв`язку із тим, що у бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 працівника ЗС України ОСОБА_7 субота та неділя вихідні дні та вона відсутня на робочому місці, в порушення вимог пунктів 1-2 розділу V Порядку № 140, харчові продукти зі складу військової частини НОМЕР_2 в їдальню начальнику їдальні або старшому кухарю для приготування їжі відпускаються по раніше виготовлених накладних, виписаних наперед, без відповідних підписів та не на підставі документально підтверджених даних обліку осіб, що харчуються.

У військовій частині НОМЕР_2 наявна технічна можливість ведення обліку майна продовольчої служби в електронному вигляді.

Взаємозамінність бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 працівника ЗС України ОСОБА_7 та іншої посадової особи військової частини НОМЕР_2 , яка б могла здійснювати облік майна в продовольчій службі військової частини НОМЕР_2 відсутня.

При цьому, організувати «взаємозамінність бухгалтера фінансово-економічної служби частини та іншої посадової особи військової частини НОМЕР_2 , яка б могла здійснювати облік майна в продовольчій службі можливо лише за наказом командира військової частини, який з невідомих причин цього не робить.

Перевіркою встановлено, що під час перерахунку фактичної наявності сиру твердого, виявлено надлишок у розмірі 9,479 кг, що складає 1700,53 грн. (9,479x179,40 = 1700,53), де 179,40 - ціна за один кілограм, грн. (згідно вказаного Договору).

Під час перерахунку фактичної наявності лимонів, виявлено надлишок у розмірі 5,154 кг, що складає 432,94 грн. (5,154 х84,00 = 432,94), де 84,00 - ціна за один кілограм, грн. (згідно вказаного Договору ).

Під час перерахунку фактичної наявності олії соняшникової рафінованої, виявлено надлишок у розмірі 20,508 кг, що складає 1292,00 грн. (20,508x63,00 = 1292,00), де 63,00 - ціна за один кілограм, грн. (згідно вказаного Договору).

Під час перерахунку фактичної наявності какао-порошку, виявлено надлишок у розмірі 2,356 кг, що складає 558,37 грн. (2,356x237,00 = 558,37), де 237,00 - ціна за один кілограм, грн. (згідно вказаного Договору).

В порушення технологічної карти приготування страв, станом на 31.07.2023 на обід запланована солянка, до складу якої включено більше видів м`ясних продуктів, ніж передбачено по технології, та добавлено маслини та лимони, які взагалі відсутні в накладній на видачу продуктів зі складу військової частини НОМЕР_2 до їдальні на вказаний період приготування їжі.

Таким чином, контроль за якістю приготованої їжі у військовій частині НОМЕР_2 належним чином не організовано.

Книга обліку контролю за якістю приготування їжі (додаток 90) у військовій частині НОМЕР_2 ведеться з грубими порушеннями вимог Інструкції № 440, а саме; графи 3-6 не ведуться.

В порушення розділу XV Керівництва, посадові особи військової частини НОМЕР_2 , згідно із обов`язками, не здійснюють контроль щодо відповідності розрахункових виходів страв і порцій в розкладці продуктів з фактичним виходом готових страв та порцій; не здійснюють контроль видачі продуктів харчування зі складу в їдальню (з місця зберігання до місця приготування їжі) на кожне приймання їжі; за закладкою маси продуктів у казан; за відхиленням розрахункової маси м`ясної страви від фактичної (згідно розкладки продуктів)».

За результатами проведеної перевірки, 15.08.2023 за вих. №3453 командиру військової частини НОМЕР_1 внесено подання в порядку вимог пункту 17 статті 7 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України» (а.с. 93-100).

25.08.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_1 було оголошено сувору догану за порушення вимог статей 11, 16, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту 3.2.4 пункту 3.2. розділу 3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300 (а.с. 135-136).

Позивач не погодився із прийнятим наказом та оскаржив його до суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі також Дисциплінарний статут ЗСУ).

Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Текст військової присяги затверджений указом Президії Верховної рад України 10.10.1991 №1640-XII та викладений таким чином: " Я, (прізвище, ім`я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Я клянусь захищати Українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю ніколи не зрадити народу України."

Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців, визначено статтями 83 - 84 Дисциплінарного статуту, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно пункту "в" статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення у вигляді суворої догани.

Відповідно до вимог статті 54 Дисциплінарного статуту Збройних сил України: командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).

Згідно пункту 86 Дисциплінарного статуту Збройних сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частин першої, третьої сьомої пункту 85 Дисциплінарного статуту Збройних сил України: службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.".

Наказом Міністра оборони України № 608 від 21.11.2017 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України.

Згідно пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається у разі:

- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Згідно з пункту 3 Розділу ІІІ Порядку № 608, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV(далі Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно із статтями 26 та 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України", дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.

Згідно статті 97 Статуту начальник продовольчої служби бригади підпорядковується заступнику командира бригади з тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби бригади.

На доповнення до вимог, викладених у статтях 82-84, начальник продовольчої служби бригади відповідає за організацію якісного та своєчасного харчування особового складу, санітарний стан об`єктів служби і зобов`язаний:

забезпечувати якісне харчування (в тому числі дієтичне та лікувальне) і доведення належних норм пайка до кожного військовослужбовця, не менше ніж один раз на місяць проводити з кухарями контрольно-показове приготування їжі;

складати разом із начальником медичної служби бригади, начальником їдальні та інструктором-кухарем розкладку продуктів;

перевіряти не менше ніж один раз на місяць наявність і якісний стан продовольства, техніки та майна служби в підрозділах, на складі та інших об`єктах служби в бригаді;

керувати роботою їдальні, продовольчого складу і підсобного господарства, проводити під час відсутності заступника командира бригади з тилу інструктаж чергового їдальні;

проводити сезонну заготівлю картоплі та овочів, переробку та закладення їх на зберігання, а також заготівлю льоду, фуражу для потреб бригади;

забезпечувати додержання санітарно-гігієнічних вимог під час зберігання та оброблення продуктів харчування, приготування та приймання їжі, належне утримання продовольчого складу, приміщень їдальні та столово-кухонного посуду, а також технологічного, холодильного, немеханічного обладнання і виконання вимог безпеки під час їх експлуатації;

організовувати роботи, пов`язані із будівництвом споруд для збирання та утилізації харчових відходів, вживати заходів для своєчасного збирання відходів у їдальні, доставки їх у підсобні господарства військової частини.

Підпунктом 3.2.4. Наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 року №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", передбачено, що начальник продовольчої служби частини відповідає за службу і виконує свої обов`язки відповідно до пункту 3.1.9 цього Положення, а зі спеціальних питань виконує вказівки начальника продовольчої служби вищого штабу.

Начальник продовольчої служби частини відповідає за забезпечення частини продовольством та майном служби; за організацію доброякісного та своєчасного харчування особового складу; за правильне утримання продовольства та майна служби; за бойову та мобілізаційну готовність продовольчої служби; за бойову підготовку підлеглого йому особового складу, військову дисципліну. Він підпорядкований заступнику командира частини по тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби частини.

Він повинен:

брати участь у розробці плану бойової та мобілізаційної підготовки частини та організовувати його виконання за своїм фахом;

проводити заняття з бойової підготовки з підлеглими;

знати ділові та моральні якості особового складу своєї служби;

керувати роботою їдалень, продовольчих складів та підсобними господарствами, а також слідкувати за справним станом та правильною експлуатацією технічних засобів, призначених для готування та транспортування їжі у польових умовах, технологічного та холодильного устаткування, столово-кухонного посуду та іншого майна продовольчої служби;

організовувати отримання і зберігання запасів продовольства та майна; слідкувати за своєчасним поновленням продовольства на складі;

забезпечувати доброякісне харчування та доведення належної норми пайка до кожного військовослужбовця і не менше одного разу на місяць проводити з кухарями контрольно-показове готування їжі;

проводити сезонну заготівлю картоплі та овочів, їх переробку та закладання на зберігання, а також заготівлю льоду, сіна та соломи для потреб частини;

складати разом з начальником медичної служби частини, начальником їдальні та кухарем-інструктором розкладку продуктів;

не менше одного разу на місяць перевіряти наявність і якість продовольства та майна на складі частини;

забезпечувати дотримання заходів безпеки при експлуатації технічних засобів, технологічного та холодильного устаткування, а також проведення протипожежних заходів на об`єктах продовольчої служби;

забезпечувати дотримання санітарно-гігієнічних вимог при зберіганні та обробці продуктів, приготуванні та прийманні їжі, утриманні продовольчого складу, приміщень їдальні, а також технологічного, холодильного, немеханічного устаткування і столово-кухонного посуду;

забезпечувати своєчасне направлення на медичний огляд та обстеження особового складу підпорядкованої служби;

своєчасно виконувати ремонт технічних засобів продовольчої служби;

організовувати доброякісне харчування та здійснювати контроль за повнотою доведення належних норм пайка до військовослужбовців (матросів), сержантів в солдатських (матроських) їдальнях, на навчанні в навчальних центрах і таборах;

організовувати харчування офіцерів, прапорщиків, мічманів військовослужбовців, що проходять службу за контрактом, працівників на навчаннях, в навчальних центрах і таборах, контролювати їх харчування у їдальнях, кав`ярнях та буфетах військової торгівлі, розташованих на території частини, а також організовувати, разом з начальником медичної служби частини, дієтичне харчування особового складу та профілактичну вітамінізацію готової їжі;

здійснювати контроль за роботою їдалень військової торгівлі та солдатських (матроських) чайних;

здійснювати щотижневий контроль за правильністю обліку зекономлених продуктів у їдальні частини;

перевіряти не менше одного разу на місяць наявність та стан столово-кухонного посуду, інвентарю, устаткування їдальні та спецодягу;

організовувати ведення підсобного господарства частини;

контролювати умови утримання, норми та правила годування тварин і виконання розпорядку дня у підсобному господарстві частини, своєчасно організовувати сільськогосподарські роботи на землях, закріплених за військовою частиною;

забезпечувати суворе виконання ветеринарно-санітарних норм утримання, годування та використання тварин на м`ясо;

забезпечувати своєчасний ремонт та таврування ваговимірювальних засобів служби;

інструктувати (за відсутності заступника командира військової частини з тилу) чергового їдальні перед його заступанням у наряд;

вести облік та звітність у продовольчій службі частини;

надавати практичну допомогу керівництву військторгу щодо організації харчування офіцерів, прапорщиків, працівників у їдальнях військторгу на території частини.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність пункту 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.08.2023 № 145 «Про результати розгляду подання» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «Сувора догана» за порушення статей 11, 16, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту 3.2.4. пункту 3.2. розділу 3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.05.2023, начальником продовольчої та речової служби відділення матеріально-технічного забезпечення старшим лейтенантом ОСОБА_1 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 було написано рапорт вх. №1597, у якому позивач прохав « … вжити заходів для усунення недоліків в роботі працівників ЗСУ ОСОБА_13 та ОСОБА_14 » (а.с. 46).

Судом досліджено зміст рапорта та виявлено, що ОСОБА_1 довів до відома командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 наступну інформацію: «Доводжу до Вашого відома, що на протязі останніх 5 місяців я як начальник продовольчої та речової служби намагаюсь виправити системні порушення в роботі продовольчої служби з боку бухгалтера працівника ЗСУ ОСОБА_13 та медичної сестри з дієтичного харчування працівника ЗСУ ОСОБА_14 , які порушують наказ Міністерства оборони України № 140 від 29.04.2020 року «Про затвердження порядку застосування каталогу продуктів харчування», наказ Міністерства оборони України №440 від 17.08.2017 року «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», договір №286/2/22/75 від 23.12.2022 року між Міністерством оборони України та ТОВ «АКТИВ КОМПАНІ» та лист-розпорядження Центрального управління продовольчого забезпечення Тилу Командування Сил логістики Збройних Сил України №768/3/165 від 06.02.2023 року в своїй роботі щодо складання розкладки продуктів, формування та відправки заявки та оприбуткування продовольства в результаті чого ТОВ «АКТИВ КОМПАНІ» не може в повному обсязі виконувати поточну заявку, ми не можемо сформувати стійкий перехідний резерв продуктів харчування на складі, не можемо виконувати меню-розкладку без змін практично кожного дня, що допускається тільки з письмового дозволу командира частини, хаотичним заказом продуктів «на перед», що призводить до їх зіпсування. Так, на ранок 24.05.2023 на складі частини знаходиться 81 кг прострочених сардельок, а 23.05.2023 прийшло ще 120 кг цього продукту, що вказує на відсутність системної роботи згідно наказів Міністерства оборони України. Це стосується й інших продуктів харчування. Звертаюсь до Вас як до командира військової частини з цього приводу та прошу вжити заходів для усунення недоліків в роботі працівників ЗСУ ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ».

14.07.2023 ОСОБА_1 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 було написано рапорт вх. №2267, у якому позивач повідомляв, що «… працівник ОСОБА_15 систематично ігнорує та не виконує накази Міністерства оборони України №140 від 29.04.2020 року, №440 від 17.08.2017 року та розпорядження командира військової частини НОМЕР_8 від 06.02.2023 року. На мої законі вимоги виконувати накази, свої службові обов`язки не реагує. Просив командира військової частини відреагувати на грубі порушення з боку працівника ЗСУ ОСОБА_14 » (а.с. 56).

08.08.2023 позивачем на ім`я помічника командира частини з матеріально-технічного забезпечення начальника відділення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 було написано два рапорти вх. №2666 та 2667 (а.с. 57-58), у яких ОСОБА_1 просив:

забезпечити передачу програми ZSUPROD 2022 працівником ЗСУ фінансово-економічної служби ОСОБА_13 та документацію продовольчої служби з 08.08.2023 діловоду продовольчої служби та внести в функціональні обов`язки старшому солдату ОСОБА_16 ;

забезпечити з 08.08.2023 року складання меню-розкладок дієтсестрою, працівником медичної частини працівником ЗСУ ОСОБА_14 в електронному вигляді в програмі ZSUPROD 2022, так як згідно з наказом Міністерства оборони України №140 від 29.04.2020 та наказу Міністерства оборони України №317 від 26.12.2013 року є її прямим обов`язком щодо складу, різноманітності, дієти та калорійності харчування для запобігання зриву процесу харчування військового госпіталю та замовлень продуктів згідно з договором №286/2/23/17 від 22.06.2023.

У підготовчому засіданні позивач та його представник стверджували, що у зв`язку з тим, що командиром військової частини НОМЕР_2 не було вжито жодних заходів щодо усунення наведених вище порушень, ОСОБА_1 вимушений був звернутись із відповідним рапортом на адресу Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо перевірки організації та забезпечення харчування у пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 .

Відповідачем на підставі рапорта ОСОБА_1 проведено перевірку з питань організації та забезпечення харчування, за наслідками якої виявлено такі порушення:

- в порушення вимог пункту 2 розділу VII Порядку застосуванню Каталогу продуктів харчування, затвердженого наказом Міністра оборони України від 29.04.2020 № 140 (далі - Порядок №140), стройова частина щоденно, у визначений начальником військової частини НОМЕР_2 час, де продовольчої служби відомість про кількість осіб, що харчується, не надає Дані про кількість осіб, що харчується, отримуються у стройовій частин військової частини НОМЕР_2 в усній формі діловодом продовольчої служби вказаної військової частини старшим солдатом ОСОБА_10 та заносяться до книги обліку руху осіб, що харчуються.

- дані щодо осіб, що перебувають на лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 та харчуються за дієтичною формою, працівником ЗС Україні ОСОБА_12 отримуються у приймальному відділенні та надаються до продовольчої служби військової частини у формі стройової записки, але без підпису відповідальної за справжність наданих даних посадової особи.

- встановити дійсну кількість особового складу, що перебувала на котловому забезпеченні на момент перевірки, не виявилось за можливе оскільки добова відомість із стройової частини до продовольчої служби військової частини НОМЕР_2 не надходила.

- останній наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) щодо зняття/постановки з/на продовольчого/продовольче забезпечення із стройової частини військової частини НОМЕР_2 до продовольчої служби надходив за 28.07.2023.

Суд погоджується з доводами представника, що всі ці порушення поєднує одна підстава їх виникнення - відсутності щоденної достовірної інформації про кількість осіб, що харчуються, в військовій частині НОМЕР_2 .

Отже, першочерговим питанням у даному випадку має бути встановлення особи, на яку покладено обов`язок подавати інформацію про кількість осіб, які перебувають у стройовій частині та які перебувають на лікуванні у госпіталі (чисельність яких постійно змінюється).

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2-3 Розділу VІІ Порядку застосування Каталогу продуктів харчування затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2020 № 140 (далі Порядок № 140) стройова частина штабу військової частини щоденно у визначений командиром військової частини надає до продовольчої служби відомість про кількість осіб, що харчуються.

У разі збільшення або зменшення кількості осіб, що харчуються, стройовою частиною штабу військової частини не менше ніж за 2 години до початку приймання їжі надається додаткова відомість.

Зведені відомості про рух особового складу військової частини узагальнюються за попередню добу та друкується витяг з книги обліку руху осіб, що харчуються, формуються у справу та зберігаються в установленому порядку в продовольчій службі.

Отже, такий обов`язок покладено на стройову частину.

При цьому, в ході розгляду справи встановлено, що за підпорядкуванням стройова частина не відноситься до продовольчої частини, не перебуває у підпорядкуванні, ці частини є різними структурами.

Отже, суд приходить до висновку, що начальнику продовольчої частини, яким у даному випадку є ОСОБА_1 , стройова частина не підпорядковується.

У підготовчому засіданні 19.12.2023 судом допитано у якості свідків майора ОСОБА_17 , офіцера групи матеріально-технічного забезпечення Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку та Старшого лейтенанта Д.Полєхіна, старшого офіцера відділення запобігання вчиненню, виявленню і припинення кримінальних та інших правопорушень Полтавського зонального відділу Військової служби правопорядку.

Так, на уточнююче питання представника позивача, чи має начальник продовольчої служби можливість без допомоги командира військової частини вплинути на те, що стройова частина, щоденно, письмово не передавала інформацію про кількість осіб що харчуються, чи це може бути лише ініціативою командира військової частини, - жоден із цих свідків вмотивованої відповіді не надав. Разом з тим, свідки повідомили, що повноважень не досліджували.

Також, на уточнюючі запитання про те, що в акті перевірки зазначено що куточок контролю якості продуктів харчування наявний, а в поданні зазначено, що він відсутній, свідки не пам`ятали, чи був куточок у наявності.

Натомість, допитана у підготовчому засіданні у якості свідка діловод військової частини ОСОБА_18 пояснила, що куточок контролю якості продуктів харчування був наявний, розміщений у вигляді дошки.

На уточнюючі запитання суду та представника позивача свідок ОСОБА_18 повідомила, що обов`язок подавати інформацію про кількість осіб, які перебувають у стройовій частині належить до обов`язків стройової частини. Відповідач та третя особа не заперечували цю обставину.

Також свідок ОСОБА_18 підтвердила, що ОСОБА_1 неодноразово усно та письмово повідомляв керівництво про порушення з боку посадових осіб, які не є підлеглими начальнику продовольчої частини, однак, невиконання обов`язків якими прямо впливає на роботу продовольчої частини.

Суд зауважує, що складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Тому, з метою дослідження обставин та складу правопорушення, наявності вини позивача, перш за все слід, дослідити питання, які посадові обов`язки покладені на ОСОБА_1 у взаємозв`язку з виявленими порушеннями та викладеними вище нормативними актами.

Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, крім іншого, за порушення вимог пункту 3.2.4 наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", однак, які конкретно вимоги цього Положення порушені саме ОСОБА_1 - відповідачем у спірному наказі не зазначено.

Пункт 3.2.4 лише перелічує всі обов`язки начальника продовольчої служби, однак, чи всі з них порушені позивачем на думку відповідача, чи лише їх частина зі спірного наказу не видається можливим встановити.

У відзиві на позов відповідач лише цитує акт перевірки та подання, третя особа в поясненнях так само цитує акт перевірки.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що не подання необхідних продовольчій частині відомостей є «передумовою» усіх інших описаних в акті порушень, бо за відсутності щоденної достовірної інформації про кількість осіб, що харчуються, в військовій частині НОМЕР_2 неможливо правильно вести книгу обліку руху осіб, що харчуються в частині, виник надлишок продуктів харчування, взагалі є незрозумілим на яку кількість осіб, що харчуються в частині робити замовлення продуктів.

Однак, у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №145 від 25.08.2023 жодному з військовослужбовців стройової частини військової частини НОМЕР_2 жодних стягнень оголошено не було.

Отже, описані вище порушення виникли не з вини позивача, при цьому, саме ОСОБА_1 повідомляв у своїх рапортах про неможливість виконання обов`язків продовольчою частиною у зв`язку цими порушеннями.

Щодо порушень:

- у зв`язку із тим, що у бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 працівника ЗС України ОСОБА_7 субота та неділя вихідні дні та вона відсутня на робочому місці, в порушення вимог пунктів 1-2 розділу V Порядку № 140, харчові продукти зі складу військової частини НОМЕР_2 в їдальню начальнику їдальні або старшому кухарю для приготування їжі відпускаються по раніше виготовлених накладних, виписаних наперед, без відповідних підписів та не на підставі документально підтверджених даних обліку осіб, що харчуються».

- взаємозамінність бухгалтера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 працівника ЗС України ОСОБА_7 та іншої посадової особи військової частини НОМЕР_2 , яка б могла здійснювати облік майна в продовольчій службі військової частини НОМЕР_2 відсутня» суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 97 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України начальник продовольчої служби бригади підпорядковується заступнику командира бригади з тилу і є прямим начальником особового складу продовольчої служби бригади.

Водночас, працівник ЗС України бухгалтер фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_7 не є військовослужбовцем продовольчої служби, а тому, ОСОБА_1 немає неї жодного впливу.

Відповідно до пункту 1 Розділу V Порядку застосування Каталогу продуктів харчування затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2020 № 140 (далі Порядок №140) харчові продукти зі складу військової частини в їдальню для приготування їжі зважуються і відпускаються інструктору-кухарю (старшому зміни кухарів, старшому кухарю, інструктору-коку) за накладними, виписаними в трьох примірниках (з розподілом харчових продуктів на прийманні їжі) на підставі розкладки продуктів та даних обліку осіб, які харчуються.

У пункті 2 Розділу V Порядку № 140 передбачено, що на продовольчому складі військової частини після видачі харчових продуктів залишаються перший та другий примірники накладної. Видача харчових продуктів на підставі другого примірника накладної відображається в книгах обліку військового майна (склад, підрозділ) продовольчого складу військової частини. За наявності технічної можливості облік ведеться в електронному вигляді. У перший робочий день тижня формується звіт з деталізацією за видатковими та прибутковими документами за минулий тиждень, звіти за період формуються у справу.

Третій примірник накладної до кінця доби зберігається в їдальні для контролю у процесі роботи.

Наступного дня перший та третій примірники накладної з відмітками про кількість фактично виданих харчових продуктів та підписами осіб про видачу та отримання харчових продуктів повертаються до діловодства продовольчої служби військової частини.

Один примірник накладної передається до фінансово-економічного органу військової частини в строки, установлені графіком документообігу.

Як випливає з частини першої статті 97 Статуту Збройних сил України в підпорядкуванні начальника продовольчої служби перебуває лише особовий склад продовольчої служби бригади.

Отже, бухгалтер, що робить замовлення продуктів, харчування, виписує накладні на видачу продуктів харчування зі складу, не є підлеглою особою начальника продовольчої служби, жодного впливу та права давати вказівки цій особі ОСОБА_1 не мав та не має.

З огляду на відсутність впливу на бухгалтера ОСОБА_7 та неможливість призначення виконуючого обов`язки бухгалтера у вихідні дні та дні відпустки, ОСОБА_1 й звертався з б рапортами до командира частини. Однак, замість того щоб виправити означені порушення, така ініціатива ОСОБА_1 призвела до необгрунтованого накладення дисципінарного стягнення.

Щодо надлишків продуктів харчування, які були встановлені в акті щодо сиру твердого, лимонів, олії соняшникової та какао-порошку, а також, того, що при приготування страви «солянка» було покладено більше інгредієнтів, ніж це передбачено технологічною картою, то дані надлишки є результатом «приблизного» складання бухгалтером ОСОБА_7 накладних «наперед» на видачу продуктів харчування зі складу на «приблизну кількість осіб, які мають харчуватися».

Очевидно, що саме з огляду на це, та сама особа, яка робить замовлення продуктів харчування через програму «Прод-2022» бухгалтер ОСОБА_7 й робить їх замовлення «приблизно», точно не розуміючи, яка кількість осіб буде споживати зазначені продукти у певний період часу.

Усе вищеперелічене, обумовлює й некоректність записів, що заносяться до книги обліку контролю за якістю приготуванням їжі, адже залишається незрозумілим, на яку кількість осіб готують їжу, бо, як зазначено вище, такі показники стройовою частиною подаються «приблизно» та за відсутності на документах підписів відповідальних осіб.

Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення відповідачу необхідна була наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Проте в спірному наказі позивачу інкриміновані порушення щодо тих дій, які входили до обов`язків та повноважень інших осіб.

Посилання відповідача у спірному наказі на порушення ОСОБА_1 вимог наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування" є не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, виявлені порушення фактично виникли у зв`язку з невиконанням іншими посадовими особами військової частини НОМЕР_9 вимог наказу Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", Наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 "Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України", Наказу Міністерства оборони України від 29.04.2020 №140 "Про затвердження Порядку застосування Каталогу продуктів харчування".

Однак, як встановлено в ході розгляду справи, вина інших осіб у розрізі їх завдань та обов`язків у ході перевірки не досліджувалася.

Згідно частин першої, другої статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення, під час чого враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби

З вищевикладеного вбачається, що військова дисципліна ґрунтується, зокрема на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, бездоганного і неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, проте суд наголошує, що будь-яке порушення військової та/або виконавчої дисципліни повинно бути доведеним, обґрунтованим, повинно бути враховано характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Суд зазначає, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

Щодо доводів позивача про непроведення службового розслідування суд звертає увагу, що в силу положень статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Отже, суд приходить до висновку, що спірний наказ в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани на ОСОБА_1 прийнято необґрунтовано, без урахування специфіки роботи установи, завдань та обов`язків посадових осіб позивача у розрізі завдань та посадових обов`язків інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25.08.2023 № 145 «Про результати розгляду подання» щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - «Сувора догана» за порушення статей 11, 16, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту 3.2.4. пункту 3.2. розділу 3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300, є необґрунтованим, прийнятим без урахування фактичних обставин справи, а тому суд визнає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Виходячи зі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору.

Щодо клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами першою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000 грн позивачем надано до суду копії договору про надання правової допомоги 15/09 від 15.09.2023, копію попереднього розрахунку від 15.09.2023, копію переліку послуг, що зобов`язується надати адвокат, копію квитанції від 02.10.2023 № 1/1 на суму 12000 грн, копію акта виконаних робіт від 02.10.2023 (а.с. 109-116).

Суд зауважує, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката.

Витрати на вивчення та правовий аналіз податкових накладних; вивчення та правовий аналіз первинних бухгалтерських документів, наданих клієнтом на підтвердження виконання умов договору; пошук та вивчення нормативно-правових актів, які врегульовують правовідносини, аналіз судової практики суд також вважає завищеними, адже спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю, а документами у цій справі, складеними адвокатом, є тільки позов.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 6000 грн.

Беручи до уваги висновок суду про задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 600 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_10 , АДРЕСА_1 ) до

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 25 серпня 2023 року № 145 "Про результати розгляду подання" щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - "Сувора догана" за порушення статей 11, 16, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, підпункту 3.2.4. пункту 3.2. розділу 3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 року №300.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військово-медичного клінічного центру Північного регіону в/ч НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 березня 2024 року.

Суддя С.О. Удовіченко