Рішення

від 18.03.2024 по справі 440/15966/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/15966/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЮ" до Полтавської митниці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЮ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці , де просив:

- визнати протиправними дії Полтавської митниці щодо неуважного вивчення заяви від 12.09.2023 №08,

- визнати протиправними дії Полтавської митниці щодо довільного трактування Висновку про хімічний склад зразків відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів, утворений в результаті утилізації комп`ютерної і побутової техніки, виданий аналітичною випробувальною групою лабораторії Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України №202112-10 від 21.12.2021,

- визнати протиправними дії Полтавської митниці щодо неправомірного втручання у діяльність торгово-промислової палати, ігноруючи Експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Д-638 від 26.09.2022, яким визначено обсяг виходу продуктів переробки що утворюються в результаті переробки товару,

- визнати протиправними дії Полтавської митниці щодо неправомірного ігнорування Експертного Висновку про вміст токсичних компонентів у зразках відходів та брухту Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України №202112-10 від 21.12.2021, яким визначено обсяг виходу продуктів переробки з відходів та брухту партії №1 в грамах, та зазначено механізм розрахунків,

- визнати протиправними дії Полтавської митниці щодо упередженого трактування та інтерпретація тексту Договору переробки відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів №1/11-202ШЕ від 01.11.2021 з додатками,

- визнати протиправними дії Полтавської митниці щодо перевищення повноважень, передчасно вимагаючи визначення коду товару згідно УК ТЗЕД на продукти переробки що утворюються в результаті переробки товару.

- визнати протиправною бездіяльність Полтавської митниці, що полягає у невиконанні дій, передбачених ч.2 ст.167 МК України щодо підтвердження даних про обсяг виходу продуктів переробки та ч. З ст. 167; щодо встановлення обов`язкових норм виходу продуктів переробки оскільки операції з переробки за межами митної території України здійснюються за типовими (однаковими) технічними умовами, а товари і продукти їх переробки мають постійні характеристики.

- зобов`язати Полтавську митницю внести зміни до Рішення про відмову у наданні дозволу на переробку за межами митної території від 21.09.2023 без номеру, шляхом надання письмового дозволу Полтавської митниці на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЮ» (далі ТОВ «ГАЮ», позивач) вказало, що рішення Полтавської митниці (далі Полтавська митниця, відповідач) від 21.09.2023 порушує права, свободи, законні інтереси позивача, адже не відповідає вимогам частини восьмої статті 164 Митного кодексу України, за змістом якої рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України приймається якщо відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов`язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів; митний орган виявив невідповідності у відомостях, що містяться у поданих заявником документах, або недостовірність цих відомостей.

Позивач наполягає, що ТОВ «ГАЮ» наданий відповідачеві висновок про хімічний склад зразків відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів, утворений в результаті утилізації комп`ютерної і побутової техніки, виданий аналітичною випробувальною групою лабораторії Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України №202112-10 від 21.12.2021 для отримання якого інститутом відбір проб з партії №01(22000) здійснений у відповідності до з пункту 4.4. ДСТУ 2897-94 «Брухт та відходи дорогоцінних металів і сплавів. Відбір та підготовка проб» за яким вибір методу відбору проб в кожному окремому випадку визначається характеристиками матеріалу що відбирається у відповідності з вимогами цього стандарту.

ТОВ «ГАЮ» для переробки та надання дозволу на переробку товарів за межами митної території України проведене дослідження партії №1 (22000кг) відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів із зазначенням масових часток елементів тільки для цієї партії (висновок № 202112-10 від 21.12.2021), а не для всього обсягу поставки 2000 тонн (Договір №1/11-202ШЕ від 01.11.2021). Нормативно-правові акти передбачають зазначати саме масові частки за результатами аналізів. Після виробництва дорогоцінних металів складається паспорт переробки (додаток 3 договору) де і враховується фактична маса отриманих металів і маса яку неможливо видобути. Тому зауваження відповідача щодо різниці за кількістю масової долі елементів готової продукції у давальницькій сировині позивач вважає безпідставним.

Позивач заперечує зауваження відповідача про неможливість визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД готової продукції та її кількості, адже під час митного контролю та митного оформлення товару у рамках договору купівлі-продажу митні органи, якщо у них будуть сумніви щодо коду товару, матимуть можливість здійснити контроль правильності класифікації товару відповідно до глави 11 МК України. ТОВ «ГАЮ» зазначає, що в разі прийняття рішення про реалізацію катодів міді за межами України, митне оформлення буде здійснено з дотриманням норм МК України, а на час розгляду заяви на отримання дозволу на поміщення товарів у певний митний режим, можливість приведення до недотримання заходів тарифного регулювання не є підставою для відмови в наданні дозволу.

Позивач наполягає на відсутності обов`язку ТОВ «ГАЮ», при поданні заяви для отримання письмового дозволу на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території у порядку статті 165 Митного кодексу України, обґрунтовувати кількість виробничих витрат товарів на кожному етапі переробки.

Крім того, позивач вказав про відсутність запитів відповідача до інших органів центральної виконавчої влади або експертних установ чи митних органів іноземних країни для підтвердження даних про обсяг виходу продуктів переробки, що свідчить про небажання отримати такі відомості, що, відповідно, не є підставою для відмови у наданні дозволу на вивезення товарів та поміщення у митний режим переробки за межами митної території України.

ТОВ «ГАЮ», із посиланням на положення частини четвертої статті 3 Митного кодексу України вказує, що якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов`язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.

Ухвалою суду Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху. 10.11.2023 позивачем суду надана уточнена позовна заява.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 прийнята позовну заява до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі №440/13628/23. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Полтавською митницею 05.12.2023 до справи наданий відзив на адміністративний позов, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, адже рішення про відмову у наданні дозволу на переробку товарів за межами митної території України є правомірним та обґрунтованим. Так, відповідач вказав, що відповідно до положень частини другої статті 165 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи, із якою, зокрема, подаються:

зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів і які повинні містити, зокрема, відомості про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки.

Відповідно до п. 3.1 договору від 01.11.2021 №1/11-2021DE, а також додатку до заяви позивача за формою, затвердженою Додатком 4 до Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 готова продукція - це дорогоцінні метали (золото порошок, срібло порошок, паладій порошок) та кольорові метали (мідь катоди). Проте, у додатку №6 (специфікація №2) до договору від 01.11.2021 №1/11-2021DE, у самому договорі відсутня інформація щодо катодів міді та їх масової долі у відходах та відомості про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки.

Технологічна схема переробки відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів наведена у додатку 2 до договору від 01.11.2021 №1/11-2021DE не містить кількісних показників товарів, інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі; відомостей про усі етапи переробки і процес перетворення товарів у готову продукцію та відомостей про кількість відходів переробки.

Відповідач наполягає, що відомості, викладені в експертних висновках, наданих ТОВ «ГАЮ» до заяви про отримання письмового дозволу на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території у порядку статті 165 Митного кодексу України носять суперечливий та неоднозначний характер, що унеможливлює їх беззаперечне врахування відповідачем при вирішенні питання про надання дозволу на переробку товарів за межами митної території України.

ТОВ «ГАЮ» до матеріалів справи надана відповідь на відзив, де позивач наполягав на обґрунтованості та допустимості для розгляду із заявою про надання письмового дозволу на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території у порядку статті 165 Митного кодексу України висновку №202112-10 від 21.12.2021 експертів аналітично випробувальної групи лабораторії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, акредитованою на відповідність ДЖСТУ ISO/IEC 17025 Національним агентством з акредитації України, атестат №20362 від 03.04.2020. Наполягає на правильності і повноті висновку, що вказує на дотримання позивачем вимог частини другої статті 165 Митного кодексу України, при поданні заяви про надання дозволу на переробку товарів за межами митної території України. Позивач вказав про належність до розгляду та прийняттю до уваги відповідачем також і змісту висновку Торгово-промислової палати України №Д-638 від 26.09.2023.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач 13.12.2023 надав до справи заперечення на відповідь на відзив, де вказав про невідповідність технологічної схеми переробки вимогам частини другої статті 165 Митного кодексу України, адже в ній відсутні відомості про усі етапи переробки і процес перетворення заявлених товарів у готову продукцію, кількісні показники товарів, інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі; та відомості про кількість відходів переробки.

Також відповідач вказав, що із урахуванням поданих Позивачем документів, Полтавська митниця не має можливості впевнитися у правильності заявлення коду товару згідно з УКТ ЗЕД готової продукції у зв`язку з чим під час надання відмови у наданні дозволу на переробку було зазначено, що готова продукція у вигляді кольорового металу міді в залежності від способу отримання та виду (форми) отриманої готової продукції може кодуватися у інших товарних підкатегоріях згідно УКТ ЗЕД, на які встановлено вивізне (експортне) мито, а у митного органу відсутня можливість визначити код товару згідно з УКТ ЗЕД.

У письмових поясненнях, наданих до справи 04.03.2024, Полтавська митниця наполягає на правомірності дії при розгляді звернення ТОВ «ГАЮ» із заявою про надання письмового дозволу на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території у порядку статті 165 Митного кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 закрите підготовче провадження у справі, призначена справа до судового розгляду по суті.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, надали клопотання про розгляд справи за відсутності у письмовому провадженні.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

Позивач звернувся до митного поста «Полтава» із заявою №08 від 12.09.2023 для отримання письмового дозволу Полтавської митниці на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території у порядку передбаченому статтею 165 Митного кодексу України.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 165 Митного кодексу України разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає митному органу, поміж інших, технологічні схеми переробки, в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки»

До заяви від 12.09.2023 №08 ТОВ «ГАЮ» були долучені: копія договору від 01.11.2021 №1/11-202IDE; копія експертного висновку Торгово-промислової палати України від 17.11.2021 №1908; копія висновку від 21.12.2021 №202112-10 про хімічний склад зразків відходів та брухту, виданий Інститутом електрозварювання імені Є.О.Патона; копія висновку копія висновку від 15.11.2021 №202111-11 про вміст токсичних компонентів у зразках відходів та брухту, виданий Інститутом електрозварювання імені Є.О.Патона; копія експертного висновку Київської торгово-промислової палати України від 26.09.2022 №Д-638; копія довідки від 12.09.2023 №77-12/09.2023; копія договору від 26.11.2021 №65/2021-бм па поставку банківських/дорогоцінних металів; копія Акту приймання-передавання давальницької сировини від 12.09.2023 №01; копія Реєстраційного посвідчення від 05.12.2016 про внесення до реєстру суб`єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням; копія Виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За результатами розгляду Полтавською митницею заяви від 12.09.2023 №08 ТОВ «ГАЮ» у наданні дозволу на переробку товарів за межами митної території України відмовлено.

ТОВ «ГАЮ» вважає, що в ході розгляду заяви про надання дозволу на переробку товарів за межами митної території України Полтавською митницею допущені протиправні дії та бездіяльність, звернулося до суду із даним позовом про визнання їх протиправними та зобов`язання відповідача внести зміни до Рішення про відмову у наданні дозволу на переробку за межами митної території від 21.09.2023, шляхом надання письмового дозволу Полтавської митниці на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі МКУ, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом частини 1 статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно із положеннями частини першої статті 162 Митного кодексу України переробка за межами митної території - це митний режим, відповідно до якого українські товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці за межами митної території України без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту.

Частинами першою, другою статті 165 Митного кодексу України передбачено, що поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території допускається з письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи.

Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає митному органу такі документи:

1) зовнішньоекономічні договори або документи, що їх замінюють, на підставі яких здійснюватиметься переробка товарів і які повинні містити, зокрема, відомості про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання. Якщо зовнішньоекономічний договір або документ, що його замінює, не містить зазначених відомостей, такі відомості подаються окремим документом;

2) технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки;

3) інші документи за бажанням власника товарів або уповноваженої ним особи (висновки державних органів, експертних установ, організацій, стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умови, описи чи креслення зразків, відповідно до яких здійснюватиметься переробка, тощо).

Частинами восьмою, дев`ятою статті 165 Митного кодексу України передбачено, що рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України приймається, якщо:

1) відомостей, зазначених у поданих заявником документах, недостатньо для визначення обов`язкового обсягу виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів;

2) митний орган виявив невідповідності у відомостях, що містяться у поданих заявником документах, або недостовірність цих відомостей;

3) підприємством не дотримано встановлених законодавством України заборон чи обмежень щодо переробки товарів за межами митної території України.

Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Частини перша та друга статті 167 Митного кодексу України передбачає, що митні органи здійснюють контроль за обов`язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів за межами митної території України. Дані про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в договорі (контракті) на переробку товарів або в окремому документі, що подаються митному органу підприємством для отримання дозволу на переробку товарів за межами митної території України.

Для підтвердження даних про обсяг виходу продуктів переробки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може звертатися до інших центральних органів виконавчої влади або експертних установ чи в порядку, встановленому міжнародними договорами, укладеними відповідно до закону, до митних органів іноземних країн. Такі звернення не є підставою для відмови у видачі дозволу на переробку товарів за межами митної території України або для зупинення дії раніше виданих дозволів протягом всього періоду їх розгляду.

За результатами перевірки Полтавською митницею договору від 01.11.2021 №1/11-2021DE /а.с.27-33/ встановлено, що замовником поставляється така давальницька сировина для переробки: відходи та брухт з вмістом дорогоцінних металів і сплавів; металевий концентрат після первинного подрібнення і сепарації відходів з вмістом дорогоцінних металів і сплавів.

Масова доля елементів готової продукції у давальницькій сировині відрізняється за кількістю. Так, масова доля елементів у відходах та брухті з вмістом дорогоцінних металів і сплавів становить: Аu - 0,0024%, Аg%, - 0,07%, Рd - 0,0006%, Рt -

Відповідно до пункту 3.1 договору від 01.11.2021 №1/11-2021DЕ, а також Додатку до заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів та транспортних засобів «Перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення», поданому відповідно до форми, затвердженої Додатком 4 до Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 (далі - Додаток «Перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення»), готова продукція - це дорогоцінні метали (золото порошок, срібло порошок, паладій порошок) та кольорові метали (мідь катоди).

Проте, у додатку №6 (специфікація №2) до договору від 01.11.2021 №1/11-2021DЕ не міститься інформації щодо катодів міді та їх масової долі у відходах. Договір від 01.11.2021 №1/11-2021DЕ, та додатки до нього відомостей про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки не містять.

Таким чином договір від 01.11.2021 №1/П-2021DЕ, всупереч вимогам пункту першого частини другої статті 165 Митного кодексу України не містить відомостей про обов`язковий обсяг виходу продуктів переробки.

Доданий позивачем додатково висновок від 21.12.2021 №202112-10 про хімічний склад зразків відходів та брухту, виданий Інститутом електрозварювання імені Є.О.Патона не містить інформації про обсяги виходу продуктів переробки, а містить лише інформацію про відсоткові масові долі елементів: золота (Аu) - 0,0026%, срібла (Ag)- 0,068%, міді (Сu)-17,0%.

Відповідно визначити за висновком 21.12.2021 №202112-10 обсяги виходу продуктів переробки не можливо.

Водночас, згідно з Специфікацією № 2 (додаток 6 до договору від №1/11-202ШЕ) масова доля елементів у відходах та брухті визначена: для золота (Аu) - 0,0024%, срібла (Ag) 0,070%, а по міді (Сu) взагалі відсутня.

Тобто, за поданими ТОВ «ГАЮ» документами неможливо достовірно визначити вміст відсоткової долі елементів в товарі, що буде піддаватися переробці, тому відповідно й визначити обсяги виходу продуктів переробки також неможливо.

В експертному висновку Київської торгово-промислової палати України від №Д-638 вказано, що згідно з даними інформаційних джерел (п.5.6) з партії товару загальною загою 22000 кг вихід металів становить: для золота - 554,64 г, для срібла - 14361,60 г, для міді - 3627800 г.

У той же час, згідно даних договору з партії товару загальною вагою 22 000 кг вихід металів становить: для золота - 418,00 г, для срібла - 11660,00 г, для міді - 3627800 г.

Однак, згідно з довідкою від 12.09.2023 №77-12/09.2023, наданою ТОВ «ГАЮ» відповідачеві для розгляду заяви, з партії товару в кількості 22000 кг буде виготовлено золота - 554,64 г, срібла - 14361,60 г, міді - 3627 800 г.

З наведеного вбачається про правильність висновку Полтавської митниці про наявність розбіжностей у документах, наданих позивачем для розгляду заяви поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України.

Інформація про наведені вище розбіжності в поданих Позивачем в документах зазначена митницею у додаткових аркушах №5-10 відмови щодо поміщення товару у митний режим переробки за межами митної території України.

Стосовно виконання ТОВ «ГАЮ» вимоги пункту 2 частини другої статті 165 Митного кодексу України в частині надання митному органу технологічні схеми переробки (крім випадків вивезення товарів з метою ремонту, у тому числі модернізації, відновлення та регулювання), в яких повинні бути зазначені відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки, кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі, а також відомості про найменування та кількість відходів переробки, судом встановлено, що така технологічна схема переробки відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів наведена у додатку 2 до договору від 01.11.2021 №1/11-2021DЕ (далі - Технологічна схема).

Технологічна схема складається з етапів: Переробка відходів та брухту із застосуванням повітряної і магнітної сепарацій. Це подрібнення брухту в молотковій дробарці, повітряна сепарація, магнітна сепарація в слабкому полі і в сильному полі, просівання, сепарація в вигляді вихрових струмів і магнітодинамічна сепарація. Випалювання. Електростатична сепарація. Плавка на мідному колекторі. Електролітичний спосіб виділення міді. Рафінування міді. Отримання шламів срібла, золота, паладію та чорнової міді. Прокалка та випал. Вилучення срібла. Фільтрація з додаванням царської горілки. Афінаж золота. Вилучення паладію та у разі наявності платини. Утилізація відходів переробки (пластик, склопластик, алюміній, барій, кальцій, кобальт, марганець, нікель, олово, цинк, залізо, берилій, миш`як, кадмій, галій, свинець в основному вигоратимуть в процесі плавки на мідному колекторі та під час прокалки та випалу і утилізується зола).

Однак, згідно з вимогами норм пункту 2 частини другої статті 165 Митного кодексу України в технологічній схемі повинні бути зазначені:

відомості про всі етапи переробки і процесу перетворення товарів, поміщених у митний режим переробки за межами митної території, на продукти переробки;

кількісні показники товарів, поміщених у митний режим переробки за І межами митної території, та інших товарів, що витрачаються на здійснення і операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі;

відомості про найменування та кількість відходів переробки.

У наданій ТОВ «ГАЮ» Технологічній схемі, яка наведена у додатку 2 до договору від 01.11.2021 №1/11-2021DЕ відсутні відомості про усі етапи переробки і процес перетворення товарів у готову продукцію.

Технологічна схема не містить кількісних показників товарів, інших товарів, що витрачаються на здійснення операцій з переробки, з обґрунтуванням виробничих втрат товарів на кожному етапі. Також технологічна схема не містить відомостей про кількість відходів переробки.

Отже, Технологічна схема надана в якості додатку 2 до договору від №1/11-2021 DE не відповідає вимогам пункту 2 частини другої статті 165 Митного кодексу України.

Позивач вважає, що Полтавською митницею протиправно неуважно вивчена заява від 12.09.2023 №08, довільного протрактований і проігнорований Висновок про хімічний склад зразків відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів, утворений в результаті утилізації комп`ютерної і побутової техніки, виданий аналітичною випробувальною групою лабораторії Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України №202112-10 від 21.12.2021, упереджено протрактований та інтерпретований текст Договору переробки відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів №1/11-202ШЕ від 01.11.2021 з додатками та перевищені повноваження в частині вимоги визначення коду товару згідно УК ТЗЕД на продукти переробки.

Суд зазначає, що матеріалами справи доведені обставини повного та всебічного вивчення та надання відповідачем належної оцінки всім наданим до заяви від 12.09.2023 №08 ТОВ «ГАЮ» документів, зокрема договору №1/11-2021DЕ від 01.11.2021; експертному висновку Торгово-промислової палати України від №1908; висновку від 21.12.2021 №202112-10 про хімічний склад зразків відходів та брухту, виданому Інститутом електрозварювання імені Є.О.Патона; висновку від 15.11.2021 №202111-11 про вміст токсичних компонентів у зразках відходів та брухту, виданому Інститутом електрозварювання імені Є.О.Патона; експертному висновку Київської торгово-промислової палати України від 26.09.2022 № Д-638; довідці від 12.09.2023 № 77-12/09.2023.

Обставини неправомірного втручання Полтавської митниці у діяльність торгово-промислової палати, з ігноруванням Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Д-638 від 26.09.2022, яким визначено обсяг виходу продуктів переробки що утворюються в результаті переробки товару, позивачем не доведені та необґрунтовані.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази такого неправомірного втручання відповідача у діяльність Київської торгово-промислової палати.

Стосовно твердження ТОВ «ГАЮ» про невиконання Полтавською митницею вимог частини другої статті 167 Митного кодексу України, за якою для підтвердження даних про обсяг виходу продуктів переробки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може звертатися до інших центральних органів виконавчої влади або експертних установ чи в порядку, встановленому міжнародними договорами, укладеними відповідно до закону, до митних органів іноземних країн, суд зазначає, що таке звернення не є обов`язком митного органу і передбачає наявність певних повноважень саме центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Згідно із положеннями частини дев`ятої статті 165 Митного кодексу України дозвіл на переробку товарів за межами митної території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Тобто, внесення змін до рішення про відмову в наданні дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території, шляхом надання письмового дозволу Полтавської митниці на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України, Митним кодексом України не передбачене.

Зазначене рішення Полтавської митниці від 21.09.2023 є чинними, не скасованим у встановленому порядку та не є предметом спору в межах заявлених позовних вимог, з урахуванням чого судом не надається оцінка на предмет його правомірності.

Аналізуючи позовні вимоги ТОВ «ГАЮ» про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити Полтавською митницею певні дії, суд зазначає, що за змістом частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25.11.1997 №6-зп Суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Окрім того, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес». Зокрема, зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст (інтерес у вузькому розумінні цього слова) та означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17, в якій зазначено, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним благом, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним; у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»); (ґ) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пунктах 8-9 частини першої статті 4 КАС України визначено позивача як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. При цьому відповідачем може бути суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інша особа, до якої звернена вимога позивача.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень; формами захисту, зокрема, є визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За змістом пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваними діями, рішенням або бездіяльністю прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право якої порушені цим рішенням.

Вищенаведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 10.04.2012 у справі №21-1115во10, та Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 15.08.2019 у справі №822/450/16, від 10.02.2021 у справі №640/14623/20, від 18.03.2021 у справі №826/3932/17, від 19.05.2021 у справі №826/13229/16, від 21.12.2021 у справі №370/2759/18, від 1402.2022 у справі №210/3729/17 та від 28.07.2022 у справі №640/31850/20.

Верховним Судом, також, у постановах від 23.12.2021 року у справі №370/2759/18 та від 18.05.2022 у справі №826/12131/17 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого спір, який підлягає розгляду адміністративним судом, - це публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, та який виник у зв`язку з виконанням (рішення, дія), неналежним виконанням (рішення, дія) або невиконанням (бездіяльність) такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів, яка, за загальним правилом, встановлюється у суді першої інстанції за заявою однієї із сторін; такий спір є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин; метою вирішення такого спору є захист прав, свобод та інтересів особи або суспільних інтересів у сфері публічно-правових відносин шляхом впливу в межах закону на належного відповідача; такий спір повинен бути реальним (результат вирішення спору безпосередньо впливатиме на ефективний захист особи або суспільного інтересу у конкретних публічно-правових відносин) та існуючим на момент звернення з позовом; законом може бути визначено спеціальний порядок вирішення публічно-правового спору або встановлено обмеження стосовно суб`єкта звернення з відповідним позовом за умови наявності альтернативного суб`єкта з повною адміністративною процесуальною правоздатністю.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що бездіяльність Полтавської митниці в частині неуважного вивчення заяви від 12.09.2023 №08; довільного трактування Висновку про хімічний склад зразків відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів, утвореного в результаті утилізації комп`ютерної і побутової техніки, виданого аналітичною випробувальною групою лабораторії Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України №202112-10 від 21.12.2021; неправомірного втручання у діяльність торгово-промислової палати, ігноруванням Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Д-638 від 26.09.2022, яким визначений обсяг виходу продуктів переробки що утворюються в результаті переробки товару; неправомірного ігнорування Експертного Висновку про вміст токсичних компонентів у зразках відходів та брухту Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України №202112-10 від 21.12.2021, яким визначений обсяг виходу продуктів переробки з відходів та брухту партії №1 в грамах, та зазначений механізм розрахунків; упередженого трактування та інтерпретації тексту Договору переробки відходів та брухту з вмістом дорогоцінних металів і сплавів №1/11-202ШЕ від 01.11.2021 з додатками; перевищення повноважень, передчасної вимоги визначення коду товару згідно УК ТЗЕД на продукти переробки що утворюються в результаті переробки товар; невиконанні дій, передбачених частиною другою статті 167 Митного кодексу України щодо підтвердження даних про обсяг виходу продуктів переробки та частини третьої статті 167 Митного кодексу України, щодо встановлення обов`язкових норм виходу продуктів переробки оскільки операції з переробки за межами митної території України здійснюються за типовими (однаковими) технічними умовами, а товари і продукти їх переробки мають постійні характеристики не є такими, що порушують будь-які права чи охоронювані законом інтереси позивача, а спосіб захисту права, обраний позивачем є неналежним в розумінні КАС України.

Відповідно, позовні вимоги ТОВ «ГАЮ» у вказаній частині задоволенню не підлягають і, відповідно, не підлягають задоволенню похідні позовні вимоги про зобов`язання Полтавської митниці внести зміни до Рішення про відмову у наданні дозволу на переробку за межами митної території від 21.09.2023 без номеру, шляхом надання письмового дозволу Полтавської митниці на вивезення товарів для переробки за межами митної території України та поміщення товарів у митний режим переробки за межами митної території України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ГАЮ».

Підстави для розподілу судових витрат за статтею 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЮ" (вул. Соборності, буд. 66,м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 40915789) до Полтавської митниці (вул. Кукоби Анатолія, буд. 28,м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва