Рішення

від 19.03.2024 по справі 520/32872/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

19 березня 2024 р. справа № 520/32872/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без повідомлення (виклику) осіб справу за позовом Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач, Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (далі за текстом - заявник, платник, НВП) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування рішення від 31.10.2023 року №9821958/30235387 комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову НВП "Промтехснаб" Товариству інвалідів Київського району м. Харкова в податкової накладної №36 від 22.09.2023р.; 2) зобов`язання Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №36 від 22.09.2023 року днем її фактичного подання.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що спірна податкова накладна була оформлена правильно. Всі необхідні пояснення з приводу обставин проведення господарських операцій були надані контролюючому органу після зупинення реєстрації податкової накладної. Наголошував, що контролюючий орган не мав підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідачі - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, та Державна податкова служба України (далі за текстом - ДПС, контролюючий орган) з поданим позовом не погодилися, наполягаючи на відсутності підстав для реєстрації спірної накладної в Реєстрі.

В наданих додаткових письмових поясненнях представник позивача зазначив, що позивач в наданих поясненнях для прийняття рішення для розблокування податкової накладної №9 від 08.11.2023р. посилався ні ті ж самі обставини та надавав копії тих самих документів що і при зупиненні реєстрації податкової накладної №37 від 29.08.2023р. (податкову накладну зареєстровано після отримання пояснень та копій документів) та №36 від 22.09.2023р., в реєстрації якої відмовлено. Першим відповідачем після розгляду пояснень та наданих тих самих копій документів до податкової накладної №9 від 08.11.2023р. прийнято рішення про її реєстрацію. Отже, виходячи з викладеного, відповідач по справі розглядаючи пояснення та вивчаючи одній ті самі копій документів приймає зовсім протилежні рішення.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже відсутні об`єктивні дані про існування у учасників справи вагомих та суттєвих ускладнень у реалізації протягом прийнятних поза розумним сумнівом строків права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, вивчивши доводи процесуальних документів учасників спору, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є резидентом України - юридичною особою, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 30235387, набув правового статусу платника податку на додану вартість з 15.02.2002.

Видами діяльності підприємства відповідно до Статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.02.2023р. є: Код КВЕД- 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); - 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; - 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

За твердженнями заявника, підприємство займається трьома напрямками діяльності, а саме: буріння свердловин; ремонтно-будівельні роботи, розробка документації для даних видів робіт; оптова торгівля будівельними матеріалами та інструментами, сантехнічними виробами, матеріалами та комплектуючими до бурових верстатів, дорожніми знаками (що встановлюються на будівельних майданчиках тощо).

НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова має ліцензію, що видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією України серії АЕ №640139 строком дії з 27.04.2015 термін дії необмежений.

Станом на квітень 2023р. на підприємстві працює 21 особа, що підтверджується штатним розкладом.

За викладеним у позові твердженням, 26 липня 2023 року між НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (виконавець) та Національним університетом цивільного захисту України (замовник) укладено договір № 383 "Про закупівлю робіт з капітального ремонту", предметом якого було виконання робіт за кодом ДК 021:2015:45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи.

Ціна договору відповідно до п. 3.1 становить 1.232.541,19 грн. (в т.ч. ПДВ 205.423,52 грн.).

Порядок оплати визначено розділом IV договору, а саме: розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати Замовником виконаних робіт згідно актів виконаних робіт.

Сторони Договору узгодили та підписали Додатки до зазначеного договору, а саме Дефектний акт від 26.07.2023р.; Договірну ціну №1; Розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до Договірної ціни №1; Розрахунок №5; Розрахунок №6; Календарний графік виконання робіт від 26.07.2023р.

25 серпня 2023р. НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова частково виконало роботи передбачені Договором №383 від 26.07.20203р., що підтверджується підписаним Сторонами Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023р., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2023р. на суму 124.203,72 грн. та Розрахунком №1-2 загальновиробничих витрат до Акту № 1 за серпень 2023р.

Замовником робіт, відповідно до платіжної інструкції №25/08/2023 від 29 серпня 2023р. здійснено оплату виконаних робіт, перерахувавши на рахунок НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова грошові кошти в сумі 124203.72 грн. з призначенням платежу "За кап. ремонт горищ. Покриття підвіси. Стелі акт. Зали гл. Кор.вул. Чернишевська. 94; акт №1 від 25.08.2023р. дог.№383 від 26.07.2023р.: ПДВ-20700,62 грн.".

За твердженням заявника, у зв`язку з тим, що Замовник робіт є бюджетною організацією НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова відповідно до ст. 187 п.7 Податкового кодексу України було застосовано касовий метод податкового обліку та складено податкову накладну №37 від 29.08.2023р. на суму 124.203,72 грн. з урахуванням ПДВ. Документ було прийнято але його реєстрація зупинена. Після надання пояснень до податкової накладної №37 від 29.08.2023р., а саме 20.09.2023р. №9555437/30235387 прийнято рішення про її реєстрацію.

21 вересня 2023р. НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова виконало другий етап робіт, що передбачені Договором №383 від 26.07.20203р., що підтверджується підписаним Сторонами Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023р., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2023р. на суму 508.856,80 грн. та Розрахунком №1-2 загальновиробничих витрат до Акту №2 за вересень 2023р.

Замовником робіт, відповідно до платіжної інструкції №21/09/2023 від 22 вересня 2023р. здійснено оплату виконаних робіт, перерахувавши на рахунок НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова грошові кошти в сумі 508.856,80 грн. з призначенням платежу "За кап. рем. горищ, покриття підвісн. стелі вул. Чернишевська. 94; акт №2 від 21.09.2023р. дог.№383 від 26.07.2023р.; ПДВ- 84809,47 грн.".

За твердженням заявника, у зв`язку з тим, що Замовник є бюджетною організацією НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова, відповідно ст. 187 п.7 Податкового кодексу України застосовано касовий метод податкового обліку та за правилами першої події (отримання коштів від покупця) сформовано і направлено через систему "М.Е.ДОК" податкову накладну №36 від 22.09.2023р. на загальну суму 508.856,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 84.809,47 грн.) для проведення її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У ході розгляду справи суб"єктом владних повноважень відповідно до ч.2 ст.77, ч.3 ст.79, ч.4 ст.162 КАС України не було подано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів, які б спростовували ці доводи заявника та відомості відповідних первинних документів.

Спірна податкова накладна, за твердженням заявника, була направлена засобами телекомунікаційного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр), прийняті до Реєстру, але із одночасним зупиненням реєстрації 16.10.2023, оскільки обсяг постачання товару/послуги 43.99 перевищує величину залишку, що відповідає вимогам п.1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою продовження процедури реєстрації Спірної податкової накладної заявником до контролюючого органу було надіслано додаткові матеріали, зокрема, пояснення стосовно Спірної податкової накладної, що підтверджується повідомленням №1 від 17.10.2023, а також надано додаткові пояснення № 1 від 25.10.2023 щодо обставин як здійснення взагалі фінансово-господарської діяльності підприємства так і обставини укладання, виконання та часткової оплати Договору 383 від 26.07.2023р. укладеного з Національним університетом цивільного захисту України, а також обставини щодо реєстрації податкової накладної №36 від 22.09.2023р. з додаванням перелічених вище копій документів.

Також, в даному поясненні було зазначено, що будівельні матеріали для виконання робіт за Договором №383 від 26.07.2023р. НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова придбало у ТОВ "АТЛАНТ БУД СХІД" (код ЄДРПОУ 41988858) на підставі Договору поставки №10/01 від 10.01.2023р., предметом якого, відповідно до розділу 1 є будівельні матеріали.

В рамках виконання будівельних робіт прийнятих за Актом №2 "Приймання виконаних будівельних робіт" до Договору №383 від 26.07.2023р. від 22.09.2023р. підприємством було використано, попередньо придбані у ТОВ "АТЛАНТ БУД СХІД" будівельні матеріали за такими видатковими накладними: №МОА-174926 від 23.08.2023р. на суму 288655,74 з урахуванням ПДВ, оплата за отриманібудівельні матеріали була здійснена на підставі платіжної інструкції №2909/266 від 23.08.2023р.; №МОА17624І від 05.09.2023р. на суму 110 230,51 з урахуванням ПДВ, оплата за отримані будівельні матеріали здійснена на підставі платіжної інструкція №2909/294 від 07.09.2023р.; №МОА-176240 від 05.09.2023р. на суму 30880,16 грн з урахуванням ПДВ, оплата за отримані будівельні матеріали здійснена на підставі платіжної інструкції №2909/295 від 07.09.2023р.; №МОА-177575 від 20.09.2023р. на суму 2977.16 грн з урахуванням ПДВ. оплата за отриманібудівельніматеріали була здійснена на підставі платіжної інструкції №2909/314 від 22.09.2023р.

Цим же поясненням додатково повідомлено, що для виконання робіт за Договором №383 від 26.07.2023р. підприємством отримано в тимчасове платне користування (оренду) будівельне обладнання (кран підкатний гідравлічний складаний, дриль, перфоратори) від ТОВ "БУДПРОКАТУКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 41668417) на підставі договору оренди №А00161213 від 09.06.2023р. та додатків до нього у вигляді Акту передачі обладнання у тимчасове користування та специфікації самого майна. Вартість послуг тимчасового користування обладнання була сплачена НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова на адресу ТОВ "БУДПРОКАТУКРАЇНА" на підставі Акту здачі-приймання робіт від 15.09.2023р. №3850 у загальній сумі 9000.00 грн. відповідно до платіжної інструкції №2909/290 від 31.08.2023р.

24.10.2023р. НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова засобами електронного зв`язку отримано "Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" №9777027/30235387, в якому підприємству запропоновано надати додаткові пояснення та додаткові копії документів щодо транспортування продукції.

НВП "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова засобами електронного зв`язку було подано до ГУ ДПС в Харківській області та прийнято нею пояснення №1 (додаткове) від 25.10.2023р. до податкової накладної №36 від 22.09.2023р.

В наданому додатковому поясненні повідомлено наступне: "Будівельні матеріали для виконання робіт за Договором №383 від 26.07.2023р. із Замовником - Національний університет цивільного захисту України, підприємство придбавало у ТОВ "АТЛАНТ БУД СХІД" з яким підписано Договір №10/01 від 10.01.2023р. на постачання будівельних матеріалів, а постачання матеріалів здійснювалось силами Постачальника ТОВ "АТЛАНТ БУД СХІД" одразу на об`єкт будівництва за адресою: м. Харків, вул. Чернншевська, 94, на підставі ТТН №АБС-01380 від 23.08.2023р.. ТТН №АБС-01381 від 05.09.2023р., ТТН №АБС-01382 від 05.09.2023р. та ТТН №АБС- 01383 від 20.09.2023р., автомобілем ГАЗель № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . Вартість доставки товару входила в ціну товару та окремо підприємством не сплачувалась". Копії відповідних товарно-транспортних накладних надані відповідачу по справі разом з поясненнями.

31.10.2023р. ГУ ДПС у Харківській області в особі Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації (далі за текстом - Комісія ДПС, Комісія Головного управління) було прийнято рішення №9821958/30235387 від 31.10.2023, яким відмовлено у реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі.

Як з`ясовано судом, фактичною підставою для вчинення відмови у реєстрації податкової накладної №36 від 22.09.2023 контролюючим органом в особі Комісії Головного управління обрані мотиви - ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, жодної конкретизації наведеного вище твердження загального характеру текст рішень суб"єкта владних повноважень не містить.

31.10.2023 року заявником подано скаргу на рішення №9821958/30235387 від 31.10.2023 до Державної податкової служби України (Комісії центрального рівня) з поясненнями та додатковими документами, рішеннями якої від 07.11.2023 року №78013/30235387/2 скаргу заявника залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації Спірної податкової накладної в Реєстрі - без змін.

Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу відмови реєстрації в Реєстрі Спірної податкової накладної, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Правила справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. регламентовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 та п.п. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У розумінні п.п.14.1.185 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

За визначенням п.п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У силу п.201.10 ст.201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У силу п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010р. №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014р. із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

Зокрема, п.12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З 01.02.2020р. в Україні діє Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі за текстом - Порядок зупинення №1165).

Згідно з п.2 Порядку зупинення №1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.п.3-5 Порядку зупинення №1165 податкова накладна, котра не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

За правилом п.6 Порядку зупинення №1165 окремою та самостійною підставою для вчинення волевиявлення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі є відповідність платника критерію ризиковості.

За правилом п.7 Порядку зупинення №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 11 Порядку зупинення №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Отже, причиною зупинення процедури реєстрації податкової накладної в Реєстрі згідно з нормами Порядку зупинення №1165 є або критерій (критерії) ризиковості платника податку, або критерій ризиковості господарської операції, або одночасне поєднання обох згаданих факторів.

У спірних правовідносинах у якості названого критерію контролюючим органом указано п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34213) було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок прийняття рішень №520).

Згідно з п.4 Порядку прийняття рішень №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Як передбачено п.7 Порядку прийняття рішень №520, письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За приписами п.11 Порядку прийняття рішень №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Розглядаючи справу, суд бере до уваги, що відповідно до п.п. "а" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, а відповідно до п.п. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

Суд вважає, що оскаржуване рішення суб"єкта владних повноважень не відповідає вимогам умотивованості, адже містить лише загальні твердження про ненадання платником первинних документів, хоча у дійсності копії таких документів були передані платником до контролюючого органу і реальність відомостей цих документів, а також правильність їх складання не була поставлена контролюючим органом під сумнів та більше того - не була спростована.

Суд зауважує, що з огляду на приписи ст.ст.185, 187 Податкового кодексу України об`єктивними ознаками неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку можуть бути визнані обґрунтовані сумніви (розумні припущення тощо) контролюючого органу: про відсутність у спірних правовідносинах об`єкта оподаткування податком на додану вартість; про відсутність у спірних правовідносинах події виникнення податкових зобов`язань з ПДВ; про неправильність обчислення платником суми ПДВ; про порушення платником ПДВ податкової дисципліни у спосіб провадження господарської діяльності у незвичний спосіб та умовах поза межами стандартів доброчесності, сумлінності, виваженості розумності; про явну та очевидну відсутність ділової мети у межах господарської операції; про невідповідність правочину, у межах якого була виписана податкова накладна, загальним вимогам чинності за ст.203 Цивільного кодексу України, - тобто реальний (а не уявний) ризик виписування особою податкової накладної за відсутності визначених Податковим кодексом України об"єкту справляння ПДВ та першої події виникнення податкових зобов"язань з ПДВ.

При цьому, обсяг, межі та зміст згаданого сумніву суб`єкта владних повноважень повинен охоплювати усі наслідки неможливості повторної реєстрації цієї ж самої податкової накладної у майбутньому через відсутність першої із подій та обов"язковість включення податкових зобов`язань за зупиненою реєстрацією податковою накладною до податкової декларації з ПДВ звітного податкового періоду виписування спірної податкової накладної.

Проте, у спірних правовідносинах факт обґрунтованості такого сумніву не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи, що враховується судом як самостійна та цілком достатня підстава для скасування спірного рішення контролюючого органу.

Тому суд повторно наголошує, що оскаржуване рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації спірної податкової накладної не задовольняє критерію юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу юридичної визначеності, позаяк не конкретизує з достатньою чіткістю та поза розумним сумнівом суті та змісту претензій владного суб`єкта до платника податків.

За відсутності у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскаржуваного рішення доказів відсутності об`єкта справляння ПДВ, а також доказів відсутності першої події виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, рівно як і доказів наміру платника на безпідставне одержання податкової вигоди у будь-якій формі та ураховуючи неподання таких доказів до матеріалів справи, оскаржене управлінське волевиявлення контролюючого органу слід визнати таким, що суперечить ч.2 ст.2 КАС України і підлягає скасуванню.

Системно проаналізувавши положення ч.1 ст.2 КАС України та ст.ст. 185, 187, 200, 201 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах об`єктом судового захисту є не суб`єктивне право платника податків (оскільки має місце імперативно встановлений обов`язок здійснити реєстрацію податкової накладної у Реєстрі), а саме інтерес платника на усунення створеної контролюючим органом перешкоди у виконанні обов`язку з реєстрації податкової накладної у Реєстрі.

У ході розгляду справи суб"єкт владних повноважень не подав до суду жодних доказів існування об`єктивних перешкод у примусовій реєстрації спірної податкової накладної за рішенням суду, як-то: відсутність об`єкту справляння податку на додану вартість; вчинення платником протиправних діянь, зміст яких охоплюється приписами ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207 та 208 Господарського кодексу України; недостатність залишку коштів на рахунку платника в СЕА ПДВ.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб`єкта владних повноважень як у спорі про прагнення до набуття приватною особою додаткового блага чи активу, так і у спорі про спростування новоствореного за рішенням суб"єкта владних повноважень обов`язку, зокрема, за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб`єктом владних повноважень.

При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020р. по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб`єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт при вчиненні оскарженого управлінського волевиявлення не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк не дотримався прийнятного рівня справедливого балансу між приватним інтересом заявника на реєстрацію податкової накладної в Реєстрі та публічним інтересом Держави на дотримання податкової дисципліни у сфері справляння ПДВ, вчинивши відмову у реєстрації податкової накладної в Реєстрі (з мотивів, юридична правильність та документальна обґрунтованість, яких не була доведена у ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.77 КАС України), попри одночасне існування обов`язку заявника включити податкові зобов"язання з ПДВ за податковою накладною до складу загальних податкових зобов"язань податкової декларації з ПДВ відповідного звітного податкового періоду (тобто врахувати податкову накладну при обчисленні суми ПДВ, що належить до сплати в бюджет).

Об"єктивних даних, котрі б виключали надання судового захисту інтересу заявника на реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, судом у ході розгляду справи за власною ініціативою на виконання ч.4 ст.9 КАС України не виявлено.

Тому факт створення суб"єктом владних повноважень додаткової та необґрунтованої перешкоди у виконанні заявником у спірних правовідносинах податкового обов`язку у галузі податкової справи (у спосіб реєстрації податкової накладної в Реєстрі) слід визнати підтвердженим проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову в частині скасування оскарженого рішення суб"єкта владних повноважень.

Припинення юридичної сили створеної оскарженим правовим актом індивідуальної дії суб"єкта владних повноважень перешкоди в реєстрації накладних в Реєстрі зумовлює потребу в обтяженні ДПС України обов`язком продовжити процедуру реєстрації.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір", стягнувши сплачений судовий збір за рахунок суб`єкта владних повноважень, яким створено необґрунтовану перешкоду у реєстрації податкової накладної у Реєстрі - ГУ ДПС у Харківській області.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував діючі механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; у достатньому обсязі виклав власні судження з приводу тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та юридичної оцінки обставин спору та аргументів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Щодо витрат на професійну правову (правничу) допомогу, суд зазначає, що у відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАС України ці видатки належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилом ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З огляду на приписи ст.8 Конституції України, п.9 ч.3 ст.2, ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України, зміст складових елементів верховенства права та неприпустимість зловживання правами суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; 5) пов`язаністю витрат з розглядом справи (тобто об"єктивною і неминучою вимушеністю); 6) обґрунтованістю розміру витрат та пропорційністю розміру витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 7) поведінкою сторони під час розгляду справи; 8) причиною виникнення спору; 9) результатом вирішення справи.

При цьому, з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України суд вважає за необхідне взяти до уваги правову позицію постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 (адміністративне провадження №К/9901/365/19), де указано, що за положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012р. №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015р. у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006р. у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.

Отже, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним за параметрами, зокрема, складності справи, витраченого адвокатом часу, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20.

Звідси слідує, що у силу п.9 ч.3 ст.2 та ч.5 ст.242 КАС України досягнення між учасниками суспільних відносин згоди з приводу фіксованого розміру гонорару адвоката за представництво інтересів у суді не призводить до безумовного правового наслідку у вигляді відшкодування повної суми цього гонорару поза межами критеріїв ч.4 ст.134, ч.5 ст.134, ч.6 ст.134, ч.9 ст.139 КАС України.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі № 826/1216/16.

З наданих позивачем до суду документів вбачається, що для захисту прав та інтересів позивачем було укладено з адвокатом Бережним О.Л. договір з надання комплексної правової допомоги №08/11 від 08.11.2023, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу з приводу оскарження спірного у даній справі рішення ГУ ДПС у Харківській області в Харківському окружному адміністративному суді та за потреби у Другому апеляційному адміністративному суді.

Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг відповідно до вказаного договору №1 від 16.11.2023 року Виконавцем виконані роботи: з проведення аналізу та перевірки на відповідність вимогам законодавства первинних бухгалтерських документів, документів податкової звітності, інших документів, пов`язаних з господарською діяльністю Замовника, які мають стати доказами під час судового розгляду даної адміністративної справи, що є предметом договору (кількість витраченого часу - 1 год., вартість послуг - 1000,00 грн.); з надання усної консультації щодо юридичного механізму та перспектив оскарження прийнятих рішень (кількість витраченого часу - 30 хвилин, вартість послуг - 500,00 грн.); з проведення аналізу судової практики та правових позицій Верховного Суду з питань, що є предметом позову та можливість їх застосування при вирішенні спору, а саме: постанови від 02.07.2019 по справі №140/2160/18, від 12.11.2019 по справі №816/2183/18, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 по справі №360/1776/19, від 27.04.2020 по справі №360/1050/19, від 18.06.2020 по справі №824/245/19-а, від 14.05.2019 по справі № 826/6065/18, від 05.02.2019 по справі №810/1967/16, від 30.08.2019 по справі №804/17176/14, від 12.06.2018 по справі 802/1155/17-а (кількість витраченого часу - 1 год., вартість послуг - 1000,00 грн.); з складення позовної заяви та подання її до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії (кількість витраченого часу - 5 год., вартість послуг - 5000,00 грн.); загальною вартістю - 7500,00 грн.

Оплата послуг підтверджується плаьіжною інструкцією №2909/405 від 16.11.2023р.

Вирішуючи питання щодо співмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає, що обсяг наданих послуг за актом наданих послуг №1 від 16.11.2023 року є неспівмірним зі складністю даної справи.

Окрім того, дана справа ухвалою суду від 20.11.2023р. була віднесена до малозначних та слухалась у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) осіб.

Підсумовуючи викладені вище міркування, беручи до уваги правові висновки постанови Верховного Суду від 10.06.2021р. по справі №820/479/18 та від 22.06.2022р. по справі №380/3142/20, враховуючи надані до матеріалів справи документи, суд доходить до переконання про те, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі 2.000,00 грн.

Суд також враховує, що необґрунтована перешкода у виконанні обов`язку особи у спірних правовідносинах у галузі податкової справи була створена рішенням Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС, а тому присуджену позивачу компенсацію судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу належить стягнути саме з вказаного владного суб`єкта.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 31.10.2023 року №9821958/30235387 комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову НВП "Промтехснаб" Товариству інвалідів Київського району м. Харкова в податкової накладної №36 від 22.09.2023р.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №36 від 22.09.2023 року, складену Науково-виробничим підприємством "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 29-А, код 30235387), днем її фактичного подання

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) на користь Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 29-А, код 30235387) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) на користь Науково-виробничого підприємства "Промтехснаб" Товариства інвалідів Київського району м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 29-А, код 30235387) частину витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2.000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева