Рішення

від 18.03.2024 по справі 520/17590/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

18 березня 2024 р. справа № 520/17590/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання без виклику (повідомлення) осіб справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Річленд Інвест» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Річленд Інвест" (далі за текстом: заявник, платник податків, ТОВ, Товариство), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №000/6370/0408 від 28.03.2023р.

Аргументуючи цю вимогу, зазначив, що камеральна перевірка була проведена поза межами максимально встановленого строку на її проведення, що є процедурним порушенням. Наголошував, що дії ТОВ "Річленд Інвест", які полягають у несвоєчасному поданні податкових декларацій з податку на додану вартість є наслідком дії обставин непереборної сили, що є підставою для звільнення від фінансової відповідальності та скасування податкового повідомлення рішення № 00063700408 від 28.03.2023.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, контролюючий орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що Головне управління ДПС у Харківській області 27.02.2023 року на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, згідно п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та у порядку ст. 76, з урахуванням терміну давності, передбаченого ст. 102 ПКУ проведено камеральну перевірку з питань несвоєчасного подання звітності з податку на додану вартість по підприємству ТОВ "Річленд Інвест". Згідно з даними ІС ГУ ДПС у Харківській області, ТОВ "Річленд Інвест" направлялась на розгляд заява від 30.09.22 33720/6/ЕКПП, подана відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI зі змінами та доповненнями, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року № 225. ГУ ДПС у Харківській області, за результатами розгляду комісії щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України", в зв`язку з відсутністю відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, прийнято остаточне рішення про можливість виконання платником податків обов`язків від 21.11.22 № 3391/20-40-18- 04-25. Отже, доводи позивача викладенні в позовній заяві не спростовують правомірність винесення податкового повідомлення-рішення, а також позивач не заперечує несвоєчасність подання податкових декларацій.

Позивач у відповідь на відзив зазначив, що доводи Відповідача є помилковими, оскільки ст. 76 ПК України та п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України є спеціальними нормами, які регулюють строки проведення камеральної перевірки саме податкової декларації з податку на додану вартість. В той же час ст. 102 ПК України, передбачає загальні строки давності та їх застосування.

По-перше, ТОВ "Річленд Інвест" не погодилося з відповідним рішенням ГУ ДПС у Харківській області та на сьогоднішній день Харківським окружним адміністративним судом розглядається справа № 520/10725/23 за позовом ТОВ "Річленд Інвест" до ГУ ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку № 3391 від 21 листопада 2022 року та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Річленд Інвест" № 65 від 30 вересня 2022 року про неможливість виконання податкових обов`язків з урахуванням висновків суду, викладених в рішенні. По-друге, пп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПК України передбачає самостійну та достатню підставу для звільнення від фінансової відповідальності, а саме, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору). Наявність рішення ГУ ДПС у Харківській області про можливість виконання податкових обов`язків не свідчить про неможливість застосування ст. 112 ПК України в даному випадку. В позовній заяві Позивачем детально викладено відповідні форс-мажорні обставини та надано докази на підтвердження їх наявності, що не спростовано Відповідачем.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем, ГУ ДПС у Харківській області як контролюючим органом на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, згідно п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та у порядку ст. 76 Податкового кодексу України була проведена камеральна перевірка з питання несвоєчасного подання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, червень, липень 2022 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 27.02.2023 №4447/20-40-04-08-03/35039466.

У згаданому акті перевірки викладені судження контролюючого органу про вчинення платником податків порушень вимог: п.п. 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України за рахунок подання податкових декларацій з ПДВ за березень-липень 2022 року - 20.09.2022 року, при граничних строках подання - 20.04.2022, 20.05.2022, 20.07.2022, 22.08.2022 відповідно.

З посиланням на даний акт суб`єктом владних повноважень винесено податкове повідомлення рішення від 28.03.2023 № 000/6370/0408 на суму 1 360 гривень.

Отже, на момент винесення оскарженого рішення суб"єкт владних повноважень виходив із того, що заявник повинен був подати податкові декларації з ПДВ саме за тими граничними строками, які згадані в акті від 27.02.2023 №4447/20-40-04-08-03/35039466.

Неподання податкових декларацій з ПДВ за березень-липень 2022р. за будь-якими іншими граничними строками суб"єкт владних повноважень у провину заявнику не ставив.

Податкове повідомлення-рішення від 28.03.2023 № 000/6370/0408 з податку на додану вартість у сумі 1 360 гривень було оскаржено заявником в адміністративному порядку до ДПС України.

За результатами розгляду скарги ДПС України залишило податкове повідомлення-рішення від 28.03.2023 № 000/6370/0408 без змін, а скаргу без задоволення, та винесло рішення від 15.06.23 №15472/6/99-00-06-03-01-06 (вх. № ГУ ДПС у Харківській області від 15.06.2023 року №2552/8).

ТОВ "Річленд Інвест" була направлена до контролюючого органу заява від 30.09.22 33720/6/ЕКПП відповідно до вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI зі змінами та доповненнями, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року № 225.

За цим зверненням ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення про можливість виконання платником податків обов`язків від 21.11.22 № 3391/20-40-18- 04-25, яке було оскаржено заявником до суду у межах справи №520/10725/23.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/10725/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Річленд Інвест" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку № 3391 від 21 листопада 2022 року.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Річленд Інвест" № 65 від 30 вересня 2022 року про неможливість виконання податкових обов`язків, з урахуванням висновків суду, викладених в рішенні.

На момент вирішення спору у цій справі триває процедура апеляційного перегляду рішення суду у справі №520/10725/23.

Стверджуючи про невідповідність закону податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №000/6370/0408 від 28.03.2023р., заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення контролюючого органу, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб`єкти права (учасники суспільних відносин) зобов`язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Суд відмічає, що з 01.01.2011р. повноваження, підстави та приводи проведення контролюючими органами заходів податкового контролю за дотриманням учасниками суспільних відносин - платниками податків податкової дисципліни унормовані, зокрема, приписами п.73.3 ст.73-п.73.5 ст.73, ст.ст.75-86 Податкового кодексу України.

За визначенням абз.1 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до абз.2 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України (у редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Отже, абз.1 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України та абз.2 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України чітко ясно та однозначно розмежовані предмети можливих камеральних перевірок.

При цьому, за положеннями абз.2 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків) є окремим предметом камеральної перевірки, який не має жодного стосунку до предмету камеральної перевірки, окресленої в абз.1 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України.

Згідно з абз.1 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Відповідно до абз.2 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Звідси слідує, що положення абз.1 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України прямо кореспондують положенням абз.1 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України, а положення абз.2 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України прямо кореспондують положенням абз.2 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України

Відтак, присікальний строк проведення камеральної перевірки (а саме: 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) може бути застосований виключно до випадку призначення контролюючим органом камеральної перевірки за предметом згідно з абз.1 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України.

Натомість, у спірних правовідносинах суб"єктом владних повноважень була призначена та проведена камеральна перевірка за предметом згідно з абз.2 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України (з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків).

Тому суд не знаходить доказів на підтвердження доводу позивача про порушення суб"єктом владних повноважень у межах спірних правовідносин строку проведення камеральної перевірки.

Тому суд підсумково зазначає, що до предмету камеральної перевірки можуть бути віднесені як питання суто правильності заповнення податкової декларації (абз.1 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України, у тому числі і в частині наведених платником податків обчислень тощо), так і питання своєчасності подання податкової декларації або питання своєчасності оплати грошових зобов"язань, самостійно узгоджених платником податків за відповідним документом обов`язкової податкової звітності (абз.2 п.п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Суд вважає, що положення абз.1 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, де указано, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, поширюються виключно на випадок проведення камеральної перевірки, предметом якої є питання правильності заповнення платником податків податкової декларації (у тому числі і в частині наведених платником податків обчислень тощо).

Відносно решти випадків застосовними є положення абз.2 п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, де указано, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Продовжуючи викладення міркувань стосовно застосування згаданого у ст.102 Податкового кодексу України строку давності у межах спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Відповідно до п.102.2 ст.102 Податкового кодексу України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: 102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; 102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Контролюючий орган має право проводити перевірку з питань дотримання вимог статті 393 цього Кодексу фінансовими агентами та власниками рахунків та визначати суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) у випадках та розмірах, визначених цим Кодексом, не пізніше 1825 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки, а якщо відповідний звіт був поданий пізніше - за днем його фактичного подання. Строк давності, визначений цим абзацом, не застосовується щодо перевірки фінансового агента, який не подав звіт про підзвітні рахунки за звітний період у визначеному цим Кодексом порядку.

За правилами п.113.1 ст.113 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Як то указано у п.113.2 ст.113 Податкового кодексу України, перебіг строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкції (штрафів) зупиняється у випадках, визначених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Законом України від 17.03.2020р. №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020р., до Податкового кодексу України було внесено зміни, зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п.521 та п.525.

Відповідно до абзацу 10 п.522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2000р. по 31.05.2020р. зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України від 13.05.2020р. №591-IX до пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни (набрали чинності 29.05.2020р.), якими в абзаці десятому слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023р. №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, Законом України від 15.03.2022р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17 березня 2022 року) статтю 102 Податкового кодексу України було доповнено пунктом 102.9 такого змісту: « 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

В подальшому пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України було виключено на підставі Закону України від 30.06.2023р. №3219-IX, який набрав чинності 01 серпня 2023 року.

Отже, в період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2023р. по справі №240/34220/22.

Відтак, у спірних правовідносинах суб"єктом владних повноважень не було допущено порушення визначеного Податковим кодексом України строку давності в частині застосування штрафу за оскарженим податковим повідомленням-рішенням.

Розв"язуючи спір, суд зазначає, що предметом камеральної перевірки з приводу своєчасності подання платником податків податкової декларації з ПДВ є обставини надходження до контролюючого органу документу обов`язкової податкової звітності за конкретний звітний податковий період (у межах спірних правовідносин - календарний місяць).

Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 06.04.2022р. №1-р(ІІ)/2022 у справі №3-192/2020(465/20) констатовано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалась 20.02.2014р. і призвела до анексії частини території України (Автономна Республіка Крим і місто Севастополь) та тимчасової окупації частини території України (деякі райони Донецької та Луганської областей), а з 24.02.2022р. збройна агресія Російської Федерації проти України набула повномасштабного характеру.

За визначенням п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Отже, податковий обов`язок за суттю та змістом наведеної правової категорії охоплює у тому числі діяння (вчинок) платника податків з приводу складання та подання до контролюючого органу документу обов`язкової податкової звітності за конкретний звітний податковий період.

Згідно з п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом справляння ПДВ є один календарний місяць.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як то указано у п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За правилом п.п.49.18.1 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України передбачено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ було установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, будь-яка звітність, крім податкової, подання якої вимагається відповідно до норм чинного законодавства, подається з урахування строків, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 03.03.2022р. №2118-ІХ та закону України від 24.03.2022р. №2142-ІХ у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

З 27.05.2022р. згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.

Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, з 27.05.2022р. законодавцем було запроваджено правило, у силу якого платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів і щодо подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022року до 27.05.2022р. за умови одночасно виконання двох умов: 1) подання податкової звітності до 20.07.2022р. та 2) сплати податків та зборів (слід розуміти задекларованих у цих документах у строк не пізніше 31.07.2022р.

Водночас із цим, з 27.05.2022р. законодавцем було введено у дію правило, у силу якого платники податків, які не мають можливості виконання згаданих вище обов`язків мають письмово повідомити про це відповідний контролюючий орган системи Державної податкової служби України.

При цьому, п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ також було введено у дію нове правило, згідно з яким платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Таким чином, положеннями п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ усі платники податків за критерієм можливості (тобто фізичної здатності) виконати власний податковий обов`язок були розмежовані/розподілені законодавцем за 3 категоріями, а саме: 1) платники податків, які станом на 27.05.2022р. мають можливість виконати податковий обов`язок за період від 24.02.2022р. до 27.05.2022р. і звітні податкові періоди після 27.05.2022р.; 2) платники податків, які станом на 27.05.2022р. не мають можливість виконати податковий обов`язок за період від 24.02.2022р. до 27.05.2022р. і звітні податкові періоди після 27.05.2022р., але набули таку можливість у часовий проміжок після 27.05.2022р. до календарної дати настання події припинення або скасування воєнного стану в Україні; 3) платники податків, які станом на 27.05.2022р. не мають можливість виконати податковий обов`язок за період від 24.02.2022р. до 27.05.2022р. і звітні податкові періоди після 27.05.2022р. та не набули такої можливості у часовий проміжок після 27.05.2022р. і до календарної дати настання події припинення або скасування воєнного стану в Україні після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Перша із кола позначених категорія платників податків згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ повинна виконати податковий обов`язок за звітні податкові періоди 24.02.2022р.-27.05.2022р. і майбутні поточні звітні податкові періоди відносно календарної дати - 27.05.2022р. до 20.07.2022р.

Друга із кола позначених категорія платників податків згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ повинна виконати податковий обов`язок за звітні податкові періоди 24.02.2022р.-27.05.2022р. і майбутні поточні звітні податкові періоди відносно календарної дати - 27.05.2022р. протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Третя із кола позначених категорія платників податків згідно з п.п.69.1 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ повинна виконати податковий обов`язок за звітні податкові періоди 24.02.2022р.-27.05.2022р. і майбутні поточні звітні податкові періоди відносно календарної дати - 27.05.2022р. протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

З 27.05.2022р. згідно з п.п. "а" п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 12.05.2022р. №2260-ІХ податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, камеральних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року; червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Отже, у разі подання платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди лютий - травень 2022 року до 20 липня 2022 року, а за звітні податкові періоди червень-липень 2022 року до 20 серпня 2022 року камеральні перевірки повинні бути завершені до 20 вересня та 20 жовтня 2022 року відповідно.

Між тим, у спірних правовідносинах платник податків подав податкові декларації з податку на додану вартість за періоди березень 2022р. - липень 2022р. в один день - 20.09.2022 року.

З наведених вище міркувань стосовно предметів камеральної перевірки доводи платника про порушення контролюючим органом граничних термінів проведення камеральної перевірки з питання своєчасності подання заявником податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди березня - липня 2022р. слід визнати юридично неспроможними.

Окремо суд зауважує, що календарна дата фактичного подання заявником податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди березня - липня 2022р. - 20.09.2022р. об"єктивно унеможливлює проведення взагалі будь-яких камеральних перевірок цих документів обов"язкової податкової звітності по строкам - 20.08.2022р.

Стосовно посилання позивача на п.п.112.8.9. п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України суд зазначає, зо згідно з пп. 112.8.9. п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Відповідно до частини другої статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Абзацом третім частини третьої статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин, яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Форс-мажорні обставини засвідчуються по кожному окремому договору або податкових зобов`язань за наявності причинного зв`язку між обставиною / подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань за договором або законом.

Таким чином, платник податків на підставі підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України може бути звільнений від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, які вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), що засвідчені по кожному окремому платнику податків.

Верховний Суд у постанові від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21 наголосив про те, що неодноразово зазначав, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами Торгово-промисловою палатою України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами (постанови від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16). Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

Отже, наявність непереборної сили у спірних правовідносинах позивач обґрунтовує листом Торгового-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024,02.0-7.1, який адресований невизначеному колу осіб, а не Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

З наведеного слідує, що позивач не надав ні відповідачу, ні суду належного документа відповідно до статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", який засвідчує факт настання форс-мажорних обставин для нього з 24.02.2022.

Продовжуючи розгляд справи по суті суд зазначає, що Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022р. №225 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022р. №967/38303; набув чинності - 06.09.2022р. у зв`язку із офіційним оприлюдненням в Офіційному віснику України №69 від 06.09.2022р.; далі за текстом - Порядок підтвердження №225).

Згідно з п.1 Розділу ІІ Порядку №225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації; 3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; 4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків); 5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи. 6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації; 7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Пунктом 3 Розділу ІІ Порядку підтвердження №225 визначені правила, котрі підлягають застосуванню до платників податків, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків.

Так, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу. Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків - юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів). Платники податків - фізичні особи, зокрема самозайняті особи надають інші документи, інформацію, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок разом із документом, що підтверджує таку особу.

Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку підтвердження №225 визначені правила, котрі підлягають застосуванню до платників податків, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з`явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків.

Так, у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Пунктом 5 Розділу ІІ Порядку підтвердження №225 визначені правила, котрі підлягають застосуванню до платників податків, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку та у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, застосовуються такі правила.

Пунктом 6 Розділу ІІ Порядку підтвердження №225 визначені правила, котрі підлягають застосуванню до платників податків, які на дату набрання чинності та після дати набрання чинності цим Порядком виконували податкові обов`язки, але у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість їх виконувати.

Так, платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які виконували податкові обов`язки, але у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість виконувати податкові обов`язки, вживають заходи, передбачені пунктом 3 цього розділу, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків.

За приписами п.7 Розділу ІІ Порядку підтвердження №225 визначені правила, котрі підлягають застосуванню до платників податків, які платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Суд відмічає, що після набрання чинності нормами Порядку підтвердження №225 (06.09.2022р.) заявник вже фізично виконав податковий обов`язок із подання до контролюючого органу податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди березень 2022р. - липень 2022р., подавши згадані податкові декларації - 20.09.2022р., але все одно подав до контролюючого органу заяву про неможливість виконання податкових обов`язків від 30.09.2022р.

У цій заяві платник податків зазначив, що ТОВ "РІЧЛЕНД ІНВЕСТ" відповідно до вимог пункту 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не мало можливості виконувати свої податкові обов`язки: - своєчасно подавати податкову звітність та сплачувати податки та збори за всі звітні періоди, гранична дата виконання яких припадає на період дії воєнного стану та проведення бойових дій на території, на якій знаходиться ТОВ "РІЧЛЕНД ІНВЕСТ". Причини: - підприємство перебувало (податкова адреса платника податків і місце розташування виробничих потужностей) на території населеного пункту (с. ІІІевелівка), в якому постійно велись обстріли та бойові дії збройними формуваннями російської федерації. Населений пункт с. ІІІевелівка, Ізюмського району, Харківської області належить до Балаклійської міської територіальної громади згідно Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022р. №75 (у редакції наказу від 27.07.2022р. №169); - підприємство припинило господарську діяльність у зв`язку з ризиком для життя та здоров`я працівників. Здійснити релокацію бізнесу підприємство не мало можливості, тому що основними виробничими потужностями є орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на яких підприємство вирощує сільськогосподарську продукцію. Вивезти первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність ТОВ "Річленд інвест" не мало змоги, оскільки це пов`язано з ризиком для життя та здоров`я працівників. До заяви додається: Документ, що підтверджує податкову адресу підприємства - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, виданий на запит від 08.02.2021р. за кодом 197139050535 станом на 08.02.2021р. на 9 аркушів.

Податковим органом за результатами розгляду цієї заяви платника було прийнято рішення від 21.112022р. №3391 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

З пояснень позивача та поданих документів вбачається, що ТОВ "Річленд Інвест" є сільськогосподарським товаровиробником, основною діяльністю якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та їх продаж; місцезнаходженням основних засобів (за допомогою яких здійснюється господарська діяльність) є Україна, 64263, Харківська обл., Ізюмський р-н, село Шевелівка, вулиця Центральна, будинок 94-А; село Шевеліка входить до Балаклійської міської територіальної громади. З 25 лютого 2022 року по вересень 2022 року територія с. Шевелівка та Балаклійської міської територіальної громади, в тому числі і офісні приміщення, виробничі потужності ТОВ "Річленд Інвест", знаходилися в районі ведення активних бойових дій збройними формуваннями країни агресора.

Під час вирішення спору суд зважає, що відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, територія Балаклійської міської територіального громади Ізюмського району Харківської області була віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Також на виконання ч.5 ст.242 КАС України під час вирішення спору суд зважає, що у постанові Верховного Суду по справі № 520/690/23 від 22 листопада 2023 року встановлено наступне: "п.19. Встановлені у справі обставини, а також доводи скаржника, спонукали колегію суддів згадати ситуацію з Харківською області, частину території якої взяли під контроль російські окупаційні війська, а також як згодом Збройні Сили України відновлювали контроль над населеними пунктами цієї області. Пригадаєм, що, як відомо з відкритих джерел інформації, у період травень - початок вересня 2022 року м. Балаклія Харківської області була під контролем російських військ. Лінія бойових зіткнень проходила вздовж міста. Звільнення цього міста з-під окупації сталося 8 вересня 2022 року, про що медіа повідомляв Генеральний штаб Збройних Сил України, а також Президент України, оприлюднивши про це відео у соціальних мережах. Згодом був відновлений контроль також над іншими населеним пунктами названої області, хоч і не над усіма. Та загалом, вересневий контрнаступ на Харківщині у вересні 2022 року, який здійснили Збройні Сили України, є одним з найбільших військових досягнень України.".

Згідно із стандартами доказування, сформульованими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023р. у справі №916/3027/21: 1) покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були; 2) суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

За відсутності об"єктивних даних про протилежне, суд доходить до переконання про те, що м.Балаклія Харківської області та прилеглі до цього населеного пункту території перебували у тимчасовій окупації ворога до 08.09.2022р.

Згідно з листа АТ "УКРПОШТА" з 25.02.2022 року тимчасово припинено роботу об`єктів поштового зв`язку на території Балаклійської міської громади Ізюмського району Харківської області. До 10.09.2022 окупована територія. Після деокупації та вжиття локальних заходів, а саме: з 01.11.2022 населений пункт Шевелівка обслуговується ПВПЗ № 52.

З тексту позову вбачається, що фактично діяльність підприємства була припинена з 25.02.2022 по 30.09.2022, оскільки здійснення діяльності було пов`язане з ризиками для життя та здоров`я працівників Позивача. З 01 березня 2022 року наказом по підприємству ТОВ "РІЧЛЕНД ІНВЕСТ" було оголошено простій. З 31 травня 2022 року наказами по підприємству було призупинено дію трудових договорів з більше ніж 50 працівниками, а з 01 липня 2022 року ще з 18 працівниками. До матеріалів справи надані накази про оголошення простою від 01.03.2022 № 29-к, наказ від 31.05.2022 № 30-к про призупинення дії трудових договорів з працівниками, наказ від 01.07.2022 № 31-к про призупинення дії трудових договорів з працівниками.

З листа Харківської обласної прокуратури від 17.11.2022 № 10/2-8740вих-22, відповідних витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протоколу огляду місця події від 31.03.2022 слідчим СВ УСБ України в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12022221070000179 від 01.03.2022 за фактами порушення законів та звичаїв війни невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації які полягали, у тому числі у пошкодженні майна ТОВ "Річленд Інвест" за адресою: Харківська обл., Ізюмський рн., с. Шевелівка, вул. Центральна, буд. 94-А у період з 09.03.2022 по 19.03.2022, за ч. 2 ст. 438 КК України; № 12022221080000338 від 27.08.2022 за фактами порушення законів та звичаїв війни невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації які полягали, у тому числі у пошкодженні майна ТОВ "Річленд Інвест" 26.08.2022, за ч. 1 ст. 438 КК України; № 12022221080000380 від 10.09.2022 за фактами порушення законів та звичаїв війни невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації які полягали, у тому числі у пошкодженні майна ТОВ "Річленд Інвест" у період серпня-вересня 2022 року, за ч. 1 ст. 438 КК України; № 12022221080000300 від 06.08.2022 за фактами порушення законів та звичаїв війни невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації які полягали, у пошкодженні 05.08.2022 споруд, розташованих за адресою: с. Шевелівка, вул. Центральна, буд. 94-А, за ч. 1 ст. 438 КК України.

Згідно з експертного висновку № 28339/8199-8267 від 27.02.2023, розмір матеріального збитку, завданого ТОВ "Річленд Інвест" внаслідок знищення, в результаті бойових дій, паливно-мастильних матеріалів складає 4 388 963,95 грн. Розмір матеріального збитку, завданого ТОВ "Річленд Інвест" внаслідок знищення, в результаті бойових дій, добрива та насіннєвого матеріалу складає 28 349 075,76 грн. Розмір матеріального збитку, завданого ТОВ "Річленд Інвест", внаслідок знищення, в результаті бойових дій, будівельних матеріалів складає 337 388,29 грн.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції у Харківській області № 441-04-07 від 16.01.2023 "Про розрахунок шкоди", розмір шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, внаслідок збройної агресії з боку військ Російської Федерації, на території ТОВ "Річленд Інвест" за адресою - вулиця Центральна, буд. 94-А, с. Шевелівка, Харківська обл., 64263 склав 10 112 121,36 грн.

З огляду на вищезазначене, ТОВ "РІЧЛЕНД ІНВЕСТ" стверджує, що з початку повномасштабної війни по сьогоднішній день фактично призупинило здійснення повноцінної господарської діяльності з проведенням повноцінного циклу сільськогосподарських робіт на наявних земельних ділянках, що відповідно призвело до відсутності прибутку від такої діяльності.

Згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за період березень, квітень, червень, липень 2022 року показник зобов`язання з податку на додану вартість складає "0".

Між тим судом встановлено, що в акті перевірки та в додатку до спірного податкового рішення встановлено порушення граничного терміну подання податкових декларацій за березень 2022 - 20.04.2022, за квітень 2022 - 20.05.2022, за червень 2022 - 20.07.2022, за липень 2022- 22.08.2022.

При цьому лише в рішенні про результати розгляду скарги від 15.06.2023 (яким спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення) зазначено, що граничний термін подання декларацій за період березень, квітень 2022 є 20.07.2022, а за період червень, липень 2022 - 22.08.2022.

Разом з тим суд наголошує, що у пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

З вищенаведеного слідує, що податковим органом в спірному акту перевірки констатоване порушення грачиних термінів подання податкової звітності з ПДВ за звітні податкові періоди за березень 2022 - до 20.04.2022, за квітень 2022 - до 20.05.2022, за червень 2022 - до 20.07.2022, за липень 2022 - до 22.08.2022.

При цьому, суб`єктом владних повноважень не враховано, що у період, зокрема, квітень 2022р. - вересень 2022р. територія Балаклійської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області (та прилеглі до цього населеного пункту території) входила до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також була тимчасово окупована ворогом, що об"єктивно здатне призвести до втрати фізичної можливості подання декларацій з ПДВ як у визначені в акті перевірки строки, так і у строк до 22.08.2022р..

Відповідачем у спірних правовідносинах не доведено існування у заявника безперешкодної фізичної змоги подати податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди: березень 2022р. - до 20.04.2022р., квітень 2022р. - до 20.05.2022р., червень 2022р. - до 20.07.2022р., липень 2022р. - до 22.08.2022р.

Натомість, документи про подання заявником згаданої обов`язкової податкової звітності 20.09.2022р. безперечно і неспростовно засвідчують обставини виникнення у заявника фізичної змоги виконати податковий обов`язок у межах предмету даного спору не раніше від настання календарної дати - 20.09.2022р. і саме ця обставина за правилами ч.1 ст.78 КАС України не підлягає додатковому доказуванню у межах даного спору.

Суд зважає, що у розумінні абз.1 п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз.2 п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Окрім того, за приписами п.112.7 ст.112 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Звідси слідує, що у цілях застосування норм Податкового кодексу України вина та умисел є тотожними категоріями і кваліфікуючими ознаками вини як суб`єктивної сторони складу протиправного порушення платника податків є: 1) удавані дії платника податків, спрямовані на створення умов, котрі виключають намір на досягнення будь-якої мети, окрім невиконання податкового обов`язку (недотримання як податкової дисципліни, так і дисципліни в інших сферах контролю органами системи ДПС України); 2) цілеспрямовані дії платника податків, спрямовані на створення умов, котрі виключають намір на досягнення будь-якої мети, окрім невиконання податкового обов`язку (недотримання як податкової дисципліни, так і дисципліни в інших сферах контролю органами системи ДПС України); 3) існування у платника податків фізичної змоги забезпечити дотримання правил та норм у сфері податкової справи; 4) явно та очевидно нерозумні діяння платника податків; 5) явно та очевидно недобросовісні діяння платника податків; 6) діяння платника податків, явно та очевидно вчинені без належної обачності.

Суд вважає, що усі перелічені критерії охоплюються судовою доктриною "неприпустимості безпідставного одержання податкової вигоди".

Пунктом 109.3 ст.109 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2 - 1251.4 статті 1251 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

За матеріалами справи, знаходження заявника на території України, тимчасово окупованій ворогом до 08.09.2022р. явно та очевидно унеможливлювало подачу заявником податкових декларацій з ПДВ за періоди: березень, квітень, червень, липень 2022 року як за граничними строками (за березень 2022р. - до 20.04.2022р., за квітень 2022р. - до 20.05.2022р., за червень 2022р. - до 20.07.2022р., за липень 2022р. - до 22.08.2022р.), так і за спеціальним строком - 20.07.2022р.

Під час проведення заходу податкового контролю, за наслідками якого було видано оскаржене податкове повідомлення - рішення, суб"єкт владних повноважень не здобув об"єктивних даних і під час розгляду справи не подав до суду доказів того, що до 08.09.2022р. заявник мав безперешкодну можливість скласти і подати до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ за березень 2022р., за квітень 2022р., за червень 2022р., за липень 2022 року з урахуванням обставин реального функціонування установ поштового зв`язку чи засобів телекомунікаційного зв"язку або свободи переміщення громадян України тимчасово окупованими ворогом територіями України.

Отже, суд доходить до переконання про відсутність доказів вчинення заявником у розумінні п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податкового правопорушення п.п. 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України під час вчинення діяння з подання податкових декларацій з ПДВ за березень 2022р., за квітень 2022р., за червень 2022р., за липень 2022р. - 20.09.2022р., тобто у прийнятно розумні стислі часові строки після звільнення відповідної території України від ворога.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування та беручи до уваги як обсяг доказів, наявних у розпорядженні контролюючого органу на момент видання оскарженого рішення, так і зміст та характер відображених в Акті мотивів вчинення суб`єктом владних повноважень оскарженого управлінського волевиявлення, суд доходить до переконання про те, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечено дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, позаяк обставини події з`ясовані неповно (Акт не містить ані суджень, ані згадки про докази про існування у заявника фізичної змоги (можливості) подати податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди по тим граничним строкам, недотримання яких поставлено платнику податків у провину), скоєне платником податків діяння кваліфіковано неправильно, норма закону визначена належна, у той час як положення належної норми права не застосовано, унаслідок чого міра застосованої юридичної відповідальності не узгоджується ані зі змістом дійсного нормативного регламентування, ані із справжніми обставинами фактичної дійсності, характером та наслідками вчиненого учасником суспільних відносин діяння.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону була наведено у постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Спірне рішення призвело до погіршення правового становища заявника за рахунок безпідставного обтяження майновим обов`язком проведення додаткових платежів на користь держави у сфері справляння ПДВ у вигляді штрафів.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував інсуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав належну оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права та оцінки обставин фактичної дійсності.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №000/6370/0408 від 28.03.2023р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Річленд Інвест» (64263, Харківська обл., Ізюмський р-н, село Шевелівка, вулиця Центральна, будинок 94-А; код ЄДРПОУ 35039466) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

СуддяО.В. Старосєльцева