Рішення

від 18.03.2024 по справі 520/6848/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 р. № 520/6848/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши справу за позовом за позовом Департаменту інфраструктури Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) до Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070), треті особи - Харківська міська рада (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003); Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" (вул. Актюбінська, буд. 24, м. Харків, 61001); Державне підприємство "ПРОЗОРРО" (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, м. Київ, Центральна Частина Києва, Київ, 01601) про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Департамент інфраструктури Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 05.04.2021 за предметом закупівлі "Утримання, обслуговування та поточний ремонт об`єктів транспортної інфраструктури КП "Міськелектротранссервіс", 50230000-6 Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема недотримання вимог п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі", а також зобов`язання здійснення заходів щодо усунення виявлених порушень;

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він не погоджується з висновком Державної аудиторської служби України від 05.04.2021, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує права й інтереси позивача. Так, позивач вважає, що зобов`язальна частина спірного висновку є неконкретною, оскільки не містить в собі конкретних заходів, які має вчинити позивач для усунення виявленого порушення, а зміст такого висновку спонукає позивача до самостійного визначення заходів усунення виявленого порушення.

Ухвалою від 21.0.2021 було відкрито провадження у справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 позов у справі 520/6848/21 було задоволено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.22 рішення Харківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.02.2023 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2022 року скасовано. Справу №520/6848/21 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

21.02.2023 дана справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

Шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана головуючому судді О.М. Тітову.

Ухвалою суду від 27.02.23 адміністративний позов прийнято до розгляду.

Відповідач наддав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах контролюючий орган діяв на підставі та в межах норм чинного законодавства.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 03.07.2023 по 24.07.2023 перебував у відпустці. В період з 16.10.2023 по 20.10.2023 перебував на навчанні та з 23.10.2023 по 26.10.2023 перебував на лікарняному. В період з 17.01.2024 по 05.02.2024 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Департаментом інфраструктури Харківської міської ради (надалі також - Замовник) 04.01.2021 року було оприлюднено інформацію про проведення процедури закупівлі Утримання, обслуговування та поточний ремонт об`єктів транспортної інфраструктури КП "Міськелектротранссервіс" ДК 021:2015: 50230000-6 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги 381660761,00 UAH 1 послуга.

До вказаної закупівлі було застосовано переговорну процедуру на підставі пункту 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» - відсутність конкуренції із технічних причин.

15 січня 2021 року між Департаментом інфраструктури Харківської міської ради та КП «Міськелектротранссервіс» укладено договір про закупівлю послуг №0321.

Згідно із наказом Державної аудиторської служби України від 16 березня 2021 року №78 "Про початок моніторингу закупівель" Державною аудиторською службою України прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі UA-2021-01-04-001003-b від 01 квітня 2021 року, яке оголошено Департаментом інфраструктури Харківської міської ради за предметом закупівлі Утримання, обслуговування та поточний ремонт об`єктів транспортної інфраструктури КП "Міськелектротранссервіс" ДК 021:2015: 50230000-6 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги 381660761,00 UAH 1 послуга, з підстав виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненої в електронної системі закупівель.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі UA-2021-01-04-001003-b відповідач 05 квітня 2021 року склав та оприлюднив висновок про результати моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель, яким встановлено порушення позивачем законодавства в частині неправомірності обрання та застосування процедури закупівлі, а саме: за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення пунктом 2 частиною другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

У спірному висновку зазначено, що позивач не обґрунтував та документально не підтвердив наявність підстави застосування переговорної процедури, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі».

У зв`язку із допущенням порушення законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку зокрема, шляхом розірвання договору від 15 січня 2021 року №0321 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Департамент інфраструктури Харківської міської ради, керуючись статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" в електронній системі закупівель 12 квітня 2021 року оприлюднив заперечення до висновку про результати моніторингу закупівлі від 05 квітня 2021 року.

Не погоджуючись із Висновком, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент виникнення спірних правовідносин регулюються Законом України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (у редакції від 23.01.2021).

Публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (пункт 25 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пунктів 11, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовники - це суб`єкти, визначені згідно зі статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

Предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Судом встановлено, що Департамент інфраструктури Харківської міської ради є замовником послуг (утримання, обслуговування та ремонт об`єктів транспортної інфраструктури) для КП «Міськелектротранссервіс» в розумінні пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому є суб`єктом державного контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (стаття 5 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).

Згідно із статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). У свою чергу, моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування відкритих торгів, торгів із обмеженою участю, конкурентного діалогу та, як виняток, та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом переговорної процедури.

Щодо наявності умов застосування переговорної процедури.

Спірна закупівля UA-2021-01-04-001003-b була оприлюднена через авторизовану систему ProZorro 04.01.2021. (редакція закону 922-VIII від 20.12.2020).

Редакція Закону 922-VIII від 02.04.2020 містила положення щодо варіацій проведення процедури закупівлі у статті 12 містилось кілька рівнозначних процедур серед яких переговорна процедура.

На підставі Закону України, Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель (далі- Закон 114-ІХ), внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 19, ст. 89 із наступними змінами) та викладено в новій редакції від 20.04.2020.

В редакції від 20.04.2020 (та подальших редакціях) «процедури закупівлі» переміщено до статті 13, відповідно до якої, закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Переговорна процедура, відповідно до частини 2 статті 13 Закону 922-VIII, визначена як «виняткова», а порядок та підстави застосування визначено статтею 40 цього Закону.

На момент оголошення про проведення спірної закупівлі (редакція Закону 922-VIII від 20.12.2020) складення висновку Держаудитслужбою та звернення до суду з відповідним позовом Закон 922-VIII (редакція Закону 922-VIII від 23.01.2021) положення ЗУ «Про публічні закупівлі» визначали, що переговорна процедура закупівлі використовується замовником лише як виняток (частина 1 стаття 40).

Позивачем підчас проведення спірної закупівлі 04.01.2021 застосовано переговорну процедуру - спрощену процедуру, застосування якої можливе за виняткових обставин.

Відповідно до частини 2 статті 40 ЗУ «Про публічні закупівлі», Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:

1) якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;

2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання; укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу; відсутність конкуренції з технічних причин; існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності; укладення договору з постачальником "останньої надії" на постачання електричної енергії або природного газу;

3) якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов`язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера; надання у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам; розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера; оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у Законі України "Про оборонні закупівлі";

4) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов`язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;

5) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера;

6) закупівлі товарів за процедурою відновлення платоспроможності боржника згідно із законодавством;

7) закупівлі юридичних послуг, пов`язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів щодо розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб`єкта та України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або рішень Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію в порядку, визначеному законом, а також закупівлі товарів, робіт і послуг у разі участі замовника на підставі рішення Кабінету Міністрів України в міжнародних виставкових заходах.

Позивач, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", підставою застосування договірної процедури вказав "відсутність конкуренції з технічних причин", оскільки роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб`єктом господарювання, а саме - КП "Міськелектротранссервіс".

Разом з тим, відповідачем у Висновку Держаудитслужби від 05.04.2021 №303 та у відзиві на позовну заяву зазначається, що КП "Міськелектротранссервіс" є не єдиним підприємством, що виконує роботи зазначені в тендерній документації закупівлі.

Дана позиція контролюючого органу базується на відомостях щодо публічної закупівлі UA-2020-04-17-007234-a оприлюдненої через авторизовану систему ProZorro, де Замовник Департамент інфраструктури Харківської міської ради, Переможець ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖИ», предмет закупівлі - Утримання, обслуговування та поточний ремонт об`єктів транспортної інфраструктури КП "Міськелектротранссервіс", 50230000-6 Послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги (тотожний доданого).

Суд звертає увагу, що відсутність конкуренції з технічних причин має бути належним чином підтвердженою замовником, для застосування договірної (спрощеної) процедури закупівлі.

Проте, рішення про утворення комунального підприємства та рішення про передачу на баланс цього підприємства майна, не є належним обґрунтуванням умови застосування переговорної процедури.

Посилання позивача на листи Департаменту комунального майна та приватизації суд зазначає, що вони не є належними та допустимими доказами правомірності застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону № 922, оскільки не містять будь якого обґрунтування за результатами дослідження ринку щодо відсутності конкуренції з технічних причин на відповідному ринку послуг, що закуповувалися Замовником. Зазначені листи не підтверджують факту, що лише КП «Міськелектротранссервіс» з технічних причин здатен виконати предмет закупівлі та відсутній будь-який інший суб`єкт господарювання, зареєстрований у встановленому порядку на території України, який може надавати аналогічні послуги.

Щодо посилання позивача на лист Харківської торгово-промислової палати від 31.01.2020 як на підтвердження наявності умов застосування Замовником переговорної процедури, суд зазначає, що вказаний лист містить результати дослідження, станом на початок 2020 року, в той час як спірна процедура закупівлі була проведена в грудні 2021 року.

Крім того, суд зауважує, що даний лист був створений як доказ безпосередньо для розгляду справи № 520/258/20 та він не містить вказівки на конкретні види робіт, котрі з технічних причин не можуть бути виконані іншими підприємствами, а отже вказаний лист не може бути врахований як належний доказ наявності умов застосування переговорної процедури.

Під час розгляду справи представник Держаудитслужби наголошував на тому, що Замовником у спірній закупівлі здійснювалась закупівля послуг, які є тотожними статутній діяльності підприємства, для якого ці послуги закуповувались (КП «Міськелектротрансервіс»).

Судом враховано, що утримання, обслуговування та поточний ремонт об`єктів транспортної інфраструктури КП «Міськелектротрансервіс» позивач проводив у межах програми розвитку міського електротранспорту коштами місцевого бюджету на кожний відповідний рік, що підтверджується рішеннями Харківської міської ради від 19 серпня 2020 року №2285/20 «Про затвердження Програми розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2021-2025 роки» та від 02 грудня 2020 року №2293/20 «Про бюджет Харківської міської територіальної громади на 2021 рік».

Разом з тим, дана обставина не є належним доказом відсутності конкуренції з технічних причин як такої.

Для обґрунтування цієї умови у замовника повинно бути документальне підтвердження та обґрунтування саме відсутності конкуренції з технічних причин та того, що лише один суб`єкт господарювання зможе поставити/виконати предмет закупівлі, що може підтверджуватися експертними, нормативними, технічними та іншими документами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі №520/258/20.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними доказами обґрунтованість застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 2 частини другої статті 40 Закону № 922-VIII.

Щодо обраного Держаудитслужбою способу усунення виявленого порушення шляхом розірвання договору.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 43 ЗУ «Про публічні закупівлі» (редакція чинна з 23.01.2021), які застосовуються до спірних правовідносин, Договір про закупівлю є нікчемним у разі, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону.

Судом встановлено, що Держаудитслужба у Висновку, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов`язала Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі визначає Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552 (далі - Порядок №552).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку 552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Так, оскаржуваний висновок містить посилання на структурну одиницю нормативно-правового акта на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель та запропоновано можливий шлях усунення порушень, а саме дії, які повинен вчинити замовник. Висновок відповідача конкретизований, у пункті 3 оскаржуваного висновку передбачено три самостійні варіанти дій на вибір позивача. Відповідно до частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. При цьому частиною восьмою статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом України «Про публічні закупівлі» на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Отже, у разі не дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем/учасником закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу. Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому укладення договору із порушенням процедури публічної закупівлі, є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягали виконанню.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що дії відповідача відповідають даним критеріям оскільки вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту інфраструктури Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) до Державної аудиторської служби України (вул. П. Сагайдачного, буд. 4, м. Київ, 04070), треті особи - Харківська міська рада (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003); Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" (вул. Актюбінська, буд. 24, м. Харків, 61001); Державне підприємство "ПРОЗОРРО" (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, м. Київ, Центральна Частина Києва, Київ, 01601) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов