Постанова

від 19.03.2024 по справі 520/17385/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 р.Справа № 520/17385/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 04.09.23 року у справі № 520/17385/23

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі № 520/17385/23 позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 88634,61 грн.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "АРОФ", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2024 року у справі №520/17385/23, яка прийнята в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 по справі № 520/17385/23 скасовано. Прийнято постанову, якою відмовлено в задоволенні позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3220 грн. 80 коп.

12.02.2024 року через Електронний суд від представника відповідача - Шафоростова В.О. надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить стягнути з бюджетних асигнувань Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 15500 грн.

Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першоїстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно частини першої та третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положення частин першої та другоїстатті 134 КАС Україникореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України Про судоустрій і статус суддіввстановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно достатті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людинисуди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу вищевказаної норми слідує, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати наведені вище критерії, зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

З матеріалів справи встановлено, що представником відповідача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до заяви про ухвалення додаткового судового рішення було надано до Другого апеляційного адміністративного суду наступні документи: ордер на надання правничої (правової) допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.09.2023, акт № 1 наданих послуг (правової допомоги) у справі № 520/17385/23 від 09.02.2024, платіжну інструкцію № 616 від 26.09.2023, платіжну інструкцію від 09.02.2024, детальний опис наданих послуг (правової допомоги) від 09.02.2024, рішення Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 13/1/7 (а.с. 87-97).

З наданих доказів встановлено, що 05.09.2023 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АРОФ" (далі - клієнт) та адвокатським бюро «Валентина Шафоростова» (далі - бюро) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги. Відповідно до п. 1.1 Договору клієнт дає доручення, а бюро зобов`язується за дорученням клієнта надавати йому правову допомогу у формі представництва інтересів, захисту та інших видів правової допомоги при розгляді судами всіх інстанцій справи 520/17385/23.

Відповідно до п. 2.1 Договору за виконання бюро доручення сплачується гонорар у строки та розміри, визначені актомнаданих послуг (правової допомоги). Факт сплати гонорару є свідченням згоди клієнта з обсягом та якістю надання правової допомоги.

09 лютого 2024 року між відповідачем та адвокатським бюро «Валентина Шафоростова» складено акт № 1 наданих послуг (правової допомоги) у справі №520/17385/23.

Колегія суддів встановила, що актом № 1 про наданих послуг (правової допомоги) у справі № 520/17385/23 від 09.02.2024 визначено, що за період з 05.09.2023 по 09.02.2024 на виконання доручень клієнта у справі 520/17385/23 при підготовці та розгляду справи у Другому апеляційному адміністративному суді за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ АРОФ про стягнення санкцій було надано наступний обсяг правової допомоги:

- фіксований гонорар вивчення та ознайомленням з матеріалами справи 520/17385/23, у тому числі підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи - 1500 грн;

- фіксований гонорар за підготовку та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, у тому числі підготовка заяви щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, контррозрахунку середньооблікової кількості працівників, збір доказів - 8000 грн;

- фіксований гонорар за підготовку та подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 520/17385/23 - 1500 грн.

Сторони погодили, що основний гонорар та витрати бюро визначені цим актом за надані послуги (правову допомогу), складає 11000 грн. Також згідно з п. 2.2 акту № 1 про наданих послуг (правової допомоги) у справі № 520/17385/23 від 09.02.2024 сторони погодили, що в силу відмови у задоволенні позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ АРОФ у справі №520/17385/23 то клієнт сплачує на користь бюро додатковий гонорар («гонорар успіху») у фіксованому розмірі 5 % від ціни позову, що становить 4500 грн.

Оплату послуг підтверджено платіжними інструкціями: №616 від 26.09.2023 у розмірі 14026 грн., №633 від 09.02.2024 у розмірі 5500 грн.

Відтак, на думку колегії суддів, представником відповідача надані всі необхідні документи, якими детально підтверджуються понесені витрати на правничу допомогу.

При цьому, визначаючи належну до стягнення з позивача на користь відповідача суму витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду,викладених у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, "…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат на правничу допомогу адвоката (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

15.02.2024 року позивачем, через Електронний суд, надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому, посилаючись на те, що сума витрат на послуги адвоката в сумі 15500 грн. є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності, просить зменшити розмір витрат ТОВ "АРОФ" на професійну правничу допомогу.

Отже, відповідач скористався можливістю згідно ст. 134 КАС Українидовести неспівмірність заявлених вимог, однак не надав докази на спростування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції було визнано, що дана справа належить до справ незначної складності, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 року, яким було задоволено адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до ТОВ "АРОФ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені було розглянуто судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Надаючи правову оцінку виконаним роботам (наданим послугам) з правничої допомоги, які були наданіадвокатським бюро «Валентина Шафоростова» товариству з обмеженою відповідальністю "АРОФ", про що зазначено в копії акту наданих послуг (правової допомоги) по справі №520/17385/23 від 09.02.2024 р., колегія суддів зазначає наступне.

Так, аналізуючи зміст наданих відповідачу послуг, зазначених у вказаному акті, слід вказати, що така послуга, як вивчення та ознайомленням з матеріалами справи, у тому числі підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи; підготовка та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, у тому числі підготовка заяви щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, контррозрахунку середньооблікової кількості працівників, збір доказів є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання апеляційної скарги та дій технічного характеру, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.

Щодо такої послуги, як підготовка та подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу у справі, то слід застосовувати принцип необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням юридичного результату для сторони, що досягнутий внаслідок таких послуг.

Отже, в контексті здійснення представництва інтересів відповідача у даній справі, реальним результатом, який відображено у акті наданих послуг (правничої допомоги) по справі №520/17385/23, є надана послуга зі складання апеляційної скарги.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Таким чином, дослідивши зміст та обсяг наданих відповідачу послуг з правничої допомоги адвокатським бюро «Валентина Шафоростова» в їх сукупності, колегія суддів вважає, що заявлена відповідачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу у розмірі 15500 грн. є суттєво завищеною, неспівмірною із складністю цієї справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.

Отже, враховуючи принцип співмірності (який, включає у себе, зокрема такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт, а також з огляду на подання позивачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката,колегія суддів вважає за можливе обмежити належний до стягнення з Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністюна користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" розмір витрат на правничу допомогу, визначивши його у розмірі 8000 грн.

З урахуванням наведеного, заява представника товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" - Шафоростова В.О. підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на користь ТОВ "АРОФ" витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Відповідно до ст. 139КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткової постанови про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 8000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 311, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідача Шафоростова Валентина Олександровича про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №520/17385/23 задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 14070760) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АРОФ" (ЄДРПОУ 31653951) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 (вісім тисяч) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Мінаєва О.М.Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О.