Постанова

від 18.03.2024 по справі 340/5391/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2024 року м. Дніпросправа № 340/5391/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року (суддя Казанчук Г.П.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 січня 2023 року №656;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року адміністративний позов товариства залишено без розгляду.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що воєнний стан є об`єктивною та поважною причиною для поновлення процесуального строку. Зазначає, що військова агресія російської федерації проти України та факт нестачі робочої сили перешкодило повноцінному функціонуванню підприємства і, як наслідок, стало причиною недотримання позивачем встановлених законом процесуальних строків щодо подання позовної заяви до суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» через свого представника адвоката Реброву Ларису Геннадіївну, звернулося до суду з позовною заявою.

Ухвалою суду першої інстанції від 06.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання.

Досліджуючи матеріали справи та зміст заявлених позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що рішення, яке оскаржує позивач винесене 05.01.2023.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач не застосовував процедуру адміністративного оскарження такого рішення як досудового порядку вирішення, тому перебіг шестимісячного строку звернення до суду розпочався з наступного дня після винесення спірного рішення та надіслання його до Електронного кабінету платника податків, а саме з 06.01.2023.

Однак до суду першої інстанції позивач звернувся 11.07.2023, тому ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, а згодом ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 адміністративний позов позивача залишено без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно матеріалів справи, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 січня 2023 року №656 винесено 05.01.2023 та надіслано до Електронного кабінету платника податків. Отже, перебіг шестимісячного строку звернення до суду розпочався з наступного дня після винесення спірного рішення, а саме з 06.01.2023.

З адміністративним позовом позивач звернувся до суду 11.07.2023.

Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.

Щодо посилання позивача на запровадження воєнного стану, суд зазначає таке.

Питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Однак, позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на звернення до суду з цим позовом.

Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

На день прийняття Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та на теперішній час Кіровоградський окружний адміністративний суд працює в штатному режимі, буд-яких обмежень щодо розгляду справ або прийому документів від учасників справи не запроваджено.

При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду в абсолютно всіх випадках.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 02 серпня 2023 року у справі №480/4627/22.

Крім того, суд зазначає, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» є особою, яка наділена повноваженнями підписувати документи від імені юридичної особи. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» є юридичною особою, а тому не обмежене у виборі представників, зокрема, адвокатів та інших представників.

Недоліки внутрішньої організації роботи позивача, зокрема щодо підготовки адміністративного позову, не можуть вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку, відповідно, не є доказом того, що позивач з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати адміністративний позов у встановлений законодавством строк.

Як встановлено судом із заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивач не заперечує факт пропуску строку звернення до суду, який визначено статтею 122 КАС України, однак позивач не наводить жодних об`єктивно непереборних та незалежних від позивача обставин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду в межах строку встановленого статтею 122 КАС України.

Отже, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Також, суд не знаходить інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, так як позивач інших причин не повідомляв.

З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали відсутні.

Керуючись статтями 243, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Містраль» залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко