Постанова

від 12.03.2024 по справі 160/26256/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26256/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11 грудня 2023 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року (головуючий суддя Неклеса О.М.)

у справі №160/26256/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП Технопромімпекс»

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП Технопромімпекс» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.09.2023 № 9605844/36627012 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної ТОВ «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» податкової накладної № 1 від 30.08.2023.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» № 1 від 30.08.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.08.2023, але її реєстрація зупинена і запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем направлено письмові пояснення та копії відповідних документів, необхідних для проведення реєстрації зупиненої податкової накладної, однак за результатами розгляду поданих документів комісією прийнято необґрунтоване рішення про відмову в реєстрації вказаної вище податкової накладної. Позивач вважає, що виконав всі вимоги, необхідні для реєстрації податкової накладної, та надав для цього всі необхідні документи, тому рішення відповідача є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

За результатами дослідження документів, наданих позивачем до контролюючого органу разом з поясненнями, суд дійшов висновку, що такі підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також інформацію, наведену у податковій накладній, в реєстрації якої відмовлено. Суд зауважив, що зазначені у повідомлені комісії документи жодним чином не впливають на правомірність складення платником податків податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну. Контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи були надані/ненадані платником з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних. Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень від 28.09.2023 № 9605844/36627012 не містить чітких підстав його прийняття, це свідчить про необґрунтованість такого рішення.

13 грудня 2023 року на адресу суду першої інстанції від представника ТОВ «ВКП Технопромімпекс» надійшла заява про винесення додаткового рішення у цій справі, яким:

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 36627012) судові витрати на правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн.

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» (Код ЄДРПОУ 36627012) судові витрати на правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ «ВКП Технопромімпекс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ «ВКП Технопромімпекс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Суд врахував подані відповідачами заперечення, в яких зауважено, що розмір зазначених витрат на правничу допомогу у даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також зазначив, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, є справою незначної складності, судова практика та законодавства є послідовними, в силу чого формування правової позиції по справі не потребувало значних інтелектуальних зусиль та витрат часу в обсязі, заявленому позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. у рівних частинах.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - 1 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне та неправильне дослідження судом доказів і встановлення обставин та застосування норм права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що при зупиненні реєстрації поданої позивачем податкової накладної, контролюючий орган дотримався вимог абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України та Порядку № 1246. При цьому, враховуючи обов`язок платника податку вести бухгалтерський облік, позивач є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено і які в силу вимог Закону № 996 підтверджують факт господарської операції. За результатами розгляду документів, наданих позивачем, відповідачем прийнято правомірне рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. Відповідач наполягає на тому, що комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, надано оцінку тим документам, які були подані платником податку, але у зв`язку з тими підставами, на яких ґрунтується оскаржуване рішення, йому було відмовлено у такій реєстрації у зв`язку з недоведеністю реальності господарської операції.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну, скаржник зазначив, що суд першої інстанції фактично взяв на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

Також відповідач-1 подав апеляційну скаргу на додаткове рішення, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу. Скаржник вважає, що зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу не доведена документально та не співмірна, оскільки жодних дій з боку адвоката здійснено не було, та заявлено прохання про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Предмет позову для судової практики є далеко не новим. Скаржник вважає, що наведені ним факти свідчать про не співмірність заявлених (орієнтовних) витрат із складністю самої справи.

У судовому засідання представник відповідача-1 підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання відповідач-2 повідомлений судом належним чином.

Позивач проти задоволення апеляційних скарг заперечує, відповідно до поданих відзивів на апеляційні скарги просить залишити рішення суду першої інстанції та додаткове рішення без змін як законні та обґрунтовані.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції представник позивача просить також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровської області на користь ТОВ «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» судові витрати на правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн. і стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» судові витрати на правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн. Представник позивача вказує, що з метою збору доказів, підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу до суду, участі представника в судових засідання позивач поніс витрати на правничу допомогу, що підтверджується копію копією Додаткової угоди № 04-03/24 від 04.03.2024, у якій сторони погодили вартість правової допомоги у фіксованому розмірі 15 000,00 грн., актом приймання-передачі правничої допомоги №06/03-2024 від 06.03.2024, платіжною інструкцією № 948 від 06.03.2024.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, основним видом діяльності позивача - ТОВ «ВКП Технопромімпекс» за КВЕД 46.69 - Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; а також додатково: КВЕД 28.29 - Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в . і . у. ; КВЕД 28.99 - Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н . в . і . у. ; КВЕД 25.29 - Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; КВЕД 46.72 - Оптова торгівля металами та металевими рудами; КВЕД 46.75 - Оптова торгівля хімічними продуктами; КВЕД 52.10 - Складське господарство; КВЕД 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; КВЕД 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; КВЕД 33.12 - Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

23.08.2023 між ПрАТ «АЗОТ» (покупець) та ТОВ «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» (постачальник) укладений договір поставки № 470-411 від 23.08.2023, умовами якого (пп.1.1, 1.2) передбачено, що постачальник зобов`язується виготовити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити фільтруючі елементи для уловлювання МПГ агрегату УКЛ-7 на умовах, визначених цим договором. Вартість, кількість і найменування товару визначається Специфікацією (Додаток 1 до Договору) і даним договором. Специфікація є невід`ємною частиною цього Договору.

23.08.2023 між постачальником та покупцем складено та підписано Додаток № 1 до Договору - Специфікацію.

Відповідно до умов Специфікації постачанню підлягали Фільтруючі елементи тонкого очищення для уловлювання МПГ системи фільтрації агрегату УКЛ-7 у кількості 1 комплект 414 166,67 грн., в тому числі ПДВ - 82 833,33 грн., всього з ПДВ - 497 000,00 грн.

Відповідно до п.2.2 договору покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у вигляді 100% передоплати загальної суми договору, що становить 497 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 82 833,33 грн., протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад ПрАТ «АЗОТ»: м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72, згідно з правилами «Інкотермс 2010».

Строк поставки товару: не більше 30 календарних днів з дати отримання постачальником передоплати, згідно з п. 2.2. даного Договору, з правом дострокової поставки.

Згідно платіжної інструкції № 21883 від 30.08.2023 ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД ЮА» здійснило безготівкове перерахування коштів на рахунок ТОВ ТОВ «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» з призначенням платежу: передплата за фільтри МГП згідно дог. № 470-411 від 28.08.2023 від ім. ПрАТ «АЗОТ» згідно дов. № 500-10/3009 від 28.08.2023 в сумі 497 000.00 грн. в т.ч. ПДВ - 82833.33 грн.

За фактом отримання передплати відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України ТОВ «ВКП ТЕХНОПРОМІМПЕКС» складено податкову накладну № 1 від 30.08.2023 на загальну суму 497000,00 грн., яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої позивачем 05.09.2023 квитанції означена податкова накладна прийнята, проте її реєстрація зупинена із зазначенням підстави зупинення: обсяг постачання товару/послуги 5911, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Одночасно запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

18.09.2023 за вих. № 56 позивач направив контролюючому органу письмові пояснення та копій документів щодо податкової накладної № 1 від 30.08.2023, в тому числі, щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, які реалізуються на користь ПрАТ «АЗОТ», а також стосовно діяльності товариства, кола основних постачальників та покупців, даних про наявність трудових ресурсів, офісних та складських приміщень, матеріально-технічної бази, позитивної податкової історії, розмірів сплачених до бюджету податкових зобов`язань та відсутності у платника відповідності критеріям ризиковості платника.

20.09.2023 позивач отримав від контролюючого органу повідомлення № 9554645/36627012 про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів щодо реєстрації податкової накладної № 1 від 30.08.2023, у якому зазначено про необхідність надання наступних документів, зокрема копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити), (документи, які не надано, позначити) первинних документів: придбання товарів

У розділі повідомлення «Додаткова інформація» зазначено: відсутні документи щодо придбання товару для виготовлення продукції.

На вимогу контролюючого органу позивач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що 1 комплект товару «Фільтруючі елементи тонкого очищення для уловлювання МПГ системи фільтрації агрегату УКЛ-7» складається з «Фільтрувальний елемент уловлювачі апарата окиснювача» у кількості 40 шт., що підтверджується комплектацією номенклатури № 1 від 19 вересня 2023 року. Враховуючи, що виробництво/переробка товару не здійснювалась взагалі, а було виконано укомплектування однієї номенклатури товару в 1 комплекті з 40 одиниць товару, надати документи, які вимагає контролюючий орган, вбачається неможливим. Поряд з викладеним, направляючи контролюючому органу додаткові пояснення товариство додало до них копії відповідних документів.

Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 28.09.2023 № 9605844/36627012 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 1 від 30.08.2023.

В якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної в ЄДРПН контролюючий орган зазначив: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: відсутні первинні документи щодо придбання товару, який використовується для виготовлення продукції.

Не погоджуючись з таким рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.08.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення відповідача-1.

У відповідності до абз.1 п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому в абз.1 п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За положеннями п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, згідно пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до п.18 Порядку №1246 на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Відповідно до п.3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, в редакції на час виникнення спірних правовідносин податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності наведеним в цьому пункті ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

За правилами п.5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п.6, п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування наведені в п.11 цього Порядку. Зокрема, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якому прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) - п. 2 Порядку.

Відповідно до п.3 Порядку № 520, в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 30.08.2023 (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України № 19 від 12.01.2023 (набрав чинності 08.03.2023)) комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Відповідно до п.4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п.9 Порядку № 520, в редакції Наказу Міністерства фінансів України № 19 від 12.01.2023, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до п.10 Порядку № 520 в редакції наказу Міністерства фінансів України № 19 від 12.01.2023 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Наведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

При цьому Порядок № 520 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України № 19 від 12.01.2023, передбачає можливість подання платником податків додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні від комісії регіонального рівня повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

В спірному випадку, як встановлено вище, зупинення реєстрації податкових накладних зумовлено тим, що господарські операції платника податку відповідають п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а саме: обсяг постачання товару/послуги 5911 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

У додатку 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема відповідно до п. 1 Критеріїв в редакції на час виникнення спірних правовідносин: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.

Виходячи з аналізу наведених норм, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документів на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Надіслана позивачеві квитанція про зупинення податкової накладної містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

При цьому контролюючий орган в установленому порядку не довів відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та/або відповідність відображеної у вказаній вище податковій накладній господарської операції (передоплата за обумовлений договором товар) критеріям ризиковості здійснення операцій та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, які позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Також відповідачем-1 не підтверджений факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості реалізації товару, про що зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Стосовно пропозиції платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, контролюючим органом не зазначено, які саме документи необхідно подати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, внаслідок чого платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Наявні у справі докази свідчать, що позивач направив на адресу контролюючого органу повідомлення про надання пояснень та копії документів на підтвердження реальності здійснення операції, за якою складено вказану вище податкову накладну. Також позивач, отримавши від контролюючого органу повідомлення згідно з п.9 Порядку № 520, подав додаткові пояснення на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який зауважив, що зазначені у повідомлені Комісії документи жодним чином не впливають на правомірність складення платником податків податкової накладної, реєстрація якої була зупинена, оскільки не підтверджують та не спростовують першої події, з існуванням якої приписи Податкового кодексу України пов`язують виникнення у платника обов`язку скласти та зареєструвати податкову накладну.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в реєстрації означеної вище податкової накладної, контролюючий орган послався на надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, та відсутність первинних документів щодо придбання товару.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що контролюючим органом не зазначено, які з поданих документів складені із порушенням законодавства, не вказано і норм права, які порушені платником при їх складанні і в чому таке порушення полягає. Також з огляду на наданий позивачем пакет документів та відповідні пояснення відповідачем не вказано, які саме документи, що підтверджують придбання позивачем товару, який реалізується на адресу покупця ПрАТ «АЗОТ» за договором № 470-411 від 23.0.8.2023, не подано контролюючому органу та не наведено обґрунтувань, чому відсутність цих документів унеможливлює реєстрацію податкової накладної, приймаючи до уваги той факт, що позивачем надавались пояснення з первинними документами на підтвердження здійснення господарської операцій, відображеної в спірній податковій накладній.

За встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що саме лише посилання контролюючого органу на складення документів з порушенням законодавства та відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, що інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Контролюючим органом повинно бути зазначено, які саме первинні документи складені з порушенням законодавства та в чому це полягає, а також вказати об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації цих податкових накладних з урахуванням відсутності вказаних відповідачем-1 документів з огляду на суть господарської операції, відображеної в податковій накладній. При цьому обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подані платником податку.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення, втім з оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вбачається, що відповідач-1 жодної оцінки поданим позивачем документам не надав, жодної інформації щодо їх невідповідності вимогам законодавства не навів, як і не спростував, що надані позивачем пояснення та документи підтверджують реальність здійснення господарської операції по поданій податкові накладній (отримання коштів від покупця як оплата товару, що підлягає постачанню), були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В спірному випадку, виходячи з виду господарської діяльності, яка здійснюється позивачем, та суті господарських відносин, що склались у позивача з його контрагентом, на підставі яких позивачем складено податкову накладну № 1 від 30.08.2023, сукупність наданих позивачем документів підтверджує їх достатність для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної в ЄРПН.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Аналіз наведених вище норм свідчить, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не має робити висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише з`ясовує наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обґрунтованими, а отже вони не відповідають критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст.2 КАС України), у зв`язку з чим є протиправними і підлягають скасуванню.

Всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права є не лише скасування рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а й зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, зобов`язання контролюючого органу в судовому порядку вчинити дії по реєстрації податкової накладної не може бути розцінене як втручання в його дискреційні повноваження, оскільки контролюючим органом вже прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тобто вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття оскаржуваного рішення, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив правильне рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

З приводу вимог апеляційної скарги на додаткове рішення суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд, розглядаючи заяву про розподіл судових витрат та вирішуючи її по суті, має детально визначити чи підтверджуються вони документально (реально понесені) чи заявлених розмір відповідає визначеним приписами КАС України критеріям та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, на яку посилається і скаржник, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

В спірному випадку, з матеріалів справи вбачається, що з метою отримання професійної правничої допомоги між позивачем та Адвокатським бюро «Леоніда Тамазликар» укладений договір № 01/07-2021/ТВКП від 01.07.2021.

Додатковою угодою № 10/10- 23 від 10.10.2023 до вказаного договору сторони погодили вартість правової допомоги з оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу - ДПС України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо блокування, відмовлення реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 1 від 30.08.2023, у фіксованому розмірі 25000,00 грн.

Факт надання позивачеві правничої допомоги в межах вказаного договору і розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн., підтверджений позивачем такими документами: копією Договору №01/07-2021/ТВКП від 01.07.2021, копією Додаткової угоди №30-06/22 від 30.06.2022, копією Додаткової угоди № 10/10- 23 від 10.10.2023, актом приймання-передачі правничої допомоги №11/10-2023 від 11.10.2023, платіжною інструкцією № 724 від 10.10.2023, копією ордеру серія AI № 1475128 від 01.07.2021.

Виходячи з вказаних вище документів, а також враховуючи надані відповідачами заперечення проти заявленої представником позивача до відшкодування суми витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн., суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає правильним висновок суду першої інстанції, що виходячи з категорії цієї справи, обсягу та характеру наданих адвокатом послуг, застосованого законодавства і доказів, на які посилався позивач, та поданих відповідачем заперечень, заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу 25000,00 грн. не є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих позивачем послуг.

Отже, зменшення судом першої інстанції розміру заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу до 6000 грн, які підлягають стягненню з відповідачів, є обґрунтованим, оскільки вказана сума в повній мірі відповідає складності справи і є адекватною обсягу правової допомоги, яка надана позивачу у межах цієї справи в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законе та обґрунтоване додаткове рішення про стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду суд зазначає таке.

В даному випадку представник позивача зазначає, що з метою збору доказів, підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу до суду, участі представника в судових засідання позивач поніс витрати на правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в розмірі 15 000,00 грн.

Професійна правнича допомога надана позивачеві в межах укладеного ним з Адвокатським бюро «Леоніда Тамазликар» договору № 01/07-2021/ТВКП від 01.07.2021 з урахуванням додаткової угоди № 04-03/24 від 04.03.2024, у якій сторони погодили вартість правової допомоги у фіксованому розмірі 15 000,00 грн.

Факт надання професійної правничої допомоги підтверджується: копією Додаткової угоди № 04-03/24 від 04.03.2024, актом приймання-передачі правничої допомоги №06/03-2024 від 06.03.2024, платіжною інструкцією № 948 від 06.03.2024.

Таким чином, стороною позивача подані документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 15000 грн. за складання відзивів на апеляційні скарги відповідача-1 та участі представника позивача у судовому засіданні.

Дослідивши акт приймання-передачі правничої допомоги від 06.03.2024, зміст та суть наданої позивачу правничої допомоги, обсяг наданих адвокатом послуг, а також враховуючи заперечення відповідача-1 щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, що належить до стягнення, суд вважає, що визначена представником позивача вартість витрат на надання послуг зі складання, підписання та подання відзивів на апеляційні скарги та участь представника позивача у судовому засіданні є надто завищеною у порівнянні зі складністю справи та обсягом наданих послуг. При цьому є безпідставними вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, з відповідча-2 (ДПС України), яким рішення та додаткове рішення суду першої інстанції в установленому порядку не оскаржувалось.

Оцінюючи зміст відзивів на апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення та додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі, суд апеляційної інстанції враховує, що адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні відносини у справі, документи та доводи, якими відповідач обґрунтував свої вимоги. На час апеляційного провадження обставини справи, правові підстави позову та судова практика з цієї категорії спорів, яка є сталою, не змінювалися, предмет спору не є складним, відзиви на апеляційні скарги фактично обґрунтовані обставинами, що були предметом дослідження в суді першої інстанції.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, якими позивач підтверджує вартість понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши заперечення відповідача-1 та оцінивши у контексті критеріїв співмірності зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд апеляційної інстанції вважає, що визначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду справи, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, у розмірі 15000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, тому, керуючись ч.6 ст.134 КАС України, суд дійшов висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11 грудня 2023 року, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у справі № 160/26256/23 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП Технопромімпекс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко