Постанова

від 13.03.2024 по справі 620/10906/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/10906/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (повний текст виготовлено 16 листопада 2023 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області щодо проведення перевірки, за результатами якої був складений акт документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 17.05.2023 №5164/Ж5/25-01-07-06-01;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.07.2023 №6628/ж10/25-01-07-00.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково:

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.07.2023 №6628/ж10/25-01-07-00 на суму 5 104 984,90 грн.

В решті позову - відмовлено.

13 жовтня 2023 року від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу.

Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року прийнято додаткове рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» 25 000,00 грн (двадцять п`ять тисяч) витрат на правову допомогу.

Суд першої інстанції виходив з того, що оцінюючи обсяг наданої позивачу правової допомоги, враховуючи складність справи з урахуванням її фактичних обставин та предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів, за відсутності детального опису робіт з зазначенням витраченого на надання конкретного виду правової допомоги часу, приходить до висновку про неспівмірність понесених позивачем витрат, а тому вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Таким чином, оскільки позов задоволено частково, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 25000,00 грн витрат на правову допомоги, скільки на думку суду такий розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову допомогу відмовити повністю. На думку апелянта, судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що розмір задоволених витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн не є розумним, позивачем завищено кількість часу, витраченого на надання послуг.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

25 грудня 2023 року надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» на апеляційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги - відмовити повністю, а оскаржене рішення залишити без змін.

На думку позивача, твердження апелянта є лише суб`єктивною думкою відповідача, не підтвердженою документально, та яка жодним чином не спростовує конституційно гарантованого права кожної особи на отримання професійної правничої допомоги.

Висновки відповідача є помилковими, виходячи з того, що розмір задоволених до відшкодування витрат на правничу допомогу складає лише 25 000 грн., при тому що витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 258 600 грн. - більш ніж удесятеро більше, ніж відшкодовано. При тому, що ціна позову складає 6 136 548 гривень.

Відповідачем жодним чином не доведено неспівмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування, та не спростовано документально підтверджених сум понесених позивачем витрат, то апеляційна скарга жодним чином не спростовує висновків рішення суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи 19 січня 2024 року, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 березня 2024 року. Також задоволено клопотання Головного управління ДПС у Чернігівській області про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача до заяви про розподіл судових витрат було надано договір від 15.06.2023 №2/15, відповідно до якого адвокатське об`єднання «ФОРТЕКС» зобов`язалось надати позивача правничу допомогу, пов`язану з веденням у суді адміністративної справи по позову про скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 3.7. цього Договору, Адвокатське об`єднання «ФОРТЕКС» має право на свій розсуд залучати адвокатів для роботи (виконання обов`язків) за цим Договором.

Також, відповідно до пункту 4.2. договору, за послуги по наданню правової допомоги, передбаченої пунктами 1.1, 1.3.1 - 1.3.4 Договору, Замовник (позивач) зобов`язується виплатити Виконавцю (АО «ФОРТЕКС») 50 000 грн протягом двох днів з моменту укладання цього Договору.

Відповідно до пункту 4.3. договору, за послуги по наданню правової допомоги, передбаченої пунктами 1.1, 1.3.1 - 1.3.4 Договору, Замовник (позивач) зобов`язується виплатити Виконавцю (АО «ФОРТЕКС») 195 400 грн. протягом п`яти днів з моменту отримання Замовником Рішення. У поданій заяві про відшкодування витрат на правову допомогу заявник конкретизує поняття рішення зазначеного у пункті 4.3. договору, а саме має на увазі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.07.2023 №6628/ж10/25- 01-07-00.

Загалом, за надання послуг за договором позивач оплатив Адвокатському об`єднанню «ФОРТЕКС» гонорар у сумі 258 600,00 грн. Подаючи заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, заявник зазначає, що Адвокатське об`єднання «ФОРТЕКС» забезпечило повне здійснення представництва інтересів позивача та надання іншої професійної правничої допомоги, пов`язаної із розглядом справи, включаючи: вивчення для підготовки правової позиції та оскарження у судовому порядку податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.07.2023 №6628/ж10/25-01-07-00, акту документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства від 17.05.2023 №5164/Ж5/25-01-07-06-01, інших документів, складених відповідачем під час проведення перевірки; підготовку до розгляду та збір доказів; вивчення практики Верховного суду щодо оскарження дій та рішень органів ДПС (ДФС) з питань, що стосуються справи та практику Європейського суду з прав людини; опрацювання та систематизування матеріалів для підготовки позовної заяви; складення та подання 21.07.2023 адвокатом Адвокатського об`єднання «ФОРТЕКС» Степанюк О. А. позовної заяви по цій справі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до Чернігівського окружного адміністративного суду; вивчення відзиву на позовну заяву у справі, підготовка та подання 08.09.2023 до суду відповіді на відзив; збір доказів, опрацювання та систематизування матеріалів для підготовки пояснень у справі, складення та подання пояснень у цій справі до суду; складення та подання до суду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу у цій справі; представлення інтересів позивача у судових засіданнях по цій справі; постійний моніторинг протягом розгляду справи практики Верховного суду щодо оскарження дій та рішень органів ДПС (ДФС) з питань, що стосуються справи.

Також, для надання позивачеві правничої допомоги у цій справі Адвокатським об`єднанням «ФОРТЕКС» та адвокатом Карпенко Сергієм Саватійовичем був укладений Договір від 25.08.2023.

Пунктом 1.1. цього договору було передбачено, що Виконавець (адвокат Карпенко С.С.) надає Замовнику (Адвокатському об`єднанню «ФОРТЕКС») правничу допомогу, пов`язану з веденням у суді цієї адміністративної справи.

На виконання цього договору адвокат Карпенко С.С. склав та подав до суду заяви від 25.08.2023 та від 08.09.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; відповідь на відзив, подав до суду додаткові пояснення та клопотання щодо залучення до матеріалів справи цих додаткових пояснень від 06.10.2023 та представляв інтереси позивача у судових засіданнях по цій справі, а саме: 07.09.2023, 19.09.2023, 03.10.2023, 10.10.2023.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу до суду першої інстанції було надано договір від 15.06.2023 №2/15, договір про надання правничої допомоги від 25.08.2023, рахунок фактуру від 15.06.2023 №СФ-0000011 на суму 50000,00 грн, рахунок фактуру від 13.07.2023 №СФ-0000013 на суму 195400,00 грн, рахунок фактуру від 01.09.2023 №СФ-0000015 на суму 3300,00 грн, від 18.09.2023 №СФ-0000016 на суму 3300,00 грн, від 27.09.2023 №СФ-0000019 на суму 3300,00 грн, від 03.10.2023 №СФ-0000021 на суму 3300,00 грн та платіжні інструкції до зазначених рахунків фактур.

Колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 120/3929/19-а.

Судом апеляційної інстанції враховується, що відповідачем подані заперечення, в яких останній не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, зазначаючи, що розмір витрат на правову допомогу (258600,00 грн) не є розумним, з огляду на те, що позивачем явно завищено кількість часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 2040/6997/18 підкреслив, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відтак, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Апеляційний суд погоджується з доводами відповідача та суду першої інстанції про те, що визначений позивачем розмір витрат на правову допомогу не є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Відтак, оцінюючи обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, суд першої інстанції правильно враховував складність справи з урахуванням її фактичних обставин та предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів, а також часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції визначено абсолютно справедливий, співмірний із складністю справи та з обсягом наданих адвокатом послуг розмір заявлених до стягнення витрат на оплату послуг адвоката у сумі 25000,00 грн.

Загальний розмір відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 25000,00 грн є адекватним та співмірним спірній ситуації, зокрема, часу, затраченому на відновлення порушених прав позивача, а також предмету спору (податкове повідомлення-рішення від 03.07.2023 №6628/ж10/25-01-07-00 на суму 6 136 548,05 грн), обсягу складених адвокатом документів та зібраних доказів.

Апелянт, посилаючись на те, що стягнення витрат у сумі 25000,00 грн не є розумним розміром, не спростовував висновків суду першої інстанції та не врахував суттєвого зменшення суми, яку просив стягнути позивач з податкового органу (258600,00 грн), а доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам заяви про зменшення витрат, яка була подана в суд першої інстанції та була правильно врахована судом.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що суд першої інстанції, ураховуючи часткове задоволення позову, складність цієї справи, обсяг робіт, фактично виконаних адвокатом та витрачений ним час, задовольнив вимоги позивача лише частково та стягнув на його користь 25000,00 грн із заявлених ним 258600,00 грн витрат на правничу домогу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування додаткового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІПІБІЕС ПРОДАКШН» 25 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 18 березня 2024 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна