Постанова

від 18.03.2024 по справі 240/3955/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3955/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

18 березня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Проспект-Проект" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті №341637 від 06.12.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до Приватного підприємства "Проспект-Проект" адміністративно-господарського штрафу №341637 від 06.12.2022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства "Проспект-Проект" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2684 грн.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що: транспортний засіб передано позивачем (Приватним підприємством "Проспект-Проект"), в оренду Приватному підприємству "Проспект-Транс"; договір оренди є чинним, недійсним не визнавався; водій, що керував транспортним засобом перебуває у трудових відносинах саме з "Орендарем" - Приватним підприємством "Проспект-Транс", тому саме "Орендар" - Приватне підприємство "Проспект-Транс" є автомобільним перевізником, відтак відповідачем безпідставно застосовано адміністративно-господарський штраф до позивача.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що перевезення вантажу здійснювалося відповідно до товарно-транспортної накладної №1257 від 03.11.2022, автомобільним перевізником зазначено - "Проспект". Інших даних, відповідно до яких можливо ідентифікувати автомобільного перевізника, у вказаній товарно-транспортній накладній немає.

В свою чергу у наданому водієм транспортного засобу, що перевірявся, страховому полісі №3151351 від 11.08.2022, страхувальником зазначено ПП "Проспект-Проект".

Також відповідачем вказано, що відповідно до норм чинного законодавства власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний зробити перереєстрацію такого транспортного засобу, водій здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи на підставі яких на законних підставах використовується транспортний засіб (договір оренди та тимчасовий реєстраційний талон).

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 13.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

31.10.2022 видано направлення №013939 на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) в період з 31.10.2022 по 06.11.2022.

03.11.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, марки MAN TGA 18.430 державний номер знак НОМЕР_1 та напівпричепу SCHWARZMULLER HKS-2E державний номер знак НОМЕР_2 .

За результатами проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.11.2022 №331621 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано, що при перевірці транспортного засобу марки MAN TGA 18.430 державний номер знак НОМЕР_1 та напівпричепу SCHWARZMULLER HKS-2E державний номер знак НОМЕР_2 , під керуванням водія - ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення водія НОМЕР_3 від 19.02.2014, встановлено порушення вимог чинного законодавства: здійснення внутрішніх вантажних перевезень згідно з товарно-транспортною накладною №1257 від 03.11.2022 (вантаж пісок) транспортним засобом обладнаним цифровим контрольним пристроєм тахографом без оформлення документів, передбачених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абз.3 ч.1 - на момент перевірки транспортного засобу відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, відсутня роздруківка даних роботи водія ОСОБА_1 за 03.11.2022 на паперовому носії, чим порушено вимоги наказів МТЗУ №340 від 07.06.2010, №385 від 24.06.2010.

Відповідно до наданого під час перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , особами, що здійснювали перевірку зроблено висновок, що транспортний засіб марки MAN TGA 18.430 державний номер знак НОМЕР_1 та напівпричіп SCHWARZMULLER HKS-2E державний номер знак НОМЕР_2 , належить Приватному підприємству "Проспект-Проект".

Вказані документи були передані начальнику відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті для вирішення питання щодо притягнення перевізника до адміністративно-господарської відповідальності.

15.11.2022 відповідач направив позивачу лист за вих.№40922/25/24-22 від 14.11.2022, в якому повідомив про розгляд 06.12.2022 справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказаний лист та копія акту перевірки №331621 від 03.11.2022 направлені на адресу позивача рекомендованим листом №1001431496542 з повідомленням про вручення.

Оскільки позивач до відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті не з`явився, додаткових пояснень, інформації та документів не надав, то 06.12.2022 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто акт перевірки та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №331621 від 06.12.2022, відповідно до якої до Приватного підприємства "Проспект-Проект" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі розміром 17000 грн.

Позивач, не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з даним позовом.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірним у цій справі є питання правомірності стягнення саме з власника транспортного засобу адміністративно-господарських санкцій та визначення такого власника перевізником.

Згідно статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Відповідно до статті 34Закону №2344, автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно статті 48 Закону №2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Одночасно, суд звертає увагу, що перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344 передбачена відповідальність автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи, суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Згідно матеріалів справи відповідач визначив Приватне підприємство "Проспект-Проект", як автомобільного перевізника вантажу транспортного засобу марки MAN TGA 18.430 державний номер знак НОМЕР_1 та напівпричепу SCHWARZMULLER HKS-2E державний номер знак НОМЕР_2 під час перевірки. Така інформація (про автомобільного перевізника), зазначена в акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.11.2022 №331621, та саме представника Приватного підприємства "Проспект-Проект" відповідач запрошував на розгляд справи про порушення і щодо нього потім виніс спірну постанову.

При цьому відповідно до товарно-транспортної накладної №1257 від 03.11.2022, яка надана водієм під час перевірки та міститься в матеріалах справи, перевізником товару транспортним засобом за державним номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричепом з державним номерним знаком НОМЕР_2 , вказано "Проспект".

Як зазначалось вище, згідно зі статтею 1 Закону №2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку №363 від 14.10.1997 визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні встановлюють, визначають що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Приватне підприємство "Проспект-Проект" (позивач) є власником автомобіля марки MAN TGA 18.430 державний номер знак НОМЕР_1 , згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , що не оспорюється сторонами.

Водночас, 01.07.2021 між Приватним підприємством "Проспект-Проект" (позивач) та Приватним підприємством "Проспект-Транс" укладено договір оренди транспортного засобу №01-07-2021/1 згідно з яким Приватне підприємство "Проспект-Проект" як "Орендодавець" передало "Орендарю" (Приватному підприємству "Проспект-Транс") у користування на три роки транспортний засіб MAN TGA 18.430 державний номер знак НОМЕР_1 .

Окрім того, на підтвердження передачі транспортного засобу в оренду позивач подав до суду Акт прийому-передачі від 01.07.2021, що є додатком до договору оренди транспортного засобу від 01.07.2021, що підтверджує передачу в користування транспортного засобу згідно з договором оренди транспортного засобу від 01.07.2021.

Принцип свободи договору надає можливість сторонам вільно визначати характер та умови договору, що ними укладається.

Таким чином сторони в указаному договорі погодили нового користувача транспортного засобу на визначений ними строк.

В свою чергу, матеріали справи свідчать, що Приватне підприємство "Проспект-Транс" 03.11.2022 здійснювало перевезення придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтранс-С" вантажу (піску) відповідно до умов договору поставки №20-08-22/1 від 20.08.2022.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вищезазначений транспортний засіб - MAN TGA 18.430 державний номер знак НОМЕР_1 , станом на момент перевірки - 03.11.2022, перебував у користуванні Приватного підприємства "Проспект-Транс" на умовах оренди, яке використовувало його у своїй господарській діяльності для здійснення перевезень.

Крім того згідно з наданими водієм - ОСОБА_1 документами не можливо чітко ідентифікувати повну назву перевізника, оскільки у товарно-транспортній накладній №1257 від 03.11.2022 автомобільним перевізником зазначено - "Проспект".

Водночас на підтвердження аргументації, щодо встановлення достовірності перевізника, позивачем надано до суду копію наказу №7-к від 01.09.2021, згідно з яким ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду водія автотранспортних засобів саме в Приватне підприємство "Проспект-Транс", з 02.09.2021.

Враховуючи, що: транспортний засіб передано позивачем (Приватним підприємством "Проспект-Проект"), в оренду Приватному підприємству "Проспект-Транс"; договір оренди є чинним, недійсним не визнавався; водій, що керував транспортним засобом перебуває у трудових відносинах саме з "Орендарем" - Приватним підприємством "Проспект-Транс", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме "Орендар" - Приватне підприємство "Проспект-Транс" є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.

Відтак позивач - Приватне підприємство "Проспект-Проект" у межах спірних правовідносин не мав статусу автомобільного перевізника, та як наслідок, не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону N2344-III.

Стосовно доводів скаржника, що при здійсненні перевірки водій не надав працівникам Укртрансбезпеки договір оренди транспортного засобу, не повідомив, що є працівником іншої юридичної особи, а також не пояснив, що здійснює перевезення інша юридична особа судом першої інстанції вірно вказано, що позивач не може жодним чином впливати на поведінку водія, оскільки водій ОСОБА_1 не перебуває з позивачем ні в трудових, ні в цивільно-правових відносинах.

Водночас слід зазначити, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але така обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.02.2023 у справі №240/22448/20 та від 22.12.2021 у справі №420/3371/21. Вказані висновки вірно враховані судом першої інстанції.

В подальшому вказані висновки застосовані Верховним Судом у постановах від 01.06.2023 у справі № 640/39442/21 та від 06.07.2023 у справі № 560/514/22.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області №341637 від 06.12.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу, є протиправною та підлягає скасуванню.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.