Постанова

від 19.03.2024 по справі 120/6937/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6937/23

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

19 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МСТ Профібуд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2023 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-австрійське підприємство "МСТ ПРОФІБУТ", звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідача) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 26.04.2023 форми "Н" №0055990406 в частині застосування штрафу в сумі 123753,26 грн.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 30.11.2023 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Таким чином суд доходить висновку, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних протягом строків визначеним пунктом 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України.

Вважає, що дія приписів Закону № 2876-ІХ від 12.01.2023 не поширюється на спірні у цій справі правовідносини, які фактично відбулися до дати офіційного опублікування вказаного Закону. Тому, оскільки Закон від 12 січня 2023 року №2876-ІХ не має прямої вказівки про надання зворотної дії в часі його приписам щодо визначення розміру штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН щодо юридичних осіб, вважає безпідставними доводи позивача про необхідність зменшення застосованих до нього штрафних санкцій згідно з Законом від 12 січня 2023 року №2876-ІХ.

На переконання відповідача, норми п. 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України застосовуються лише для податкових накладних, які зареєстровані з 16.01.2023, що, на його думку, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення застосуванню підлягають норми , які чинні на день прийняття рішення.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "МСТ ПРОФІБУТ" та за її результатами складено Акт №5391/02-32-04-06-07 від 05.04.2023, яким встановлено порушення товариством граничних строків реєстрації ПН в ЄРПН, визначених п. 201.10. ст. 201, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI на момент вчинення правопорушення.

Вказано, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а саме: № 89 від 23.11.2022 (4 дні), №106 від 24.11.2022 (4 дні), №91 від 27.11.2022 (5 днів), №100 від 28.11.2022 (5 дні), №101 від 28.11.2022 (5 днів), №102 від 28.11.2022 (5 днів), №108 від 28.11.2022 (5 днів), №92 від 28.11.2022 (4дні), №93 від 28.11.2022 (4 дні), №94 від 28.11.2022 (4 дні), №95 від 28.11.2022 (4 дні), №96 від 28.11.2022 (4 дні), №99 від 28.11.2022 (4 дні), №103 від 23.11.2022 (5 днів).

На підставі вищезазначеного акту, 26.04.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0055990406 від 26.04.2023, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 154691,58 грн.

Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації ПН в ЄРПН до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% штрафу від суми ПДВ по кожній податковій накладній.

Позивач, не заперечуючи встановлених камеральною перевіркою строків затримки реєстрації податкових накладних № № 92, 96, 94, 95, 99, 101, 108, 93, 100, 102 складених 28.11.2022, №106 від 24.11.2022, №91 від 27.11.2022, №103 від 30.11.2022 та №89 від 23.11.2022, вважає, що відповідачем невірно обраховано ставку та розмір застосованого штрафу, а тому, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходить із такого.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, згідно з абзацом 4 цього ж пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

За приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

08 лютого 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі Закон №2876-ІХ), яким, серед іншого, тимчасово було встановлено інші граничні строки реєстрації податкових накладних та встановлено інші розміри штрафів за їх несвоєчасну реєстрацію.

Так, Законом № 2876-ІХ підрозділ 2 розділу XX ПК доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120.1.1 статті 120.1 ПК.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин (включаючи відносини між державою і громадянами), породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє дійсне становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. При цьому Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання зворотної дії в часі, а отже його дія не поширюється на період до набрання ним чинності.

Відповідальність, установлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, закріпленого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації ПН у ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної. Тому не можна поширювати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (оскільки ПН були складені та зареєстровані з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК, до внесення змін Законом №2876-IX).

Таким чином, зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо ПН, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

З акту камеральної перевірки від 05.04.2023 встановлено, що за результатами її проведення, контролюючим органом виявлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 ПК в частині граничного терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних: № 89 від 23.11.2022 (4 дні), №106 від 24.11.2022 (4 дні), №91 від 27.11.2022 (5 днів), №100 від 28.11.2022 (5 дні), №101 від 28.11.2022 (5 днів), №102 від 28.11.2022 (5 днів), №108 від 28.11.2022 (5 днів), №92 від 28.11.2022 (4дні), №93 від 28.11.2022 (4 дні), №94 від 28.11.2022 (4 дні), №95 від 28.11.2022 (4 дні), №96 від 28.11.2022 (4 дні), №99 від 28.11.2022 (4 дні), №103 від 23.11.2022 (5 днів).

За встановлені порушення податковим органом згідно податкового повідомлення-рішення форми «Н» №0055990406 від 26.04.2023 на позивача накладено штраф у відсоткових розмірах відповідно до положень пункту 120-1.1 ст.120-1 ПК України.

При цьому, позивачем не заперечується порушення ним строків затримки реєстрації податкових накладних, однак, він не погоджується з обрахованою ставкою та розміром застосованого штрафу, на що суд зазначає наступне.

Тобто, на момент реєстрації податкових накладних (грудень 2022) норми пункту 201.10 статті 201 ПК визначали як граничні терміни реєстрації в ЄРПН податкової накладної та граничні розміри штрафу.

Поряд з цим суд першої інстанції помилково врахував, що на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 № 2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану та порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Також помилково вважав, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України на дату, коли таке порушення було фактично допущене платником.

З урахуванням наведеного, на переконання апеляційного суду, слід погодитися із доводами апелянта про те, що зміна строків реєстрації ПН носить тимчасовий характер та діє лише на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця в якому воєнний стан буде припинено. Визначені пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних застосовуються лише щодо тих податкових накладних, які зареєстровані з порушенням встановлених пунктом 89 цього підрозділу строків, тобто відносно податкових накладних, граничні строки реєстрації яких припадають на період, коли ця норма вже діяла (після 08 лютого 2023 року) і норми пунктів 89 та 90 ПК застосовуються з 08 лютого 2023 року, тобто з дати набрання чинності Законом № 2876-ІХ.

Відтак, апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності у відповідача обов`язку зменшення розміру визначених оспорюваним ППР штрафних санкцій на підставі пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, як таких, що не відповідають законодавчому регулюванню спірних правовідносин.

До подібних висновків дійшов Верховний суд у постановах від 30 січня 2024 року у справі №280/4484/23, від 06 лютого 2024 року у справі №160/10740/23, які в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення цього спору.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції у цій частині слід скасувати та у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МСТ Профібуд" відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МСТ Профібуд".

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.