Постанова

від 19.03.2024 по справі 560/18628/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/18628/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

19 березня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в якому просив:

-визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бляхарської І.В. від 20.09.2023 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3400 грн. за повторне невиконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року у виконавчому провадженні №72217794.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03 січня 2024 року задовольнив позовні вимоги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 26.12.2012 по справі № 2212/953/12 позов задоволено частково.

Вирішено знести самочинне будівництво: гаража, розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м та надбудову до квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_1 .

На виконанні у відділі ДВС перебуває виконавчий лист №2212/953/2012 від 08.11.2012 Новоушицького районного суду про знесення самочинного будівництва: гаража розміром 15 х 5,5 м; добудови до квартири, розміром 5,7 х 5,6 м. та надбудови до квартири АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_1 .

Так, 11.07.2023 державним виконавцем Бляхарською І.В. за заявою стягувача відкрите виконавче провадження №72217794 та зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів.

24.08.2023 державним виконавцем Бляхарською І.В. виходом за місцем виконання виконавчого листа - АДРЕСА_2 проведено перевірку його самостійного виконання боржником, якою встановлено що самочинне будівництво не знесено, рішення не виконано, про що складено відповідний акт державного виконавця.

За таких обставин, 24.08.2023 державним виконавцем, керуючись частиною 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову у розмірі 1700 грн. за невиконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року у виконавчому провадженні №72217794.

14.09.2023 державним виконавцем проведено повторну перевірку виконання боржником рішення суду. Під час перевірки встановлено, що самочинне будівництво не знесено, рішення боржником не виконано та складено акт державного виконавця.

За таких обставин, 20.09.2023 винесено постанову про накладення штрафу ВП №72217794 за не виконання рішення суду боржником винесено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач оскаржив її до суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 ч. 3ст. 18 Закону №1404визначено, що право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 63 Закону №1404за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Частиною 2ст. 63 Закону №1404передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч. 3 ст. 63 Закону №1404).

При цьому, ст. 75 Закону №1404передбачено відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (ч. 1ст. 75 Закону №1404).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2ст. 75 Закону №1404).

Як встановлено з матеріалів справи, 24.08.2023 року у зв`язку з встановленням факту невиконання рішення суду без поважних причин державний виконавець прийняв постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач оскаржив її до суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №560/17588/23 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено.

Однак, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 по справі №560/17588/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бляхарської І.В. від 24 серпня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700 грн. за невиконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2012 року у виконавчому провадженні №72217794.

Частиною 4 ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі №560/17588/23 скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн, а відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що постанова державного виконавця Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бляхарської І.В. від 20 вересня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3400 грн. за повторне невиконання рішення апеляційного суду Хмельницької області від 26.12.2012 року є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відсутня подія повторності невиконання рішення.

Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Новоушицького відділу державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.