Постанова

від 19.03.2024 по справі 520/10754/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року

м. Київ

справа №520/10754/22

адміністративне провадження № К/990/34138/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №520/10754/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМА БІЗНЕС ГРУП» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В.),

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТИМА БІЗНЕС ГРУП» звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 у відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2023 відмовлено.

Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №520/10754/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області.

Ухвалою суду від 18.03.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 19.03.2024.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТИМА БІЗНЕС ГРУП» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення від 04.11.2022 №7564574/40459848 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПТИМА БІЗНЕС ГРУП» відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 07.10.2022 на суму 2'000' 000,00грн.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 07.10.2022 на суму 2' 000' 000,00грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТИМА БІЗНЕС ГРУП».

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції відмовив податковому органу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження. Судом указано, що враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутність належних доказів у підтвердження поданої заяви, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги з підстав, що наведені апелянтом в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження. Суд врахував, що факт сплати скаржником судового збору, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки докази оплати надані суду не своєчасно. Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій заявник просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду.

В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду. Відповідач зазначає, що при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції не враховував обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суд апеляційної інстанції, також, не врахував, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки. Як указує скаржник, у відповідача існувала об`єктивна неможливість сплати судового збору, що не залежала від волевиявлення Головного управління ДПС у Рівненській області та пов`язана з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії - сплати судового збору. На думку відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував, що казначейською службою проведено платіжне доручення про оплату судового збору по даній справі. Відповідач констатує, що Головним управління ДПС у Рівненській області вжито усіх можливих та залежних від нього дій у розумні строки та доведено об`єктивну неможливість сплати судового збору своєчасно.

Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У свою чергу, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

У справі, що розглядається на підставі матеріалів справи установлено, що рішенням суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного суду від 31.05.2023 продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Головне управління ДПС у Рівненській області повторно звернулось до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

03.07.2023 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також, відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку заявник апеляційної скарги зазначив, що вперше апеляційна скарга була подана з дотриманням строків апеляційного оскарження, після повернення апеляційної скарги повторно апеляційна скарга подана у найкоротші строки, посилається на запровадження воєнного стану на території України. У зв`язку з вищезазначеним просить визнати причини пропуску процесуального строку поважними та строк поновити.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 суд відмовив скаржнику у поновленні строку, вказав, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтоване також введенням воєнного стану, проте апелянтом не наведено доводів та доказів, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 апеляційна скарга залишена без руху, заявнику надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів в їх обґрунтування.

06.09.2023 скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник посилається на те, що фінансування на сплату судового збору надходить частинами, що унеможливлює своєчасне усунення недоліків щодо сплати судового збору та виконання вимог ухвали. Отримавши належне фінансування, відповідачем проведено сплату судового збору згідно платіжної інструкції №838 від 19.07.2023 в сумі 3721,50грн. та направлено на адресу суду. Вказує, що Головне управління ДПС у Рівненській області було позбавлене можливості виконати вимоги ухвали у встановлений строк у зв`язку із наявністю об`єктивних причин.

Оскаржуваною у справі ухвалою апеляційний суд відмовив податковому органу у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. У відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Підставою касаційного оскарження податковий орган визначає пункт 1 частини четвертої статті 325 КАС України, неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 01.04.2021 (справа №140/8457/20), від 19.06.2020 (справа №280/4682/19), від 18.06.2020 (справа № 400/524/19), від 17.06.2020 (справа № 280/4951/19), від 15.05.2020 (справа №820/1212/17), які на думку відповідача, повинні бути враховані у спірних правовідносинах.

Втім, відповідач залишає поза увагою, що як слідує з тексту згаданих постанов, при повторному зверненні з апеляційною скаргою, до апеляційної скарги заявником додано документ про сплату судового збору, що є обставиною відмінною від тих, що установлені у справі, яка розглядається.

Також, у касаційній скарзі відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції не враховував обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки. Відповідач стверджує, що у податкового органу існувала об`єктивна неможливість сплати судового збору, що не залежала від волевиявлення Головного управління ДПС у Рівненській області.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції зауважив, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В межах цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що під час подання апеляційної скарги вперше, відповідачем не надавалося достатніх доказів відсутності коштів для сплати, податковим органом надано лише одну виписку з рахунка за 27.05.2023, що не свідчить про відсутність коштів для сплати судового збору протягом всього часу, з моменту первинного подання апеляційної скарги до моменту сплати судового збору.

Не надано таких доказів податковим органом і під час повторного подання апеляційної скарги.

Суд касаційної інстанції не може не погодитись, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником, наявність таких обставин не підтверджено належними і допустимими доказами; матеріали справи не свідчать, що відповідачем вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично не усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; факт сплати скаржником судового збору, не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, поряд з цим, докази оплати надані суду несвоєчасно.

Необхідно зазначити, що КАС України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права. Зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків, зокрема, оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України при зверненні до суду.

Таким чином, доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження та підлягали перевірці в межах перегляду судового рішення у касаційному порядку, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи касаційним судом. Непогодження відповідача з висновком суду апеляційної інстанції Верховний Суд не може визнати обґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 6 частини п`ятої статті 44 КАС України встановлює, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Враховуючи викладене, касаційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2023 у справі №520/10754/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду