Рішення

від 11.03.2024 по справі 404/1703/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1703/22

Номер провадження 2/404/452/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2024 року у складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Коваленко А.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету, Льотної Академії Національного авіаційного університету про визнання неправомірними наказів, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою в якій після уточнень просить визнати протиправним та скасувати наказ Національного авіаційного університету № 169/к від 02.03.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи 03 березня 2022 року за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, ст. 41 КЗпП України;

визнати протиправним та скасувати наказ Льотної академії Національного авіаційного університету № 169/о від 03.03.2022 року про звільнення ОСОБА_1 з роботи 03 березня 2022 року за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, ст. 41 КЗпП України;

поновити ОСОБА_1 на посаді директора Льотної академії Національного авіаційного університету;

стягнути з Льотної академії Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 березня 2022 року по дату винесення рішення включно;

стягнути з Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну мені моральну шкоду у розмірі 1 (одна) гривня;

стягнути з Льотної академії Національного авіаційного університету на користь ОСОБА_1 компенсацію за заподіяну мені моральну шкоду у розмірі 1 (одна) гривня.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та пояснили, що звільнення відбулося зі значними порушеннями; в період непрацездатності про що відповідач знав,пропущений місячний термін звільнення по ст.41 КЗпП України ,відсутній наказ про перевірку роботи ОСОБА_1 , не конкретизовані порушення саме ОСОБА_1 , не відібране від нього пояснення , відсутня пропозиція про звільнення позивача як начальника Льотної академії до органу громадського самоврядування.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали,пояснивши,що порушення позивач допустив про що були надані співробітниками пояснення та складена довідка. Строк притягнення до відповідальності по ст.41 КЗпП України відбувся в 6 місячний термін з дня виявлення порушення. Повідомлення направлялися за адресою що була в особовій справі Льотної академії.

Ухвалою судді від 11.04.2022 року відкрито спрощене провадження по справі та призначено до розгляду.

Ухвалою від 11.04.2022 року відмовлено у витребуванні доказів.

Ухвалою від 05.04.2023 року витребувані документи.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 22.02.2024 року залишені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з Льотної академії Національного авіаційного університету.

Заслухавши пояснення позивача ,його представника, представників сторін, дослідивши матеріали справи суд находить позов який підлягає задоволенню.

Встановлено,що з 09.03.2021 року по 03.03.2022 рік позивач працював на посаді начальника Льотної академії Національного авіаційного університету.

Національний авіаційний університет заснований відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів СРСР від 25.08.1933 № 1815 «Про організацію Київського авіаційного угіверситету на базі авіафакульгету КМБІ». Згідно з наказом Президента України від 11.09.2000 №1059/2000 «Про надання деяким вищим навчальним закладам статусу національних» університету було надано статус національного та перейменовано на Національний авіаційний університет.

Університет діє на підставі Статуту (нова редакція) затвердженого наказом Міністерства і науки України від 29.12.2020 року № 1572, відповідно розділу 5 «Структура університету, і функції його структурних підрозділів» якого університет функціонує відповідно до затвердженої структури. Структура Університету затверджується вченою радою Університету вводиться в дію наказом ректора. Структуру Університету складають його структурні діли, рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію яких приймаються Вченою Університету за поданням ректора.

Відповідно до п. 5.3.4. Статуту структурним підрозділом Університету серед інших є територіально відокремлений структурний підрозділ (філія) Університету - Льотна академія Національного авіаційного університету.

На підставі наказу ректора Національного авіаційного університету Луцького М. № від 09.03.2021 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Льотної академії зального авіаційного університету, та відповідно до наказу Льотної академії зального авіаційного університету № 172/о від 09.03.2021року він приступив до виконання службових обов`язків.

Про своє звільнення з посади позивач дізнався 03.03.2022 року про що свідчить його підпис на наказі про ознайомлення та повідомлення про те що він знаходиться на лікарняному.

03.03.2022 року він звернувся до сімейного лікаря КНП «ЦПМСД № 1 м. Кропивницького» Кропивницької міської Ради з приводу поганого самопочуття ,однак, у зв`язку із з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, з 05 30 хв. 24.02.2022 року на всій території України було запроваджено воєнний стан строком на 30 діб, тому саме 03.03.2022 року, електронний реєстр лікарняних не працював з закритий для роботи, що підтверджується довідкою № 47904879 від 03.03.2022року.

Незважаючи на викладене, позивачу було відкрито листок тимчасової непрацездатності з 03.03.2022 року, дані про який у відповідний реєстр було внесено після його відвідування лікаря.

Про своє звільнення з посади позивач дізнався 03.03.2022 року про що свідчить його підпис на наказі Льотної академії Національного авіаційного університету № 169/о від 03.03.2022 року про ознайомлення та повідомлення про те що він знаходиться на лікарняному.

Підставою звільнення зазначено за одноразове грубе порушення трудових обов`язків за ст.41 КЗпП України.

Пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України обумовлено, що крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

За правилами встановленими статтею 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням

проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Льотна академія Національного авіаційного університету на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40 і пунктом 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

ОСОБА_1 було звільнено з 03.03.2022 в період тимчасової непрацездатності чим порушено частину третю статті 40 КЗПП У країни, яка зазначає, що не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема в одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого сремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, чізації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних нів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими ами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06. 11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно з пунктом п.1статті 41 КЗпП трудовий договір з керівним працівником може бути розірваний у разі одноразового грубого порушення ним трудових обов`язків. Звільнення з цієї підстави може бути здійснене з додержанням, передбаченого статтями 148, 149 КЗпП порядку застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, при обранні виду стягнення власник або уповноважений орган повинні враховувати, чи не закінчився встановлений для нього строк, чи не підсовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких гієно проступок, та попередня робота працівника.

Відповідачами в оскаржуваних наказах та в трудовій книжці позивача не зазначили конкретне положення та посилання на конкретний пункт статті 41 КЗпП таїни на підставі якого позивача було звільнено.

Припинення трудового договору оформляється виданням наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу. У такому наказі (розпорядженні) повинні бути зазначені підстави припинення трудового договору в точній відповідності з формулюваннями законодавства про працю і конкретним посиланням на статтю, пункт закону.

Для підтвердження правомірності звільнення ОСОБА_1 відповідач надає довідку про результати перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства, цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Льотної академії НАУ, яка складена на виконання наказу ректора НАУ від 03.09.2021 №106/від щодо відрядження працівників університету до Льотної академії НАУ для проведення координації діяльності відокремленого структурного підрозділу.

Зазначена довідка(т.3 а.с.53-54) складена без дати, та не зареєстрована по вхідній кореспонденції у відповідача.

За змістом пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України необхідно, щоб працівник вчинив порушення трудових обов`язків, яке мало б одноразовий і грубий характер, тобто йдеться,

по-перше, про одиничне порушення працівником своїх трудових обов`язків, а не про систему порушень, по-друге, ознакою грубості є факт, який характеризує дію або бездіяльність працівника і суттєві наслідки порушення трудових обов`язків.

Отже наказ про звільнення має містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення, яке стало підставою для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Натомість, неуповноваженими особами, які підписали цю довідку було проведено начеб то якусь перевірку, наказ про склад комісії, мету і завдання її створення в суд надані не були, повноваження осіб, які підписали довідку не встановлені.

В наказі про звільнення взагалі на зазначено за яке саме порушення звільнено позивача.

Наказ про створення комісії про перевірку діяльності позивача до суду не надано.

Надана лише копія наказу №106/від від 03.09.2021 року «Про відрядження в межах України працівників університету».

Окрім того суд зазначає, що зі змісту наказу випливає, що ОСОБА_1 звільнено з роботи за порушення, які стосуються фінансової діяльності Льотної академії НАУ, а працівники університету направлені у відрядження до Льотної академії НАУ для проведення координації діяльності відокремленого структурного підрозділу.

ОСОБА_1 не ознайомлено з актом та не відібрано пояснення перед виданням наказу про звільнення, чим порушено ст. 149 КЗпП України (до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.)

Будь-якої кореспонденції та пропозиції надати пояснення від Національного авіаційного університету чи Льотної академії НАУ позивач не отримував, від надання пояснень не відмовлявся та постійно знаходився за адресою місця проживання, відомого відповідачам, оскільки до нього було застосовано запобіжний захід у виді відсторонення від посади на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда про що відповідач не міг не знати. До суду відповідач надав повідомлення спочатку за адресою Льотної академії НАУ, а потім за адресою реєстрації позивача.

Звільнення відбулось з порушення норм ч.2. ст.43 Закону України «Про вищу освіту» без подання вченої ради університету або органу громадського самоврядування Льотної академії НАУ з підстав, визначених законодавством про працю, статутом закладу вищої освіти, умовами контракту.

Відповідно до зазначеної статті пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) вноситься до органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту) не менш як половиною голосів статутного складу вченої ради факультету (навчально-наукового інституту). Пропозиція про звільнення керівника факультету (навчально-наукового інституту) приймається не менш як двома третинами голосів статутного складу органу громадського самоврядування факультету (навчально-наукового інституту).

Доказів внесення пропозиції про звільнення ОСОБА_1 як начальника Льотної академії НАУ до органу громадського самоврядування відповідачами не надано.

До суду Національний авіаційний університет надав витяг з протоколу від 16.11.2022 року де вчена рада НАУ погодила звільнення позивача (т.3 а.с.66).

Крім того, відповідно до ч.6 ст. 36 Закону України «Про вищу освіту» рішення вченої ради закладу вищої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу вищої освіти, однак, в

підставі наказу про звільнення відсутній будь-який документ, який згаданий в ст.43 Закону України «Про вищу освіту» та є обов`язковим для дотримання процедури дострокового звільнення з посади керівника територіально відокремленого структурного підрозділу.

З резолюцій, які проставлені на довідці видно, що проректор з організаційно - правової та

безпекової діяльності ОСОБА_2 доручив начальнику управління кадрів та документообігу ОСОБА_3 підготувати наказ про звільнення ОСОБА_4 на підставі п.1, ч.3, ст.43 КЗПпП України, а Ректор НАУ погодився з таким дорученням. Тобто, ніякого подання вченої ради університету чи органу громадського самоврядування на момент видання наказу про звільнення ОСОБА_1 не було.

Відповідно до ст. 148 КЗПпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ця норма містить вичерпний перелік підстав для продовження строків щодо застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до службової записки начальника відділу Анатолія ЧЕБАН зазначено,що були виявлені зловживання керівним складом Академії під час веденні господарської діяльності(дата складання службової записки не вказана).

Зазначене доводиться доказами, наданими відповідачами, а саме:

службовою запискою від 08.09.2021року, щодо результатів перевірки;службовим поданням від 08.09.2021року;заявою про кримінальне правопорушення від 15.09.2021року № 0108/1759;довідкою про результати перевірки дотримання вимог антикорупційного законодавства цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки Льотної академії НАУ від 17.09.2021року;

листом від 11.01.2022року № 01/0052 в якому вказано, що з 06.09.2021року по 17.09.2021року проводилася перевірка щодо дотримання працівниками Льотної академії Національного авіаційного університету Закону України «Про запобігання корупції», законності використання майна та грошових коштів.

На думку суду вказані доповідні записки це лише суб`єктивні думки співробітників, документальні підтвердження вини позивача до суду не надано.

Зазначені докази беззаперечно свідчать про порушення строку місячного строку (з моменту виявлення) притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відсторонення від посади за рішенням суду не є підставою для продовження строків для застосування дисциплінарного стягнення.

Отже, накази про звільнення є незаконними та підлягає скасуванню судом.

Суд вважає за правильне стягнути моральну шкоду відповідно до ст.1166 ЦК України спричинену незаконним звільненням, що обумовило хвилювання позивача, витрата часу на відновлення свого права.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Трудовий договір повинен укладатись, як правило, у письмовій формі (частина перша статті 24 КЗпП України) або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця (частина третя статті 24 КЗпП України).

Припинення та розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника.

З огляду на зазначене, якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір з ним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу.

Ураховуючи викладене, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 КЗпП України) не є різновидом оплати праці та елементом структури заробітної плати.

Отже, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою(винагородою, яку роботодавецьвиплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулуне входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника,отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за часвимушеного прогулуобмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Верховний Суд України в постанові від 14.09.2016 р. за справою № 6-419цс16сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абз. 3 п. 2Порядку № 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Так заробітна плата ОСОБА_1 відповідно до довідки № 61-08/579 від 11.04.2022 року становить :липень 2021 року 24249,96 серпень 2021 року 18 893,98 грн., всього 43143,94 грн.: 43 робочі дні =1003,34 грн.

У 2022 році робочих днів починаючи з 02 03.2022 року з дня звільнення 216 днів : у 2023 році 260 днів ,у 2024 році січень, лютий та 6 днів березня 50 днів , а всього 526 днів * 1003,34 грн. = 527,756, 84 грн.

У відповідності до ст.141 ЦПК України суд стягує судовий збір з урахувань кількості вимог у розмірі 3969 грн.60 коп. на користь держави.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПКУкраїни суд допускає до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

На підставі ст.41, ч.2 ст.148 КЗпП України, ст.ст.116,117,235,237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.81,141,256, п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПКУкраїни, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету, Льотної Академії Національного авіаційного університету - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Національного авіаційного університету №169/к від 02.03.2022 року про звільнення з роботи 03.03.2022 року та Льотної Академії Національного авіаційного університету №169/о від 03.03.2022 року про звільнення начальника Льотної Академії Національного авіаційного університету Чумак Олександра Олексійовича за одноразове грубе порушення трудових обов`язків ст.41 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Льотної Академії Національного авіаційного університету.

Стягнути з Національного авіаційного університету середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь ОСОБА_1 з 03.03.2022 року по 08.03.2024 року включно в розмірі 495172 грн. 70 коп.

Стягнути з Національного авіаційного університету заподіяну моральну шкоду в розмір 1 грн. на користь ОСОБА_1 .

Стягнути з Національного авіаційного університету судовий збір в розмірі 3969 грн.60 коп. на користь держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач : Національний авіаційний університет, місце знаходження: вул. Гузара Любомира буд.1 , м. Київ, 03058, код ЄДРПОУ 01132330;

відповідач : Льотна Академія Національного авіаційного університету місце знаходження: вул. Добровольського буд.4 , м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 37939527.

Повний текст рішення складений 18.03.2024 року .

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда