Ухвала

від 20.03.2024 по справі 404/1883/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1883/24

Номер провадження 3-зв/404/3/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Коваленко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому заяву представника ОСОБА_1 адвоката Іванова Олексія Вікторовича,усправі проадміністративне правопорушення про відвідсудді , -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2024 року до Кіровського районного суду м. Кіровограда надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Іванова Олексія Вікторовича про відвід судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло В.В. , по справі за обвинуваченням ОСОБА_1 (404/1883/24) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

В обґрунтування своєї заяви про відвід судді представник ОСОБА_1 адвокат Іванов Олексій Вікторович зазначив, що є сумніви у не упередженості та не об`єктивності судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло В.В.

Адвокат Іванов О. В. зазначив, що в провадженні судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайла Володимира Васильовича знаходяться справи про адміністративні правопорушення № № 404/1883/24, 404/1884/24, 404/1885/24, 404/1886/24, 404/1887/24, 404/1889/24, 404/1890/24, 404/1891/24, у відношенні гр. ОСОБА_1 , директора ТОВ «Кіровоградпостач», які порушені Кропивницькою митницею по протоколам про порушення митних правил від 05.01.2024року№№0001/90100/24, 0002/90100/24,0003/90100/24,0004/90100/24,0005/90100/24,0006/90100/24,0007/90100/24 та 0008/90100/2 за ч.І ст.483 Митного кодексу України .

Проведеним адвокатом згідно Веб-порталу „" аналізом розглянутих суддею Поступайлом В.В. справ про порушення митних правил за протоколами Кропивницької митниці в 2022 - 2023 роках встановлено, що даним суддею розглянуто:

-в 2022 році 16 справ про порушення митних правил №№4831, 4975, 4977, 5521, 5845, 5846, 5849, 5850, 5851, 5854, 5855, 5857, 5858, 5861, 7074, 7077, з яких тільки 2 справи №№5851 та 7074 були суддею закриті по причині складання протоколу Кропивницькою митницею не у відношенні тієї особи, яка вчинила правопорушення.

-в 2023 році 6 справ про порушення митних правил №№ 2361, 2758, 4029, 4031, 4032, 5591, з яких тільки 1 справа № 4029 була суддею закрита по причині складання протоколу Кропивницькою митницею не у відношенні тієї особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до статті 3 Конституції України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Водночас, при відкладенні судового розгляду 12.04.2022 року суддя Поступайло В.В., очевидно розраховуючи, що його заяви від 09.03.2022 року не згадають, в присутності усіх учасників процесу вже довго розповідав про необхідність належного реагування на сигнал «Повітряна тривога» задля їх же безпеки. Тим самим, суддя навіть сам наголосив на упередженості своєї поведінки в судовому засіданні 09.03.2022 року.

Заявник вважає, що таким чином суддя Поступайло В.В. виявив очевидну упередженість при розгляді даного кримінального провадження.

Дослідивши прийняті суддею Поступайло В.В. постанови в справах №№4975, 4977, 5845, 5846, 5849, 5850, 5851, 5854, 5855, 5857, 5858, 5861 ( 12 постанов ч.б ст.470 МК України), встановлено, що дані постанови прийнятті суддею Поступайло В.В. у справах про порушення митних правил, передбачених ч.б ст.470 МК України і по всіх цих постановах громадян визнано винними у вчиненні порушення ч.б ст.470 МК України (порушення строку транзиту більше ніж на 30 діб).

Однак, з мотивувальних частин 12 постанов ч.б ст.470 МК України вбачається, що громадян по цим постановам притягнуто до відповідальності за порушення, яке на день його вчинення не було визначено Законом як правопорушення.

Так, в мотивувальних частинах 12 постанов ч.б ст.470 МК України, зазначено, що транспортні засоби були ввезені громадянами та своєчасно не вивезені в 2018 році (найпізніша дата - 09.10 2018 року по справі №5846, а по іншим справам навіть більш ранні дати 2018 року).

В той же час, ч.б ст.470 МК України набрала чинності тільки 22.08.2019 року згідно із Законом України від 08.11.2018 року №2612 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

Згідно із ч.2 ст.58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Крім цього, ст.8 КУпАП визначено, що:

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Таким чином, якщо громадянин ввіз в режимі транзиту на митну територію України в 2018 році транспортний засіб та порушив визначений ст.95 МК України строк доставки (10 діб) цього транспортного засобу до митного органу призначення, то в діях такого громадянина відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.б ст.470 МКУ, оскільки на час вчинення порушення (2018 рік), перевищення строку транзиту транспортного засобу більш ніж на 30 діб, не визнавалось законом як адміністративне правопорушення.

Дана правова позиція узгоджується з правозастосовчою практикою в ідентичних справах.

Так, в абсолютно ідентичній справі №203/4261/20, в якій адвокат знаходячись в статусі захисника надавалась правова допомога по справі про порушення митних правил за протоколом Кропивницької митниці за ч.б ст.470 МК України, Дніпровський апеляційний суд зазначив такий самий висновок.

Таким чином адвокат зазначив, що вказані обставини свідчать про упередженість та не об`єктивність судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайла Володимира Васильовича при розгляді справ про адміністративні правопорушення за протоколами про порушення митних правил, складеними посадовими особами Кропивницької митниці, в зв`язку з чим, заявлено відвід у справах про адміністративні правопорушення в тому числі №№ 404/1883/24.

Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до наступних висновків.

Так, у відповідності ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK).

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

При цьому, у справі «Морріс проти Об`єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.

Згідно п.п.49,53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява N 33949/02) відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності

(див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

На думкусуду,заявлений представником ОСОБА_1 відвідсудді немістить належнихта підтвердженихданих,які бсвідчили пронаявність підстав,передбачених ст.75КПК України,для йогозадоволення.

Розглядаючи заяву про відвід, суд позбавлений можливості надавати оцінку законності рішень іншого судді під час здійснення останнім судочинства. Вказані питання, згідно чинного законодавства України належать до виключної компетенції суду апеляційної та касаційної інстанцій.

Встановлені обставини не можуть бути розцінені судом, як порушення прав ОСОБА_1 , доводи, викладені у заяві про відвід судді не свідчить про наявність прихильності або упередженості судді у розгляді справи, а тому суд дійшов висновку про те, що обставини для відводу судді від розгляду справи про адміністративне правопорушення відсутні.

Встановлені обставини є підставою для залишення заяви про відвід без задоволення.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Іванова Олексія Вікторовича у справі про адміністративне правопорушення по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України про відвід судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло Володимира Васильовича відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її постановлення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда І. Л. Павелко