Ухвала

від 18.03.2024 по справі 548/2622/23

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2622/23

Провадження №4-с/548/1/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Коновод О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Манжос Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хорол цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , представник скаржника - адвокат Павелко Руслан Сергійович за участі стягувача: ОСОБА_2 , Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії/бездіяльність органу примусового виконання

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Павелко Р.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

В скарзі вказував, що в провадженні Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерстваюстиції перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 від 02.03.2016 з примусового виконання виконавчого листа № 548/159/16-ц виданого 22.02.2016 Хорольським районним судом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму ч для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.02.2016 року і до досягненн`я дитиною повноліття.

Рішенням Хорольського районного суду у справі № 548/1762/23 від 27.09.2023, яке набрало законної сили 28.10.2023, стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 згідно виконавчого листа №548/159/16-ц припинено з моменту набрання рішенням законної сили. Таким чином заборгованість по виплаті аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 рахується з 01 липня 2023 року по 28 жовтня 2023 року.

Проте жодних заборгованостей зі сплати аліментів з 01 липня 2023 року по 28 жовтня 2023 року не існує, оскільки ОСОБА_3 виконував судове рішення щодо щомісячної сплати аліментів та надавав кошти безпосередньо дитині - ОСОБА_5 , який проживає з бабусею, оскільки досяг обмеженої дієздатності, відповідно до ст. 47 ЦК України (Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена).

У зв`язку з тим що ОСОБА_3 мобілізовано до ЗСУ, його син ОСОБА_5 , 06.11.2023 року звернувся з письмовою заявою про фактичне здійснення перерахунку заборгованості та закінчення виконавчого провадження.

Однак державний виконавець своїм листом за вих. №25458 від 06.11.2023 року фактично відмовив у перерахунку заборгованості - закінченні виконавчого провадження по аліментам, пославшись на приписи Закону України "Про виконавче провадження", що є протиправним.

В судове засідання представник скаржника ОСОБА_1 -адвокат Павелко Р.С. не з`явився, в скарзі просив розглянути справу за їх з боржником відсутності.

В судове засідання стягувач ОСОБА_2 не з"явилася, але подала заяву в якій прохала відмовити у задоволенні скарги .

В судове засідання представник Хорольського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Барановська С.М. не з"явилася, подала відзив на скаргу, в якому просила розглянути справу за її відсутності та відмовити у задоволенні скарги .

Суд, з`ясувавши позиції скаржника та його представника, заінтересованої особи та особи дії якої оскаржуються, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши надані по справі докази, приходить до висновку, що скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерстваюстиції перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 від 02.03.2016 з примусового виконання виконавчого листа № 548/159/16-ц виданого 22.02.2016 Хорольським районним судом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму ч для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.02.2016 року і до досягненн`я дитиною повноліття.

Рішенням Хорольського районного суду у справі № 548/1762/23 від 27.09.2023, яке набрало законної сили 28.10.2023, стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 згідно виконавчого листа №548/159/16-ц припинено з моменту набрання рішенням законної сили. Таким чином заборгованість по виплаті аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 рахується з 01 липня 2023 року по 28 жовтня 2023 року.

Проте жодних заборгованостей зі сплати аліментів з 01 липня 2023 року по 28 жовтня 2023 року не існує, оскільки ОСОБА_3 виконував судове рішення щодо щомісячної сплати аліментів та надавав кошти безпосередньо дитині - ОСОБА_5 , який проживає з бабусею, оскільки досяг обмеженої дієздатності, відповідно до ст. 47 ЦК України (Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена).

У зв`язку з тим що ОСОБА_3 мобілізовано до ЗСУ, його син ОСОБА_5 , 06.11.2023 року звернувся з письмовою заявою про фактичне здійснення перерахунку заборгованості та закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.129, 129-1 Конституції України, та відповідно до ст.18 ЦПК України судове рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадянам підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої та третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Згідно з частиною восьмою статті 71 Закону № 1404-VIII спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Стаття 195 СК України визначає порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).

Згідно з частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до положень ч. 1ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Згідно вимог п. п. 2, 3 розділу XVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012№ 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем в письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження. У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступногоробочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам необхідно враховувати, що розмір заборгованості за виконавчим документом про стягнення аліментів державний виконавець повинен визначати, керуючись вимогами статті 74 Закону про виконавче провадження,відповідними нормами сімейного законодавства, а також постановою КабінетуМіністрів України від 26 лютого 1993 року № 146(з наступними змінами) "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". При цьому він не може вирішувати питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості.

Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи. Залежно від предмета та суті вимог така заява може розглядатися у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, або у позовному провадженні.

Нормою пункту 2 ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику, зокрема, у разі надходження виконавчого документа на виконання від стягувача.

Відповідно до п.4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 51 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Частиною 3 ст. 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Статтями 180-181 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Статтею 32 ЦК України передбачено, що крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім`я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п.п. 7.21 Інструкції з організації примусового виконання рішення державний виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що сума аліментів стягнена в повному обсязі.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом ч. 2,3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається Законом.

Предмет скарги заявника на дії начальника ВДВС стосується правомірності проведення перерахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Визначення як розміру належних до сплати сум аліментів, так, відповідно, і визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів є обов`язком виконавця. Відповідно, такі дії можуть бути предметом судового контролю за скаргою учасників виконавчого провадження відповідно до статті 448 ЦПК України, статті 74 Закону.

Оскільки заявник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця, адже не згідний з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, то такий спір може вирішуватись у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця, що передбачено розділом VII ЦПК України.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 201/10328/16-ц (провадження № 14-192цс18).

Тобто, у вказаній категорії справ боржник може обирати спосіб судового захисту: або оскаржувати дії державного виконавця, або пред`являти позов на загальних підставах.

Відповідний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 2-751/2007, провадження № 61-15422св20.

Питання правильності визначення державним виконавцем як суми аліментів, так і заборгованості зі сплати аліментів може вирішуватись в порядку судового контролю на виконання судових рішень за скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавця.

За змістом ч. 2,3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 447-452 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , представник скаржника - адвокат Павелко Руслан Сергійович за участі стягувача: ОСОБА_2 , Хорольського районного відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії/бездіяльність органу примусового виконання- задовольнити.

Зобов`язати старшого Державного виконавця Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксану Володимирівну зробити перерахунок заборгованості з урахуванням поданої ОСОБА_5 , з 01 липня 2023 року по 28 жовтня 2023 року.

Зобов`язати старшого Державного виконавця Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сальник Оксану Володимирівну винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 від 02.03.2016 з примусового виконання виконавчого листа № 548/159/16-ц виданого 22.02.2016 Хорольським районним судом стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02.02.2016 року і до досягненн`я дитиною повноліття.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.03.2024 року.

Суддя: О.В. Коновод