Ухвала

від 19.03.2024 по справі 643/312/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/312/24

Провадження № 2/643/1339/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Осадчого О.В.,

за участю секретаря судових засідань - Ткачова Д.О.,

представника позивача - Верещака Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ «Харківська роздрібна компанія», у якому просить стягнути з товариства на її користь заборгованість по заробітній платі за період лютий 2022 вересень 2023 в сумі 60987,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з ТОВ «Харківська роздрібна компанія» у період з 24.06.205 по 11.09.2023. Під час знаходження у трудових відносинах з товариством, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата за лютий 2022 вересень 2023. У зв`язку з чим позивач звертається до суду з указаним позовом для захисту своїх прав.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 24.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала подане 05.03.2024 представником позивача ОСОБА_3 клопотання про витребування доказів, а саме письмового повідомлення про нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні, а також доказів виплати позивачу компенсації за невикористану відпустку за період з 2015 по 2023 роки.

В обґрунтування клопотання зазначила, що позивач неодноразово зверталась в усній та письмовій формі до відповідача про надання розрахунку сум, нарахованих при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати, в тому числі за невикористану відпустку, однак розрахунок так і не був наданий.

Також представник позивача просила долучити до справи копію наказу про звільнення №536 К від 11.09.2023, мотивуючи це тим, що позивач не могла надати цей доказ раніше, оскільки була в окупації.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотань про витребування та долучення доказів з підстав пропуску процесуальних строків на звернення до суду з відповідними клопотаннями. Також підтримав раніше подане клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно дост.83ЦПК України,сторони таінші учасникисправи подаютьдокази усправі безпосередньодо суду. Позивач,особи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб,повинні податидокази разомз поданнямпозовної заяви. Якщодоказ неможе бутиподаний увстановлений закономстрок зоб`єктивних причин,учасник справиповинен проце письмовоповідомити судта зазначити:доказ,який неможе бутиподано;причини,з якихдоказ неможе бутиподано узазначений строк;докази,які підтверджують,що особаздійснила всізалежні віднеї дії,спрямовані наотримання вказаногодоказу. Увипадку визнанняповажними причиннеподання учасникомсправи доказіву встановленийзаконом строксуд можевстановити додатковийстрок дляподання вказанихдоказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Положеннями ст. 120, 121, 126, 127 ЦПК України види процесуальних строків, їх розумність, наслідки пропущення і поновлення та продовження процесуальних строків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 127 ЦПК Українистроки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як зазначалось вище, клопотання сторони позивача про долучення та витребування доказів надійшли до суду 05.03.2024, тобто після відкриття провадження у справі, таким чином клопотання заявлені з пропуском встановленого законом процесуального строку.

У судовому засіданні представник позивача обґрунтував неможливість подання копії наказу про звільнення №536 К від 11.09.2023 разом з позовною заявою тим, що позивач перебувала в окупації.

Однак такі доводи представника суперечать матеріалам справи, оскільки копія наказу про звільнення №536 К від 11.09.2023 міститься на аркуші №11 справи, що розглядається, який було подано разом з позовною заявою.

Таким чином доводи про неможливість подання копії наказу про звільнення №536 К від 11.09.2023 разом з позовною заявою є необґрунтованими.

У клопотанні про витребування доказів зазначено, що позивач неодноразово звертався до відповідача в усній та письмовій формі з заявою про видачу розрахунку сум, нарахованих при звільненні.

Разом з цим, відомостей, які б підтверджували, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів подане клопотання, а також матеріали позовної заяви не містять, а долучені до клопотання відомості про направлення 28.02.2024 відповідачу заяви про видачу розрахунку при звільненні не можуть вважатись належним доказом на підтвердження цих обставин, оскільки відповідна заява направлена відповідачу вже після відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві не зазначалось про те, що відповідні докази не можуть бути подані у встановлений законом строк з об`єктивних причин.

У судовому засіданні представник позивача додатково обґрунтувала необхідність у витребуванні вказаних вище доказів з огляду на позицію сторони відповідача щодо розміру нарахованої та не виплаченої позивачу заборгованості по заробітній платі, у зв`язку з цим просила поновити процесуальний строк на звернення до суду з відповідним клопотанням.

Однак такі доводи суд вважає необґрунтованими, оскільки сторона відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, вказує, лише на відсутність належних доказів щодо наявності заборгованості із заробітної плати та відсутність звернення позивача з вимогою про розрахунок.

Окрім цього суд звертає увагу, що позивач в обґрунтування своїх доводів посилається на довідку про заборгованість по заробітній платі станом на 11.09.2023, яка, у тому числі, долучалась позивачем у якості доказу до заяви про видачу судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, який у подальшому був скасований за заявою боржника, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Тобто позивач звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, визначив предмет та підстави позову, надавши відповідні докази на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог.

Таким чином, враховуючи обґрунтування щодо поважності причин несвоєчасно вчиненої процесуальної дії, судом не встановлено поважності причин пропуску процесуального строку на подання представником позивача відповідних клопотань.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, клопотання представника позивача про долучення та витребування доказів підлягають залишенню без розгляду.

Вирішуючи питання представника відповідача про розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження суд виходить з наступного.

Згідно зч.4ст.277ЦПК Україниякщо відповідачв установленийсудом строкподасть заявуіз запереченнямипроти розглядусправи впорядку спрощеногопозовного провадження,суд залежновід обґрунтованостізаперечень відповідачапостановляє ухвалупро: 1)залишення заявивідповідача беззадоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, що виникають з трудових відносин.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України впорядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Аналіз вказаних положень законодавства в їх сукупності та взаємозв`язку свідчить, що справи про стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають розгляду виключно в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки виникають з трудових відносин.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження та залишає заяву відповідача без задоволення.

Керуючись ст. 19, 83, 84, 126, 127, 274, 258-261, 352, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача у поновленні пропущеного процесуального строку на подання клопотань від 05.03.2024 про долучення та витребування доказів.

Клопотання представника позивача від 05.03.2024 про долучення та витребування доказів залишити без розгляду.

Заяву представника відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала у частині відмови у поновленні пропущеного строку та залишення клопотань без розгляду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Осадчий