Ухвала

від 19.03.2024 по справі 758/3093/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3093/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2024 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101070000195 від 15.07.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2, 4 ст. 197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101070000195 від 15.07.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2, 4 ст. 197-1 КК України.

В обгрунтування клопотання вказує, що Відділом поліції в річковому порту Київ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020101070000195 від 15.07.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.2, ч.4 ст. 197-1 ККУкраїни.

У ході досудового розслідування встановлено, що 10.02.2021 до відділу поліції в РП Київ із заявою звернулось ДП «Адміністрація річкових портів» (ЄДРПОУ 33404067), щодо незаконного використання гідротехнічних споруд (далі ГТС) у місті Києві рядом суб`єктів господарювання для облаштування розважальних закладів.

З вказаної заяви вбачається, що Постановою Верховної Ради України «Про Державну програму приватизації майна державних підприємств» від 07.07.1992 до об`єктів, які не підлягають приватизації було віднесено портові споруди.

Законом України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 №2163 ХІІ в редакції з 19.02.1997 до об`єктів, що мають загальнодержавне значення та не підлягали приватизації було віднесено акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв`язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій.

Таким чином суб`єкти господарювання недержавної форми власності не можуть мати у власності гідротехнічні споруди, які побудовані до приватизаційних процесів в державі.

Однак, на даний час значна кількість гідротехнічних споруд, побудованих за радянських часів, та відповідно є державною власністю, використовується недержавними суб`єктами господарювання у власній діяльності. Для підтвердження вказаних фактів достатньо ознайомитись із відкритою та базою даних гідротехнічних споруд, що ведеться Регістром судноплавства України. Згідно інформації, викладеної у вказаній базі даних, суб`єктам господарювання недержавної форми власності належать гідротехнічні споруди, які створені до 1992 року.

Окрім завдання прямих збитків державі у зв`язку з їх безоплатним використанням неуповноваженими суб`єктами, така ситуація несе ризик безповоротного привласнення об`єктів такими суб`єктами. Значна частина таких гідротехнічних споруд, використовується суб`єктами відкрито, з внесенням інформації про таких суб`єктів як експлуатуючих організацій до бази даних гідротехнічних споруд, що ведеться Регістром судноплавства України, що з урахуванням вимог статті 344 ЦК України, може призвести до вибуття об`єктів з Державної власності, шляхом визнання такими суб`єктами права власності за набувальною давністю.

Так, значна кількість гідротехнічних споруд використовується незаконно суб`єктами господарювання для облаштування розважальних закладів. Таке незаконне використання відбувається шляхом самозахвату гідротехнічних споруд, а подекуди земельних ділянок біля таких споруд. Такими об`єктами зокрема є заклади харчування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Маргаритка», « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Досудовим розслідування встановлено, що заклади харчування ресторани « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Гавана» відносяться до однієї мережі під назвою Tarantino Family. До розпорядження вказаної мережі також належить заклад харчування « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який розташований за адресою м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 14-Д та який перебуває у власності ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 42186841).

Вказаний заклад харчування знаходиться в прибережній захисній смузі р. Дніпро в заливі Берковщина, який зі сторони річки укріплений гідротехнічною спорудою яка створена до 1992 року та огорожами з обмеженням вільного доступу громадян до водного об`єкту.

15.03.2019 року згідно договору оренди земельна ділянка під закладом харчування «Villa Riviera», який розташований за адресою м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 14-Д передана в оренду ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування у складі житлово-офісного та культурно-оздоровчого комплексу з об`єктами інфраструктури.

Згідно вказаного договору дану земельну ділянку необхідно використовувати з обмеженнями, встановленими статтею 61 ЗК України.

Статтею 61 ЗК України передбачено: У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об`єктів фізичної культури і спорту, які не є об`єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

Вищевказаним договором оренди також передбачено, що право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

На даний час слідством встановлено, що ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» використовує вказану земельну ділянку виключно для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування без культурно-оздоровчих цілей як це передбачено ст. 85 Водного кодексу.

Крім того з засобів масової інформації встановлено, що «На Дніпровській набережній, 14 в Києві захопили частину прибережної зони на ділянці між ЖК RiverStone і рестораном Villa Riviera.» шляхом будівництва паркану під виглядом нібито берегоукріплення.

Також слідством встановлено, що в офіційному релізі компанії TARANTINO family включає 75 ресторанів, 57 з яких знаходяться в Києві, 17 в Москві та 1 у Лондоні. Після початку збройної агресії рф на сході України у 2014 році власник компанії зберіг контроль над мережею ресторанів ФМ-груп, розташованих у Москві, перейменувавши їх з «Tarantino family» на «Rest family».

Крім того, за наявною інформацією, керуючою компанією «Rest Family» в РФ є російське підприємство ТОВ «Рестхолдинг», власником якого також є «Shemerdo investments». ТОВ «Рестхолдинг» знаходиться у м. москва по вул. Народна, 11, будова 1, прим. LXXXVI офіс 5Д, за однією адресою з компанією «Мір», яку контролює один з російських рестораторів. За отриманою інформацією, 100% частки у капіталі компанії «Мір» перебуває у заставі концерну «Росіум», власником якого є російський мільярдер, власник Московського кредитного банку, який має досвід вкладень у девелоперський сектор. У свою чергу «Росіум» контролює інвестиційно-девелоперський холдинг «Інград», що працює на ринку житлової та комерційної нерухомості московського регіону. Таким чином, на даний час такі заклади TARANTINO family серед яких « ОСОБА_4 » можливо підконтрольні російським бізнес структурам.

На даний час у зв`язку з встановленими під час слідства порушеннями ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» земельного та водного законодавства України, а також можливого відношення його засновників та беніфіціарів до російського бізнесу виникає необхідність у накладенні арешту на корпоративні права ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» з метою недопущення внесення права орендованої земельної ділянки комунальної власності до статутного капіталу ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» та продажу корпоративних прав іншим особам з метою уникнення засновниками та службовими особами ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» від кримінальної відповідальності, в тому числі за порушення земельного та водного законодавства.

Нерухоме майно, а саме: об`єкт група приміщень №1 Заклад громадського харчування, загальною площею 1590 кв.м., за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (вулиця Дніпровська набережна), буд. 14-Д, що на праві власності належить ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 42186841) у вказаному кримінальному проваджені було визнано речовими доказами.

За таких обставин, з метою забезпечення вищевказаного майна, як речового доказу для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування чи знищення, прокурор просить накласти арешт на вказане вище майно.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав із підстав, наведених в ньому, та просив його задовольнити.

Представник власника майна, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, заслухавши думку прокурора, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно зч.3ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10, ч. 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за №42020101070000195 від 15.07.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2, 4 ст. 197-1 КК України.

Постановою прокурора від 14.03.2024 об`єкт група приміщень №1 Заклад громадського харчування, загальною площею 1590 кв.м., за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (вулиця Дніпровська набережна), буд. 14-Д, що на праві власності належить ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 42186841) у вказаному кримінальному проваджені було визнано речовим доказом.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що вказане майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

З огляду на положення ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі наведеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на нерухоме майно, а саме об`єкт група приміщень №1 Заклад громадського харчування, загальною площею 1590 кв.м., за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (вулиця Дніпровська набережна), буд. 14-Д, що на праві власності належить ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 42186841), а тому клопотання підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101070000195 від 15.07.2020 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2, 4 ст. 197-1 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ФРЕЙМ ПРОДЖЕКТ» (код ЄДРПОУ 42186841), а саме: об`єкт група приміщень №1 Заклад громадського харчування, загальною площею 1590 кв.м., за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна (вулиця Дніпровська набережна), буд. 14-Д, в частині заборони його відчуження у будь-який спосіб та розпорядження ним будь-яким чином, у тому числі вчинення з ним будь-яких правочинів.

Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Роз`яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Леся БУДЗАН