Ухвала

від 20.03.2024 по справі 341/593/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/593/24

Номер провадження 2/341/298/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Бурштинської міської ради, юридична адреса: м. Бурштин, вул. С. Стрільців, 4, Івано-Франківська область, про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в :

20.03.2024 ОСОБА_3 звернулась до суду за вимогою позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за оплату судового збору.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

За приписами ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Отже, висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільність позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з обома батьками та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.

Згідно з ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Частина 2 вищезгаданої статті передбачає, що у клопотанні про витребування доказів зазначаються вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем жодним чином не зазначено, чи зверталась з відповідною заявою до служби про надання висновку щодо можливості та доцільності (або недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , щодо її малолітнього сина, або докази про вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також чи було проведено обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні.

Позивачем також не зазначено чи розглядалось таке питання органом опіки та піклування з ухваленням письмового висновку про доцільність / або ні/ позбавлення батьківських прав.

Разом із тим, у цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВС України, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька/матір про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

При цьому, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи вживалися до відповідача будь-які заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено, а також не долучено належних доказів щодо попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.

Вищевикладене не дає підстав суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до пункту ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Бурштинської міської ради, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у вищезазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА