справа № 619/1383/24
провадження № 2/619/633/24
УХВАЛА
іменем України
20 березня 2024 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіБолибока Є.А.
Ім`я (найменування) учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 .
Суть питання, що вирішується ухвалою.
22 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:
-відсторонити ОСОБА_2 з посади начальника КП «Малоданилівський комунальник»;
-стягнути ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн;
-стягнути ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 2 500,00 грн.
Заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У позовній заяві не зазначена ціна позову.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві не зазначені докази, які підтверджують майнову шкоду.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Частинами 1,2,4 ст.83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви не додані докази на підтвердження майнової шкоди.
Також копії доданих до позовної заяви доказів не підтверджені підписом позивача із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовна заява не містить зазначеного вище підтвердження.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
26 лютого 2024 року ухвалою судді позовна заява була залишена без руху та заявнику повідомлено про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надано строк десять днів з дня отримання позивачем ухвали для їх усунення.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов до висновку про повернення заяви з таких підстав.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштивого відправлення копію ухвали судді про залишення без руху ОСОБА_1 отримав 05.03.2024.
Станом на 19 березня 2024 року недоліки заяви не усунені в повному обсязі.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Частиною 5 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 185 ч. 3, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відсторонення від посади, стягнення моральної та майнової шкоди вважати неподаною і повернути заявнику.
Роз`яснити, що згідно з ч. 7 ст. 187 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20 березня 2024 року.
Суддя Є. А. Болибок
Суд | Дергачівський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2024 |
Оприлюднено | 21.03.2024 |
Номер документу | 117780098 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Дергачівський районний суд Харківської області
Болибок Є. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні