Ухвала

від 20.03.2024 по справі 144/177/24

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/177/24

Провадження № 1-кс/144/145/24

У Х В А Л А

іменем України

20.03.2024 смт. Теплик

Слідчий суддя Теплицького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024022120000004 від 10.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернулася до слідчого судді з указаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначено, що у провадженні СВ відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024022120000004 від 10.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України.

У клопотанні вказано, що до Гайсинської окружної прокуратури надійшло звернення від депутатів Теплицької селищної ради про здійснення незаконного капітального будівництва на земельній ділянці комунальної власності ОСОБА_4 .

Під час досудового розслідування встановлено, що рішенням Теплицької селищної ради № 1370 від 02.02.2024 затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0989 га, кадастровий номер 0523755100:04:001:1196, розташованої по АДРЕСА_1 , яку надано останньому в оренду строком на 20 років, проте будівництво на вказаній земельній ділянці відбувалось набагато раніше, ніж було прийняте дане рішення.

Відповідно до інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України в їхньому розпорядженні не виявлено документів стосовно об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час огляду місця події від 09.02.2024 слідчим візуально зафіксовано, що за вказаною адресою на земельних ділянках, які належать Теплицькій селищній раді, знаходиться капітальна споруда автомийки.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно наявна реєстрація на будівлю загальною площею 287.15 кв. м. із описом: А - Автомийка; а - навіс; а1 - котельня за адресою: АДРЕСА_1 (власник ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

У зв`язку з наведеним, прокурор просить накласти арешт на зазначений об`єкт нерухомого майна, який відповідає критеріям та ознакам речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки є підстави вважати, що невстановленою особою вчинено дії з метою самовільного зайняття земельної ділянки, чим могло бути завдано значної шкоди Теплицькій селищній раді.

Метою та завданням такого арешту у клопотанні вказано збереження речового доказу у кримінальному провадженні та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, зазначених у ньому та просила його задовольнити.

Із метою недопущення вчинення дії щодо розпорядження (відчуження) вказаного у клопотанні нерухомого майна до вирішення питання про його арешт, слідчий суддя, враховуючи клопотання прокурора, дійшов висновку про розгляд клопотання без повідомлення власника майна ОСОБА_4 , що відповідає ч. 2 ст. 172 КПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши зміст клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024022120000004 від 10.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України (Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті).

09.01.2024 до Гайсинської окружної прокуратури надійшло звернення від депутатів Теплицької селищної ради про здійснення незаконного капітального будівництва на земельній ділянці комунальної власності ОСОБА_4 .

Рішенням Теплицької селищної ради № 1370 від 02.02.2024 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4 площею 0,0989 га, кадастровий номер 0523755100:04:001:1196, яка розташована по АДРЕСА_1 та надано останньому дану земельну ділянку в оренду строком на 20 років зі встановленням орендної плати.

За інформацією юридичного департаменту Державної інспекції архітектури та містобудування України у їхньому розпорядженні не виявлено документів стосовно вказаного об`єкта будівництва.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.02.2024 слідчим зафіксовано, що за адресою: АДРЕСА_1 на двох земельних ділянках, які належать Теплицькій селищній раді, знаходиться приміщення автомийки.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідка № 364154038 від 01.02.2024) ОСОБА_4 є власником закінченого будівництвом обєкту (будівлі) загальною площею 287.15 кв. м., опис: А - Автомийка; а - навіс; а1 котельня за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 21.06.2023 державним реєстратором ОСОБА_5 .

Відповідно до частин першої та другої статті 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

За змістомч.1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є зокрема доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1ст. 98 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна, суд повинен враховувати як правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт накладається за такою підставою, а також розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Завданнями кримінального провадження є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ст. 2 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст.9КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи.

Статтею 41 Конституції Українигаран що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 7 та 16 КПК України загальною засадою кримінального провадженняє недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, слідчим суддею встановлено, що 21.06.2023 право власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомого майна, якого стосується клопотання, зареєстровано за ОСОБА_4 .

Серед документів, які подані для державної реєстрації права власності, зазначено, зокрема, договір суборенди землі б/н від 21.07.2021, рішення органу місцевого самоврядування щодо об`єкта речового права № 364, виданий 09.07.2021 Теплицькою селищною радою тощо.

Із матеріалів досудового розслідування вбачається, що рішенням Теплицької селищної ради від 02.02.2024 затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0989 га, кадастровий номер 0523755100:04:001:1196, яку надано останньому в оренду строком на 20 років.

Відомостей щодо іншої земельної ділянки з кадастровим номером 0523755100:04:001:0181, на якій згідно з протоколом огляду місця події також візуально розташована будівля автомийки, зокрема, кадастрового плану земельної ділянки слідчому судді не надано.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1КПК України (самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці), натомість у клопотанні не конкретизовано, які саме земельні ділянки є його предметом.

Варто зауважити, що до клопотання не долучено документів щодо визначення правового титулу належності земельних ділянок конкретній особі та закріплення прав останньої щодо них, а також не встановлено, яким чином при огляді даних земельних ділянок слідчий зміг їх ідентифікувати.

На переконання слідчого судді, зазначене у клопотанні нерухоме майно не відповідає критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, в контексті даного кримінального провадження, виходячи із диспозиції ч. 3 ст. 197-1 КК України, а обмеження прав власника майна шляхом накладення арешту не може вважатися забезпеченням його приховування, пошкодження, псування, зниження, використання, перетворення тощо.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання містить формальний перелік підстав, у зв`язку з якими потрібно накласти арешт на майно, органом досудового розслідування не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Водночас слідчий суддя звертає увагу на те, що прокурором не доведено, що на даному етапі досудового розслідування застосування заходу забезпечення у вигляді арешту на майно сприятиме досягненню дієвості даного кримінального провадження.

Враховуючи наведене вище, оскільки подане клопотання не містить достатніх підстав для накладення арешту на майно, встановлених КПК України, з посиланням на відповідні положення процесуального закону, що свідчить про недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення, а відтак до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання прокурора Теплицького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024022120000004 від 10.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про арешт майна - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя