Постанова

від 14.03.2024 по справі 344/6532/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/6532/22

Провадження № 22-ц/4808/289/24

Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Фединяка В. Д., Максюти І. О.,

секретаря Гудяк Х. М.

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Саюка Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у Івано-Франківськогоміського центрузайнятості нарішення Івано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від20листопада 2023рокув складісудді БабійО.М.,ухвалене вм.Івано-ФранківськуІвано-Франківськоїобласті,повний текстякого складено28листопада 2023року,у справіза позовомІвано-Франківського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року Івано-Франківський міський центр зайнятості звернувся до суду з указаним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь отриману допомогу по безробіттю у розмірі 56 351,79 грн і понесені судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського центру зайнятості з метою пошуку роботи. 05квітня 2021року відповідачцінадано статусбезробітної тапризначено виплатудопомоги побезробіттю. При обміні інформації між Державним центром зайнятості, Державною податковою адміністрацією та Пенсійним фондом України встановлено, що ОСОБА_1 на момент звернення до центру зайнятості та у період отримання допомоги по безробіттю одночасно надавала послуги (виконувала роботу) за цивільно-правовим договором з ТОВ «Євролайф Україна ЛТД». Таким чином, відповідачка відносилась до зайнятого населення, відповідно не мала права перебувати на обліку як безробітна та отримувати виплати. 03 грудня 2021 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про повернення коштів в розмірі 56351,79 грн. Надіслане повідомлення повернулось до Івано-Франківського міського центру зайнятості у зв`язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для стягнення виплаченої допомоги по безробіттю відсутні, оскільки договір № 943626 від 15 грудня 2000 року, який став підставою для прийняття Івано-Франківським міським центром зайнятості рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю та повернення отриманої допомоги є нікчемним, що встановлено рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року.

Короткий змістта узагальнюючідоводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Івано-Франківський міський центр зайнятості, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначає, що відповідно доположень ЗаконуУкраїни «Прозайнятість населення»статусу зареєстрованогобезробітного моженабути особапрацездатного вікудо призначенняпенсії (зокремаза віком,на пільговихумовах абоза вислугуроків),яка черезвідсутність роботине маєзаробітку абоінших передбаченихзаконодавством доходів,готова таздатна приступитидо роботи.Станом надень зверненнядо Івано-Франківськогоміського центрузайнятості ОСОБА_1 отримувала дохідза наданіпослуги (виконаніроботи)для ТОВ «ЄвролайфУкраїна ЛТД»,що підтверджується даними з Пенсійного фонду України та з АТ «ПриватБанк». Проте, суд першої інстанції дані обставини не взяв до уваги. Натомість, помилково врахував обставини щодо нікчемності договору про надання послуг №943626 від 15 грудня 2020 року, оскільки позивач не має відношення до таких взаємовідносин. Спірні обставини, які виникли між Івано-Франківським міським центром зайнятості та ОСОБА_1 є фактом порушення останньою зобов`язань, щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, які встановлені та доведені в нормах законодавства. Вважає, що відповідачці було відомо про дані цивільно-правові відносини та те, що за надані послуги (виконані роботи) їй нараховано та виплачено грошову винагороду, оскільки при поданні позовної заяви про визнання договору про надання послуг № 943626 від 15 грудня 2020 року недійсним та застосування наслідків недійсності правочину у прохальній частині позову ОСОБА_1 просила застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції. Неповідомлення особою обставини, яка не дає право для визнання її безробітною, свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Позиція інших учасників справи

У відзивіна апеляційнускаргу представник ОСОБА_1 адвокатСаюк Н.В. зазначає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, з повним та об`єктивним дослідженням усіх доводів сторін, поданих доказів, що мають значення для справи.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні апеляційного суду відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Саюк Н. В. апеляційну скаргу не визнали, просили залишити її без задоволення.

Представник Івано-Франківського міського центру зайнятості у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, день та час розгляду справи.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Івано-Франківського міського центру зайнятості із заявою про надання їй статуту безробітного та із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю (а.с. 8-9, 10).

05 квітня 2021 року ОСОБА_1 надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно доакта розслідуваннястрахових випадківта обґрунтованостівиплат матеріальногозабезпечення від28вересня 2021року №2635встановлено, між ОСОБА_1 та ТОВ «Євролайф Україна ЛТД» укладено договір про надання послуг від 15 грудня 2020 року № 943626. Договір був припинений 30 квітня 2021 року. Згідно з актом виконаних робіт від 28 квітня 2021 року ОСОБА_1 нараховано винагороду в сумі 949,40 грн (а.с.11).

03 грудня 2021 року директором Івано-Франківського міського центру зайнятості видано наказ № 282 «Про повернення коштів», згідно з яким, наказано вжити заходів щодо повернення ОСОБА_1 незаконно нарахованої допомоги по безробіттю у сумі 56351,79 грн.

Того ж дня позивач направив відповідачці повідомлення про повернення коштів в сумі 56351,79 грн, яке повернулось до Івано-Франківського міського центру зайнятості у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Євролайф Україна ЛТД» про визнання договору недійсним. При цьому судом встановлено, що підпис у цивільно-правовому договорі № 943626 від 15 грудня 2020 від імені ОСОБА_1 у графі стовпчику «Консультант», перед рукописним текстом «Марій Н. В.» та в акті виконаних робіт від 28 квітня 2021 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням її підпису. У зв`язку з недодержанням письмової форми встановленої законом договір № 943626 від 15 грудня 2020 року є нікчемним.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 15 Закону України «Про зайнятість населення» метою державної політики у сфері зайнятості населення є забезпечення соціального захисту осіб у разі настання безробіття.

Пунктом 2 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та поєднують навчання з роботою.

За пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (частина друга статті 43 Закону України «Про зайнятість населення»).

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного (частина третя статті 44 Закону України «Про зайнятість населення»).

Згідно з пунктами 8, 9 частини першої статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Згідно з абзацом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною першою статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення вказаної статті свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року №6-91цс14 та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 (провадження №61-33727сво18).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись досуду зпозовом,Івано-Франківськийміський центрзайнятості посилавсяна те,що уперіод перебуванняна облікуу центрізайнятості ОСОБА_1 належаладо категоріїзайнятого населення,оскільки надавала послуги (виконувала роботу) за цивільно-правовим договором № 943626 від 15 грудня 2020 року з ТОВ «Євролайф Україна ЛТД».

Разом з тим, як встановлено в ході розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Євролайф Україна ЛТД» про визнання договору недійсним, відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111-22/33766-ПЧ від 07 листопада 2022 року (проведеної в межах даної справи), підпис у договорі про надання послуг № 943626 від 15 грудня 2020 року від імені ОСОБА_1 у графі стовпчику «Консультант», перед рукописним текстом « ОСОБА_1 » та в акті виконаних робіт від 28 квітня 2021 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із наслідуванням її підпису. Підпис від імені ОСОБА_1 виконаний за допомогою писального приладу рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів (а.с.99-106).

Також, Шевченківський районний суду м. Києва під час розгляду даної справи встановив, що у зв`язку з недодержанням письмової форми встановленої законом , договір № 943626 від 15 грудня 2020 року є нікчемним.

Таким чином, позивачем не доведено умислу у діях відповідачки, зловживання своїми обов`язками чи свідомого надання неправдивих відомостей у заяві про надання статусу безробітної. А отже немає підстав для висновку про відсутність права відповідачки на отримання допомоги по безробіттю, оскільки необхідною умовою для відмови у виплаті допомоги по безробіттю є виключно недобросовісність з боку набувача, і з огляду на принцип змагальності, саме позивач, який вимагає повернення коштів, повинен довести цю обставину.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які б були підставою скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 20 березня 2024 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: В.Д. Фединяк

І. О. Максюта