Рішення

від 14.03.2024 по справі 148/3/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/3/24

Провадження №2/148/199/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом керівника Тульчинського окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог вимог щодо предмета спору на стороні відповідача,- Фермерське господарство «Зарічненське» про конфіскацію земельних ділянок,-

встановив:

В січні 2024 керівник Тульчинської окружної прокуратури звернувся в суд з вказаним вище позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що Тульчинською окружною прокуратурою під час реалізації повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», виявлено порушення земельного законодавства щодо перебування земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності іноземця.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за громадянином російської федерації ОСОБА_1 зареєстровано право власності на дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 0524382900:02:000:0454 площею 2,2993 га та 0524382900:02:000:0615 площею 2,5765 га. Реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524382900:02:000:0454 площею 2,2993 га за ОСОБА_1 проведено 30.03.2016 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.03.2016 № 2-475, посвідченого державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області Тимчик Н.Ф. Реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524382900:02:000:0615 площею 2.5765 га за ОСОБА_1 проведено 30.03.2016 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.03.2016 № 2-476, посвідченого державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області Тимчик Н.Ф.

19.11.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано договір оренди вищевказаної земельної ділянки від 02.10.2019 строком на 15 років. Орендарем земельної ділянки є фермерське господарство «Зарічненське» (код ЄДРПОУ 43000208).

Згідно інформації Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, наданої у листі № 0501.5-8225/05.3-23 від 30.11.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації та проживає на території України згідно посвідки на постійне проживання серії НОМЕР_1 від 28.02.2017, виданої УДМС України у Вінницькій області за адресою: АДРЕСА_1 . Факт проживання за вказаною адресою також підтверджується відомостями, наданими Тульчинським РВП ГУНП у Вінницькій області.

Таким чином, відповідач успадкував спірні земельні ділянки, зареєстрував право власності на них, будучи громадянином російської федерації та протягом року не відчужив їх.

Тульчинською окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст. ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 вказаних земельних ділянок.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (з 30.03.2016 по даний час) не відчужив їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави 17.04.2023 Тульчинською окружною прокуратурою Вінницької області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області спрямовано лист в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», яким повідомлено про виявлені порушення та встановлення причин не звернення до суду з позовною заявою про конфіскацію вказаної земельної ділянки.

Разом із цим, уповноваженим державним органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, листом від 28.04.2023 повідомлено окружну прокуратуру про відсутність коштів на сплату судового збору, як причину невжиття заходів, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до п. 1, п.п. 33 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 зі змінами та доповненнями, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, зокрема, у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як територіальний орган Держгеокадастру, є уповноваженим органом щодо здійснення державного контролю в частині дотримання вимог земельного законодавства та, з урахуванням приписів ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, суб`єктом звернення до суду з позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідач порушив визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України,ст. ст. 80, 81, 145 ЗК України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземний громадянин не відчужив їх упродовж року після набуття права власності. На даний час відповідач без перешкод використовує спірні земельні ділянки на території України на власний розсуд. Володіння громадянином російської федерації земельними ресурсами на території України, власником яких відповідно до ст. 13 Конституції України є Український народ, в умовах розв`язаної російською федерацією повномасштабної війни, створює загрозу національним інтересам України та її безпеці.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб, у першу чергу, громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження урожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у даному спорі є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а саме Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Тульчинською окружною прокуратурою повідомлено позивача про встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді та намір звернутись до суду із вказаним позовом.

Виходячи з наведеного, прокурор просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами: 0524382900:02:000:0454 площею 2,2993 га та 0524382900:02:000:0615 площею 2,5765 га, які розташовані в межах Тульчинської територіальної громади (колишньої Кирнасівської сільської ради) та стягнути з нього на користь Вінницької обласної прокуратури сплачений судовий збір.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в позові обставини та просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав повністю. Суду пояснив, що він народився в Україні, його батьки постіно проживали тут до дня смерті. У 1980 році він поїхав на роботу до росії, де працював до 2012 року. На час розпаду СРСР отримав паспорт громадянина російської федерації. Після 2012 року повернувся до України, де постійно проживає 10 років на підставі посвідки на проживання. В 2013 році він отримав у спадщину земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами: 0524382900:02:000:0454 площею 2,2993 га та 0524382900:02:000:0615 площею 2,5765 га, які розташовані в межах Тульчинської територіальної громади (колишньої Кирнасівської сільської ради). При отриманні свідоцтв про право на спадщину за заповітом на дані земельні ділянки 30.03.2016 нотаріусом йому було повідомлено, що він протягом року має відчужити ці земельні земельні ділянки. Однак чому саме, він не знав, тому цього й не зробив. Не заперечив проти конфіскації вказаних земельних ділянок у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та компенсації йому їх вартості.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Від нього до суду надійшли пояснення, в яких він просить позов задовольнити та слухати справу без його участі.

Представник третьої особи ФГ «Зарічненське» в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Від неї до суду надійшли пояснення, в яких вона зазначає, що 02.10.2019 між ФГ «Зарічненське» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0524382900:02:000:0615 площею 2,5765 га. При розгляді позовних вимог щодо вказаної земельної ділянки покладається на розсуд суду, вважає, що правильним є конфіскація земельної ділянки у власність держави не в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а в особі Тульчинської територіальної громади. Щодо позовних вимог щодо припинення права власності відповідача на земельну ділянку із кадастровим номером 0524382900:02:000:0454 площею 2,2993 га, то вказані вимоги не стосуються прав та інтересів ФГ «Зарічненське», оскільки на дану земельну ділянку договорів оренди не укладалося.

Вислухавши пояснення прокурора, відповідача, дослідивши матеріали справи,оцінивши доказив їхсукупності,судом встановленонаступні обставинита відповідніїм правовідносини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.01.2024 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524382900:02:000:0454 площею 2,2993 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Тульчинський район, Кинашівська с/рада, зареєстровано 30.03.2016 за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання серія та номер: НОМЕР_3 , видавник УМВС України у Вінницькій області, країна громадянства: Російська Федереція, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія та номер : 2-475 виданий 30.03.2016. (а.с. 16, 17).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 01.01.2024 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0524382900:02:000:0615 площею 2,5765 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Тульчинський район, Кинашівська с/рада, зареєстровано 30.03.2016 за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання серія та номер: НОМЕР_3 , видавник УМВС України у Вінницькій області, країна громадянства: Російська Федереція, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія та номер : 2-475 виданий 30.03.2016. На вказану земельну ділянку 19.11.2019 зареєстровано право оренди за ФГ «Зарічненське» на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору оренди (а.с. 18, 19).

З копії договору оренди землі б/н від 02.10.2019 встановлено, що орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар Фермерське господарство "Зарічненське" приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кинашівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, кадастровий номер 0524382900:02:000:0615, площею 2,5765 га, строком 15 років (а.с. 22, 23).

Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 02.11.2022, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 0524382900:02:000:0615 становить 59302,1 грн. (а.с. 21).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 03.04.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 0524382900:02:000:0454 становить 63817,61 грн. (а.с. 20).

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави 17.04.2023 Тульчинською окружною прокуратурою Вінницької області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області спрямовано лист №02.55/1-241вих-23 в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», яким повідомлено про виявлені порушення, а саме про встановлення земельних ділянок сільськогосподарського призначення якими протиправно володіють іноземні громадяни, зокрема земельними ділянками з кадастровими номерами: 0524382900:02:000:0615 та 0524382900:02:000:0454. В даному листі прокуратура просить надати інформацію щодо вжитих заходів з метою конфіскації вказаних земельних ділянок, про свідчить копія даного листа (а.с. 24).

З копії листа від 25.04.2023 № 0-2-0.6-1894/2-23, наданим на вказаний вище лист, вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області Тульчинську окружну прокуратуру повідомлено, що ГУ не може належним чином здійснити повноваження щодо подання позовів до суду про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників у зв`язку з відсутністю фінансування витрат по сплаті судового збору (а.с. 25).

24.11.2023Тульчинська окружнапрокуратура звернуласяз листом№02.55/1-1264вих-23до УправлінняДМС уВінницькій областіз проханнямповідомити,чи наявнегромадянство Українита/абойого припинення,яким документомпідтверджується громадянствоУкраїни, зокрема, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідка на постійне проживання серія та номер: НОМЕР_3 , видана 24.07.2012, видавник УМВС України у Вінницькій області, країна громадянства: рф. Також просили повідомити про наявність законних підстав для перебування його на території України, вказавши підставу, час виникнення та припинення (а.с. 27, 28).

Згідно копії листа-відповіді Управління державної міграційної служби у Вінницькій області № 0501.5-8225/05.3-23 від 30.11.2023 зазначено перелік громадян РФ, які документувалась паспортом громадянина України, та посвідкою на постійне проживання. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований посвідкою на постійне проживання серія НОМЕР_1 від 28.03.2017, виданою УМВС України у Вінницькій області, країна громадянства: Російська Федерація (вул. Радянська, 57, с.Нестерварка, Тульчинський район, Вінницька область) (а.с. 29 ).

Отже, на момент успадкування спірних земельних ділянок ОСОБА_1 був іноземцем, громадянином російської федерації.

Згідно копії листа від 01.09.2023 вих. №663/02-14 державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори Н.Тимчик повідомлено в.о. керівника Тульчинської окружної прокуратури, що надати належним чином завірену копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.03.2016 № 2-475, виданого на ім`я ОСОБА_1 , немає можливості, оскільки такі документи надаються на обґрунтовану письмову вимогу прокуратури у зв`язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться у провадженні цих органів, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу (а.с. 31).

Згідно копії листа від 04.12.2023 начальника Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, на запит в.о. керівника Тульчинської окружної прокуратури, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 (а.с. 33).

Тульчинською окружною прокуратурою Вінницької області листом від 06.12.2023 №02.55/1-1309 вих-23 повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області про прийняте рішення про представництво інтересів держави шляхом звернення до Тульчинського районного суду Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки. У випадку вжиття даних заходів ГУ самостійно, просять повідомити про це оружну прокуратуру, про свідчить копія даного листа (а.с. 34).

Відповідно до роздруківки повного досьє на компанію з сервісу https://youcontrol.com.ua/, Фермерське господарство «Зарічненське», код ЄДРПОУ 43000208, зареєстроване 15.05.2019, не перебуває у процесі припинення, уповноважені особи ОСОБА_2 , засновники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 35-37).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно ст. 19 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Положення статей13,14 Конституції Українивизначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Частиною 5ст. 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст.319,321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зіст. 80 Земельного кодексу Українивизначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших нормЗемельного кодексу України, суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч. 2ст. 81 Земельного кодексу Україниможуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із ч. 3ст. 81 Земельного кодексу Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно дост. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормамирозділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦивільного кодексу України,Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право»право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Якщо спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч. 1ст. 181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Відповідно до ч. 5ст.22Земельного кодексуУкраїни набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом ч. 4ст. 81 Земельного кодексу Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст.ст.140Земельного кодексуУкраїни однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

В разі невиконання вимог закону про невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 будучи громадянином рф, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 30.03.2016 по даний час) не відчужив їх, є підстави для конфіскації належних відповідачеві земельних ділянок у власність держави.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4ст. 81 Земельного кодексу України.

Приписами ст. 378 ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно положення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18. 09.2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст. 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №513/444/15-ц від 23.01.2018.

Відповідно до ст. 348 ЦК України, якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги керівника Тульчинської окружної прокуратури Вінницької області підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом, суд враховує наступне.

Приписист. 131-1 Конституції України,ст. 56 ЦПК України,ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у відповідності до положеньст. 145 Земельного кодексу України,Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Положення про Головне управління Держгеокадастру в області» здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, наділене правом на подання такого роду позовів, на лист прокурора про виявлені порушення із вимогою вжити заходів щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку, повідомило окружну прокуратуру про неподання позову щодо усунення даних порушень у зв`язку з відсутністю коштів та не заперечує проти звернення з позовом органів прокуратури, станом на 02.01.2024 (день надходження позову до суду) самостійно не реалізувало своє процесуальне право, тому у відповідності до положеньст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,ст. 56 ЦПК Українимаються всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05. 2020 в справі № 912/2385/18 за схожих обставин.

Відповідно до вимог ст.141ЦПКУкраїни з відповідача підлягають стягненню накористь Вінницької обласної прокуратури судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 6056 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст. ст.13,131-1 Конституції України,ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.140,143,145 Земельного кодексу України, ст. ст.13,19,76-82,141,258-265,268ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) земельні ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами: 0524382900:02:000:0454 площею 2,2993 га та 0524382900:02:000:0615 площею 2,5765 га, які розташовані в межах Тульчинської територіальної громади (колишньої Кирнасівської сільської ради).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури (49044, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA568201720343110002000003988 код за ЄДРПОУ 02909909) сплачений судовий збір у розмірі 6056 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 19.03.2024.

Суддя Л.А. Штифурко