Рішення

від 20.03.2024 по справі 488/3934/23

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3934/23

Провадження № 2/488/541/24

РІШЕННЯ

Іменем України

20.03.2024 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: П`ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкувння за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: П`ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, в якому просив суд, визнати за ним право власності на 1/15 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. „К-2'' загальною площею забудови 191,5 кв.м., житловою площею - 121,3 кв.м., допоміжною - 70,2 кв.м.; літньої кухні літ. „Б" 1949 року побудови, сараю літ. „Ж" 1988 року побудови та сараю літ. „Л" 1991 року побудови, вбиральні літ. „З" 1988 року забудови, душу літ. „М" 1995 року побудови, господарських споруд 8, 9, 10, 11, 12.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 . Спадкоємцями першої черги після його смерті є у рівних частках його дружина - ОСОБА_2 (мати позивача), позивач - як його син, та рідна сестра позивача - ОСОБА_3 .

На підставі договору міни від 24.02.1995 року померлому належала 1/5 частина будинку АДРЕСА_1 . Власниками інших часток будинку є позивач та відповідачі, а також онук померлого, син відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , порівну.

Позивач та відповідачі прийняли спадщину, оскільки проживали в спадковому будинку на час відкриття спадщини, а також - були зареєстровані за даною адресою.

На момент укладення договору міни в 1995 році домоволодіння складалося з: житлового будинку - літ. «А-1» житловою площею 31,1 кв.м.; літньої кухні - літ. «Б»; тамбуру - «б»; душу - «Е»; погребу - «В»; сараю - «Ж»; туалету «З»; споруди.

21.01.2014 року позивач з відповідачами звернувся до П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/5 частку житлового будинку АДРЕСА_1 . На підставі їхніх заяв було заведено спадкову справу № 10/2014, номер в спадковому реєстрі - 55626990, за витягом № 36389935.

19.02.2014 року державним нотаріусом П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки згідно з довідкою ММБТІ від 29.11.2013 року № 4945 житловий будинок потребує введення в експлуатацію. За відсутності належно оформленого правовстановлюючого документу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Посилаючись на вказані обставини, а також те, що вирішити вказане питання у позасудовому порядку неможливо, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.11.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін, справу призначено до розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач надав заяву, в якій просив суд розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надали заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги визнали, не заперечували проти їх задоволення.

Представник третьої особи надіслав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За результатами вивчення доводів позову, дослідження матеріалів справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 14.11.95 р., актовий запис № 894. За життя ОСОБА_4 заповіту не залишив.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним сином померлого ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 09.08. 1979 року, в якому матір`ю позивача записана ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_4 .

За життя ОСОБА_4 разом з позивачем та відповідачами по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (в тому числі ОСОБА_3 яка діяла від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_5 ) придбали за Договором міни від 24.0.1995 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-706, житловий будинок АДРЕСА_1 та який належав їм на праві власності в рівних частках.

Після смерті батька ОСОБА_4 , позивач разом з відповідачами звернувся до П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав. Проте, згідно з Постановою П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 19.02.2014 року, останнім було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Відмова у вчиненні нотаріальної дії була обумовлена тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подано до нотаріальної контори документ, а саме договір міни, посвідчений П`ятою Миколаївською державною нотаріальною конторою від 24 лютого 1995 року за р.№ 1-706, та зареєстрований в Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації від 19 травня 1995 року. Також було надано довідку, видану Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації від 29 листопада 2013 року за вих. № 4945, в якій вказано, що житловий будинок АДРЕСА_1 потребує введення в експлуатацію.

У зв`язку тим, що сторонами не поданий належним чином оформлений правовстановлюючий документ на спадкове майно, нотаріусом П`ятої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області було прийнято рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії та рекомендовано звернутися в суд.

Так, після смерті спадкодавця позивачем та відповідачами по справі була проведена реконструкція придбаного в 1995 році будинку, внаслідок чого його площа значно збільшилась, змінилась конфігурація будинку.

Проте, згідно з технічним паспортом на будинок, виготовленим станом на 24.07.2023 року, в житловому будинку літ. «К-2» збільшена житлова площа на 90,20 кв.м. за рахунок внутрішнього перепланування та реконструкції, що не потребує прийняття в експлуатацію згідно з п. 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406 (в редакції Постанови КМ № 236 від 20.03.2019).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з відомостями, що містяться в ОСОБА_7 книзі для прописки громадян, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у вказаному будинку з 13.06.1995 року.

Відповідно до положень Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України (в редакції 2004 року), якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати, застосовується чинне на той час законодавство, тобто в даному випадку підлягає застосуванню положення Цивільного Кодексу України (в редакції 1963 року), оскільки спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась у 1995 році.

Відповідно до ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно з ст. 525 ЦК України в редакції 1963 року часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Статтею 526 ЦК України в редакції 1963 року визначено, що місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 527 ЦК України в редакції 1963 року, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно з ст. 529 ЦК України (редакція 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Положеннями ст. 548 ЦК Української РСР (редакція 1963 року) передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК Української РСР визначено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Тобто, позивач ОСОБА_1 на момент смерті батька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) фактично проживав з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину в порядку, визначеному ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка була чинна на день відкриття спадщини, шляхом вступу в управління спадковим майном, оскільки на час смерті ОСОБА_4 позивач був зареєстрований та проживав разом з спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 6 ЦК УРСР в редакції 1963 року, захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку, зокрема, судом шляхом визнання цих прав.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку може застосовуватись, як спосіб захисту, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про спадкування".

Суд оцінює правовідносини, факти та обставини, які вже відбулися в минулому та надає їм правову оцінку в процесі судового розгляду конкретної справи, який обмежується предметом і підставами позову.

Не оспорюється учасниками судового процесу той факт, що предметом спору, тобто матеріально-правовим об`єктом з приводу якого виникло правовідношення між сторонами справи є визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК УКраїни, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму. Допустимість доказів означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

При вирішенні переданого на розгляд суду спору за позовом, у контексті із заявленими позовними вимогами ОСОБА_1 , доказуванню підлягають обставини щодо можливості визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/15 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. „К-2'' загальною площею забудови 191,5 кв.м., житловою площею - 121,3 кв.м., допоміжною - 70,2 кв.м.; літньої кухні літ. „Б" 1949 року побудови, сараю літ. „Ж" 1988 року побудови та сараю літ. „Л" 1991 року побудови, вбиральні літ. „З" 1988 року забудови, душу літ. „М" 1995 року побудови, господарських споруд 8, 9, 10, 11, 12.

Як вбачається з наявних у справі доказів, позивач ОСОБА_1 на момент смерті батька ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) фактично проживав з ним за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.06.1995 рік і по день смерті батька та прийняв спадщину в порядку ст. 549 ЦК Української РСР в редакції 1963 року, яка була чинна на день відкриття спадщини, шляхом вступу в управління спадковим майном.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення сторін, керуючись законодавством України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , яки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/15 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , задовольнивши при цьому позов.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-266, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: П`ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкувння за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті рідного батька - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/15 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. „К-2'' загальною площею забудови 191,5 кв.м., житловою площею - 121,3 кв.м., допоміжною - 70,2 кв.м.; літньої кухні літ. „Б" 1949 року побудови, сараю літ. „Ж" 1988 року побудови та сараю літ. „Л" 1991 року побудови, вбиральні літ. „З" 1988 року забудови, душу літ. „М" 1995 року побудови, господарських споруд 8, 9, 10, 11, 12.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення суду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

Відповідач - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 )

Третя особа - П`ята Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області ( ЄДРПОУ: 02892563, адреса: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 314)

Суддя: Я.А. Чернявська