Вирок

від 20.03.2024 по справі 513/410/24

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/410/24

Провадження № 1-кп/513/92/24

Саратський районний суд Одеської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата Одеської області матеріали кримінального провадження за № 42023162240000053 від 14.09.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Татарбунари Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, виконуючого обов`язки головного інженера ПрАТ "ОДЕСАВИНПРОМ", не одруженого, який має на утриманні троє неповнолітніх дітей, відповідно до ст.89 КК України не маючого судимості,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України,

У С Т А Н О В И В:

у період часу з 20.04.2023 по 04.10.2023 ОСОБА_5 , як виконуючий обов`язки головного інженера ПрАТ "ОДЕСАВИНПРОМ", за місцем знаходження виробничих потужностей виноробного заводу вказаного підприємства на земельній ділянці з кадастровим номером 5124585100:01:001:0820 по АДРЕСА_2 , діючи свідомо, в порушення вимог: ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в частині здійснення операцій у сфері поводження з відходами, без додержання санітарних та екологічних норм у спосіб, що не забезпечує безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей; ст. 46 Закону України "Про охорону земель" в частині порушення заборони на несанкціоноване скидання і розміщення відходів на території міст та інших населених пунктів; ст. 13, 17 Закону України "Про управління відходами", неналежно виконував покладені на нього обов`язки щодо забезпечення вимог природоохоронного законодавства на підприємстві за місцем знаходження виробничих потужностей, через несумлінне ставлення до них, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачати, не скористався наданими йому повноваженнями, що виявилося у неналежному здійсненні контролю за дотриманням працівниками підприємства вимог природоохоронного законодавства при використанні виробничих потужностей виноробного заводу та поводженні з виробничими рідкими відходами, невжитті в межах його компетенції дієвих заходів щодо визначення особи, відповідальної за поводження з відходами, самостійно, шляхом віддання відповідних вказівок в межах своїх повноважень, не забезпечив належний облік, зберігання, утилізацію, видалення та вивезення рідких виробничих відходів, надав дозвіл та допустив їх несанкціоноване та неконтрольоване скидання за допомогою насосно-шлангового обладнання на сусідню, розташовану поряд земельну ділянку, розташовану на території Кулевчанської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області, яка не має кадастрового номеру, площею 0,2382 га, розташованої за координатами: х - 5091727,605/ 5091721,089/ 5091715,868/ 5091718,196/ 5091723,112/ 5091745,585/ 5091761,830/ 5091771,965/ 5091794,207/ 5091797,782/ 5091799,446/ 5091797,641/ 5091779,438/ 5091754,250/ 5091727,605; у- 3331784,092/ 3331773,489/ 3331754,589/ 3331746,479/ 3331740,443/ 3331739,338/ 3331740,545/ 3331745,018/ 3331744,529/ 3331747,537/ 3331753,519/ 3331757,410/ 3331764,603/ 3331775,040/ 3331784,092, що призвело до її забруднення шкідливими речовинами (амонієм, сульфатами, хлоридами, органічними речовинами, що екстрагуються петролейним ефіром, фосфором).

Відповідно до протоколу № 26 вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 20.10.2023 безпосередньо на місці видимого забруднення виявлено наступний обсяг забруднюючих речовин: амоній (обмінний) у перерахунку на амоній - 81,02 мг/кг, що в 15,7 разів перевищує значення фону та ГДК; сульфати - 297,54 мг/кг, що в 1,9 разів перевищує значення фону та ГДК; хлориди - 868,60 мг/кг, що в 10,9 разів перевищує значення фону та ГДК; органічні речовини, що екстрагуються петролейним ефіром (мінеральні та рослинні олії, рослинні та тваринні жири, мила, смоли, важкі вуглеводи тощо) - 60,0 мг/кг, що в 1,2 рази перевищує значення фону та ГДК.

Таким чином, необережні протиправні дії та бездіяльність ОСОБА_5 призвели до забруднення вказаної земельної ділянки, площею 0,2382 га, небезпечними речовинами: амонієм, сульфатами, хлоридами, органічними речовинами, що екстрагуються петролейним ефіром, фосфором, які за ступенем небезпеки віднесені до небезпечних, що містять ознаки негативного (шкідливого) антропогенного впливу, що спричинило небезпеку для довкілля та завдало шкоду довкіллю у розмірі 26 767,73 гривень.

Зазначеними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 КК України за кваліфікуючими ознаками: забруднення земель відходами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

11 березня 2024 року між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 за участі захисника адвоката ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості.

За змістом даної угоди істотними для даного кримінального провадження обставинами є те, що підозрюваний ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, вчиненого ним за викладених вище обставин у повному обсязі повідомленої йому підозри (пред`явленого обвинувачення). Підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування щиро покаявся у скоєному злочині. Підозрюваний ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового провадження зобов`язується: а) беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, б) щиро каятися; в) заподіяну шкоду відшкодовано.

Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, приймаючи до уваги особу винного, а також обставини, що пом`якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину у вигляді щирого каяття, беззастережного визнання своєї винуватості, добровільного відшкодування завданого збитку, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового розгляду, сторони узгодили призначити ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 239 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження для підозрюваного.

Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_5 узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України, щиро розкаявся, визнав всі фактичні обставини, які викладені у формулюванні обвинувачення, просив затвердити угоду.

Суд роз`яснив обвинуваченому положення ч.2 ст.473 КПК України, відповідно до яких наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Суд також переконався у добровільності укладення угоди та в тому, що угода не є наслідком насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Обвинувачений заявив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом; наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України; наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Захисник адвокат ОСОБА_4 просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Вислухавши прокурора, захисника та обвинуваченого суд дійшов до наступного.

Згідно з пунктом 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду.

За частинами 4, 5 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості визначені статтею 472 КПК України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду.

Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

Перевіривши укладену між сторонами угоду на відповідність вимогам КПК України, суд установив, що її зміст відповідає положенням 472 КПК України, угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо нетяжкого злочину, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; сторони уклали угоду добровільно; фактичні підстави для визнання винуватості наявні; обставин, які б свідчили про неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, судом не встановлено; узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України.

Суд не встановив передбачених ч. 7 ст. 474 КПК обставин, які могли би слугувати підставою для відмови в затвердженні угоди.

Частиною 5 ст.65 КК України встановлено, що у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

При вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості прокурором враховано ступінь та характер активного сприяння підозрюваного розкриттю злочину, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, яка полягає у можливості прискорити кримінальне провадження, скоротити витрати на використання робочого часу судових та правоохоронних органів.

З урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.239 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, особи винного ОСОБА_5 , який характеризується позитивно, на обліку психіатра та нарколога не перебуває, обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди покарання у виді: штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі частини 4 ст. 174 КПК України, відповідно до якої суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2023 року на проби зразків ґрунту.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням державі у розмірі 26767,73 гривень відшкодована повністю.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст. ст. 469, 472, 314, 373, 374, 394,474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена 11 березня 2024 року між прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 та підозрюваним ОСОБА_5 за участі захисника адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08 грудня 2023 року на об`єднану пробу зразку ґрунту, яка упакована до полімерного сейф-пакету №РSР 3228327 та фоновий зразок ґрунту, який упаковано до полімерного пакету сейф-пакету №РSР 3228325, вилучені в ході проведення обшуку земельної ділянки за кадастровим № 5124585100:01:001:0820.

Знищити речові докази: умовно чистий зразок ґрунту, упакований до поліетиленового пакету; п`ять зразків ґрунту упаковані до одного поліетиленового пакету; об`єднану пробу зразку ґрунту, яка упакована до полімерного сейф-пакету №РSР 3228327, та фоновий зразок ґрунту, який упаковано до полімерного пакету сейф-пакету №РSР 3228325.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Інші учасники справи мають право отримати копію вироку в Саратському районному суді.

Суддя ОСОБА_1