Постанова

від 21.02.2024 по справі 910/11403/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2024 р. Справа№ 910/11403/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 21.02.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.11.2023 (повний текст складено та підписано 07.12.2023)

у справі №910/11403/23 (суддя Бондарчук В.В)

позовну заяву Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Обслуговуюче товариство "Садівницьке товариство "Південтеплоелектромонтаж""

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж" (далі - СТ "Південтеплоенергомонтаж"/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада/відповідач) про визнання права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:66:682:0001, площею 1,3 га (землі загального користування).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має законодавчо визначене право власності на спірну земельну ділянку, однак не може належним чином його реалізувати, оскільки Київська міська рада не визнає такого права за СТ "Південтеплоенергомонтаж".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у задоволенні позовних вимог Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що на час дії воєнного стану в Україні, який продовжено до 14.02.2024, згідно із положеннями підпункту 5 пункту 27 Розділу Х Земельного кодексу України забороняється безоплатна передача земель, в тому числі комунальної власності у приватну, а також надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж", що має наслідком відмову у задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду мыста Києва від 27.11.2023 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення. При цьому скаржник стверджував, що до спірних правовідносин не застосовуються обмеження встановлені ЗК України на період дії воєнного стану.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 апеляційну скаргу у справі №910/11403/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

На адресу суду 27.12.2023 від скаржника надійшла виправлена апеляційна скарга.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/11403/23 та призначено судове засідання на 21.02.2024.

На адресу суду 31.01.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

У судове засідання 21.02.2024 з`явились представники учасників судового процесу та надали пояснення по справі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані учасниками справи пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 24.06.1999 Київською міською радою прийнято рішення № 301-9/402 "Про приватизацію земельних ділянок Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" Дніпровського району, яким вирішено передати громадянам, членам Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" Дніпровського району, у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва, відведені згідно із рішеннями Виконавчого комітету Дарницької районної Ради депутатів трудящих від 09.03.1956 №300 "Об отводе земельного участка под индивидуальные сады на Воскресенской Слободке Рабочим и служащим "Киевтеплоэнергомонтаж" та від 29.07.1969 №1277 "Про закріплення земельних ділянок за підприємствами, установами і організаціями під колективні сади" згідно із додатком 1.

Пунктом 3 цього рішення визначено оформити СТ "Південтеплоенергомонтаж" Дніпровського району право постійного користування земельною ділянкою площею 1,3 га на землі загального користування товариства.

СТ "Південтеплоенергомонтаж" зазначило, що у відповідності до рішення № 301-9/402 від 24.06.1999, позивачем було розроблено технічну документацію та зареєстровано право постійного користування.

Так, згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за індексним № 284539333 від 12.11.2021, власником земельної ділянки із кадастровим № 8000000000:66:682:0001 площею 1,3 га є Київська міська рада, право постійного користування земельною ділянкою належить СТ "Південтеплоенергомонтаж".

Згідно із відомостями Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4600550412023 від 07.07.2023, земельна ділянка з кадастровим № 8000000000:66:682:0001 площею 1,3 га відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення; вид цільового призначення: 01.18 Земельні ділянки загального користування, які використовуються як польові дороги, прогони; форма власності: комунальна.

30.01.2022 відбулись збори уповноважених представників членів Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж", оформлені протоколом № 15, на яких було, в тому числі, прийнято рішення уповноважити Голову правління СТ "Південтеплоенергомонтаж" Гіденка Олексія Володимировича звернутись, від імені товариства, із клопотанням до Київської міської ради про передачу земельної ділянки кадастровий № 8000000000:66:682:0001 площею 1,3 га у власність СТ "Південтеплоенергомонтаж" та виконати всі необхідні дії із реєстрації цього права у відповідних органах.

06.09.2022 СТ "Південтеплоенергомонтаж" звернулося до Київського міського голови Кличка В.В. із клопотанням, оформленим листом за вих. № 07/22, в якому просило безоплатно передати земельну ділянку кадастровий №8000000000:66:682:0001 площею 1,3 га (землі загального користування товариства) із постійного користування у власність СТ "Південтеплоенергомонтаж", посилаючись на вимоги п. 4 ст. 35 Земельного кодексу України.

Позивач стверджував, що відповіді на це клопотання СТ "Південтеплоенергомонтаж" від Київської міської ради не отримало, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом про визнання права власності на спірну земельну ділянку за позивачем, оскільки відповідач не визнає такого права за ним.

Разом із тим, заперечуючи проти задоволення позову, Київська міська рада зазначила, що згідно системи АСКОД звернення від СТ "Південтеплоенергомонтаж" від 06.09.2022 №07/22 зареєстроване в Київській міській державній адміністрації від 07.09.2022 № 21217 та за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Оленича П.С. від 07.09.2022 розглянуто Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, за результатами якого надано відповідь від 05.10.2022 № 0570202/3-12066.

Зокрема, відповідачем долучено до матеріалів справи лист від 05.10.2023 за вих. №0570202/3-12066, з якого вбачається, що підпунктом 5 пункту 27 Розділу Х Земельного кодексу України встановлено, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, у зв`язку із чим після зняття вказаного обмеження можна звернутись із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами статей 13, 19 Конституції України земля є об?єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, З межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Відповідно до статті 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування в порядку, передбаченому цим Кодексом; ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб міста; д) припинення права користування земельними ділянками комунальної власності у випадках, передбачених цим Кодексом; е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади; ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах; з) організація землеустрою; ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства; й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок; л) вирішення земельних спорів; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97) передбачено, що вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, а відповідно до пункту 2 ст. 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

Відповідно до статті 2 ЗК України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають, в тому числі: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Отже, розпорядження землями комунальної власності міста Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи користування, у відповідності до чинного законодавства відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Тобто, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в місті Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Як вище встановлено судом, Київська міська рада рішенням від 24.06.1999 № 301-9/402 передала громадянам, членам Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" Дніпровського району, у приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва, відведені згідно із рішеннями Виконавчого комітету Дарницької районної Ради депутатів трудящих від 09.03.1956 №300 "Об отводе земельного участка под индивидуальные сады на Воскресенской Слободке Рабочим и служащим "Киевтеплоэнергомонтаж" та від 29.07.1969 №1277 "Про закріплення земельних ділянок за підприємствами, установами і організаціями під колективні сади" згідно із додатком 1.

Крім того, пунктом 3 цього рішення визначено оформити СТ "Південтеплоенергомонтаж" Дніпровського району право постійного користування земельною ділянкою площею 1,3 га на землі загального користування товариства.

Так, згідно із ч. 4 ст. 35 ЗК України до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Водночас, відповідно до підпункту 5 пункту 27 Розділу Х Земельного кодексу України встановлено, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 13.05.2024.

Враховуючи, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про безоплатну передачу земельної ділянки із кадастровим №8000000000:66:682:0001 площею 1,3 га з постійного користування у його власність - 06.09.2022, тобто під час дії в Україні воєнного стану, то в даному випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пп. 5 п. 27 Розділу Х ЗК України, в яких встановлена заборона на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації, під час дії в Україні воєнного стану, з огляду на що місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача про визнання права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:66:682:0001, площею 1,3 га, не підлягають задоволенню.

Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що оскільки спірна земельна ділянка була передана в постійне користування позивачу на підставі рішення від 24.06.1999, тобто до набрання чинності ЗКУ, то обмеження встановлені пп. 5 п. 27 Розділу ЗК України, не підлягають застосуванню, оскільки вказаною нормою встановлено, що її положення не поширюються на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Так, як вище зазначено судом, підпунктом 5 пункту 27 Розділу Х Земельного кодексу України встановлено, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що заборона на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність не стосується, зокрема, громадян України, яким земельні ділянки були передані у користування до набрання чинності ЗКУ.

Оскільки позивач - Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж" є юридичною особою, то на нього не розповсюджуються законодавчо визначені обмеження, які стосуються виключно громадян України, тому вищенавдені твердження скаржника є безпідставними та не приймаються до уваги колегією суддів.

Усі інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Садівницького товариства "Південтеплоенергомонтаж" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/11403/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Садівницьке товариство "Південтеплоенергомонтаж".

Матеріали справи №910/11403/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 19.03.2024 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П. та виходу з лікарняного судді Кравчука Г.А.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

Г.А. Кравчук