Постанова

від 19.03.2024 по справі 910/7270/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"19" березня 2024 р. Справа№ 910/7270/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Демидової А.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023

у справі №910/7270/23 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профпереробка"

третя особа Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про відшкодування шкоди, ціна позову 146 322,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" (далі - ПАТ "СК "Аркс") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профпереробка" (далі - ТОВ "Профпереробка") про стягнення 146 322,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Профпереробка", як власник джерела підвищеної небезпеки, всупереч статті 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, яка залишилась невідшкодованою після виплати страховиком відповідача страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/7270/23. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп").

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/7270/23 у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що страхова виплата, передбачена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, є достатньою для повного відшкодування завданої внаслідок спірної ДТП шкоди з урахуванням реальної вартості пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, тобто ураховуючи коефіцієнт фізичного зносу цього транспортного засобу.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ПАТ "СК "Аркс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/7270/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що з огляду на наявні докази у матеріалах справи, пояснення третьої особи щодо розрахунку страхового відшкодування за договорами винної сторони з урахуванням зносу, та враховуючи відсутність будь-яких інших розрахунків і доказів на підтвердження позиції сторони відповідача й того, що повний розмір збитку становить іншу суму, ухвалене рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки судом не було належним чином з`ясовано обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого було зроблено висновки, що не відповідають обставинам справи та ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, позивач зазначає, що суд першої інстанції повністю ігнорує норми ЦК України, а саме статті 22, 1192 та 1194, а також суперечить висновкам, викладеним Верховним Судом в аналогічних справах, та фактично позбавляє потерпілу особу отримати повне відшкодування за відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Також, на переконання позивача, різницю між фактичною вартістю ремонту (згідно з рахунком СТО та актом виконаних робіт) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, в даному випадку відповідач, як особа, що володіє транспортним засобом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 апеляційну скаргу ПАТ "СК "Аркс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/7270/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Кравчук Г.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7270/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "СК "Аркс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/7270/23.

Матеріали справи №910/7270/23 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 04.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "СК "Аркс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/7270/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ПАТ "СК "Аркс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/7270/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 25.01.2024.

24.01.2024 через систему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу ПАТ "СК "Аркс" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/7270/23 - без змін.

Так, у відзиві позивач стверджує, що позивач безпідставно пред`явив позов про відшкодування шкоди до ТОВ "Профпереробка", як до особи чия цивільно-правова відповідальність застрахована і ліміт відповідальності страховика є значно вищий ніж сума матеріального збитку.

Також позивач зазначає про відсутність правових підстав для розрахунку суми страхового відшкодування з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, а відтак посилання позивача та третьої особи на необхідність врахування коефіцієнту фізичного зносу та стягнення відповідно різниці з ТОВ "Профпереробка" є безпідставними та незаконними.

У зв`язку із перебуванням судді Кравчука Г.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 справу №910/7270/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/7270/23 прийнято до свого провадження колегією у складі суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Шаптала Є.Ю.

Згідно зі статтею 269, частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.12.2020 між ПАТ "СК "Аркс" (страховик) та ОСОБА_1 (застрахована особа) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №160012а0к3, автомобіля "BMW", державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до вимог Закону України "Про страхування".

17.10.2021 в місті Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "BMW", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля "Ford", державний номерний знак НОМЕР_2 , ТОВ "Профпереробка", під керуванням водія ОСОБА_2 .

Вина водія ОСОБА_2 підтверджена постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.11.2021 у справі №760/29588/21.

Застрахована особа ОСОБА_1 звернулася до страхової компанії з заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

12.11.2021 ПАТ "СК "Аркс" оформлено страховий акт №ARX3037259, згідно з яким сума страхового відшкодування застрахованого автомобіля "BMW", державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 279 223,86 грн.

01.02.2022 ПАТ "СК "Аркс" оформлено страховий акт №ARX3170935, згідно з яким сума страхового відшкодування застрахованого автомобіля "BMW", державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 60 773,99 грн.

Позивач перерахував суму відшкодування у загальному розмірі 339 997,85 грн на рахунок СТО відповідно до платіжних доручень від 15.11.2021 №839702 на суму 279 223,86 грн та від 02.02.2022 №867045 на суму 60 773,99 грн.

16.03.2022 та 18.03.2022 ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", на підставі претензії ПАТ "СК "Аркс", здійснено виплату страхового відшкодування в добровільному порядку в розмірі 193 167,95 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилаючись на те, що залишок суми страхового відшкодування йому в установленому порядку не відшкодовано, на підставі статей 993, 1166, 1187 ЦК України просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача як роботодавця винної внаслідок ДТП особи на свою користь 146 322,90 грн шкоди.

За приписами статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 цього ж Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону №1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №754/1108/15-ц (провадження №61-20780св 18) зроблено правовий висновок, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно з Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №196-IV).

Аналогічна правова позиція наведена у пункті 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (провадження №14-95цс20). Зокрема Велика Палата Верховного Суду наголосила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника (відповідача в даній справі), який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-IV).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом №1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У даній справі, автомобіль відповідача - "Ford", державний номерний знак НОМЕР_2 , станом на 17.10.2021 був застрахований у ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".

Цивільно-правова відповідальність ТОВ "Профпереробка" як володільця автомобіля "Ford", державний номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР203609926 на підставі Закону №1961-IV ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп". Ліміт відповідальності за указаним полісом становила 130 000,00 грн, франшиза - 0 грн.

Також цивільно-правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу була додатково застрахована ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.04.2021 №162251. Ліміт відповідальності за вказаним договором становив 750 000,00 грн.

Таким чином, загальний ліміт відповідальності третьої особи за випадками завдання ТОВ "Профпереробка" шкоди майну третіх осіб в ДПТ складає 880 000,00 грн.

Колегією суддів встановлено, що розмір страхового відшкодування, розрахований позивачем та сплачений СТО страхувальника на підставі страхових актів від 12.11.2021 №ARX3037259 та від 01.02.2022 №ARX3170935, становить - 339 997,85 грн. Тобто, станом на 17.10.2021, ліміт відповідальності страховика відповідача, розмір якого становив 880 000,00 грн за шкоду завдану забезпеченим ТЗ майну третіх осіб, повністю покривав та покриває на сьогодні розмір завданої шкоди і сплачене позивачем страхове відшкодування його страхувальнику.

Таким чином, судова колегія вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що особами, відповідальними за завдані власнику автомобіля "BMW", державний номерний знак НОМЕР_1 , збитки, в даному випадку є ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, та страхувальник відповідно до вимог статті 1188 ЦК України у тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві, та наявного у матеріалах справи рахунку від 18.10.2021 №DBL00004327, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику "BMW", державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП становить 349 029,82 грн.

ПАТ "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" як страховик за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи відшкодувало частину заподіяної внаслідок ДТП шкоди у розмірі 193 674,95 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.03.2022 №ЗР020026 та від 18.03.2022 ЗР021004.

При цьому, третя особа виходила з того, що на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 16.03.2022 №2400, складеного ФОП Демяненком М.М., коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "BMW", державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 0,347, оскільки запасні частини кузова транспортного засобу відновлювалися ремонтом.

За змістом абзацу 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що страхова виплата, передбачена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, є достатньою для повного відшкодування завданої внаслідок спірної ДТП шкоди з урахуванням реальної вартості пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, тобто ураховуючи коефіцієнт фізичного зносу цього транспортного засобу.

Також колегія суддів зауважує, що позивач не навів доказів звернення до страховика відповідача з вимогою про відшкодування 146 322,90 грн невідшкодованої суми майнової шкоди та, в подальшому, про відмову страховика відповідача у її виплаті з конкретним зазначенням підстав такої відмови, відповідно до вимог чинного законодавства.

Оскільки відповідальність винуватця, у разі визнання страхового випадку страховиком, настає лише тоді, коли розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, на що безпосередньо вказує зміст статті 1194 ЦК України, а в даній справі такі обставини відсутні, тому відсутні і правові підстави стягнення з відповідача 146 322,90 грн як невідшкодованої суми майнової шкоди за рішенням суду.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судове рішення прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на ПАТ "СК "Аркс".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/7270/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 у справі №910/7270/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс".

4. Матеріали справи №910/7270/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді Є.Ю. Шаптала

А.М. Демидова