Рішення

від 14.03.2024 по справі 448/2079/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/2079/23

Провадження № 2-а/448/6/24

Р ІШ ЕН НЯ

Іменем України

14.03.2024 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя Юрій БІЛОУС,

за участю секретаря судового засідання Ірини РОМАНЧЕНКО,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Львівська митниця,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці, про скасування постанови про порушення митних правил,

учасники справи:

позивач ОСОБА_3 , не з`явився,

представник позивача - адвокат Джамал СТАЦЕНКО, не з`явився (заява),

представник відповідача Сергій СЛІПЕНКО,

в с т а н о в и в:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

І. Короткий виклад обставин справи:

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Стаценко Д.Ж., звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову в.о. заступника начальника - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Львівської митниці Кравченко Т.В. у справі про порушення митних правил №1439/20900/23 від 21.11.2023 року, якою ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 151671,69 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що справа про порушення митних правил була розглянута з порушенням процесуальних вимог. Зокрема, протокол по даній справі про порушення митних правил складений 17.11.2023 року, вказано, що ОСОБА_2 , заїхав на перепускний пункт саме 17.11.2023 року, а не 16.11.2023 року, такою ж датою датується висновок експерта. А також зазначає, що контроль першої лінії включає проведення заходів перевірки в мінімально необхідному обсязі для визначення наявності законних підстав для перетинання державного кордону транспортними засобами та вантажами. Він передбачає проведення візуального огляду транспортних засобів та вантажів без втручання в конструктивні особливості (зовнішній огляд транспортних засобів та вантажів, огляд кабін, купе, кают, салонів, цілісності упаковок, наявність пломб, спостереження поведінкою пасажирів та обслуговуючого персоналу).В тойже час,при проходженнімитного контролюінспектором митниціповинен буввчинений комплексдій,в томучислі фотографуванняпорожнього транспортногозасобу.Процедуру здійсненняфото-,відеофіксації митнихта іншихформальностей,які проводятьсяконтролюючими органамищодо товарів,транспортних засобів,що переміщуютьсячерез митнийкордон Українивизначено Порядкомздійснення відеофіксації митнихта іншихформальностей,які проводятьсяконтролюючими органами,затвердженим постановоюКабінету МіністрівУкраїни від08.06.2016року.Об`єктом фото-відео фіксаціїє,зокрема,будь-якітовари,транспортні засоби,тощо.

Зазначає, що під час розгляду справи ОСОБА_4 , не надавались докази які підтверджують вину позивача та підтвердження фото, не було долучено жодних фото знімків чи відеозапису транспортного засобу автомобіля марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «САНТЕЙ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час перетину митного кордону 17.11.2023 року. Враховуючи те, що у представників митниці було достатньо засобів та способів для виявлення товару в автомобілі, відсутність таких фотознімків чи відеозапису свідчить про недоведеність факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

В ході розгляду даної справи, зокрема 15.01.2024 року представник відповідача - Львівської митниці ДФС подав до суду відзив на позовну заяву, в яких, зокрема, зазначає, що 17.10.2023 року, близько 10:59 год., в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, в напрямку в`їзду в Україну, смугою руху «червоний коридор», в`їхав транспортний засіб - автомобіль марки «Mercedes-benz», р.н. НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_5 , з причепом марки «САНТЕЙ», р.н. НОМЕР_4 . Перед початком митного контролю, водію гр. ОСОБА_2 , було запропоновано заповнити митну декларацію для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Громадянин ОСОБА_2 , подав до митного контролю власноручно заповнену митну декларацію в якій заявив про наявність в нього лише особистих речей. Під час проведення візуального огляду даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів які є обов`язкові для письмового декларування або товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України. Після завірення декларацій штампом «Під митним контролем № 265», під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділені автомобіля (без ознак приховування) серед особистих речей було виявлено не задекларований товари, а саме одяг різних виробників в асортименті, загальною кількістю 375 штук, та взуття різних виробників в асортименті, загальною кількістю 72 пари.

Про наявність виявлених під час митного огляду не задекларованих товарів гр. ОСОБА_5 , у процесі усного опитування не заявив, у митний декларації не вказав. Таким чином, останній вчинив недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Товари, які гр. ОСОБА_5 переміщував через митний кордон України і які було заявлено у поданій ним 17.10.2023 року до митного контролю митній декларації, були пропущені на митну територію України. Оскільки, під час протоколу про порушення митних правил стосовно гр. ОСОБА_2 , не було надано належним та допустимих доказів на підтвердження вартості товарів, які ним переміщувалися через митний кордон України, відтак митним органом призначено товарознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам СЛЕД Держмитслужби.

Зазначає, що норми Митного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення не вказують на те, що факт вчинення гр. ОСОБА_5 , порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 Митного кодексу України слід фіксувати фото - відео зйомкою.

Відповідно, відсутність у матеріалах справи про порушення митних правил, порушеної стосовно гр. ОСОБА_6 , фото світлин документування вчиненого ним правопорушення, не спростовує доказів його вини у вчиненому правопорушенні, які підтверджені матеріалами справи, а саме: протоколом про порушення митних правил N 1439/ 20900/ 23 від 17.10.2023р.; поясненням гр. ОСОБА_2 , відібраним у нього 17.10.2023р.; актом про проведення огляду транспортного засобу, підписаним гр. ОСОБА_5 , 17.10.2023р.; митною декларацією, заповненою гр. ОСОБА_2 , 17.10.2023р., і не спростовані під час розгляду справи по суті.

Тому, на думку сторони Відповідача, висновок представника позивача гр. ОСОБА_2 , - адвоката Стаценко Д.Р., про те, що твердження митного органу про наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 МК України є безпідставними та незаконними - жодним чином невмотивований і хибний.

Виходячи з вищевикладеного, Позивачем ні до суду як додаток до позовної заяви, ні до митниці під час винесення постанови в справі про порушення митних правил не було надано будь-яких доказів, щодо непричетності гр. ОСОБА_2 до дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються громадянином через митний кордон України.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що Львівською митницею правомірно притягнуто гр. ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, а тому просить суд, відмовити стороні позивача у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Стаценко Д.Р. в свою чергу, а саме: 17.01.2024 року направив відповідь на відзив, в якій зазначив, що зі змістом відзиву та додатками доданими до нього ознайомились, вважають його необгрунтованими, таким що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зокрема, відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, оскільки підставою для складання протоколу про порушення митних правил є наявність усіх елементів складу, відсутність хоча б однієї з ознак означає ж відсутність складу в цілому.

На думку сторони Позивача, не було належним чином здійснено процедури фото -, відео фіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами щодо товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, що визначено Порядком здійснення фото-, відео фіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №370.

Зазначає, що 01 січня 2024 року, представник Позивача отримав відповідь на адвокатський запит, у якому були додані фотознімки транспортного засобу «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «САНТЕЙ», реєстраційний номер НОМЕР_2 під час перетину митного кордону 17.11.2023 року, а не речей чи товару, які були вилучені. Враховуючи те, що у представників митниці було достатньо засобів та способів для виявлення товару в автомобілі, відсутність таких фотознімків чи відеозапису свідчить про недоведеність факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України.

Враховуючи вищевикладене, просить скасувати постанову Державної митної служби України в справі про порушення митних правил №1439/20900/23 від 21 листопада 2023 року відносно ОСОБА_2 , якого визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, на суму 151 671,69 грн.

ІІ. Процесуальні дії у справі:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану адміністративну справу передано для розгляду судді Білоусу Ю.Б.

Ухвалою судді від 20.12.2023 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з наявними у ній недоліками.

Ухвалою судді від 08.01.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі.

ІІІ. Позиція учасників справи:

Позивач ОСОБА_5 та його представник-адвокат Стаценко Д. в судове засідання не з`явились, однак в матеріалах справи міститься спільна заява, в якій зазначають, що вимоги позовної заяви підтримують в повному обсязі. Просили розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник відповідача Львівської митниці Сліпенко С., в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог сторони позивача, просив у задоволенні таких відмовити.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

ІV. Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин, що виникли між сторонами, із посиланням на докази, у тому числі й ті, що відхилені судом, а так само і оцінка аргументів сторін:

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

У відповідності з статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Кожна особа, як вказується у частині 1 статті 24 МК України, має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовуються Митним кодексом України.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1439/20900/23 від 17.10.2023 року близько 10 години 59 хвилин громадянин України ОСОБА_5 на автомобілі марки «MERCEDES-BENZ», реєстраційний номер НОМЕР_5 з причепом марки «САНТЕЙ», реєстр.номер НОМЕР_6 прямував з Республіки Польща в Україну в якості водія, через пункт пропуску «Шегині-Медика» Львівської митниці, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю «червоний коридор», чим заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню або, які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.

При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, які підлягають обов`язковому декларуванню та оподаткуванню. Автомобіль було переведено зі смуги спрощеного митного контролю в місце поглибленого огляду транспортних засобів та товарів, де під час проведення огляду автомобіля було виявлено товар, який відповідно до МК України перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а саме: одяг різних виробників в асортименті, загальною кількістю 375 штук та взуття різних виробників в асортименті, загальною кількістю 72 пари.

21.11.2023 року в.о. заступника начальника-начальником управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_7 було винесено оскаржувану постанову у справі порушення митних правил №1439/20900/23, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30% вартості товарів, на суму 151671,69 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, сторона позивача звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Відповідно до частини 1 статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі ж норми містяться і в статті 280 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП (як і передбачено статтею 495 МК України), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення (порушення митних правил) та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами, а також об`єктивного та повного встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного прийняття рішення.

Відповідно до частини 4 статті 374 МК України товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро (при ввезенні товарів на митну територію України через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення) та еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші пункти пропуску через державний кордон України).

У відповідності до статті 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно норм частини 8 статті 264 МК України, з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Нормами статті 266 МК України визначено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, застановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення.

Частиною 4 статті 374 Митного кодексу України встановлено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті (сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг), але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Норми статті 366 Митного кодексу України визначають, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Канал, позначений символом зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Канал, позначений символом червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Разом з тим, про наявність виявлених під час митного огляду не задекларованих товарів позивач ОСОБА_5 , у процесі усного опитування не заявив, у митний декларації не вказав. Таким чином, гр. ОСОБА_5 , вчинив недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Товари, які гр. ОСОБА_5 , переміщував через митний кордон України і які було заявлено у поданій ним 17.10.2023 року до митного контролю митній декларації, були пропущені на митну територію України.

Частиною 1 статті 511 МК України визначено, що товари - безпосередні предмети порушення митних правил, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатись, на підставі чого вищевказані не задекларовані товари, були тимчасово вилучені протоколом про порушення митних правил та передані на склад Львівської митниці.

Згідно до висновку №142000-3301-0986 від 16 листопада 2023 року Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України, загальна вартість вилучених предметів у справі про порушення митних правил 1439/20900/23 становить 505572, 30 грн.

Разом з тим, відповідно до норм статті 357 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Нормами статті 515 Митного кодексу України встановлено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Згідно норм статті 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

З огляду на те, що в день вчинення гр. ОСОБА_4 , порушення митних правил посадовій особі митниці не надано будь-яких документів щодо вартості на переміщуваний товар, в порядку ст.516 МК України в справі було призначено експертизу та в межах ст.515 МК України експертом Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України було встановлено вартість предметів правопорушення.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 року № 18, на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року.

Під час складання протоколу про порушення митних правил стосовно гр. ОСОБА_2 останнім не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості товарів, які ним переміщувалися через митний кордон України, відтак митним органом призначено товарознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам СЛЕД Держмитслужби.

Отже, вказаний вище висновок експерта уповноваженого органу, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом у справі про порушення митних правил.

Щодо наданою стороною позивача рахунком - фактурою № 1020066 від 13.10.2023 року, то така не могла бути взята до уваги митним органом оскільки її не подавалося митному органу як під час проходження вказаною особою митного контролю 17.10.2023 року, в зоні митного контролю пункту пропуску «Шегині - Медика» Львівської митниці так і під час розгляду справи про порушення митних правил, порушеної стосовно гр. ОСОБА_2 .

Одночасно, гр. ОСОБА_2 , разом із вказаним ним документом не надано копію фіскального чеку, що суперечить нормам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», із змінами, внесеними до нього Законом України від 03.11.16 року.

Зокрема, згідно зі змінами спрощено документооборот підприємств шляхом зменшення вимог до первинного документа та скорочення переліку його обов`язкових реквізитів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

Документами, що підтверджують оплату, можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера, тощо.

Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або в електронній формі та повинен мати реквізити, які дають можливість ідентифікувати господарську операцію та її учасників, зокрема: назву підприємства, від імені якого складено рахунок-фактуру; назву контрагента; зміст та обсяг господарської операції, одиницю вимір у господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку - фактури. Зазначене роз`яснено листом МФ України від 16.02.2017 р. за № 31-11410-06-5/4339.

У позовній заяві сторона позивача покликається на вимоги наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22.04.2011 року за №260 «Про організацію та здійснення огляду транспортних засобів і вантажів».

Проте, на переконання суду, таке посилання не може бути взято до уваги, оскільки у Законі України від 03 квітня 2003 року «Про Державну прикордонну службу України» на підрозділи вказаного відомства покладено виключно обов`язок здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в`їзду - виїзду (ст.19 Закону).

Відповідно до норм ст.318 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Як вже наголошувалося вище, нормами ст.487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Ані норми Митного кодексу України, ані Кодексу України про адміністративні правопорушення не вказують на те, що факт вчинення гр. ОСОБА_4 порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 Митного кодексу України слід фіксувати фото - відео зйомкою.

У свою чергу, відсутність у матеріалах справи про порушення митних правил, порушеної стосовно гр. ОСОБА_2 , фото світлин документування вчиненого ним правопорушення, не спростовує доказів його вини у вчиненому правопорушенні, які підтверджені матеріалами справи, і не спростовані під час розгляду справи по суті.

Статтею 72 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.2 ст.74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 КАС).

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні стороною позивача не наведено жодного доказу невинуватості позивача у зафіксованому в протоколі про порушення митних правил правопорушенні. Аргументація позову здебільшого зведена на посилання на норми Конституції України, КУпАП, Митного кодексу України і повністю спростовується інформацією, що міститься як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові в справі про порушення митних правил №1439/20900/23.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова Львівської митниці від 21.11.2023 у справі про порушення митних правил № 1439/20900/23, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за санкцією ч.2 ст.471 МК України, є законною, ухваленою повноважною особою в межах санкції даної статті, з наведених вище мотивів і підстав.

Відомості, які б спростовували даний висновок суду, відсутні, а інше вирішення спору не відповідало б таким засадам адміністративного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

V. Вирішення Судом долі судових витрат:

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем ОСОБА_4 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 536,80 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

Враховуючи те, що судом у задоволенні позову позивачу ОСОБА_8 було відмовлено у повному обсязі, судові витрати, що понесені таким під час розгляду справи, слід залишити за ним.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської митниці, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення митних правил,- відмовити.

Понесені стороною позивача судові витрати залишити за такими.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду виготовлено та підписано суддею в нарадчій кімнаті 14.03.2024 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

Відповідач: Львівська митниця, місцезнаходження: м.Львів, вул.Костюшка Т., буд.1, Львівської області, код ЄДРПОУ: 43971343.

Суддя Юрій БІЛОУС