Ухвала

від 20.03.2024 по справі 601/853/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/853/24

Провадження № 1-кс/601/213/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року місто Кременець

Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду, в місті Кременець клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024211010000168 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернулася до суду в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211010000168 від 16.03.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст.185 КК України, із клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт (шляхом позбавлення права на відчуження) на майно, а саме: автомобіль марки ЗІЛ 131, р.н. НОМЕР_1 з маніпулятором, належний ТОВ «ТБВГ», який на даний час переданий їм під зберігальну розписку та зберігається в с. Лосятин, с. Духів Кременецького району Тернопільської області.

В обґрунтуванняклопотання прокурорзазначає,що 14.03.2024 близько 16 години ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області у період дії на території України військового стану, шляхом вільного доступу, таємно викрав металевий лист розмірами 6,6 м. х 0,4 м. х 1,5 см із конструкції великогабаритної ваги, що знаходиться на території колишнього току, в АДРЕСА_1 , чим завдав збитки на суму 15000 грн. ТОВ "Західна агровиробнича компанія".

16 березня 2024 року відомості по даному факту слідчим відділенням Кременецького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції Тернопільські області внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024211010000168, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Викрадення ОСОБА_4 листа металу відбувалося шляхом підривання його за допомогою трактора, який знаходиться у його власності марки МТЗ 80, р.н. НОМЕР_2 , документи на який відсутні. У подальшому даний лист металу було завантажено на автомобіль марки ЗІЛ 131, р.н. НОМЕР_1 з маніпулятором, що належить ТОВ «ТБВГ», яким відвезено та заховано за електричною підстанцією.

15 березня 2024 року було проведено огляд господарства ОСОБА_4 , в ході якого вилучено автомобіль марки ЗІЛ 131, р.н. НОМЕР_1 з маніпулятором, що належить ТОВ «ТБВГ», який передано на відповідальне зберігання директору ТОВ «ТБВГ» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та він зберігається в с. Лосятин, с. Духів Кременецького району Тернопільської області.

Виходячи з того, що автомобіль марки ЗІЛ 131, р.н. НОМЕР_1 з маніпулятором, належний ТОВ «ТБВГ», являється речовим доказом, оскільки є знаряддям вчинення злочину, а тому виникла необхідність накладенні арешту на майно.

У судове засідання прокурор не з`явилася, однак подала заяву про розгляд клопотання у її відсутності та просить його задовольнити.

В судове засідання представник ТОВ «ТБВГ» не з`явився, однак про розгляд клопотання був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч.1ст.172КПК України неприбуття учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно довідки ТСЦ МВС №6143 від 20.03.2024 автомобіль марки ЗИЛ 131 D, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований за ТОВ «ТБВГ» код ЄДРПОУ 36742740.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Оскільки на цьому етапі жодній особі не вручено повідомлення про підозру, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене. Встановлення таких підстав базується на існуванні фактів чи інформації, які можуть сформувати у слідчого судді внутрішнє переконання, що події, про які йдеться, становлять склад кримінального правопорушення (безвідносно до особи, яка могла його вчинити).

Як слідує із змісту клопотання та підтверджується витягом з ЄРДР від 16.03.2024, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024211010000168 здійснюється за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4ст. 185 КК України.

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження (витягом з ЄРДР, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.03.2024, рапортом чергового Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 15.03.2024, протоколом огляду місця події від 15.03.2024, заявою ОСОБА_4 від 15.03.2024, розпискою від 15.03.2024, постановою про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 18.03.2024) формує у слідчого судді внутрішнє переконання про наявність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Отже, прокурор довів достатність підстав вважати, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбаченеч.4 ст. 185 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зокрема використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди (ч. 2 ст. 167 КПК України).

15 березня 2024 року було проведено огляд господарства ОСОБА_4 , в ході якого вилучено автомобіль марки ЗІЛ 131, р.н. НОМЕР_1 з маніпулятором, що належить ТОВ «ТБВГ», який передано на відповідальне зберігання директору ТОВ «ТБВГ» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та він зберігається в с. Лосятин, с. Духів Кременецького району Тернопільської області, що підтверджується протоколом огляду місця події від 15.03.2024.

Отже майно, що було вилучене відповідно до положень ст. 167-168 КПК є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

15 березня 2024 року було проведено огляд господарства ОСОБА_4 , в ході якого вилучено автомобіль марки ЗІЛ 131, р.н. НОМЕР_1 з маніпулятором, що належить ТОВ «ТБВГ», який передано на відповідальне зберігання директору ТОВ «ТБВГ» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та він зберігається в с. Лосятин, с. Духів Кременецького району Тернопільської області.

Вищевказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному проваджені, що підтверджується постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 18.03.2024 року.

Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена прокурором мета - забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Також слід зазначити, що внаслідок проведення експертиз вилученого майна можливо виявити інші докази, які можуть бути використані під час розслідування кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що вилучене майно, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні № 12024211010000168 від 16.03.2024.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.

З врахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Враховуючи, що у межах кримінального провадження перевіряється, наявність засобів, знарядь вчинення кримінального правопорушення та (або) чи зберегли на собі речі сліди злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а тому є достатні підстави вважати, що в разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, наявний ризик переховування, пошкодження або знищення цього майна, що унеможливить отримання органом досудового розслідування інформації, яка має значення для цього досудового розслідування. В такому разі передача вилученого майна володільцю майна не забезпечить його належної схоронності від таких випадків як крадіжка, пошкодження, знищення, інших негативних обставин.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна з метою збереження його як речового доказу є обґрунтованим.

Викладене вище свідчить про можливість і доцільність накладення арешту на тимчасово вилучене майно в цьому кримінальному провадженні, а тому клопотання слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.167,170,172,173 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024211010000168 від 16.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185КК України задовольнити.

Накласти арешт (шляхом позбавлення права на відчуження) на майно, а саме: автомобіль марки ЗІЛ 131, р.н. НОМЕР_1 з маніпулятором, належний ТОВ «ТБВГ», який на даний час переданий їм під зберігальну розписку та зберігається в с. Лосятин, с. Духів Кременецького району Тернопільської області.

Дозволити зберігати вищевказаний речовий доказ на території на території ТОВ «ТБВГ», в с. Лосятин, с. Духів Кременецького району Тернопільської області.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1