Рішення

від 13.03.2024 по справі 902/1459/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2024 р. Cправа № 902/1459/23

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,

представники сторін не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТР "СІГМА" (вул. Київська, буд. 136-Б, м. Вінниця, 21022)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про: стягнення 895524,02 грн.

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТР "СІГМА" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 895 524,02 грн. заборгованості за кредитним договором №011/64695/00997199 від 05.02.2021 та договором поруки №011/64695/00997199/П від 05.02.2021.

У відповідності до вимог ч. 6, 7, 8 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

На підставі викладено судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, щодо відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані стосовно гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаними параметрами особу не знайдено.

З огляду на викладене, судом зроблено запит № 902/1459/23/1597/23 від 30.11.2023 до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані (в т.ч. дату народження), що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

13.12.2023 до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшла відповідь на запит, в якій останній повідомив суду, що в Реєстрі Вінницької міської територіальної громади відсутня інформація стосовно реєстрації місця проживання та інші персональні дані ОСОБА_1 .

13.12.2023 судом зроблено запит № 902/1459/23/1665/23 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

19.12.2023 до суду від Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надійшла відповідь на запит, в якій останній повідомив суду, що згідно інформації, якою володіє відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_1 , зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання у Вінницькій області - не значиться.

20.12.2023 судом зроблено запит № 902/1459/23/1685/23 до Державної міграційної служби України про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в картотеці реєстраційного обліку щодо гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).

04.01.2024 до суду від Державної міграційної служби України надійшла відповідь на запит, в якій останній повідомив суду, що за наявними в ДМС даними, відомостей щодо місця проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) - не встановлено.

Ухвалою суду від 05.01.2024 відкрито провадження у справі №902/1459/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.01.2024 та відповідно до ч. 10 ст. 176 ГПК України розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій одним з відповідачів є ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29.01.2024 відкладено підготовче засідання на 19.02.2024, з підстав викладених у відповідній ухвалі та розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій одним з відповідачів є ОСОБА_1 .

15.02.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами та зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

На визначену судом дату в судове засідання 19.02.2024 представники сторін не з`явились, при цьому судом взято до уваги клопотання представника позивача викладене в заяві про розгляд справи за відсутності позивача за наявними в справі доказами.

Ухвалою суду від 19.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1459/23 для судового розгляду по суті на 13 березня 2024 р. Також, розміщено оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачами є Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТР "СІГМА" та ОСОБА_1 .

На визначену судом дату в судове засідання 13.03.2024 представники сторін не з`явились.

Щодо повідомлення відповідачів суд зазначає наступне.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі, відкладення підготовчого засідання та закриття підготовчого провадження та призначення справи для судового розгляду по суті направлені на адресу відповідача1 зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП та ГФ, а відповідачу2 на зазначену в позовній заяві адресу повернуті до суду відділеннями поштового зв`язку з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання". Також як зазначалось вище для належного повідомлення відповідачів судом здійснювались оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачами є Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТР "СІГМА" та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Протягом встановленого судом строку відзивів на позовну заяву, будь яких заяв чи заперечень від відповідачів до суду не надходило.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідачів.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.03.2023 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без проголошення, в звязку з неявкою представник сторін.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТР "СІГМА" (відповідач1, в договорі Позичальник) та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (в договорі Кредитор) укладено Кредитний договір № 011/64695/00997199 (далі Кредитний договір).

Згідно п. 1.1. Кредитного договору Кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 770 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором.

Кінцевий термін погашення кредиту - 05.02.2023 або інша дата визначена відповідно до п. 5.4 або статті 8 Договору (п.1.3 Кредитного договору).

Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що протягом строку фактичного користування Кредитом до кінцевого терміну погашення Кредиту, визначеного пунктом 1.3. Договору включно, Позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 20.35 % річних.

Кредитор зобов`язаний вести облік платежів в рахунок погашення заборгованості і на вимогу Позичальника, проводити звірку розрахунків та надавати інформацію про поточний стан заборгованості Позичальника за договором. Сторони погоджуються, що остаточною підставою для визначення будь-яких грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за договором є дані аналітичного обліку та розрахунки, що ведуться установою Кредитора (п. 5.7 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 5.8 Кредитного договору, вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості: сплата пені, штрафу за договором; сплата прострочених нарахованих процентів; погашення простроченої заборгованості за кредитом; сплата нарахованих процентів; погашення поточної заборгованості за кредитом; сплата інших платежів, передбачених договором та/або договорами забезпечення. Водночас кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, на погашення простроченої заборгованості за договором, у разі її наявності.

Пунктом 11.5 Кредитного договору встановлено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за Договором (п. 12.1. Кредитного договору).

Даний договір підписаний та скріплений печатками сторін.

До даного договору підписано та скріплено печатками сторін Додаток №1 в якому зазначено графік погашення кредиту та процентів за користування кредиту з 05.03.2021 по 05.02.2023.

Також, 05.02.2023 між ОСОБА_1 (відповідач2, в договорі Поручитель) та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (в договорі Кредитор) укладено договір поруки №011/64695/00997199/П (далі Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником (Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТР "СІГМА") за виконання Забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Основного договору. Порукою за цим Договором забезпечується виконання (Забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Забезпечених зобов`язань утому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки, визначені Основним договором, у тому числі при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов`язань (п.1.2. Договору поруки).

Без додаткового отримання попередньої згоди Поручителя (у тому числі і без додаткового повідомлення Поручителя та без укладання додаткових угод до Договору), підписанням цього Договору Поручитель надає свою згоду на поширення поруки на будь-які: зміни до Основного договору, внаслідок яких може бути збільшено розмір його відповідальності перед Кредитором, в тому числі внаслідок: - збільшення розміру будь-якого з Забезпечених зобов`язань (наприклад, збільшення розміру кредиту, в т.ч. на суму нарахованих та несплачених процентів (капіталізація процентів), збільшення розміру процентів) або продовження строку виконання будь-якого з Забезпечених зобов`язань; - доповнення Основного договору новими зобов`язаннями Позичальника щодо сплати будь-яких платежів на користь Кредитора; - зміни будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за Кредитними операціями; - доповнення Основного договору будь-якими зобов`язаннями Позичальника, невиконання яких може призвести до направлення вимоги про дострокове погашення Забезпечених зобов`язань (п. 1.3. Договору поруки).

Поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання і Забезпечених зобов`язань правонаступниками/спадкоємцями Позичальника (п. 1.4. Договору поруки).

У випадку повного або часткового не виконання Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель - зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов`язаннями (п. 2.1. Договору поруки).

Поручитель зобов`язується здійснити виконання Забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі (далі - Вимога). Єдиною підставою для визначення Кредитором у Вимозі розміру Забезпечених зобов`язань, що підлягають виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов`язань Позичальника перед Кредитором за Основним договором. Вимога Кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем Забезпечених зобов`язань в розмірі, визначеному Кредитором у Вимозі. Кредитор має право направляти вимоги Поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання Забезпечених зобов`язань (п. 2.2. Договору поруки).

Пунктом 5.4 Договору поруки встановлено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з виконанням Поручителем зобов`язань за Договором, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печаткою Кредитора (п. 6.1. Договору поруки).

Як зазначено позивачем в позовній заяві Банк належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку наявною в матеріалах справи.

30.11.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором №011/64695/00997199 від 05.02.2021, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «МЕТАЛОЦЕНТР «СІГМА» (а.с. 26-31).

16.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір № 16-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами, у т.ч. за Кредитним договором №011/64695/00997199 від 05.02.2021, що укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «МЕТАЛОЦЕНТР «СІГМА» (а.с. 32-37).

За твердженням позивача станом на 20.10.2023 року Позичальник не виконав умови Кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом та процентами, у зв`язку з чим заборгованість за Кредитним договором складає 895 524,02 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 663 033,70 грн. та заборгованість за процентами - 232 490,32 грн.

Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду.

Відзивів, будь яких заперечень чи пояснень відповідачі до суду не подали.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між Банком та Товариством Договір за своєю правовою природою є договором кредиту, який є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За умовами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 3 цієї статті Кодексу особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За статтею 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Як передбачено частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.

Отже, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що за договорами поруки відповідачі солідарно відповідають перед позивачем за кредитним договором №011/64695/00997199 від 05.02.2021 у випадку порушення відповідачем1 порядку та строків погашення кредиту за договором.

Згідно із наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості по кредитному договору, заборгованість позичальника за кредитом станом на 20.10.2023 становить 895 524,02 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 663 033,70 грн. та заборгованість за процентами - 232 490,32 грн.

Відтак, оскільки судом встановлено, що відповідач1 є таким, що порушив договірні зобов`язання, зокрема, не повернув кредитні кошти у передбачений договором строк та не здійснив в повному обсязі сплату процентів, позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості по кредиту у розмірі 895 524,02 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлено судом вище ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ» на підставі Договору відступлення права вимоги № 114/2-47 від 30.11.2021, а АТ «Райффайзен Банк Аваль» втратило таке право.

В подальшому ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «ІНФОРМ» на підставі Договору № 16-01/2023 від 16.01.2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» втратило таке право.

В ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України).

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

За таких обставин, на підставі зазначених договорів про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги право вимоги на стягнення заборгованості за вказаними вище кредитним договором та договором поруки перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість відповідачами не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, та доказів про повернення кредиту.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідачів в рівних частках відповідно до ст. 129 ГПК України.

Також позивач просить суд покласти на відповідачів витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Згідно частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано копії: договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02 січня 2023 року; платіжну інструкцію №0394730011 від 01 листопада 2023 року, заявка про надання юридичної допомоги №14 від 30 жовтня 2023 року, витяг з акту №14 про надання юридичної допомоги від 02 листопада 2023 року.

Згідно з умовами договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02 січня 2023 року, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (пункт 4.1. договору).

Клієнт зобов`язується оплатити надані послуги у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акту про надання юридичної допомоги (пункт 4.2 договору).

Відповідно до витягу з акту №14 про надання юридичної допомоги від 02 листопада 2023 року, вартість наданих послуг становить 20 000,00 грн.

Як вбачається із платіжної інструкції №0394730011 від 01 листопада 2023 року позивач сплатив адвокатському об`єднанню 20 00,00 грн. за юридичні послуги.

Таким чином суд констатує, що позивачем доведено наявність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 126 ГПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - задоволення позовних вимог повністю та відсутність клопотання відповідачів, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн на відповідачів в рівних частках.

Керуючись статтями 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТР "СІГМА" (вул. Київська, буд. 136-Б, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 32257858), ОСОБА_1 (р.н. 11.10.1962, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) 663 033,70 грн.- заборгованість за кредитом та 232 490,32 грн. - заборгованість за процентами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛОЦЕНТР "СІГМА" (вул. Київська, буд. 136-Б, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 32257858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) 6 716,43 грн - витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 10 000,00 грн. - витрат на правову допомогу.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (р.н. 11.10.1962, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926) 6 716,43 грн - витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 10 000,00 грн. - витрат на правову допомогу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Примірник повного судового рішення направити відповідачам рекомендованими листами, позивачу в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 20 березня 2024 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу1 (вул. Київська, буд. 136-Б, м. Вінниця, 21022)

3 - відповідачу2 ( АДРЕСА_1 )