Рішення

від 20.03.2024 по справі 904/233/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2024р. Справа № 904/233/24

За позовом: Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», м. Павлоград

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Візаві Плюс», м. Дніпро

Про: стягнення 654 311,96грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ДП «НВО «ПХЗ» (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом ТОВ «ВКФ «Візаві Плюс» (відповідач) про стягнення збитків у сумі 654 311,96грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину, що відповідач в порушення вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкову накладну № 1 від 08.10.20р. на суму 3 925 871,78грн., у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 654 311,96грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.24р. відкрито провадження у справі №904/233/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

ТОВ ВКФ «Візаві Плюс» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином. Ухвала суду від 22.01.24р., яка направлялась за адресою місцезнаходження відповідач згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Зважаючи на те, що в силу приписів п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

05.10.20р. між ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» (замовник) та ТОВ ВКФ «Візаві Плюс» (виконавець) укладено договір на виконання робіт № 557220, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи: «Реконструкція будівлі 16А для проведення підготовчих та кінцевих операцій виробів, споряджених енергетичними речовинами. ДП «НВО «ПХЗ» Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44. Автошляхи в обсягах та у строки, що зазначені у календарному платні виконання робіт згідно з додатком 1», а замовник - прийняти виконані роботи і оплатити їх(п.1) Вартість робіт визначається з урахуванням погодженої сторонами під час проведення переговорів щодо укладання договору динамічної ціни (договірна (орієнтовна) ціна), яка становить 13 086 239,28грн (п.6) Договірна (орієнтовна) ціна визначається сторонами на підставі локальних кошторисів складених в порядку, визначеному Національним стандартом України ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, які є невід`ємною частиною договору (п.7) Вартість робіт без урахування податку на додану вартість на момент укладення договору становить 10 905 199.40грн. Податок на додану вартість (20%) становить 2 181 039,88грн. Загальна вартість робіт становить 13 086 239,29 грн (п.8). При наявності відповідного фінансування розрахунки проводяться шляхом здійснення замовником: попередньої оплати, а в подальшому оплати проміжними платежами при визначенні вартості виконаних обсягів будівельних робіт, інших робіт в міру їх виконання, в строки, передбачені в календарному плані. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, а саме: «Акту приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма №КБ-2в) і «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (примірна форма №КБ-3) за формою, наведеною у додатку Т та додатку У ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 за виконанні будівельні роботи Замовник перераховує виконавцю аванс на строк три місяці у розмірі до 30% від вартості обсягу будівельних робіт (п.11) Передача виконавцем та приймання замовником виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі відповідно до вимог загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію (п.13) Сторони у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору (п.24) Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020, з урахуванням статті 631 ЦК України (п.32). Сторонами підписано календарний план виконаних робіт до договору №557220 від 05.10.2020 (а.с.24 25).

Як зазначає позивач, на виконання умов договору на підставі виставленого відповідачем рахунку №12 від 05.10.20р. позивачем перераховано відповідачу аванс у розмірі 3 925 871,78грн. (в тому числі 20% ПДВ 654 311,96грн), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №418 від 07.10.20р. (а.с.26).

В подальшому позивачем прийняті виконані відповідачем роботи та здійснено остаточний розрахунок позивачем за виконані відповідачем роботи, що підтверджується підписаним сторонами актом №1 від 11.12.20р. приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 р. (форма КБ-2в), рахунком №15 від 11.12.20р. та банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.28 36)

Таким чином, позивач, прийнявши та оплативши виконані відповідачем будівельні роботи по договору належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання перед відповідачем.

Як зазначає позивач, відповідач на дату виникнення податкових зобов`язань (датою виникнення податкових зобов`язань вважається дата перерахування 08.10.20р. позивачем авансу в сумі 3 925 871,78грн.) повинен був скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 3 925 871,78грн в строк до 31.10.20р. включно. Згідно інформації з Єдиного реєстру податкових накладних відповідач 08.10.20р. склав та направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 08.10.20р. на загальну суму 3 925 871,78грн (в т.ч. ПДВ 654 311,96грн), однак її реєстрація згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної спочатку була зупинена, а згодом за рішенням Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної №2202758/36395705 від 04.12.20р. відповідачу було відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 08.10.20р. з підстав ненадання відповідачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Позивач зазначає, що протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної (дата складання 08.10.20р.) відповідач так і не вжив належних заходів направлених на реєстрацію податкової накладної №1 від 08.10.20р. на загальну суму 3 925 871,78грн (в т.ч. ПДВ 654 311,96грн).

Таким чином, відповідач не зареєструвавши податкову накладну №1 від 08.10.20р. на суму 3 925 871,78грн в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної та не оскарживши в судовому порядку рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної позбавив позивача права на включення ПДВ в сумі 654 311,96грн до складу податкового кредиту. Вказане вище позбавило позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту, внаслідок чого позивач сплатив збільшену суму ПДВ, чим позивач зазнав фінансових збитків в розмірі 654 311,96грн. Вказане і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідач був зобов`язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6. Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України)

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 дійшла наступного висновку: «обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17)».

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.

Господарський суд, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 654 311,96грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Візаві Плюс» (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд.47, код ЄДРПОУ 36395705 ) на користь позивача Державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (51400, м. Павлоград, вул. Заводська, 44, код ЄДРПОУ 14310112) : 654 311,96грн. збитків та 9 814,68грн. витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 20.03.24р.

Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.