Ухвала

від 20.03.2024 по справі 909/174/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/174/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

20.03.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" вих.№06/03 від 06.03.2024 (вх.№4022/24 від 08.03.2024) про усунення недоліків; заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" від 08.03.2024 (вх.№4044/24 від 08.03.2024), від 11.03.2024 (вх.№4086/24 від 11.03.2024) про відмову у видачі судового наказу у справі наказного провадження про видачу судового наказу за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 34969,28 грн, з яких 33000 грн основного боргу, 1514,98 грн пені, 151,50 грн 3 % річних, 302,80 грн судового збору.

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою вих.№ 21 від 22.02.2024 (вх.№1870/24 від 28.02.2024) про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" про стягнення заборгованості в сумі 34969,28 грн.

Ухвалою суду від 04.03..2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" вих.№ 21 від 22.02.2024 (вх.№1870/24 від 28.02.2024) про видачу судового наказу залишено без руху. Встановлено спосіб усунення недоліків заяви шляхом надання суду належним чином засвідченої копії заяви про видачу наказу з доданими до неї документами для направлення на адресу боржника.

08.03.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" вих.№06/03 від 06.03.2024 (вх.№4022/24 від 08.03.2024) про усунення недоліків, в якій заявником усунено недоліки заяви про видачу судового наказу.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" до суду надійшла заява від 08.03.2024 (вх.№4044/24 від 08.03.2024) про відмову у видачі судового наказу, а також заява від 11.03.2024 (вх.№4086/24 від 11.03.2024), в яких повідомляє суд про те, що заборгованість, яку просить стягнути заявник погашена ТОВ "Біонеріка" у повному обсязі платіжною інструкцією №208 від 08.03.2024. Також зазначає, що пеня та 3% річних не є безспірно нарахованими коштами за договором. Тому, просить суд відмовити у видачі судового наказу.

Дослідивши вказані заяви та додані до них документи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Також, п. 6 ч. 1 ст. 155 ГПК України встановлено обов`язок суду зазначати у судовому наказі повідомлення про те, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Згідно матеріалів заяви про видачу наказу, стягувачем заявлено вимогу до боржника про стягнення 33000 грн боргу, що виник внаслідок невиконання умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" договору транспортного експедирування №2338 від 21.06.2023, а також 1514,98 грн пені та 151,50 грн 3 % річних, нарахованих боржнику за невиконання договірного зобов`язання.

Як вбачається з поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" заяв, останнім надано докази сплати Товариству з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" суми боргу в розмірі 33000 грн боргу згідно платіжної інструкції №208 від 08.03.2024 (призначення платежу: за транспортні послуги зг. рах.№888 від 03.09.2023).

У заявах від 08.03.2024 (вх.№4044/24 від 08.03.2024), від 11.03.2024 (вх.№4086/24 від 11.03.2024) про відмову у видачі судового наказу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" також повідомляє про те, що пеня та 3% річних не є безспірно нарахованими коштами за договором.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про те, що в даному випадку вимога заявника не є безспірною, оскільки боржником подано докази оплати основного боргу, а також в заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" зазначає про те, що пеня та 3% річних не є безспірно нарахованими коштами за договором та просить суд відмовити у видачі судового наказу.

Отже, з огляду на те, що існує спір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" щодо заявленої заборгованості, а також, з урахуванням встановленого п. 6 ч. 1 ст. 155 ГПК України обмеження щодо перевірки судом обґрунтованості заявлених стягувачем вимог по суті поданої заяви боржником, господарський суд встановив, що заявлена вимога про стягнення з боржника заборгованості не відповідає вимогам статті 12, 147, 148 Господарського процесуального кодексу України,

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. (ч. 2 ст. 152 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

В зв`язку з перебуванням судді Неверовської Л.М. у відпустці, ухвалу підписано 20.03.2024.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 147-148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Девік Консалтинг" у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біонеріка" про стягнення заборгованості в сумі 34969,28 грн.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 20.03.2024.

Суддя Неверовська Л. М.