Ухвала

від 20.03.2024 по справі 910/3225/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.03.2024Справа № 910/3225/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши заяву стягувача Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" про видачу судового наказу за вимогою до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСПЕЦСЕРВІС" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень № 2021/35 від 22.04.2021 у розмірі 23 133,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ПАТ "КИЇВЗНДІЕП" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСПЕЦСЕРВІС" заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень № 2021/35 від 22.04.2021 у розмірі 23 133,03 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (у тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 147 ГПК України встановлено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

В той же час, заява про видачу судового наказу не містить відомостей про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету, у зв`язку з чим порушено вимоги п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, з поданої до суду заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником було вказано місцезнаходження боржника: місто Київ, проспект Петра Григоренка, будинок 5-А.

Відповідно до відомостей, які розміщені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вбачається, що юридичною адресою місцезнаходження вказаної особи є: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо таку заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі даного судового наказу.

Також, суд звертає увагу заявника на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 ГПК України).

Керуючись статтями 150, 152, 153, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Публічному акціонерному товариству "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХІНСПЕЦСЕРВІС" заборгованості у розмірі 23 133,03 грн відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 20.03.2024 року та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.О. Андреїшина