Рішення

від 15.03.2024 по справі 912/23/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2024 рокуСправа № 912/23/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/23/24

за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька"

про стягнення 177 379,20 грн,

представники:

від позивача - Братухін О.Ю., виписка з ЄДР;

від відповідача - Єрьоменко В.П., ордер від 09.02.2024 серія ВА № 1072566.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка містить вимоги до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" про стягнення 177 379,20 грн збитків, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Приватним-орендним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Сагайдацька" встановлено, що відповідач з 13.12.2019 по 21.09.2020 здійснював забір води без дозволу на спеціальне водокористування з водозабірної свердловини, чим було завдано збитки державі на суму 177 379,20 грн.

Ухвалою від 04.01.2024 позовну заяву Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" про стягнення 177 379,20 грн збитків залишено без руху.

15.01.2024 до господарського суду від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 16.01.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/23/24; постановив справу № 912/23/24 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи 912/23/24 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами та розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

09.02.2024 до господарського суду надійшов відзив Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" від 09.02.2024 № б/н, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач, зокрема, зазначає, що у нього наявна свердловина, якою він користується, видобуває підземні води із цієї свердловини до 300 кубічних метрів на добу і вказаний обсяг ним не перевищувався, оскільки технічні характеристики самої свердловини та самого насосу, який встановлений у свердловині, не спроможні перевищити вказані обсяги.

Відповідач не погоджується з розміром та розрахунком позивача, зазначеним у претензії, оскільки: ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод для Кіровоградської області становить 107,58 грн/100 куб.м на дату виявлення порушення; позивач у своєму Акті перевірки зазначає, що відповідач здійснює заходи вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод; водокористувачем звіт про водокористування за формою № 2ТП-водгосп (річна), затвердженою наказом Мінприроди № 78, подано. Таким чином позивач протиправно збільшує Тар в 2 рази при розрахунку розміру збитків без наведення обґрунтування застосування цього збільшеного коефіцієнта.

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Сагайдацька" вважає, що своїми діями не вчинило прямих реальних матеріальних збитків державі або територіальній громаді при користуванні підземними водами без дозволу на спеціальне водокористування, так як незважаючи на закінчення строку дії Дозволу № 281, відповідач продовжував щоквартально сплачувати рентну плату за користування надрами, подавав звіти про використання води за 2019 та 2020 роки за формою № 2ТП-водгосп (річна), які досліджувалися позивачем при проведенні перевірки, зауважень щодо їх повноти та змісту у Позивача не виникало.

12.02.2024 до господарського суду від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" надійшло клопотання від 10.02.2024 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач, зокрема, заперечує щодо пред`явленої позивачем вимоги та з метою повноти, об`єктивності та з`ясування всіх обставин справи, просить суд здійснювати розгляд справи № 912/23/24 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 13.02.2024 господарський суд клопотання Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" від 10.02.2024 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задовольнив. Постановив провести розгляд справи № 912/23/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи № 912/23/24 у судовому засіданні призначив на 28.02.2024 о 14:30 год.

26.02.2024 до господарського суду від Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується із наведеними запереченнями відповідача.

Позивач зазначає, що чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Відповідач розуміє необхідність отримання дозволу на спеціальне водокористування, оскільки він такі дозволи отримував у 2014 році (термін дії до 12.12.2019), та 2020 році. Отже, факт здійснення спеціального водокористування підтверджений, серед іншого, дозвільним органом. Доводи представника відповідача про те, що позовна заява не містить розрахунку сум, що стягуються з відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки до позовної заяви долучено відповідний розрахунок у якому чітко зазначено відповідні дані, які обґрунтовують суму збитків. Зі звітів підприємства про використання води (таблиця №3) у графі об`єм води, забраної із водного об`єкта, що врахований засобами вимірювальної техніки первинних користувачів, міститься позначка "-", тобто за відсутності засобів вимірювальної техніки. Згідно даних журналу обліку водоспоживання та наведених у відзиві аргументів, дані про водоспоживання обчислено відповідачем за паспортними характеристиками насосу. Тобто, вимірювальна техніка не встановлена, що свідчить про правильне збільшення у розрахунку Тар у 2 рази. За твердженням позивача сплата податків (рентної плати) у період відсутності дозволу не позбавляє обов`язку відшкодувати завдану шкоду за спеціальне водокористування без дозволу.

28.02.2024 суд відкрив судове засідання.

Протокольною ухвалою від 28.02.2024 господарський суд задовольнив усне клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні та оголосив перерву до 15.03.2024 на 12:00 год.

01.03.2024 до господарського суду від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" надійшли заперечення від 01.03.2024, в яких відповідач просить відмовити Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у задоволенні позову повністю.

Відповідач у заперечення, зокрема, зазначає, що положення ст. 23 "Закону про надра" Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Сагайдацька" є сільськогосподарським виробником, частка сільськогосподарського товаровиробництва якого за попередні податкові (звітні) роки перевищує 75 відсотків, тобто має спеціальний статус - товаровиробник, використовував воду в обсязі не більше 300 куб.м на добу. В зв`язку чим, на думку відповідача, він має право видобувати підземні води без спеціального дозволу. Видання дозвільним органом відповідачу дозволу ще не свідчить про необхідність його застосування Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Сагайдацька" у своїй господарській діяльності, в тому числі при видобуванні підземної води.

Крім того, у розрахунку завданих збитків необхідно застосовувати розмір рентної плати, який існував у період видобування водних ресурсів, а не розмір рентної плати який існував у період проведення перевірки. Також відповідач не погоджується з аргументацією позивача, щодо застосування Тар з коефіцієнтом 2, так як згідно п. 9.2. розділу ІХ Методики № 389 Тар збільшується в 2 рази, у разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує. Позивач у своєму акті та позовній заяві не навів належних та обґрунтованих доказів, які витверджують можливість встановлення вимірювальних приладів при використанні підземних вод. Позивачем за результати перевірки не було винесено припис відповідачу, щодо встановлення обліку водозабору підземних вод, що в черговий раз, на думку відповідача, підтверджує безпідставність позовних вимог.

15.03.2024 господарський суд продовжив розгляд справи по суті. У судовому засіданні брали участь представники сторін.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

З 09 по 11 лютого 2022 року посадовими особами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі Інспекція, Позивач) проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Сагайдацька" (далі Підприємство, Відповідач) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (а.с. 69).

За результатом проведеного заходу складено відповідний акт від 11.02.2022 № 113/3-3.2- 3.3-8/22 (а.с. 70-81).

Перевіркою встановлено, що з 13.12.2019 по 21.09.2020 Підприємство здійснювало забір води без дозволу на спеціальне водокористування з водозабірної свердловини, яка знаходиться в селі Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, басейн балки Сагайдак лівої притоки р. Інгул.

Об`єм забраної води за вказаний період становить 14 400 куб. м (згідно журналу обліку водоспоживання відповідача, а.с. 88-100).

З метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу винесено Припис № 14 від 11.02.2022.

Дозвіл на спеціальне водокористування Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству Агрофірма "Сагайдацька" № 281 було видано 24.12.2014 на термін до 12.12.2019 (а.с. 101 оборот); мета водокористування: водокористування на питні, господарського-побутові та сільськогосподарські потреби, а скид стічних вод здійснюється у відстійник; основні показники діяльності об`єкта-водокристувача або об`єкту, що проектується: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур, розведення великої рогатої худоби молочних порід, ВРХ - 300 гол, молодняк ВРХ- 150 гол, с. Докучаєве - 1000 чол; найменування та місцезнаходження водозабірних споруд і випусків зворотних вод: с. Докучаєве, одна свердловина № 1, глибиною - 18,0 м, продуктивністю - 5,0 куб.м.

Таким чином відповідач був обізнаний про необхідність отримання ним нового дозволу на спеціальне водокористування свердловиною № 1, глибиною - 18,0 м, продуктивністю - 5,0 куб.м, місцезнаходження якої - с. Докучаєве Устинівського району Кіровоградської області, строк дії попереднього спливав 12.12.2019.

22.09.2020 Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Сагайдацька" було отримано новий дозвіл на спеціальне водокористування № 142/КР/49д-20; фактичне місце здійснення діяльності (водокористування): свердловина № 1, с. Докучаєве, Устинівський район, Кіровоградська область, басейн б. Сагайдак, лівої притоки р. Інгул басейну р. Південний Буг.

Внаслідок використання водних ресурсів без дозволу завдано збитки державі в розмірі 177 378,20 грн, які розраховано за формулою 23 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 за № 767/16783 (далі - Методика № 389).

05.04.2023 Інспекція направила Підприємству претензію № 3.3/59-ПР про відшкодування збитків (а.с. 81 оборот - 82). Однак відповіді не надійшло, а збитки не відшкодовано, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1ст. 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) кожна особа має право па захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ізст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписамист. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правилстатті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено уст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Слід зауважити, щостаття 1166 ЦК України, встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої "деліктної шкоди".

Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).

Загальне правило вказаної статті встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.

Отже, для відшкодування шкоди за правиламист. 1166 ЦК Українинеобхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності.

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Тобто, в даному випадку, зважаючи на заявлені позовні вимоги, мова йде про шкоду/збитки, яку завдано саме у зв`язку з недотриманням вимог закону (природоохоронного законодавства) і відповідно в силу прямої вказівки закону настає відповідальність у вигляді шкоди.

Частина 2ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюютьсяЗаконом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно дост. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами ч. 1 ст.149, ст.151 Господарського кодексу Українипередбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цьогоКодексута інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 3 Водного кодексу Українипідземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно зі ст. 1,6 Кодексу України про надравони є частиною надр.

Отже, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень ст.46,48 Водного кодексу Україниводокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу (п. 9 ч. 1ст. 44 Водного кодексу України).

Відповідно до ч. 1ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно зіст. 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбаченихст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Отже, чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Статтею 23 Кодексу України про надразакріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 куб.м на добу.

Чинне законодавство не містить норм, які б тлумачили поняття "господарсько- побутові потреби", проте із системного аналізу приписів глави 11 (спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення), глави 13 (особливості спеціального водокористування та користування водними об`єктами для потреб галузей економіки)Водного кодексу Українита приписів глави 2 (надання надр у користування), глави 4 (плата за користування надрами)Кодексу України про надравбачається, що законодавець відносить господарсько-побутові потреби до потреб населення, натомість, виробничі потреби підприємства охоплюються поняттями "водокористування для потреб галузей економіки" та "промислові потреби" (постанова Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 922/2610/14).

Отже, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 куб. м на добу, суб`єкти господарювання мають право лише для власних господарсько-побутових потреб. У свою чергу, видобуток підземних вод для здійснення господарської діяльності вимагає отримання спеціального дозволу уповноваженого державою органу.

В той же час, вказані вище положення ст. 23 Кодексу України про надра надають право землевласникам і землекористувачам видобувати підземні води саме без спеціального дозволу на користування надрами, порядок отримання якого регулюється ст. 16 Кодексу України про надра.

Натомість ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України встановлює, що не належить до спеціального водокористування забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Зазначеним спростовуються доводи відповідача про відсутність необхідності у Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" отримувати дозвіл на спеціальне водокористування, оскільки об`єм забраної води не перевищує 300 куб.м.

Статтями68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"та ст.110,111 Водного кодексу Українивстановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлено Методикою № 389.

Судом встановлено, що розрахунок збитків за період з 13.12.2019 по 21.09.2020 у сумі 177 379,20 грн здійснено позивачем відповідно до пункту 9.1., 9.2. Методики, згідно з яким розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою:

Зсам = 5 х W х Тар (грн),

де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, м-3;

Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленоїст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника Інші водні об`єкти, встановленоїст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення.

За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, Тар збільшується в 2 рази.

Згідно із пп. 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час складення акта перевірки) за спеціальне використання підземних вод у Кіровоградській області ставка рентної плати за спеціальне використання води встановлена у розмірі 123,18 грн за 100 куб.м.

Згідно з п. 7 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Господарський суд враховує, що артезіанською свердловиною є інженерна водозабірна споруда, яка є вертикальною гірничою виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу, що призначена для забору підземних вод з різних водоносних горизонтів.

Відповідно до п. 5 Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об`єму підземних вод, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 963 (в редакції чинній на час складення акта перевірки), водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод (засоби вимірювання), які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок.

Згідно з п. 5, 9 розділу "опис виявлених порушень" акта перевірки від 11.02.2022 № 113/3-3.2-3.3-8/22, підписаним керівником підприємства без зауважень, перевіркою встановлено порушення ст. 44 Водного кодексу України, а саме: виявлено порушення вимог ведення обліку кількості забраної води зі свердловини № 1 та здійснення забору підземних вод зі свердловини без дозволу на спеціальне водокористування в період з 13.12.2019 по 21.09.2020 року.

Відповідач фактично не заперечує, що свердловина № 1 засобами вимірювання об`єму видобутих підземних вод в період з 13.12.2019 до 21.09.2020 не була облаштована. За вимогами законодавства свердловини повинні бути облаштовані засобами вимірювання об`єму видобутих вод. Доказів неможливості встановлення таких засобів відповідач суду не надав.

Крім того, як вбачається зі звітів підприємства про використання води (таблиця № 3, а.с. 86, 87 оборот), у графі "об`єм води, забраної із водного об`єкта, що врахований засобами вимірювальної техніки первинних користувачів", міститься позначка "-", тобто за відсутності вимірювальної техніки.

Таким чином, на підприємстві на час проведення перевірки був відсутній прилад обліку кількості води, як прямими так і побічними методами, що забирається зі свердловини № 1 за добу. Відповідні дані про водоспоживання обчислювалось відповідачем за паспортними характеристиками насосу та вносились до журналу обліку водоспоживання, що свідчить про вірне збільшення у розрахунку позивача Тар у 2 рази, та спростування відповідних заперечень відповідача в цій частині.

Щодо сплати відповідачем рентної плати за користування надрами за спірний період, суд звертає увагу на наступні положення Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Відповідно до п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України рентна плата складається, зокрема, з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за спеціальне використання води.

Примітка 2 до п. 252.20. Рентна плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у підпункті 252.1.5 пункту 252.1 цієї статті, застосовується за ставками, визначеними у підпункті 255.5.2 пункту 255.5 статті 255 цього Кодексу.

Отже, Податковий кодекс України передбачає як рентну плату за користування надрами для видобування прісних підземних вод, так і рентну плату за спеціальне використання води.

Крім того, сплата відповідачем рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у період відсутності дозволу на спеціальне водокористування, не спростовує обов`язок відшкодувати завдану шкоду за спеціальне водокористування без дозволу.

Суд, перевіряючи розрахунок збитків, обумовлених самовільним використанням відповідачем водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), виконаний позивачем, який був здійснений за результатами перевірки відповідача, встановив, що позивачем було застосовано розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (11.02.2022) - 123,18 грн/100 м. куб.

Об`єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування, визначено контролюючим органом за відомостями журналу відповідача за правильний період і становить 14 400 куб.м.

Зазначеними спростовуються заперечення відповідача щодо розміру та розрахунку збитків, обумовлених самовільним використанням відповідачем водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування), тому сума збитків, обумовлених самовільним використанням відповідачем водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) складає 177 379,20 грн (5*14 400,00 грн *(123,18 грн /100*2)).

Таким чином, в даному випадку наявні всі елементи складу правопорушення: протиправна поведінка; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; сама шкода; вина, яка полягає в недотриманні вимог природоохоронного законодавства, зокрема, ст. 44, 48, 49, 111 Водного кодексу України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" (28631, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Докучаєве, вул. Федитника Віталія, буд. 2А; код ЄДРПОУ: 00852476) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92; код ЄДРПОУ: 43877118) завдані державі збитки в розмірі 177 379,20 грн, на р/р ГУК у Кіровоградській області/тг с-ще Устинівка, UA278999980333179331000011555, ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів бюджету 24062100 - Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Сагайдацька" (28631, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Докучаєве, вул. Федитника Віталія, буд. 2А; код ЄДРПОУ: 00852476) на користь Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92; код ЄДРПОУ: 43877118) судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2 684,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Приватно-орендному сільськогосподарському підприємству Агрофірма "Сагайдацька" та його представнику, адвокату Єрьоменку В.П. до електронних кабінетів у системі "Електронний суд".

Повне рішення складено 20.03.2024.

Суддя О.Л. Бестаченко