Рішення

від 13.03.2024 по справі 914/3390/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2024 Справа № 914/3390/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Лемківська, 16; ідент.код 22402762)

до Відповідача: Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» (82186, Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі, вул.Курортна, 1; ідент.код 20795071)

про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 1513,95грн.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Мацейко А.Ю.

Представники:

Позивача: Шубак М.І. Ордер ВС №1248908 від 18.12.2023;

Відповідача: не прибув.

Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» подано Позовну заяву з вимогами про стягнення з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» трьох процентів річних у сумі 799,88грн та інфляційних втрат у сумі 714,07грн, нарахованих на загальну суму грошових коштів (боргу, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу), стягнутих з Відповідача на підставі Судового наказу від 29.12.2022 у справі №914/3310/22 (який набрав законної сили 09.03.2023 та виконаний 27.09.2023).

Також Позивачем подано:

-Додаткові пояснення (Заперечення на Клопотання Відповідача);

-Клопотання про приєднання до матеріалів справи Акту приймання-передавання правничих послуг.

Позивачем підставами позову, зокрема, зазначено:

-29 грудня 2022 року Господарським судом Львівської області, за Заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега», видано Судовий наказ у справі № 914/3310/22, яким стягнуто з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега»: 43572,52 грн заборгованості, 248,10 грн судового збору та 4357,25 грн витрат на професійну правничу допомогу (разом 48177,87 грн);

-Судовий наказ набрав законної сили 09.03.2023;

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» пред`явило Судовий наказ до примусового виконання приватному виконавцю ІІиць А.А., яким 08.06.2023 відкрито виконавче провадження з виконання Судового наказу;

-27.09.2023 із Боржника (Санаторій «Нафтуся Прикарпаття») в примусовому порядку з банківського рахунку стягнуто в повному обсязі заборгованість відповідно до Судового наказу №914/3310/22, що підтверджується Платіжною інструкцією;

-у зв`язку із повним виконання судового рішення, 28.09.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконання Судового наказу;

-з дати набрання Судовим наказом законної сили Відповідач був зобов`язаний виконати судове рішення шляхом сплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» 43572,52 грн заборгованості, 248,10 грн судового збору та 4357,25 грн витрат на професійну правничу допомогу (разом -48177,87 грн);

-оскільки Судовий наказ виконано лише 27.09.2023, тому Позивач має право на нарахування та стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат (до часу виконання Судового наказу).

Також Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн.

Відповідачем подано Клопотання про зменшення для стягнення: сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, а також витрат на професійну правничу допомогу.

Також Відповідачем подано Додаткові пояснення.

Відповідачем підставами вказаних Клопотань, зокрема, зазначено:

-Судовим наказом, який визначено Позивачем підставою для здійснення відповідних нарахувань, із Санаторію Нафтуся Прикарпаття стягнуто значні суми нарахованих за майже чотири роки як інфляційних втрат та процентів річних, а відтак, стягнуті надмірні суми повністю виконали компенсаційну функцію для Товариства з обмеженою відповідальністю Омега, а заявлені у цій справі до стягнення суми донарахованих інфляційних втрат та процентів річних спрямовані на отримання доходів кредитором та в жодному випадку не носять компенсаційного характеру;

-відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу;

-у матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення збитків Позивачем, а задоволення позову у цій справі матиме наслідком недотримання розумного балансу між інтересами боржника та кредитора;

-згідно з нормою ст.233 ГП України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій;

-схоже правило міститься в частині третій статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

-отже, за змістом зазначених норм Господарського та Цивільного кодексів України, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, зокрема, з таких підстав: належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин;

-такий перелік підстав для зменшення розміру штрафних санкцій не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що суд має відповідне право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення;

-відповідно до усталеної практики Верховного Суду, право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення;

-вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміром неустойки розміру збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення стороною порушення та/або його наслідків тощо;

-при цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання;

-приймаючи до уваги ступінь виконання Відповідачем своїх зобов`язань та погашення останнім всієї суми заборгованості, стягнутої за Судовим наказом, з огляду на відсутність доказів понесення Позивачем збитків, поведінку Відповідача, яка свідчить про вжиття ним заходів до виконання зобов`язання (адже у Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» не було грошових коштів, необхідних для сплати заборгованості за Судовим наказом, і лише вчинення останнім дій, спрямованих на пошук кредитора, мало наслідком отримання таких коштів в позику, та відповідно стягнення таких на користь Позивача в межах виконавчого провадження), враховуючи загальні засади, встановлені статтею 3 Цивільного кодексу України (а саме: справедливості, добросовісності та розумності), та інтереси обох Сторін, просимо зменшити розмір інфляційних втрат та 3 процентів річних на 90%;

-зазначений Позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у цій справі вважаємо завищеним (витрати на професійну правничу становлять більше половини ціни позову), адже ця справа є незначної складності, типовою, підготовка позову не потребувала затрати великого об`єму часу;

-Позивачем подано до Суду майже одночасно (15.11.2023 та 17.11.2023) одинадцять аналогічних позовних заяв (справи №914/3411/23, №914/3412/23, №914/3413/23, №914/3414/23, №914/3389/23, №914/3390/23, №914/3391/23, №914/3392/23, №914/3393/23, №914/3394/23, №914/3395/23), у тому числі і у цій справі, що підтверджує типовість та незначну кількість затраченого адвокатом часу, адже текст позову у цій справі, за винятком сум, повністю скопійовано представником позивача із раніше поданої аналогічної позовної заяви;

-враховуючи викладене, розмір витрат Позивача на оплату послуг адвоката не є співмірним зі: складністю справи (звичайне стягнення донарахованих інфляційних втрат та трьох процентів річних) та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт і послуг (текст позовної заяви у цій справі скопійований із позовної заяви в іншій справі), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову (розмір витрат становить більше половини ціни позову) та значенням справи для Сторони (Позивач стягнув з Відповідача за Судовим наказом інфляційні втрати та три проценти річних, нараховані майже за чотири роки), в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони (жодного впливу від вирішення справи Позивач не зазнає), що в свою чергу вказує на порушення вимог, встановлених ч.4 ст.126 ГПК України;

-відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги;

-всупереч вказаним положенням Господарського процесуального кодексу України, акти приймання-передачі та детальний опис наданої професійної правничої допомоги у матеріалах справи відсутні, а наданий рахунок носить виключно інформаційний характер та не є належним доказом на підтвердження (відповідно до вимог процесуального законодавства) розміру витрат на професійну правничу допомогу;

-враховуючи наведене, а також положення ч.5 ст.126 ГПК України, зважаючи на те, що заява про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї докази не доводять дійсність, обґрунтованість, розумність та співмірність витрат, а також і те, що виходячи з критерію розумності розміру адвокатських витрат, конкретних обставин справи та фінансового стану обох Сторін, витрати позивача є необґрунтованими і неспівмірними з обсягом наданих йому послуг, просимо зменшити на 99% розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між Сторонами.

Представник Позивача надав пояснення стосовно обставин спору.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження (у межах розумного строку).

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

29.12.2022 Господарським судом Львівської області видано, за Заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА», Судовий наказ у справі №914/3310/22, яким стягнуто з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» (на користь ТзОВ «ОМЕГА»): 43572,52грн заборгованості, 248,10грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 4357,25грн витрат на професійну правничу допомогу.

У зв`язку з відсутністю факту оскарження (Боржником) видачі, вказаний Судовий наказ набрав законної сили 09.03.2023.

У Судовому наказі не зазначено складових суми заборгованості, що унеможливлює встановлення зазначеної обставини у даній справі (№914/3390/23).

Стягнення коштів з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» за Судовим наказом здійснено 27.09.2023, у ході Виконавчого провадження №71983666 з примусового виконання вказаного судового рішення (відкритого на підставі Постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія від 08.06.2023).

Факт сплати Відповідачем коштів за Судовим наказом підтверджується Платіжною інструкцією від 27.09.2023.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, трьох процентів річних у сумі 799,88грн та інфляційних втрат у сумі 714,07грн, нарахованих за період з часу набрання Судовим наказом законної сили до дня оплати коштів (з 10.03.2023 до 27.09.2023).

При цьому, проценти річних та інфляційні втрати нараховано на суму 48177,87грн, яка включає: заборгованість у сумі 43572,52грн, витрати на судовий збір у сумі 248,10грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4357,25грн, тобто усі суми, зазначені в Судовому наказі.

Оскільки Судовим наказом стягнуто заборгованість у сумі 43572,52грн, тому нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на вказану суму за період наявності такої заборгованості (до часу сплати коштів) відповідає нормі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Проте, враховуючи факт сплати Відповідачем коштів заборгованості 27.09.2023, правомірним є нарахування лише до 26.09.2023 включно, а не 27.09.2023 (оскільки у цей день здійснено оплату, тому прострочення не тривало день, тобто 24 години).

Суми трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 10.03.2023 до 26.09.2023, які нараховуються на суму заборгованості (43572,52грн), складають 719,84грн та 645,82грн відповідно.

Нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суми судових витрат (судового збору та витрат на професійну правничу допомогу), які зазначено у Судовому наказі, не відповідає принципу розумності, передбаченому нормою ч.3 ст.509 ЦК України, так як такі витрати зумовлені виключно нормами процесуального законодавства, а не нормами матеріального права. Тому суми таких витрат не можуть збільшуватись шляхом нарахування на них трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Враховуючи зазначене, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних у сумі 719,84грн та інфляційних втрат у сумі 645,82грн, які нараховано на суму заборгованості (43572,52грн), зазначену в Судовому наказі, тому позов у відповідній частині вимог підлягає задоволенню.

В іншій частині вимог позов задоволенню не підлягає.

Клопотання Відповідача про зменшення (на 90%) для стягнення сум трьох процентів річних та інфляційних втрат безпідставне, так як:

-у Судовому наказі відсутня конкретизація складових заборгованості;

-три проценти річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями;

-Відповідачем не надано жодних доказів стосовно зазначених ним обставин.

Заявлена Позивачем вимога про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00грн обґрунтована:

-Договором №46 від 03.11.2023, укладеним Позивачем та Адвокатським бюро «Віталія Репака» стосовно надання професійної правничої допомоги у даній справі;

-двостороннім Актом від 23.01.2024 стосовно приймання-передавання правничих послуг за Договором.

Відповідно до умов п.4.2 Договору від 03.11.2023, розмір гонорару адвоката складає 6000,00грн.

Сторонами (Договору), Актом приймання-передавання правничих послуг від 23.01.2024, погоджено, що вартість послуг адвоката складає 6000,00грн.

Проте, умовами Договору від 03.11.2023 (п.1.1) Сторони погодили, що в обсяг послуг адвоката вартістю 6000,00грн (п.4.1, 4.2) входить також «участь у судових засіданнях у даній справі», проте адвокат Репак Віталій фактично участі у судових засіданнях у даній справі не брав (участь брав інший адвокат, який Договором не передбачений), тому стягнення з Відповідача повної суми фіксованого (у Договорі) розміру гонорару безпідставне (оскільки адвокат Репак Віталій не надав усього обсягу послуг, передбачених Договором).

Також наявні підстави для часткового прийняття заперечень Відповідача стосовно стягнення повної суми витрат Позивача на професійну правничу допомогу з урахуванням таких обставин:

-справа нескладна;

-ціна позову незначна;

-надання адвокатом правничої допомоги у даній справі не потребувало великих витрат часу у зв`язку з незначним обсягом наданих послуг.

Враховуючи зазначені обставини і факт часткового задоволення позову та виходячи з принципу співмірності витрат, наявні підстави, передбачені нормами статей 126 (ч.4-6), 129 (ч.4, 5) ГПК України, для зменшення на 50%, для стягнення з Відповідача, витрат Позивача на професійну правничу допомогу і, відповідно, - для покладення на Відповідача таких витрат у сумі 3000,00грн.

Згідно з нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Сторін витрат Позивача на судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 123, 124, 126, 129, 165 (ч.9), 178 (ч.2), 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України,-

Суд вирішив:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» (82186, Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі, вул.Курортна, 1; ідент.код 20795071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Лемківська, 16; ідент.код 22402762): три проценти річних у сумі 719,84грн, інфляційні втрати в сумі 645,82грн та витрати на судовий збір у сумі 2421,10грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Задоволити частково Клопотання Відповідача про зменшення для стягнення витрат Позивача на професійну правничу допомогу та, відповідно, задоволити частково Заяву Позивача про покладення на Відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

5.Стягнути з Санаторію «Нафтуся Прикарпаття» (82186, Львівська область, Дрогобицький район, с.Модричі, вул.Курортна, 1; ідент.код 20795071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Лемківська, 16; ідент.код 22402762) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00грн.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне рішення складено 20.03.2024.

Суддя Стороженко О.Ф.