Ухвала

від 20.03.2024 по справі 914/714/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2024 Справа№914/714/24

Господарський суд Львівської області в складі судді Н.Є. Березяк розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 , м. Львів-Винники,

про: забезпечення позову

у справі №914/714/24

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів-Винники,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту», м. Львів,

до відповідача -2: ОСОБА_2 , м. Львів,

про: визнання недійсними рішення Загальних зборів учасників товариства, Акту приймання-передачі № 659 та 660 від 05.03.2024, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 71918569 та 71918665 від 05.03.2024

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне підприємство побуту» та до ОСОБА_2 про:

1. визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ТзОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту», яким вирішено передати у власність нерухоме майно товариства ОСОБА_2 (дата і номер протоколу, яким оформлено таке рішення позивачу невідомі, в цій частині позовні вимоги позивач уточнить після витребування такого протоколу (рішення) у відповідачів);

2. визнання недійсним Акту приймання-передачі, серія та номер 659, 660, виданого 05.03.2024, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирославою Богданівною;

3. скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71918569 від 05.03.2024 19:06:59 державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослави Богданівни щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей: Номер відомостей про речове право: 53992601; Тип речового права: право власності; Дата, час державної реєстрації: 05.03.2024 16:48:20; Державний реєстратор: приватний нотаріус Дулик Мирослава Богданівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71918569 від 05.03.2024 19:06:59, приватний нотаріус Дулик Мирослава Богданівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: акт приймання-передачі, серія та номер: 659,660, виданий 05.03.2024, видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик М.Б.; Розмір частки: 1; Власники: ОСОБА_2 щодо нерухомого майна: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1159367646101; Тип об`єкта: трансформаторна підстанція, трансформаторна підстанція з відповідними спорудами; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 27.7, Опис: опис згідно технічного паспорта; Адреса: Львівська обл., м.Львів, вулиця Зелена, будинок 253;

4. скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71918665 від 05.03.2024 19:20:06 державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослави Богданівни щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей: Номер відомостей про речове право: 53992668; Тип речового права: право власності; Дата, час державної реєстрації: 05.03.2024 16:55:17; Державний реєстратор: приватний нотаріус Дулик Мирослава Богданівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 71918665 від 05.03.2024 19:20:06, приватний нотаріус Дулик Мирослава Богданівна, Львівський міський нотаріальний округ, Львівська обл.; Документи, подані для державної реєстрації: акт приймання-передачі, серія та номер: 659,660, виданий 05.03.2024, видавник: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик М.Б.; Вид спільної власності: спільна часткова; Розмір частки: 83/100; Власники: ОСОБА_2 щодо нерухомого майна: Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1027418546101 Тип об`єкта: адміністративний корпус літ.Б-3; Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 663.8, Опис: згідно технічного паспорта; Адреса: АДРЕСА_1 ; Номер об`єкта в РПВН: 15424299.

Підставами наведених позовних вимог про визнання недійсними фраудаторних правочинів та скасування реєстрації права власності є те, що позивач вважає вчинені відповідачами правочини: 1)рішення про передачу відповідачу-2 у власність всього майна товариства та 2)Акт приймання-передачі, серія та номер: 659, 660, виданий 05.03.2024 і 3)подальша реєстрація права власності на таке передане майно за відповідачем-2 - фраудаторними, фіктивними та такими, що порушують публічний порядок.

Ухвалою суду від 20.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 до суду подано заяву про забезпечення позову (вх. №1047/24 від 19.03.2024), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 ) нерухоме майно, а саме на:

83/100 частки адміністративного корпусу літ.Б-3 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 663,8 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомості:1027418546101);

трансформаторну підстанцію літ.Ф-1 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 27,7 кв.м, з відповідними спорудами: пропарочна камера «б» - 240,0 кв.м.,естакада «б'» - 5501,8 кв.м, шляхи «в» - 610 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1159367646101).

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що оскільки відповідач-1 під час розгляду корпоративного спору між позивачем та відповідачем-1 з похідними позовними вимогами про стягнення з відповідача-1 втрат від інфляції в розмірі 1 232 922,88 грн та 3% річних в розмірі 279 694,16 грн через прострочення виплати вартості частки, відчужив все належне йому нерухоме майно на користь відповідача-2, який є директором, кінцевим бенефіціарним власником та колишнім учасником товариства (відповідача-1).

Позивач зазначає, що відповідач-1, який відчужив належне йому нерухоме майно на підставі оспорюваних правочинів, за наявності у нього грошового зобов`язання перед позивачем, діяв очевидно недобросовісно та зловживав правами, оскільки вчинив оспорювані правочини, які порушують майнові інтереси кредитора (позивача) і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника.

На думку заявника, наведені вище реєстраційні дії та зміни в ТзОВ «Будівельно-монтажне підприємство побуту», а також реєстрація права власності на все майно товариства за його директором (кінцевим бенефіціарним власником та бувшим учасником) були вчинені для виведення майна з товариства, щоб позивач не мав з чого стягати 3% річних і втрати від інфляції, але із збереженням контролю над товариством із сторони його керівника - ОСОБА_2 через свою дружину ОСОБА_3 , що свідчить про фіктивність таких правочинів, оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які ними передбачені, а спрямовані на відчуження всього нерухомого майна товариства без компенсації товариству його вартості та без можливості виплати позивачу вартості належних йому 3% річних та втрат від інфляції, в результаті прострочення товариством виплати позивачу вартості її частки.

На думку позивача, ефективним, співмірним і адекватним способом забезпечення даного позову, зважаючи на те, що такий поданий в зв`язку із вчиненням відповідачами дій щодо ухилення від виконання можливого рішення суду в іншій справі, буде арешт належного відповідачу-2 нерухомого майна, а саме 83/100 частки адміністративного корпусу літ.Б-3 за адресою: мЛьвів, вул. Зелена, 253, загальною площею 663,8 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1027418546101) та трансформаторної підстанції літ.Ф-1 загальною площею 27,7 кв.м, з відповідними спорудами: пропарочна камера «б» - 240,0 кв.м, естакада «б'» - 5501,8 кв.м, шляхи «в» - 610 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1159367646101).

Необхідність вжиття крайнього заходу забезпечення позову обумовлений недобросовісною поведінкою відповідачів, наявністю підтвердженого діями відповідачів ризику подальшого перепродажу чи обтяження нерухомого майна або його знищення чи реконструкції, що зробить неможливим його повернення у власність товариства. В даному випадку лише заборона відчуження не буде дієвою, оскільки така не вноситься в державні реєстри, а лише оголошується виконавцем відповідній особі, тобто виконання заборони покладається на законослухняність власника майна.

Позивач наголошує, що вказані ним у поданій заяві заходи забезпечення позову не порушуватимуть права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду, оскільки такі заходи лише дозволяють зафіксувати наявні на час розгляду справи майнові права на рухоме та нерухоме майно відповідача-2 та зупинити його подальший перепродаж чи зміну його статусу.

Вжиття заходів до забезпечення позову, зазначених у заяві, сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

З приводу пропозиції щодо зустрічного забезпечення, Позивач пропонує внести на депозит суду суму в 2 000 грн.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини (ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.(ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції" зазначено, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними рішень про передачу нерухомого майна із власності вдповідача-1 у власність відповідача-2 та скасування реєстрації права власності за відповідачем-2.

Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи перебуватимуть у власності відповідача-2 нежитлові приміщення, то суд погоджується з думкою заявника, що застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язане із предметом позову та є способом забезпечити гарантії виконання судового рішення.

Верховний Суд у Постанові від 09.06.2023 у справі №37з-23 зазначав, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Разом з тим варто зауважити, що за змістом ст. 137 захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Дослідивши в порядку ст.87 ГПК України докази у справі на підтвердження того, що відповідачем здійснюються дії щодо виведення майна із власності товариства, за рахунок якого, у разі задоволення позову, могло б бути виконане судове рішення, суд вважає обґрунтованими доводи заявника про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову.

Відтак, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 ) нерухоме майно, а саме на: 83/100 частки адміністративного корпусу літ.Б-3 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 663,8 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1027418546101); трансформаторну підстанцію літ.Ф-1 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 27,7 кв.м., з відповідними спорудами: пропарочна камера «б» - 240,0 кв.м, естакада «б'» - 5501,8 кв.м, шляхи «в» - 610 кв.м. за адресою- підлягає до задоволення.

Щодо зустрічного забезпечення слід зазначити таке.

Відповідно до положень ст. 140 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Враховуючи наведене вище, положення коментованої статті та встановлені критерії щодо визначення способу зустрічного забезпечення, зважаючи на обставини справи, наявність мінімальних ризиків щодо заподіяння шкоди відповідачу наведеним вище забезпеченням позову, суд дійшов висновку встановити розмір зустрічного забезпечення в сумі 500 000 грн.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 141, 144, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову (вх. № 1047/24 від 19.03.2024) у справі № 914/714/24 задоволити повністю.

2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) нерухоме майно, а саме на:

83/100 частки адміністративного корпусу літ.Б-3 за адресою АДРЕСА_1 ,загальною площею 663,8 кв.м., (реєстраційний номер об`єкта нерухомості:1027418546101); трансформаторну підстанцію літ.Ф-1 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 27,7 кв.м, з відповідними спорудами: пропарочна камера «б» - 240,0 кв.м, естакада «б'» - 5501,8 кв.м, шляхи «в» - 610 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1159367646101).

4. Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ).

5. Боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

6. Заявнику (позивачу) надати суду до 29.03.2024 усі належні та допустимі докази вчинення усіх дій по зустрічному забезпеченню позову, зокрема, по зарахуванню на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (UA078201720355209002000000738, ідентифікаційний код - 03499974, банк - Державна казначейська служба України, МФО 820172) суми коштів в розмірі 1000000 грн.

7.Строк пред`явлення ухвали до примусового виконання - три роки з наступного дня після її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Березяк Н.Є.